Щороку тисячі українців у різних куточках світу відкладають справи, вмикають радіо або шукають онлайн-трансляцію, беруть аркуш паперу й пишуть один і той самий текст. Так відбувається радіодиктант національної єдності – подія, що об’єднує школярів і письменників, учителів і військових, тих, хто живе в Україні, і тих, хто нині далеко від дому.
У 2026 році традиція продовжується: новий текст, автор і двоє читців знову запрошують усіх охочих долучитися до спільного мовного досвіду. Як виник радіодиктант, коли й де його писати, як перевірити свій текст і що варто знати про цьогорічну акцію? Зібрали найважливіше в одному місці.
27 жовтня 2026
11:00 за київським часом
Артур Дронь
«Лист, який не закінчується»
Даша Астаф'єва і Артур Пройдаков
Що таке радіодиктант національної єдності?
Це щорічна акція, під час якої всі охочі можуть перевірити свої знання української мови й водночас долучитися до спільної культурної події. Її організовує Українське Радіо, а традиційно диктант відбувається напередодні Дня української писемності та мови. Участь не залежить від віку, професії, національності чи місця проживання.
І хоча слово «диктант» зазвичай нагадує про шкільні оцінки й червону ручку вчителя, тут немає потреби доводити комусь свою грамотність. Можна надіслати текст на перевірку, самостійно звірити його з оприлюдненим оригіналом або просто написати для себе. Кількість помилок не скасовує участі.
Головна особливість радіодиктанту – у поєднанні мовної практики та відчуття єдності. Це нагода почути сучасний український текст, уважно вслухатися в рідну мову й відчути зв’язок із людьми, які в цей самий час роблять те саме в інших містах і країнах.
Як виник радіодиктант
Перший Всеукраїнський радіодиктант відбувся 24 травня 2000 року – у День слов’янської писемності й культури, пов’язаний із вшануванням святих Кирила та Мефодія. Тоді на Українське Радіо надійшло близько тисячі написаних робіт. На той момент це була ще відносно невелика акція, але вона вже мала головне – спільну справу, до якої міг долучитися кожен охочий.
Наступного року диктант провели вже до Дня української писемності та мови. Згодом саме 9 листопада стало його традиційною датою. Після зміни церковного календаря День української писемності та мови перенесли на 27 жовтня, тож радіодиктант теж змінив дату й нині відбувається цього дня.
Поступово до традиції долучалося дедалі більше людей, змінювалися формати.
У 2014 році Київський університет імені Бориса Грінченка встановив рекорд України: диктант на одній локації одночасно писали 689 учасників.
У 2015 році трансляція вийшла за межі радіоефіру – її почав показувати телеканал, а у 2017-му до телебачення додалася пряма трансляція зі студії Українського радіо у Facebook.
Ще один важливий етап – розширення географії. У 2018 році диктант писали в різних країнах Європи, у США, Об’єднаних Арабських Еміратах та Південній Африці. У 2020-му до акції вперше долучилися учасники української антарктичної експедиції на станції «Академік Вернадський». Відтоді вони підтримують цю традицію щороку.
Так звичайна на перший погляд шкільна вправа виросла у масштабну щорічну подію. Її історія – це і зміна технологій, і розширення аудиторії, і можливість для українців у різних куточках світу одночасно взяти до рук ручку та написати той самий текст.
А хто ж придумує тексти? Це окрема цікава сторінка історії радіодиктанту: спочатку адаптували уже готові тексти, але знаходилися ті, хто шахраював. Тому уже багато років відомі українські письменники пишуть абсолютно новий текст на 100-120 слів, а читають його актори, журналісти й інші публічні особи.
Радіодиктант-2026: автор і читці
Цьогорічний радіодиктант має назву «Лист, який не закінчується». Його автор – український письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Читатимуть текст двоє: учитель української мови та літератури Артур Пройдаков і громадська діячка, волонтерка Даша Астаф’єва.
Артур Дронь: лист, що об’єднує
Артур Дронь – автор поетичної збірки «Тут були ми» та книжки прози «Гемінґвей нічого не знає». У його творчості важливе місце посідають особистий досвід, пам’ять і людські історії.
