Мова щоденно присутня в житті кожної людини. Ми слухаємо і говоримо самі, читаємо і пишемо.
Та погодьтеся, що користуючись мовою у повсякденні, людина обирає різні мовні засоби для різних ситуацій. Діалог з другом відрізнятиметься від відповіді учителю на уроці. Виступ на бізнес-конференції не буде схожий на промову в ООН.
Стаття про інновації в науці по-різному буде написана в журналі для підлітків чи у спеціалізованому виданні.
Щоб вірно оформити свої думки, правильно дібрати слова і не осоромитися, давайте раз і назавжди визначимося, які існують стилі мовлення і в яких ситуаціях вони доречні.
Стилі, типи і форми мовлення
Будемо послідовними і почнемо нашу розповідь від простого до складного. Впевнені, ви все це знаєте, та іноді потрібно просто узагальнити та впорядкувати свої знання.
Форми мовлення
Тут все просто і логічно. Існує дві форми мовлення – усна і писемна. Здавалося б, мова одна, а форм мовлення – аж дві. Справа в тому, що мова і мовлення, хоч і є синонімічними поняттями, але все ж відрізняються.
Мова – це спосіб існування мислення, засіб спілкування, система знаків для передавання, сприймання та використання інформації.
Мовлення – це дія, акт вживання мови людиною. Саме тому мова помирає, якщо нею не користуватися.
Усне мовлення– це така форма реалізації мови, яка вимовляється, виражається за допомогою звуків, являє собою процес говоріння і сприйняття мови на слух. За походженням усне мовлення – первинна форма існування мови.
Усна форма літературної мови вживається для безпосереднього спілкування людей, для забезпечення побутових потреб суспільства.
Писемне мовлення – мовлення, зафіксоване на папері (чи іншому носії).
Оскільки письмо виникло пізніше, ніж усна творчість, воно є вторинною формою існування мови. Ми застосовуємо писемне мовлення, коли читаємо або пишемо.
Писемною формою літературної мови користуються в галузі державної, політичної, господарської, наукової і культурної діяльності.
Розгляньте наочну табличку, яка описує різницю між усним та писемним мовленням.
| Усне мовлення | Писемне мовлення |
|---|---|
| Первинне | Вторинне |
| Монологічне, діалогічне і полілогічне | Монологічне |
| Розраховане на співрозмовників | Графічно оформлене |
| Непідготовлене | Заплановане, продумане |
| Живе спілкування | Старанний відбір мовних засобів та їх мовне оформлення |
| Інтонація, міміка, жести | Відбір мовних засобів, чітке підпорядкування стилю і типу мовлення |
| Імпровізоване | Повне і ґрунтовне викладення думок |
| Індивідуалізоване мовлення | Поглиблена робота над словом і текстом |
| Емоційне й експресивне мовлення | Редагування думки і форми її вираження |
| Епітети, повтори, діалектна лексика, фразеологізми, суржик | Мовні кліше та штампи |
Типи мовлення
Мовлення може бути представлено текстом. В залежності від змісту та будови повідомлення розрізняють три основні типи мовлення: розповідь, опис і роздум.
Розповідь – це повідомлення про якісь події, що розгортаються в часі. Загальна схема розповіді така: початок дії, розвиток подій, кінець події.
Уявіть собі резюме того, що відбулося за день, наприклад: Микола прокинувся, з задоволенням поснідав і пішов рятувати світ від рутини (початок дії). Він відчинив усі вікна, щоб лютневе повітря принесло бадьорості, залишив прочиненими двері, щоб котик зміг вийти, викликав ліфт і натиснув у ньому усі кнопки. Надворі він зустрів Саньку, тож вони вдвох вирішили піти у кіно, а не в школу (розвиток подій). У фоє двох приятелів зустрів Миколин батько і за ручку, як маленьких, привів до класу (кінець події).
Опис – це характеристика людей, предметів, явищ природи шляхом перелічення їх головних ознак чи властивостей. Найголовніше в описі – дати точне або яскраве уявлення про предмет мовлення.
