Природні катаклізми і катастрофи відомі з давніх-давен. І виявилося, що сучасна людина не набагато краще підготовлена до стихійних лих і викликів, які кидає нам природа, ніж сотні років тому. При чому найчастіше людина сама є першопричиною «гніву Землі», який проявляється в стихійних лихах і проблемах довкілля.
Відповіді на те, як нам врятувати себе і планету, може дати екологія. З цією наукою точно варто познайомитися ближче, щоби мати комфортне майбутнє. Чи просто майбутнє.
Природні катастрофи в давні часи. Зародки екології
Здавна найбільшими загрозами існуванню людства були епідемії, війни та стихійні лиха. З епідеміями боролися ізоляцією, травами або зовсім не боролися, війни були неминучі, а от природа могла «обдарувати» пожежами, посухами, за якими йшов голод, а ще – паводками й землетрусами.
Звісно, не про всі великі трагедії ми знаємо, багато свідчень просто не збереглося. Але й відомі катастрофи за масштабами та наслідками інколи вражають. Про стихійні лиха написано навіть у Біблії, візьміть хоча б згадку про Великий Потоп, коли повінь тривала впродовж 40 днів і ночей. Все живе на землі тоді загинуло в водах потопу, крім Ноя і його супутників. А вода почала спадати лише через 150 днів. Можна сперечатися з тим, наскільки достовірно написано (і багато разів переписано) про це в найбільш читаній та друкованй книзі, але те, що якийсь катаклізм, пов’язаний з дуже високою водою, в історії був – це факт. Про це свідчать дані археологів.
До речі, про зв’язок екології з археологією. До фіксації Всесвітнього потопу, нашестя мух та сарани у писемних пам’ятках, в історії становлення екології як науки був дописемний період, уявлення про який дали нам саме археологічні знахідки. Так, про повагу до рідкісних тварин певною мірою можуть свідчити тотеми давніх племен. А про значення першої флейти з кістки можна прочитати в іншій нашій статті.
За часів Київської Русі в добу Середньовіччя найпоширенішими були не тільки епідемії чуми, холери і віспи, а й роки голоду і спустошливих пожеж. Вони колись були найпоширенішим лихом, адже за сухої вітряної погоди могло вигоріти ледве не все місто. В 1017 році величезна пожежа знищила майже весь Київ.
Пожежі найчастіше починалися в житлах, кузнях, ливарнях, інших майстернях, тому їх можна віднести до лих техногенного характеру. Але це направду було катастрофою, бо через хаотичну забудову все населення і весь населений пункт могли постраждати. Часті й сильні пожежі з великою кількістю загиблих призвели, зокрема, й до перших «регламентів про забудову».
Було би непогано, щоб забудовники 21 століття дотримувалися норм, правда?
Тим не менш, іноді стихійні лиха призводили до кардинальних змін у науці, даючи поштовх для нових досліджень і винаходів. Так, часті пожежі стали поштовхом до винайдення пожежних машин, а після одного з руйнівних землетрусів у Китаї, невеликого за магнітудою, але з великою кількістю жертв, похованих під завалами кам’яних будинків, китайські архітектори перейшли на більш легкий будівельний матеріал – дерево та бамбук.
Відомо, що з 17-18 століття в Європі до звичайного забруднення довкілля почало додаватися ще й промислове. Екологія починає набирати все більше значення, але оформлюється в науку аж наприкінці 19 століття. У 20 ж столітті її значення – беззаперечне, вона стає в один ряд з королевами наук – математикою, фізикою та хімією.
Нині вплив людини на довкілля – атмосферу, ґрунти, води – сягнув критичних позначок, тому дивуватися різноманітним природнім катаклізмам не доводиться.
Найбільші природні катастрофи світу
13 жовтня у світі – Міжнародний день зі зменшення небезпеки стихійних лих. Ми не будемо прив’язуватися до календаря, але пригадаємо найбільші та найтрагічніші катастрофи.