Пояснюючи задум радіодиктанту, письменник звернув увагу на те, що всі учасники чують ті самі слова, але сприймають їх по-різному – крізь власні спогади, переживання й досвід. Назва «Лист, який не закінчується» підтримує цю думку: написане може продовжувати жити в пам’яті, а розмова – тривати навіть після останнього речення.
Чому текст читатимуть двоє?
Артур Пройдаков – відомий педагог і популяризатор української освіти, фіналіст міжнародної премії Global Teacher Prize 2023. Даша Астаф’єва – співачка, волонтерка та засновниця книжкового застосунку UnderBooks.
Дуетне читання – експеримент організаторів, покликаний зацікавити різні аудиторії та додати звичній традиції новизни. Два голоси можуть створити відчуття діалогу, хоча чи закладений він безпосередньо в текст, слухачі дізнаються під час диктанту (про всяк випадок перегляньте розділові знаки при прямій мові).
Отже, 27 жовтня слухатимемо не лише слова Артура Дроня, а й те, як їх передадуть читці. А після ефіру можна буде повернутися до тексту й розібрати пунктуаційні моменти, які виявилися найскладнішими.
Як підготуватися до радіодиктанту-2026: познайомтеся зі стилем Артура Дроня
Готуватися до радіодиктанту можна не лише за підручниками й таблицями правопису. Спробуйте познайомитися з творчістю цьогорічного автора – прочитайте кілька його віршів зі збірки «Тут були ми» або есеї зі збірки «Гемінґвей нічого не знає».
Стиль Артура Дроня вирізняється лаконічністю, точністю й увагою до людських переживань. У поезії він часто використовує короткі, неримовані рядки, а в прозі поєднує особисті історії з роздумами про пам’ять, любов, віру та відповідальність. Автор прагне говорити просто про складне, без зайвих словесних прикрас. Тим не менш, заздалегідь перегляньте лексику на біблійну або християнськутематику.
Що це дає майбутнім учасникам диктанту? Знайомство з авторською манерою допомагає уважніше вслухатися в інтонацію, помічати логічні зв’язки між думками й стежити за тим, як побудовані речення. А ще читання розвиває мовне чуття – хоча, звісно, не замінює повторення орфографії та пунктуації.
Сам Артур Дронь зауважував, що у цьогорічному тексті не варто очікувати великої кількості архаїзмів чи діалектизмів (хто ще зітхнув з полегшенням?). Тож замість полювання на хитромудрі слова краще потренуватися уважно слухати, розуміти зміст і не поспішати з розділовими знаками.
Коли, де і як писати радіодиктант у 2026 році
Долучитися до радіодиктанту національної єдності можна з дому, роботи, бібліотеки чи навіть з іншої країни. Спеціальна реєстрація не потрібна: достатньо підготувати папір, ручку й обрати зручний спосіб трансляції.
Коли відбудеться радіодиктант?
27 жовтня 2026 року, у вівторок, об 11:00 за київським часом. Саме тоді розпочнеться прямий ефір до Дня української писемності та мови. Якщо ви перебуваєте за кордоном, заздалегідь перевірте різницю в часі.
Де слухати й дивитися трансляцію?
Радіодиктант транслюватимуть на платформах Суспільного мовлення. Обирайте той формат, який вам найзручніший:
- Українське Радіо та Радіо Культура – для тих, хто звик слухати радіо.
- Телеканал, сайт і YouTube-канал Суспільне Культура – щоб стежити за трансляцією онлайн.
- YouTube-канал Українського Радіо – ще один спосіб долучитися до прямого ефіру.
- Застосунки suspilne.radio та «Дія» – якщо зручніше слухати або дивитися зі смартфона.
Перевірте заздалегідь, чи працює обрана платформа на вашому пристрої, і підготуйте її до початку ефіру.
Хто може долучитися?
Участь відкрита для всіх, хто хоче писати українською: школярів, студентів, дорослих, людей старшого віку, тих, хто добре знає мову, і тих, хто продовжує її вивчати.
Можна писати наодинці або зібратися з друзями, колегами чи родиною. Українці за кордоном також можуть долучитися до ефіру. А якщо поруч є дитина, якій цікаво перевірити свої знання, радіодиктант стане нагодою попрактикуватися разом.
Що робити, якщо не вдається долучитися наживо?
Не встигаєте об 11:00? Спробуйте знайти запис трансляції на YouTube-каналі Українського радіо. Так ви зможете прослухати текст пізніше й написати його у власному темпі, зупиняючи запис за потреби.