Пригадайте, як на уроках іноземної мови ви описували однокласників або рідне місто, ось це і є опис.
Роздум – це висловлювання про причини якостей, ознак, подій. У роздумі обов’язкові три частини: 1) теза – основне твердження; 2) докази, аргументи, що підтверджують висунуту тезу; 3) висновок, узагальнення.
Наприклад: Історія – важлива наука (теза). Не враховуючи досвіду попередніх поколінь, людство робило би одні й ті самі помилки, не знало би свого коріння і ніколи не досягло би миру та взаєморозуміння (аргументи). Потрібно вивчати минуле, щоб будувати прекрасне майбутнє (висновок).
Найчастіше зустрічаються змішані типи мовлення: в розповіді можуть бути елементи опису чи роздуму.
Репетитор української мови вже чекає на вас!
Які є стилі мовлення
Усі стилі хороші, крім нудного.
Вольтер
Незважаючи на те, що і побутові розмови, і ділові листи, і художні твори можуть бути виражені або написані однією мовою, сприйматимуться вони по-різному саме через дібрані мовні засоби, лексику та тематику висловлювання.
Ось чому говорячи про стилі мовлення, ми говоримо про різні мовні елементи, об’єднані спільною метою висловлювання та способом передачі вербальної чи невербальної інформації.
Виходячи з цього, в сучасній українській літературній мові розрізняють шість стилів мовлення:
- розмовний;
- науковий;
- офіційно-діловий;
- публіцистичний;
- художній;
- конфесійний (або релігійний)
Кожен із стилів є окремим різновидом висловлювання, кожен має свої власні ознаки, мовні засоби, призначення та сферу застосування.
Розмовний стиль
Цей стиль ще називають розмовно-побутовим, тож неважко здогадатися, що він найбільш уживаний і використовується у побуті для офіційного і неофіційного спілкування людей, обміну думками та інформацією.
Ознаки розмовного стилю
- широке використання загальновживаних слів;
- експресивність та емоційне забарвлення мовлення;
- використання міміки та жестикуляції;
- різноманітність ритмів та мелодики, неправильна вимова;
- використання жаргонізмів, вульгаризмів, діалектизмів, фразеологізмів;
- вживання неповних речень, вставних слів та звертань;
- часте використання слів із суфіксами пестливості чи зневаги.
Науковий стиль
Назва говорить сама за себе: це стиль, що використовується для опису наукових досліджень, обслуговує потреби науки.
Зустрічається в підручниках, монографіях, анотаціях, дисертаціях, лекціях, рецензіях, деяких статтях.
Ознаки наукового стилю
- широке використання наукових термінів та слів іншомовного походження;
- однозначність уживання слів;
- логічність та аргументованість при викладенні думок;
- чітка структуризація тексту;
- часте використання складних речень з дієприслівниковими і дієприкметниковими зворотами;
- використання карт, схем, таблиць.
Не баріться, записуйтесь на онлайн уроки української мови!
Офіційно-діловий стиль
Ділові стосунки неможливо уявити без офіційно-ділового стилю, і костюм, на нашу думку, тут не головний!
У писемній формі це Конституція, закон, протокол, заява, доручення, акт, анкета, ухвала.
Усно теж можна скористатися цим стилем в офіційних промовах та діловому спілкуванні.
Ознаки офіційно-ділового стилю
- Точність і лаконічність викладення фактів;
- обов’язкове оформлення документів за зразком, наявність реквізитів;
- стандартні початок і закінчення;
- відсутність художніх засобів літератури, натомість спостерігається широке використання мовних штампів та кліше (згідно з законом, після попереднього ознайомлення, вжити заходів та інші);
- нейтральна лексика, використання слів тільки у прямому значенні;
- переважно прямий порядок слів (підмет, присудок, прямий додаток, непрямий додаток);
- текст часто ділиться на розділи, пункти, підпункти.
Публіцистичний стиль
Це такий різновид літературної мови, який використовується в газетах, періодиці, агітаційно-пропагандистських та інших засобах масової інформації.
