Репетитор української мови у Тернополі

Тернопіль – мовна столиця України

Як справи з українською в Тернополі? Ну ви ж знаєте, тут все добре. Ще минулого року місцеві депутати Тернопільської міської ради вперше в Україні прийняли Програму сприяння функціонуванню української мови в Тернопільській міській територіальній громаді на 2022-2026 роки. Вперше в Україні приймається програма, яка має на 100% забезпечити виконання вимог ст.10 Конституції України, яка гарантує всебічний розвиток та функціонування української мови у різноманітних сферах суспільного життя.

Отже, щоб втілювати це рішення в життя надзвичайно якісно – нам більше не потрібно гуглити запит «репетитор з української мови Тернопіль». Тепер в Тернополі є Superprof! Це нова та зручна платформа для пошуку репетиторів. Переходьте на сайт, обирайте категорію «українська мова», проглядаєте профайли наших кваліфікованих репетиторів з української та записуйтесь на перше заняття! На Superprof ви точно знайдете свого репетитора, який допоможе вдосконалити свою українську та зробити її вишуканою. Якщо ж вам чи вашій дитині потрібно підготуватися до ЗНО – ви однозначно потрапили у правильне місце у правильний час! Все, що треба зробити для успіху – підібрати свого репетитора та сумлінно та самовіддано працювати. Знання не даються просто так, їх потрібно засвоїти, докладаючи зусиль. Наостанок хочеться наголосити: якщо під час роботти з репетитором ви відчули, що робота відбувається не так, як би вам хотілося – не марнуйте часу та нервів, а попрацюйте з іншим спеціалістом з Superprof! Тим паче, що тут шукати репетиторів так просто і швидко!

Як живе українська мова?

Вживаність та поширеність української мови традиційно досліджують з двох точок зору: діалектологічної та соціолінгвістичної.

Діалектологія – це про внутрішньомовні відмінності в кожному регіоні України.

Соціолінгвістика – це про мову у ширшому позамовному суспільному контексті.

Коли проводять діалектологічні дослідження, територію України ділять на різні діалекти, іншими словами – зони концентрації характерних мовних явищ. Цікаво, що представників окремих діалектів як мовні спільноти не розглядають, адже в такому випадку одразу виникає багато питань: скільки людей налічують ці спільноти, чи вони однорідні, з ким контактують і так далі. Щоб отримати авторитетні відповіді на ці питання, потрібно провести перепис населення. І тут виникає проблема: де взяти ці актуальні дані, якщо останній перепис населення було проведено ще в 2001 році? З того часу так багато змінилося: тут і Революція гідності і початок війни з окупацією певних територій, що призвело не тільки до внутрішньої міграції, але й до значної еміграції в цілому; і, врешті, повномасштабне вторгнення росії, яке вчергове змусило людей переїздити в безпечніші регіони або взагалі за кордон.

Оскільки в цифрах діалекти побачити наразіна разі дуже складно, давайте просто пригадаємо, які вони є і де історично поширені.

Діалекти

Північні діалекти (північні частини Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської та Чернігівської областей)

Ви вже напевно побачили, що ми говоримо про Полісся. Звичайно, не все Полісся розмовляє однаково: є певні відмінності у говорах від регіону до регірну Північних діалектів, але звичайно ж схожості є. Так, наприклад, тут вживається:

• закінчення -є замість -а після довгого приголосного: життє, весіллє, зіллє;
• закінчення -и замість -і в прикметниках у називному відмінку множини: добри, здорови, гарни.

В цьому діалекті ми знайдемо багато схожих до польських та білоруських слів, що є логічним, адже всі ці області межують з Польщею та БілоруссюБілорусю. Але знову ж таки, залежно від говору, «болото» будуть називати словами трясовина, драгва, здвіж, драгá, балóта.

Південно-західні діалекти (Волинсько-поділький, Галицько-буковинський та Карпатський)

Серед доступних для розуміння діалектів цієї групи варто виділити Галицько-буковинський, тому що бойківські, лекмківські та гуцульські часто звучать як іноземна мова (бо мають запозичення та адаптації з польської, угорської та німецької мов) і немісцевому їх складно зрозуміти, враховуючи ще шалений темп говоріння. Отже, Галицько-буковинські словечка, які вам точно сподобаються:

• коханка – любаска;
• баняк – каструля;
• драглі – холодець;
• увнапа – диван;
• коц – ковдра;
• пательна – сковорідка;
• мешти – туфлі;
• філіжанка гербати – чашка чаю;
• кнайпа – кафе;
• вельон з пацьорками – фата з перлами.

Список можна ще довго продовжуватипродовжува, але думаю, суть ви вловили. Тепер влитися в життя Галичини набагато простіше!

Південно-східні діалекти (Кримський п.о., Херсонська, Миколаївська, Одеська, Дніпропетровська, Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Харківська, Луганська, Донецька, Сумська, Запорізька області)

Весь південь, схід та велика частина центру України розмовляють цим діалектом, за винятком (поки що) русифікованих міст. Давайте подивимось лише на деякі з говірок цього діалекту, а розібратися з усіма, які існують в нашій країні, вам допоможе репетитор української мови. Давайте почнемо з харківського діалекту, який має парочку цікавих слів:

• тремпель – плічки для одягу (названий так через фабрику Тремпеля, де виготовляливиголовляли одяг і одразу продавали його на плічках);
• сявка – шпана, хуліган;
• локон – плойка;
• блискавка (на одязі) – змійка.

Наступним буде донбаський діалект, де можна почути:

• поребрик – бордюр, бровка;
• тормозок – дорожній перекус;
• порожняк – дурниця;
• лайба – велосипед;
• кіндейка – маленьке приміщення.

І наостанок одеський діалект, який вирізняється особливою інтонацією та структурою речень.

• фармазон – брехун;
• хімині кури – неякісна річ, яку хочуть видати за якісну;
• Шая з трамвая – простачка;
• каструльщик – людина, яка займається неофіційним таксуванням;
• рачки – креветки;
• флеш – пляж, де є спиртне.

Одразу захотілося поїхати до Одеси і перевірити, чи активно вживають ці слова? Заплануйте поїздку і вперед пізнавати Україну – таку різну і таку свою!