Ця стаття буде цікавою не тільки школярам та випускникам, що готуються до каверзних завдань ЗНО, а й любителям творчості Марії Матіос, Володимира Лиса, Мирослава Дочинця, фанатам Аліни Паш, Христини Соловій, гуртів Скрябін, DakhaBrakha, Familia Perkalabra, DakhDaughters. Сьогодні говоримо про діалектні слова – діалектизми!

Найкращі репетитори з української мови вільні зараз
Галина
5
5 (9 відгуки)
Галина
300₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Ольга
5
5 (11 відгуки)
Ольга
400₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Світлана
5
5 (7 відгуки)
Світлана
250₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Юлія
5
5 (11 відгуки)
Юлія
150₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Зоряна
5
5 (10 відгуки)
Зоряна
200₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Екатерина
5
5 (8 відгуки)
Екатерина
175₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Оксана
5
5 (7 відгуки)
Оксана
250₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Руслана
5
5 (4 відгуки)
Руслана
150₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Галина
5
5 (9 відгуки)
Галина
300₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Ольга
5
5 (11 відгуки)
Ольга
400₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Світлана
5
5 (7 відгуки)
Світлана
250₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Юлія
5
5 (11 відгуки)
Юлія
150₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Зоряна
5
5 (10 відгуки)
Зоряна
200₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Екатерина
5
5 (8 відгуки)
Екатерина
175₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Оксана
5
5 (7 відгуки)
Оксана
250₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Руслана
5
5 (4 відгуки)
Руслана
150₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Поїхали!

Літературна мова і діалектизми

Українська національна мова існує у двох формах:

а) у вищій формі загальнонародної мови – сучасній українській літературній мові,

б) у нижчій формі загальнонародної мови – її територіальних діалектах.

Мова, що має унормований словник, загальновживані граматичні форми, усталену вимову й правопис, називається літературною. Сучасна українська літературна мова – оброблена, унормована форма української національної мови від часів І.П.Котляревського, Т.Г.Шевченка і до наших днів. Сформувалася вона на фундаменті народних говірок та наріч, що розвивалися, мінялися, взаємодіяли між собою впродовж століть.

Україна – найбільша країна в Європі, тож не дивно що мовознавці виділяють аж десять діалектів, що існують сьогодні на території нашої держави. Ми з вами не будемо вивчати їх усі, та з декотрими все ж познайомимося. До справи!

Що таке діалектизми?

Діалектизмами називаються слова, вживання яких характеризується територіальною обмеженістю і більш-менш різко контрастує з прийнятими в літературній мові нормами. Наприклад: трепета — осика, блават — волошка, конопляник — горобець, ровер – велосипед, клювак — дятел, баклажан — помідор, трускавка – полуниця, калачики — кукурудза.

Овочі у діалектизмах
Певно, діалектичні назви овочів та фрутів мають найбільше лексем. Крумплі, бараболя, бульба - все це про картоплю. А які ви знаєте "харчові" діалектизми? Фото: Unsplash

Як і неологізми та застарілі слова, діалектизми складають особливу групу слів вузького стилістичного призначення. Незважаючи на це, у тестах ЗНО останніх років були завдання на визначення діалектизмів, тому, випускники, не ловіть ґав.

Як і українські фразеологічні звороти, діалектизми збагачують мовлення, роблячи його яскравим, незабутнім, навіть екстравагантним. До слова, сучасні мовознавці вважають, що знання діалектизмів робить людину по-справжньому освіченою.

Коли говорять про територіальні лексичні відмінності мови, часто вживають термін «говірка» як синонім діалекту. Це не зовсім справедливо, оскільки говірка має певні фонетичні, граматичні або лексичні відмінності від літературної мови, розповсюджені в одному чи двох населених пунктах, тоді як діалект охоплює значно більшу територію, об’єднуючи схожі говірки.