Землетрус у Сирії. 1202 рік
Землетрус 1202 року, епіцентр якого розташовувався в Мертвому морі, був не стільки потужним, скільки тривалим і масштабним – він відчувався на величезній території, розташованій між Сирією та Вірменією. Точна кількість загиблих невідома, але навіть за найскромнішими підрахунками землетрус забрав життя понад мільйона людей.
Землетрус у Китаї. 1556 рік
Один з найбільш руйнівних землетрусів в історії людства відбувся 23 січня 1556 року. Його епіцентр розташовувався в районі правої притоки річки Хуанхе – Вейхе. Землетрус супроводжувався обвалами і зміною русел річок, що, своєю чергою, призводило до повеней, а руйнування будинків і храмів – до сильних пожеж.
Землетрус і цунамі в Португалії. 1755 рік
Лісабонський землетрус почався 1 листопада 1755 року о дев'ятій годині ранку – від перших поштовхів в море до того моменту, коли 15-метрове цунамі накрило центральну набережну міста, минуло лише двадцять хвилин. Більшість його жителів перебували на службі в церквах – святкували День всіх святих, тому шансів на порятунок у них не було. У Лісабоні почалися пожежі, які тривали протягом десяти днів. Крім столиці, постраждали ще шістнадцять португальських міст, а сусідній Сетубал був майже повністю змитий цунамі. Жертвами землетрусу стали від 40 до 60 тисяч людей. Були втрачені такі архітектурні перлини, як Оперний театр і Королівський палац, та живописні шедеври Караваджо, Рембрандта і Рубенса.
[caption id="attachment_31641" align="aligncenter" width="1920"]
Виверження Кракатау. 1883 рік
Сталося воно 27 серпня 1883 року. Тоді 20 кубічних кілометрів каменів, попелу і струмінь пару заввишки 11 метрів буквально рознесли на частини вулканічний острів в Зондській протоці між островами Ява і Суматра.
Повінь у Китаї. 1931 рік
У серпні 1931 року внаслідок тривалих дощів річки Янцзи і Хуанхе вийшли з берегів і зруйнували стримувальні дамби, змітаючи все на своєму шляху. Вода повністю знищила сільське господарство в декількох десятках провінцій, а місто Гаою, що було розташоване на березі, було змите повністю. Проте найстрашнішими були людські жертви: ті, хто не загинув від води, померли від руйнувань, голоду та епідемій.
Ураган Бхола в Бангладеші. 1970 рік
Метеорологи попереджали про майбутнє лихо, але місцевий уряд вирішив проігнорувати загрозу. Незадовго до Бхола в Східний Пакистан (тоді ця територія називалася так) прийшов інший, слабший ураган. Влада наказала готувати населення до евакуації, але циклон вщух без наслідків. Тому перед Бхола вона вирішила не витрачати на це сили і гроші.
Таке рішення сильно вдарило по мешканцях. Стихійне лихо, а також голод і повені, що прийшли слідом, забрали від 300 тис. до 500 тис. людських життів.
Втім це не повний перелік наслідків урагану Бхола. Народне обурення діями влади під час катастрофічних подій інспірувало початок війни за незалежність, яка в 1971-му закінчилася проголошенням суверенітету Бангладешу. Крім того, трагедія була однією з причин заснування гуманітарної організації «Лікарі без кордонів».
Цунамі в Індійському океані. 2004 рік
Смертоносна хвиля стала наслідком найбільшого в історії Індійського океану землетрусу, що стався 26 грудня 2004 року. Його магнітуда за шкалою Ріхтера склала 9 балів, внаслідок чого утворилося цунамі, висота якого в прибережній зоні не перевищувала 15 метрів, а в зоні сплеску – 30 метрів. Через півтори години після землетрусу воно досягло берегів Таїланду, за дві години – Шрі-Ланки та Індії, і забрало життя 250 тисяч осіб.
