Репетитор української мови у Дрогобичі

Дрогобиччина подарувала Україні багато талантів. Одним з найвизначніших з них є Іван Франко. Своєю творчістю він зробив величезний внесок у розвиток української культури, та, перш за все, мови й літератури. 

Літературний здобуток Івана Франка — це ціла епоха в українському письменстві. До того ж він вів перекладацьку діяльністю, завдяки чому українці отримали змогу познайомитись з найкращими творами світової літератури того часу.

Окрім української Франко знав і писав польською, німецькою, російською, болгарською, чеською мовами. За приблизними оцінками його творчий доробок налічує кілька тисяч творів загальним обсягом понад 100 томів.

Сьогодні уроки української мови та літератури в школі обов’язково включають вивчення творчості письменника і кожен школяр знає, хто такий Франко. А його портрет зображено на двадцятигривневій купюрі. Але чим Іван Франко заслужив такої популярності та визнання? Давайте розбиратись.

Урок української мови і Франко

Навчався письменник в звичайній школі. В школі він страждав від жорстокості вчителів, про що потім розповів у своїх творах: «Грицева шкільна наука», «Олівець», «Отець-гуморист». 

З одного боку такий досвід став для малого Франка надихаючим на творчість. Часто травматичні події життя наштовхують нас на роздуми та рефлексії. Але все ж від викладачів, які навчають нас дуже багато залежить.

Якщо вчитель української мови або будь-якого іншого предмету абсолютно не зацікавлений у тому, щоб привити любов до своєї дисципліни, то з великою ймовірністю, учням не стане цікавості пізнавати цей предмет в майбутньому. Найкращі репетитори з української мови у нас на сайті.

Курс української в ті часи

Функціонування школи Франко порівнював з діяльністю політиків. «Школи, то так як і політика: тільки деякі, вибрані та покликані її роблять, нею кермують, але всі люди чують їх роботу на своїй шкірі, платять за неї то грішми, то кров’ю».

Потім молодий Франко вступив до Дрогобицької гімназії. Про цей період автор пише оповідання «Гірчичне зерно». Тут, завдяки викладачам, він знаходить натхнення на письменницьку діяльність. У гімназії був створений літературний гурток, до якого входили 12 учнів і сам Франко. Як пізніше зазначав письменник, вплив на його літературний стиль мати два вчителі: Іван Верхратський і Юлій Турчинський. 

Але найперше, Івана Франка виховали його рідні – тато Яків, мама Марія Кульчицька, яка походила зі шляхетської родини Кульчицьких. Вони заклали в ньому любов до культури та жагу до пізнання цього світу.

Франко дуже цікавився мовою. Він вважав, що мова — це «скарбівня людських досвідів, спостережень, поглядів і чуття, людської цивілізації». Саме мова, на його думку, найкраще описує націю, що нею говорить. 

Дуже багато часу письменник присвятив дослідженню української мови. У численних літературно-критичних статтях, на спеціальних мовознавчих зібраннях, в замітках, рецензіях, листах він висвітлював теоретичні та методологічні питання формування й розвитку української літературної мови. Реалізацію всіх його наукових здобутків в питанні мови найповніше можна побачити в його творах. 

Свого часу він став одним з найпалкіших популяризаторів української культури. І першим, хто поєднав вишиванку з класичним костюмом. 

Просвітницька діяльність Франка

Також автор вів активну просвітницьку діяльність, за що тричі був арештований та певний час провів в ув'язненні. Він працював у декількох просвітницьких виданнях, був членом Історичного товариства Львова, став засновником Русько-української радикальної партії, потім членом Української національно-демократичної партії, членом Наукового товариства імені Шевченка.

Як і сьогодні всім нам, Франку доводилось відстоювати українську мову. У багатьох працях він значну увагу приділяв висвітленню долі української мови в підросійській Україні. Він зауважив руйнівну силу московських указів на українську мову.

Аргументи з цього приводу Франко наводить, характеризуючи діяльність певних публіцистів, вчених, представників красного письменства. Їх промовисті штрихи розглядає у численних нарисах літературного процесу різних періодів, наприклад, у роботах про заборону в Росії галицьких видань.

Письменник виокремлює різні шляхи зросійщення. На превеликий жаль ганебну роль в цьому процесі відігравала церква. Тоді було заборонено церковні, проповідницькі українські книги, заборонялось навіть вимовляти в церквах церковнослов’янські слова зі звуком "ґ". 

Росію Франко порівнював з «темним царством» або «царством пітьми, що давить Україну», «деспотичною системою», що над усім «нависає свинцевим тягарем».

У своїх працях він розповідав про прямі заборони, переслідування, що нерідко супроводжувалися репресіями, які доводилося переживати українству на своїх землях. Письменник не просто засудив Емський указ про заборону української мови, він підкреслював зв’язок між владою, бюрократією і російським суспільством. Письменник був палким борцем за українське слово.

Сьогодні ми можемо назвати Франка також найбільш екранізованим українським автором. Однак, окрім «Захара Беркута» і «Украденого щастя», може одразу й не згадаються інші фільми. Але діти можуть назвати також мультик «Лис Микита». Також є мультфільм «Фарбований лис», в основі якого лежить індійська казка, де був не лис, а шакал.

Іван Франко є тою видатною постаттю українського суспільства, що своїм інтелектом, ідеями і діями осмислював минуле і проклав шлях у майбутнє. Його роботи будуть предметом вивчення ще багато-багато років. 

Франко, на жаль, не встиг отримати Нобелівську премію, на яку був номінований вже перед смертю. Але своєю творчістю він точно заслуговує бути в переліку найвидатніших митців за всю історію України.

Щоб ближче познайомитись з життєвим шляхом та творчим доробком Івана Франка проходьте курс з української мови з Superprof.