Найкращі репетитори з української мови вільні зараз
Галина
5
5 (9 відгуки)
Галина
300₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Ольга
5
5 (11 відгуки)
Ольга
400₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Світлана
5
5 (7 відгуки)
Світлана
250₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Юлія
5
5 (11 відгуки)
Юлія
150₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Зоряна
5
5 (10 відгуки)
Зоряна
200₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Екатерина
5
5 (8 відгуки)
Екатерина
175₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Оксана
5
5 (7 відгуки)
Оксана
250₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Руслана
5
5 (4 відгуки)
Руслана
150₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Галина
5
5 (9 відгуки)
Галина
300₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Ольга
5
5 (11 відгуки)
Ольга
400₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Світлана
5
5 (7 відгуки)
Світлана
250₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Юлія
5
5 (11 відгуки)
Юлія
150₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Зоряна
5
5 (10 відгуки)
Зоряна
200₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Екатерина
5
5 (8 відгуки)
Екатерина
175₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Оксана
5
5 (7 відгуки)
Оксана
250₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Руслана
5
5 (4 відгуки)
Руслана
150₴
/год
Gift icon
1-ий урок безкоштовно!
Поїхали!

Діалекти України

Діалект – це повноцінна система спілкування, як правило усного, зі своїм словниковим запасом та граматичними особливостями. Діалекти української мови поділяються на три основні групи: північну, південно-східну та південно-західну.  Основою літературної мови є південно-східний діалект (мовлення Т. Шевченка), хоча проникнення слів з одного діалекту в інший було постійним.

Якщо поїхати на північ України, то почуєте поліські говори. Поліщуки мають звичку вимовляти є замість я після подвоєних приголосних: зіллє, життє, ріллє. А також спостерігається тенденція до заміни м’яких приголосних на тверді: бурак, добри, здорови, гарни.

Поліські діалекти мають багато спільного з білоруською та польською мовами, поруч з якими вони формувалися. Специфікою лексичного складу північних діалектів є наявність численних синонімів до слова болото: трясовина, драгва, здвіж, драгá, балóта.

Південно-східні діалекти, а саме наддніпрянський, слобожанський та степовий, мають дуже багато особливостей. Зокрема, звичним є пом’якшення твердих приголосних і шиплячих, хоч літературною нормою це не передбачено; скорочення дієслівних закінчень (робе, носе, говоре, купе замість робить, носить, говорить, купить); заміна ф на х чи хв (тухлі, арихметика, хвутбол).

У південно-східних говорах часто зустрічаються русизми, а також тюркізми, болгаризми, запозичення з романських мов.

Крім того, мешканці деяких територій України в розмові використовують так званий суржик, тобто суміш лексики російської та української мов з українською фонетикою і граматикою. Це не мова і не діалект, а просто незнання жодної з цих мов, такий собі коктейль невігластва. З суржиком потрібно боротися і намагатися уникати такої мішанини.

Західні діалекти
Південно-західні діалекти вважаються справжньою скарбничкою, найбільше діалектизмів саме з гірських територій нашої країни. Може, це пов'язано з рельєфом? Фото: Unsplash

Південно-західні діалекти включають гуцульський, подільський, волинський, галицько-буковинський, бойківський та лемківський. Із фонетичних особливостей можна виділити тяжіння и до е (беке – бики, жето – жити), перехід ненаголошеного о в у (зузуля, кужух, гулубка), цікаві форми майбутнього часу (му читати – читатиму, буду читав – буду читати). Лексичне розмаїття просто вражає, та ви й самі знаєте, якщо колись подорожували Західною Україною. Теж прослідковується вплив сусідніх мов.

Різновиди діалектизмів

За мовними ознаками розрізняються фонетичні, граматичні та лексичні діалектизми. Довідник сучасної української мови класифікуює їх за такими ознаками:

Фонетичні діалектизми

Вони відрізняються від літературної мовної норми саме вимовою певних звуків. Поспостерігайте, як вимовляють певні звуки люди з вашого оточення, продавчиня у магазині, сусіди чи родичі, послухайте в записі народні пісні або почитайте «Солодку Дарусю» Марії Матіос. Ось кілька прикладів фонетичних діалектизмів з їх літературними аналогами:

  • Ніц – нічого
  • Вибачєй – вибачай
  • Инчі – інші
  • Оногде – іноді
  • Абих – аби
  • Кирниця – криниця
  • Бурак – буряк
  • Веселлє – весілля
  • Коприва –кропива
  • Єден – один
  • Кісто – тісто
  • Гівка – дівка
  • Колокні – коноплі
  • Куень – кінь
  • Гандрій – Андрій
  • Робиу – робив

Зазвичай слова легко вгадуються навіть при зміненій вимові. Пропоную вам потренувати вухо і послухати цікаву полтавську вимову у пісні гурту Мало «Її Осло манило». Ви почуєте типове «окання» та дифтонгізацію, коли кінцеве в перетворюється на у: [пам’ятою], [позіхау], [цитувау], [зноу], [уода].

Граматичні діалектизми

Граматичні діалектизми різняться від літературної норми оформленням певних граматичних форм: співаєть — співає, буду ходив — буду ходити, я му ходити — ходитиму, їсиш — їси, руков — рукою, просе – просить, баче – бачить, меї – моєї, вберя – вбрання, одяг, дітво – діти, здаємися – мені здається, ходю – ходжу, буду брав – братиму.

Як видно з наведених прикладів, особливості граматичних діалектизмів стосуються більше дієслів та закінчень орудного відмінка.

Лексичні діалектизми

Однією з характерних особливостей кожного з наріч української мови є лексичні діалектизми — слова або стійкі словосполучення, які не входять до лексичної системи літературної мови, а є елементом лексики певного говору (діалекту). Найбільше діалектизмів є серед іменників, рідше — серед дієслів, прикметників, прислівників, службових частин мови.

Лексичні діалектизми поділяються на три групи — власне лексичні, етнографічні та семантичні.

Власне лексичні діалектизми

Це діалектні синоніми до загальнонародних слів. Якщо за змінами у вимові чи граматиці ще можна якось здогадатися, про яке саме літературне слово йдеться, то лексичні діалектизми треба просто знати. Ось кілька прикладів:

  • вуйко — дядько
  • легінь – парубок
  • кибель — відро
  • киря — сокира
  • маржина, товар — худоба
  • шаркан — буря
  • бовдур – димар
  • жалива – кропива
  • баклажан – помідор
  • зобува – взуття
  • живець – джерело
  • мигунка – блискавка
  • веселуха – райдуга
  • ляскавиця – грім
  • хупавий – гарний
  • бараболя, бульба – картопля
  • когут – півень
  • блават – волошка
  • тайстра – торба
  • мешти – черевики
  • банітувати – лаяти
  • ачей – може

Етнографічні діалектизми

Діалектизми, які називають місцеві реалії й поняття, невідомі поза межами певної території, називають етнографічними. Вони не мають відповідників у літературній мові. Це, наприклад:

а) назви одягукобеняк (довга свита на негоду), керсет (верхній жіночий одяг без рукавів), витяжки (чоботи із суцільної шкіри), гачі (полотняні штани), черес (широкий шкіряний пояс), крисаня (різновид чоловічого капелюха);

б) назви страв та продуктів харчуваннягуслянка (ряжанка з овечого молока), плачинда (вид печива), драглі (холодець), налисники (тонкі млинці з начинкою, частіше з сиром та родзинками), ґалаґани (вид печива), глива (груша);

в) назви предметів побутуколиба (чабанська або лісорубська хатина з конусоподібним дахом), фіра (віз), ковганка (вид посуду), трембіта (духовий інструмент);

г) назви, пов’язані зі специфікою місцевості, природними та кліматичними умовами: побережник (вітер уздовж берега), плай (гірська стежка), бескид (круча, ущелина).

Семантичні діалектизми

Це такі слова, що в діалекті мають значення, відмінне від загальномовногопироги (вареники), базар (майдан), збір (ярмарок), врода (урожай), куля (милиця), бук (палиця), обруч (поряд), пасія (гнів), чудно (незручно), під (горище), берег ( гора, схил гори), квас (мінеральна вода), рубати (пиляти, різа​ти), печера (нора), худоба (господарство), душа (серединка кавуна без кісточок).