Без публіцистичного стилю не обійтися, коли відбувається формування певної громадської думки, обговорення суспільно-політичних ідей.
Це ті самі дебати, політична пропаганда.
Оскільки це стиль засобів масової інформації, то він розрахований одразу і на великі маси, і на кожного громадянина окремо.
Ми стикаємося з публіцистичним стилем у газетних статтях, новинних інтернет-виданнях, доповідях, політичних трактатах.
В усному мовленні він також поширений: пригадайте бачені інтерв’ю, репортажі, дискусії чи публічні виступи.
Ознаки публіцистичного стилю
- широке вживання таких термінів, як закон, влада, перспектива, державність, громадянин, поступ, єдність, національна ідея, актуальність тощо;
- чіткий спосіб вираження думок;
- логічне викладення інформації з метою переконання слухачів;
- використання повторів, звертань;
- риторичні запитання, спонукальні речення;
- пристрасний, оцінний тон мовлення.
Художній стиль
Художній стиль має естетичну функцію, це мова художньої літератури, як прози, так і поезії.
Якщо ви читаєте текст, сповнений яскравими художніми образами, якщо він викликає у вас як читача певні почуття чи емоції, то будьте впевнені: це текст в художньому стилі.
Ознаки художнього стилю
- естетичний вплив на читача, а не просто вираження думок чи опис подій;
- образність, експресивність;
- лексика різноманітна: слова з переносним значенням, емоційно забарвлені слова, слова-суржики, фразеологічні звороти, прислів'я, приказки, діалектизми тощо;
- мовлення багате на епітети, метафори, порівняння, повтори, перифрази, антитези, гіперболи та інші зображувальні засоби;
- змішування усіх лексичних та граматичних стилів.
Конфесійний стиль
З цим стилем ви стикаєтеся не так часто, хіба що у храмі і в деяких поезіях Шевченка. Використання конфесійного стилю зумовлене релігійними потребами суспільства.
Ознаки
- опис стосунків людини та Бога;
- непрямий порядок слів у реченні;
- повторення ключових слів або словосполучень;
- можливе використання архаїчних форм іменників чи дієслів, застарілих слів;
- мова багата на епітети, порівняння, метафори, слова з переносним значенням.
Конфесійний стиль репрезентується в таких жанрах: Біблія, апокрифи, проповіді, молитви, тлумачення Святого Письма.
Якщо вам здається, що викладена вище інформація занадто складна для сприйняття (звинувачуйте елементи наукового стилю), то подивіться мультфільм про стилі мови, де у спрощеній формі розглянуто ознаки і особливості усіх шести стилів.
Визначення стиля тексту та мовлення
То для чого знати усі стилі і уміти їх визначати?
По-перше, це може знадобитися для тестування ЗНО чи ДПА з української мови, для уроків літератури, для якісного написання творів та есе.
По-друге, не важливо, яку професію ви маєте чи тільки оберете. Спілкування, мовлення завжди буде невід’ємною частиною життя людини, тож якщо ви не плануєте усамітнитися на безлюдному острові, то просто необхідно уміти доречно обирати стиль мовлення та добирати відповідні лексичні засоби для різних ситуацій.
Алгоритм визначення стилю:
- Визначте мету висловлювання: повідомлення, опис, роздум, аналіз, висновок тощо.
- Спробуйте визначити жанр і призначення тексту.
- Зверніть увагу на лексику: чи є діалектизми, наукові терміни, мовні штампи, фразеологізми, епітети та метафори.
- Не забудьте про синтаксис: порядок слів, наявність простих чи складних речень, окличних чи питальних речень, ускладнень (звертання, дієприслівниковий та дієприкметниковий звороти).
Пам’ятайте, що інколи стилі можуть змішуватися.
Знайте стилі мовлення, користуйтеся лексичними засобами розумно, думайте про зміст повідомлення і про його форму.
А якщо виникнуть питання по стильовим різновидам української мови, доцільності використання неологізмів чи суржику, якщо захочете знати, як уникнути лексичних помилок, то сміливо звертайтеся до репетиторів з супер-команди Superprof!
Отримайте урок української мови
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
