Якщо ви тільки починаєте вивчати німецьку мову, перше, що ви легко помітите в текстах, — велика кількість слів із великої літери. На відміну від української, де загальні іменники зазвичай пишуться з малої літери, у німецькій кожен іменник пишеться з великої.
Das Kind liest ein Buch.
Дитина читає книгу.
Із великої літери пишуться Kind («дитина») і Buch («книга»), оскільки це іменники.
Це правило стосується не лише звичайних іменників. З великої літери також пишуться власні назви, складні іменники та слова інших частин мови, якщо виконують функцію іменника в реченні. Де ще ми можемо зустріти вживання великої літери в німецьких словах?
В цій статті ми пропонуємо разом з нами розібратися, як це правило працює на практиці та коли потрібно писати слово з великої, а коли — з малої літери.
Чому в німецькій мові іменники пишуться з великої літери?
Усі іменники в німецькій мові пишуться з великої літери незалежно від того, де вони стоять у реченні.
Подивіться на наступні речення:
Ich kaufe ein neues Auto.
Я купую новий автомобіль.
Das Auto ist neu.
Автомобіль новий.
В чому між ними різниця? В другому реченні Auto стоїть на початку речення та пишеться з великої літери, у першому реченні слово Auto стоїть в кінці речення, але все одно пишеться з великої літери.
Тепер давайте подивимось на ці речення:
❌
Ich kaufe ein neues auto
✅
Ich kaufe ein neues Auto.
Ich пишемо з великої літери, так як це початок речення, Auto ж стоїть в кінці речення, але все одно пишеться з великої літери.
Отже, не важливо, де саме стоїть іменник: в будь-якому випадку він пишеться з великої літери.
Але чому так? Велика літера в німецькій мові має практичне значення: вона допомагає помітити іменники одразу та краще зрозуміти структуру речення.
У 1901 році на орфографічній конференції лексикограф Конрад Дуден остаточно узаконив єдиний стандарт написання великої літери в німецьких іменниках.
Історія розвитку німецької мови дуже різноманітна, а поява парвил написання великої літери є одним з найважливіших її етапів.
Які слова пишуться з великої літери?
Найчастіше в німецькій мові з велмкої літери пишуться наступні слова:
| Правило | Приклад | Переклад |
|---|---|---|
| Загальні іменники | der Hund | собака |
| Власні назви | Berlin | Берлін |
| Абстрактні іменники | die Liebe | любов |
| Складні іменники | das Kinderzimmer | дитяча кімната |
| Субстантивовані дієслова | das Lesen | читання |
| Субстантивовані прикметники | etwas Neues | щось нове |
| Назви днів | Montag | понеділок |
| Назви місяців | Januar | січень |
| Назви пір року | der Sommer | літо |
| Звертання | Wie geht es Ihnen? | Як у Вас справи? |
| Назви мов | Ich spreche Deutsch. | Я розмовляю німецькою. |
| Офіційні назви | die Deutsche Bahn | Німецька залізниця |
| Заголовки | Die Geschichte der deutschen Sprache | Історія німецької мови |
| Початок речення | Heute ist Montag. | Сьогодні понеділок. |
| Після двокрапки перед самостійним реченням | Ich weiß es: Heute kommt er. | Я це знаю: сьогодні він прийде. |
Загальні іменники
Це іменники, які називають істот, предмети, явища, поняття тощо.
До загальних іменників можна віднести наступні слова:
- der Mann — чоловік;
- die Katze — кішка;
- das Haus — будинок;
- die Schule — школа;
- die Freundschaft — дружба.
В реченні ці слова будуть писатись наступним чином:
Die Katze schläft auf dem Sofa.
Кішка спить на дивані.
Абстрактні поняття
— це іменники, які позначають невідчутні речі: почуття, стани, якості, процеси, наукові теорії або ідеї, які не можна побачити чи помацати.
Правило вживання великої літери стосується не лише предметів, які можна побачити або взяти в руки. Абстрактні поняття також є іменниками і вони також пишуться з великої літери.
Абстрактним поняттям є, наприклад, іменник Liebe.
В реченні це слово будемо писати так:
Die Liebe ist wichtig.
Любов важлива.
Складені іменники
— це слова, що утворюються шляхом поєднання кількох самостійних слів в одне.
У німецькій мові кілька простих слів можуть об’єднуватися в одне складне слово:
- das Kinderzimmer — дитяча кімната;
- die Haustür — вхідні двері / двері будинку;
- der Fußballplatz — футбольне поле.
У складному іменнику лише перше слово пишеться з великої літери.