Діалектизми не входять до складу літературної мови. Проте, якщо ви полюбляєте сучасну українську літературу, то вже помітили, що письменники часто звертаються до діалектизмів. Так можна передати особливості говірки своїх героїв, достовірніше відтворити етнографічні деталі, місцевий колорит описуваних подій або типізувати героя.

Новинкою 2018 року стала книга Нелі Шейко-Медведєвої «Дороги камени», і я недарма згадала її в контексті діалектизмів. Це роман про лемківські родини, які були депортовані після війни і втратили все, зберігши «самобутність , родинну пам’ять і побутову культуру». Чим цікава книга? А тим, що вона написана і літературною мовою, і лемківським діалектом. Таким чином, через багато років і поколінь жертвам депортації повернули голос і власну мову, а читач відкриє для себе лемківську говірку як художню мову.

Якщо захочете продовжити пізнавати секрети лексичного розмаїття української мови в діалектах, то погортайте книгу Любові Рудавської-Вовк. Лікарка і поетка із Самбора склала книгу-словник «Прикарпатський діалект середини і кінці ХХ століття», де зібрала 1800 слів і 800 виразів аутентичної лексики Прикарпаття.

Про полтавський суржик цікаво написала Анастасія Мельниченко у дитячій книзі «Що знаходять в Хрулях».

Найцікавіші діалектизми України

Щоб ви впевнено почувалися у будь-якому куточки нашої великої України, пропоную вам вивчити кілька слів, притаманних різним регіонам.

Харків

Тремпель – плічки для одягу. З минулого століття слово закріпилося у лексиконі, а почалося все як маркетинговий хід: підприємець Тремпель продавав одяг своєї фабрики на плечках, де красувалася назва компанії.

Тремпель, вішалка або плечки
А ви на що вішаєте одяг: на плечки, тремпель чи вішалку? Фото: Unsplash

Сявка – хуліган, малолітній злочинець. Вважається, що слово пішло від банди малих пакосників, які робили набіги на фруктові сади, а лідером був якийсь Савка.

Чинка – лезо бритви

Локон – плойка або стайлер, інструмент для завивки волосся.

Донбас

Тормозок – їжа, яку брали з собою на роботу шахтарі. Слово давно розповсюдилось і тепер знайоме поза межами Донбасу, означає перекус, зібраний вдома.

Порожняк – дурниця, щось несуттєве чи несерйозне.

Лайба – велосипед

Кіндейка – невелика кімната або тісне службове приміщення

Одеса

Фармазон – брехлива, підла людина, яка обманює для власної вигоди; той, що фабрикує документи

Каструльник – людина, що займається приватним перевезенням, але не таксист. У Києві таких ще називають «граками»

Рачки – креветки

Фано – піаніно, фортепіано

Галичина

Філіжанка – чашка, горнятко

Кобіта – жінка

Колежанка – подруга

Желіска – праска

Фотель – крісло

Батяр – хлопець, часто безшабашний гультяй

Коц, коцик – ковдра

Кап – покривало

Обрус – скатертина

Гербата – чай

Пам'ятайте, що вживання діалектизмів неприпустиме в діловому стилі мовлення. Хоч вживання літературної мови завжди доречне, діалектизми можуть прикрасити ваше мовлення або стати справжнім шифром для непосвячених. Хочете дізнатися чи ви вже справжній мольфар (чаклун) у лексиці української мови? Пройдіть веселий тест на знання українських діалектизмів.

Хочете знати більше діалектизми або іншу цікаву лексику? Відкрити для себе чари паронімів, антонімів та синонімів? Дізнатися як уникати лексичних помилок у мовленні? Знайдіть репетитора на Superprof, і ви більше не зробите жодної лексичної помилки!

>

Платформа, що об'єднує репетиторів та учнів

1-ий урок безкоштовно!

Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!

5,00 (1 rating(s))
Loading...

Olga

Викладачка французької та англійської мов, фанатка української мови і сучасної літератури. Люблю читати, подорожувати і вчити іноземні мови