Охорона довкілля і екологічні ініціативи
Кожна цивілізована держава має у своєму законодавстві пункт про захист навколишнього середовища. Охорона довкілля започаткована в Європі ще в червні 1972 року Стокгольмською міжнародною конференцією, на якій вперше обговорювалася концепція сталого розвитку, були розроблені 26 принципів збереження довкілля. Ці принципи лягли в основу всіх подальших міжнародних екологічних договорів, стали основою наскрізної екополітики країн ЄС.
Для України захист і охорона довкілля мають ще й політичне забарвлення: без реформування законодавства Україну не приймуть в Євросоюз. Але політичні амбіції мають бути другорядними, оскільки йдеться про наше з вами здорове життя.
Так, необхідно ухвалити закон про екологічний моніторинг, закон про право громадян на чисте довкілля і ще багато інших. Добре те, що і бізнес не лишається осторонь. Наприклад, компанія ДТЕК зробила цілком конкретні кроки для збереження біорізноманіття та забезпечення екологічних стандартів, про які можна прочитати за посиланням.
Кожен з нас теж може і, будьмо чесні, мусить долучитися: виховувати екологічну свідомість в собі і дітях, сортувати сміття, обмежити споживання червоного м’яса, відмовитися від Fast Fashion. До речі, ви знали, що 10% всіх текстильних відходів – саме з цього сектору, до того ж щорічно текстильна індустрія споживає 132 мільйони тонн вугілля і від 6 до 9 мільярдів літрів води. Мусимо бути свідомими модниками!
Серед екологічних проєктів, які можна підтримати, ще є такі:
- Створення газонів з різнотрав’ям. Це допоможе метеликам, бджолам і іншим комахам виживати, збільшить популяцію птахів, та краще переживати спеку;
- Озеленення прибудинкових територій. Зелені насадження не тільки допомагають нам дихати, поглинаючи вуглекислий газ, а й захищають від шуму;
- Компостування. Це не тільки про добрива, це й про розумну утилізацію органічних відходів;
- Очищення берегів водойм. Влаштувати суботник, не чекаючи дня довкілля, це корисно, пізнавально і навіть весело. Але переконайтеся, що це безпечно на вашій території з огляду на можливість замінування чи наявність уламків ракет.
Науковий підхід до розв’язання екологічних проблем
Сучасне життя не обходиться без пластику, але це найбільший забруднювач планети. Вже бачили страшні фото морських тварин, що задихаються у пластику, бо він шостим континентом дрейфує в океані?
Як відомо, пластик будь-якого виду стійкий до деградації у природному середовищі, тож розщеплення викинутої вами пляшки з-під води триватиме ще довго. У 2016 році вчені з японського центру перероблення пластику знайшли фермент, «біологічний каталізатор», що виділяється бактеріями та здатен "їсти" пластик. Експерти й коментатори назвали це відкриття потенційним природним рішенням боротьби із забрудненням навколишнього середовища пластиком. Цікаво, що деякі науковці говорили, що наявність цього ферменту – ознака еволюції природи, яка вже створює власні рішення для вирішення створених людиною проблем. Якщо ви бажаєте поглибити свої знання з біології та зрозуміти механізми роботи ферментів, зверніться до репетитор з біології.
Під час спроби перевірити зазначені вище заяви в університеті Портсмута, США, професор біології Джон МакГіхан та його колеги випадково створили значно потужнішу версію цього ферменту. Багато відкриттів у науці – щасливий збіг обставин, вам не здається?
Науковці світу зустріли це відкриття з ентузіазмом, утім, застерігаючи, що пройде довгий шлях, перш ніж ці ферменти широко застосовуватимуться у галузі переробки.
Це тільки один приклад того, як сучасна наука може нам допомогти. Ми впевнені, що серед наших молодих читачів хтось обов’язково обере своєю професією боротьбу з екологічними проблемами і стане екологічним Бетменом. А якщо потрібно допомога, то наші суперрепетитори готові стати вашим Робіном!
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