Наприклад:
✅ Kinderzimmer
❌ KinderZimmer
Як розпізнати іменник у німецькому реченні?
Почніть з питання:
Хто? Що?
Якщо слово називає людину, тварину, предмет, місце, явище, почуття або поняття, найімовірніше, перед вами іменник.
Наприклад:
Das Kind liest ein Buch .
Дитина (хто?) читає книгу (що?).
Обидва слова пишуться з великої літери, так як це іменники.
Ще одна корисна підказка — артикль. Іменники часто вживаються з der, die, das, а також з неозначеними артиклями ein, eine.
Наприклад:
- der Hund — собака;
- die Stadt — місто;
- das Buch — книга;
- ein Tisch — стіл;
- eine Blume — квітка.
Не варто покладатися лише на артикль. У німецькій мові є випадки, коли слово стає іменником, але вживається воно без артикля.
Субстантивовані слова: коли інші частини мови стають іменниками?
Одна з важливих тем для тих, хто вивчає німецьку мову, — субстантивація.
— це перехід інших частин мови (найчастіше дієслів та прикметників) до розряду іменників.
Субстантивоване слово пишеться з великої літери.
Прикметник → іменник
Порівняйте:
ein gutes Buch
хороша книга
Тут gutes — звичайний прикметник, який описує іменник Buch, тому він пишеться з малої літери.
Ich wünsche dir alles Gute.
Бажаю тобі всього найкращого.
Gute тут не просто описує іменник. Слово використовується як самостійне поняття, тому пишеться з великої літери.
Ще один приклад:
Ich habe etwas Neues gekauft.
Я купив/купила щось нове.
Neues — субстантивований прикметник, тому його пишемо з великої літери.
Дієслово → іменник
Дієслова також можуть субстантивуватися:
Ich lese gern.
Я люблю читати.
Але:
Das Lesen macht mir Spaß.
Читання приносить мені задоволення.
У другому реченні Lesen походить від дієслова lesen («читати»), але вживається в реченні в ролі іменника. Тому воно пишеться з великої літери.
Ще один приклад:
Beim Lernen höre ich Musik.
Під час навчання я слухаю музику.
Lernen тут є субстантивованим дієсловом.
Якщо дієслово або прикметник виконує в реченні функцію іменника, воно пишеться з великої літери.
Звертання
Формальні звертання Sie, Ihnen, Ihr, Ihre та їхні форми пишуться з великої літери.
Können Sie mir helfen?
Чи можете Ви мені допомогти?
Wie geht es Ihnen?
Як у Вас справи?
Велика літера допомагає вдірізнити формальне мовлення від неформального.
Формально:
Sie — Ви
Неформально:
sie — вона / вони
Займенники du, dir, dein у сучасному німецькому правописі зазвичай пишуться з малої літери. У особистому листуванні їх також можна писати з великої як форму особливого ввічливого звертання, але це не є обов’язковим.
Назви мов
Назви мов у німецькій мові є іменниками, тому пишуться з великої літери:
- Deutsch — німецька мова;
- Englisch — англійська мова;
- Ukrainisch — українська мова.
В реченні це виглядає так:
Ich spreche Deutsch und Englisch.
Я розмовляю німецькою та англійською.
Водночас прикметники, утворені від назв мов, пишуться з малої:
- die deutsche Sprache — німецька мова;
- ein englischer Text — англійський текст;
- die ukrainische Grammatik — українська граматика;
Важливо розрізняти Deutsch як назву мови та deutsch як прикметник.
Заголовки
У німецьких заголовках перше слово пишеться з великої літери. Інші слова пишуться за звичайними правилами: іменники — з великої, а прикметники, дієслова та інші частини мови — з малої.
Наприклад:
Die Geschichte der deutschen Sprache
Історія німецької мови
Тут Die пишеться з великої, тому що це перше слово заголовка, а Geschichte та Sprache — з великої, тому що це іменники. Слово deutschen пишеться з малої, оскільки це прикметник.
Офіційні назви
В офіційних назвах установ, організацій, документів та інших об’єктів написання визначається правилами для відповідного типу назви. Власні назви та іменники в їхньому складі пишуться з великої літери.
Наприклад:
die Deutsche Bahn
Німецька залізниця
die Europäische Union
Європейський Союз
das Bundesministerium für Bildung und Forschung
Федеральне міністерство освіти та досліджень
Важливо не переносити це правило на всі слова в офіційній назві: не кожне слово в назві автоматично пишеться з великої літери. Зокрема, прикметники та прийменники можуть писатися з малої, якщо цього не вимагає інше правило.
