Репетитор з історії України у Миколаєві

Які асоціації у вас з Миколаєвом? Що перше приходить на думку, коли згадуєте це місто?

Звісно, кожен українець знає, що це місто на півдні України та обласний центр Миколаївської області. 

Далі декілька менш очевидних географічних фактів:

• Місто має вихід до Чорного моря.
• Тут зливаються 2 річки: Інгул та Південний Буг. Їх з'єднує Інгульський міст - найбільший підйомний міст в Європі. 

• Є тут і більш цікавий міст, Варварівський - його розведення виконується горизонтально, з поворотом на 90 градусів.

Місто корабельників

Також, ледь не кожен українець зауважить, що: «Миколаїв - місто корабельників!» Це, можливо, найпопулярніша асоціація. Чому так? 

Так склалося, географічно і історично, що вся історія Миколаєва тим чи іншим чином пов'язана саме з морем та кораблебудуванням. Знаходження біля моря визначило долю міста. Ще в тринадцятому столітті до н.е. тут існувало поселення кімерійців. Археологи дали назву цьому поселенню «Дикий сад». Територія сучасного Миколаєва слугувала їм портом. 

В дев’ятнадцятому столітті місто стало центром кораблебудування. Тоді воно й отримало свою сучасну назву. Конкретніше, названо місто було на честь покровителя моряків - Святого Миколая.

В 1788 році саме в день Святого Миколая війська Російської імперії захопили турецьку фортецю Очаків. І вже наступного року на Інгулі почали зводити місто, яке вирішили назвати на честь християнського святого. Вгадаєте, як називався перший корабель, що був тут збудований? Так, саме «Святий Микола»!

Розташування міста визначило його долю. Сьогодні, як і колись, місце слугує фортецею і захищає з моря всю Україну, а особливо південь нашої держави. 

Фортецею місто було в буквальному сенсі. Роком заснування Миколаєва вважається 1789 рік. Тоді його губернатором став князь Микола Грейг. За його правління тут збудовано неприступний мур довжиною в 30 кілометрів, що оберігав місто. Ще князь прославився тим, що довго не міг визначитись з назвами вулиць та затвердити їх. Тому певний час місто зовсім не мало вулиць. 

Миколаєвські катакомби

Ну і зовсім неочікуваний факт!

Чи знали ви, що під Миколаєвом, так само, як і під Одесою, знаходяться катакомби? Якщо про одеські катакомби знають всі, то про миколаївські ви, можливо, ніколи не чули. 

Є багато версій походження цих підземних ходів. За однією з них - це недобудований водопровід. Ця версія викликає деякі сумніви. Адже, аналізуючи карти тих років, лише частина з ходів відводилася під водопровід. В одному ж з підземних ходів було знайдено ятаган - османський меч-шаблю. 

За турецькою версією - ці тунелі мали військове призначення. Деякі знахідки істориків підтверджують цю теорію. Окрім меча ту було знайдено турецькі монети, арабські листи, наскельні малюнки. А за легендами в цих лабіринтах відбувалося багато кривавих подій. 

Існує ще третя версія виникнення цих катакомб. Вона полягає в тому, що при будівництві Миколаєва було потрібно багато каменю. Його добували в межах Миколаївського півострова. Разом з каменем, також в межах міста, добувалося і вапно з боку берегових обривів Бузького лиману. Завдяки цьому утворювались глибокі та розгалужені катакомби, які, внаслідок природного розширення міста опинилися під його будинками. 

Сьогодні відомо, що катакомби мають два, три або більше ярусів. Більшість ходів засипані, але деякі з них досі використовуються в господарських цілях.

Яка версія правдивіша? Якщо ви вивчаєте історію України для підготовки до ЗНО, наш репетитор з історії України з платформи Superprof допоможе вам розібратися в цьому.

Вчитель історії допоможе з історичними фактами про Миколаївщину

Коли ми говоримо про історію Миколаєва, важливо не оминути увагою і період, коли тут жили античні греки. Тоді ця територію - Північне Причорномор’я - була своєрідним краєм світу. В межах сучасної Миколаївщини греки облаштували найпівнічніший свій поліс. Спершу тут будують поселення Борисфеніда на острові Березань, а згодом біля с. Парутине збудували велике місто-державу Ольвія. Сьогодні - це історична пам'ятка, де створили заповідник.

У передмісті Миколаєва була ольвійська хора (сільськогосподарські угіддя) та її північний форпост – Канкіт, жителі якого контролювали переправу через річку Інгул.

Геродот і Гомер згадували у своїх роботах давніх кімерійців та античних греків, що жили на місці сучасного Миколаєва. Також існує припущення, яке висунув доктор історичних наук Юрій Котляр з Миколаєва, що згадана в «Одісcеї» річка Стікс є річкою Інгулом. То ж, не виключено, що миколаївський півострів і був тим самим Аїдом. Підтверджує це твердження якраз той факт, що в Миколаєві є катакомби, які давньогрецькому поету могли асоціюватися з потойбічним світом.

Отже, історія Миколаєва не обмежується лише кораблебудуванням. Далі, в дев’ятому столітті, Миколаїв був південним кордоном Київської Русі, про що вам можливо розповіли на уроках з історії України. Підтвердженням цього є некрополь княжого періоду, знайдений на Березані. 

В чотирнадцятому столітті території міста опиняються у складі Великого Князівства Литовського. Але цим історія не закінчується і далі тут осідають козаки, що створюють слободи, зимівники, паланки.

Попри велике бажання певних людей переписувати історію та згадувати лише окремі її періоди, давайте вивчати та плекати її. Історія Миколаєва захоплива. Сподіваємось, що тепер згадуючи це місто, в вашій пам'яті виникне і річка Стікс, і катакомби, і те, що тут жили козаки. 

Сьогодні ж ми продовжуємо писати історію.