Якщо ж хочете перевірити написане за оригіналом, стежте за офіційними платформами Суспільного: текст радіодиктанту оприлюднять 29 жовтня об 11:00.
І головне – не перетворюйте участь на іспит. Радіодиктант можна написати для самоперевірки, заради практики або просто тому, що хочеться відчути себе частиною великої спільноти людей, які в один день слухають і записують український текст.
Радіодиктант-2026: перевірте, чи все готово
Як перевірити радіодиктант і надіслати текст на перевірку
Після написання радіодиктанту можна самостійно звірити текст з оригіналом або надіслати рукопис фахівцям. У другому випадку важливо дотриматися встановлених термінів.
Як перевірити радіодиктант самостійно?
Офіційний текст радіодиктанту оприлюднять 29 жовтня 2026 року об 11:00 на платформах Суспільного мовлення.
Знайдіть опублікований текст і порівняйте його зі своїм рукописом. Перевірте написання слів, велику літеру, апострофи, м’які знаки та розділові знаки. Якщо виявите помилки, не засмучуйтеся: краще з’ясувати, яке правило варто повторити, ніж просто підрахувати кількість неправильних місць.
Як надіслати радіодиктант на перевірку фахівцям?
Якщо хочете, щоб ваш текст перевірила фахова комісія, є два способи.
1. Надіслати електронною поштою
- Напишіть диктант від руки.
- Сфотографуйте або відскануйте всі сторінки так, щоб текст був чітким і повністю читався.
- Збережіть зображення у форматі .jpg, .jpeg, .png, .tiff або .pdf.
- Надішліть файл на адресу rd@suspilne.media.
Кінцевий термін – 29 жовтня 2026 року, 11:00. Лист потрібно надіслати до оприлюднення офіційного тексту.
2. Надіслати паперовим листом
Якщо вам зручніше скористатися звичайною поштою, надішліть рукопис за адресою:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 26.
На поштовому штемпелі має бути дата не пізніше 28 жовтня 2026 року. Тож не відкладайте відправлення на останній момент.
Усі ці умови оприлюднило Суспільне мовлення в офіційних повідомленнях про радіодиктант-2026. Також зверніть увагу на заклик "Пиши своє, збивай вороже".
Чого нас навчили радіодиктанти минулих років
Тексти попередніх радіодиктантів – чудовий матеріал для підготовки. Вони допомагають не лише повторити цікаві особливості правопису, а й потренуватися слухати уважно, розбирати синтаксичні конструкції та помічати авторські мовні особливості.
У тексті «Слідом за пам’яттю» (2021) Юрія Андруховича траплялися слова й образи, які потребували особливої уваги: псевдокитайський, асфоделями, позачасі. До того ж розгорнуті описи й переліки вимагали стежити за структурою речень, а не записувати слова механічно.
Інший урок дає «Дороги України» (2023) Катерини Калитко. За підсумками перевірки, однією з найпоширеніших помилок стала кома замість двокрапки між частинами безсполучникового складного речення. Це гарне нагадування: пунктуація залежить не тільки від паузи під час читання, а й від смислових відношень між частинами речення.
Тож для підготовки до Радіодиктанту-2026 можна обрати один із цих текстів, написати його під запис, а потім звірити результат з оригіналом. А більше про типові помилки, складні слова й пунктуаційні пастки читайте в нашому матеріалі «Типові помилки в радіодиктанті».
Радіодиктант національної єдності – це нагода зупинитися серед щоденних справ і відчути, скільки нас об’єднує українська мова. 27 жовтня хтось писатиме його вдома, хтось – на роботі чи за кордоном, хтось слухатиме текст в укритті. У кожного буде свій аркуш, свій почерк і своя кількість помилок. Але текст звучатиме один – на всіх (тут тире - авторський знак. Добре, що в тексті диктанту авторських знаків не буде, за цим слідкують філологи і мовознавці).
Тож беріть ручку, знаходьте зручне місце й долучайтеся. Не заради ідеального результату, а заради мови, яку ми творимо, бережемо й передаємо далі. Бо іноді достатньо написати один спільний текст, щоб відчути: ми поруч, навіть коли нас розділяють кілометри.
Підсумувати за допомогою ШІ:
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