Велика літера після двокрапки та в інших випадках
Не всі великі літери в німецькому тексті означають, що слово є іменником. Є й інші випадки вживання великої літери. Так, наприклад, як і в українській, в німецькій перше слово речення пишеться з великої літери.
Heute lerne ich Deutsch.
Сьогодні я вивчаю німецьку.
Тут слово Heute пишеться з великої не тому, що це іменник, а тому, що воно стоїть на початку речення.
Що відбувається після двокрапки?
Після двокрапки написання залежить від того, що саме йде далі.
Якщо після двокрапки починається самостійне речення, його перше слово пишеться з великої літери.
Наприклад:
Ich weiß eines: Heute bleibe ich zu Hause.
Я знаю одне: сьогодні я залишаюся вдома.
Якщо після двокрапки йде продовження речення або перелік, велику літеру не пишуть.
Важливо не запам’ятовувати правило як «після двокрапки завжди велика літера», а дивитися на структуру речення.
Назви днів, місяців і пір року
В українській назви днів тижня та місяців зазвичай пишуться з малої літери. А як щодо німецько мови?
У німецькій ці слова пишуться з великої, оскільки є іменниками.
Дні тижня
- Montag — понеділок;
- Dienstag — вівторок;
- Mittwoch — середа;
- Donnerstag — четвер;
- Freitag — п’ятниця;
- Samstag — субота;
- Sonntag — неділя.
Наприклад:
Am Montag arbeite ich.
У понеділок я працюю.
Місяці
- Januar — січень;
- Februar — лютий;
- März — березень;
- April — квітень;
- Mai — травень;
- Juni — червень;
- Juli — липень;
- August — серпень;
- September — вересень;
- Oktober — жовтень;
- November — листопад;
- Dezember — грудень.
Наприклад:
Im September beginnt die Schule.
У вересні починається школа.
Пори року
- der Frühling — весна;
- der Sommer — літо;
- der Herbst — осінь;
- der Winter — зима.
Наприклад:
Im Sommer fahren wir ans Meer.
Влітку ми їдемо до моря.
А чи у всіх різновидах німецької правила написання великої літери однакові?
Типові помилки у використанні великої літери
❌ Помилка 1: писати іменник з малої літери
❌
Ich habe ein neues buch.
✅
Ich habe ein neues Buch.
Я маю нову книгу.
Buch — іменник, тому він пишеться з великої літери.
❌ Помилка 2: писати всі слова з великої
Іноді учні, коли ще вчать правила, починають писати зайві великі літери:
❌
Ich habe ein Neues Buch.
✅
Ich habe ein neues Buch.
habe, ein і neues – не іменники, тому вони пишуться з малої літери.
❌ Помилка 3: плутати прикметник та субстантивований прикметник
Порівняйте:
Das ist ein gutes Buch.
Це хороша книга.
Ich wünsche dir alles Gute.
Бажаю тобі всього найкращого.
У першому випадку gutes — звичайний прикметник. У другому Gute використовується як іменник.
❌ Помилка 4: забувати, що українські правила не працюють для німецької мови
Українською:
У понеділок я працюю.
Німецькою:
Am Montag arbeite ich.
Не орієнтуйтеся лише на переклад, коли вирішуєте, писати слово з великої чи малої літери. В українській та німецькій мовах те саме поняття може писатися по-різному.
Як запам’ятати правило великої літери в німецькій?
Запам'ятайте:
Іменник
=
Велика літера
Під час читання німецького тексту звертайте увагу на слова, які пишуться з великої літери в середині речення. У більшості випадків це іменники, але не завжди.
Щоб правильно визначити, чому слово пишеться з великої літери, можна діяти за таким алгоритмом:
Перевірте, чи є воно іменником.
Можливо, слово вживається як іменник — наприклад, das Lesen, etwas Neues.
У цьому випадку велика літера не обов’язково означає, що перед вами іменник.
Імена людей, назви міст, країн, організацій та інші власні назви пишуться з великої літери: Anna, Berlin, Deutschland.
Займенники Sie, Ihnen, Ihr, Ihre та їхні форми в офіційному звертанні пишуться з великої літери.
З великої літери також пишуться, наприклад, назви днів тижня, місяців і пір року: Montag, Januar, Sommer.
Якщо після двокрапки починається самостійне речення, його перше слово пишеться з великої літери:
Ich weiß es: Heute kommt er.
Якщо ж після двокрапки йде продовження речення або перелік, велика літера лише через двокрапку не ставиться.
З часом ці правила почнуть сприйматися автоматично, і вам уже не доведеться щоразу замислюватися над кожним словом. Вивчайте німецьку разом із Superprof!
Перевірте себе:
Підсумувати за допомогою ШІ:
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
