Франція легко створює проблему приємного вибору: з чого взагалі починати подорож? Париж і Лувр, лавандові поля Провансу, Атлантичне узбережжя, середньовічні міста чи Альпи? Тут цілком реально провести відпустку біля моря, наступного разу приїхати заради музеїв й архітектури, а потім повернутися заради гір і отримати три абсолютно різні подорожі.
Американська кулінарна легенда Джулія Чайлд, яка закохалася у французьку кухню та багато зробила для її популярності у США, якось дуже влучно описала власні стосунки з цією країною:
Я дійшла висновку, що, мабуть, насправді я француженка. Просто ніхто ніколи не повідомляв мені про це.
І Франція справді вміє викликати подібні почуття. Сюди їдуть за круасаном у маленькій boulangerie, картинами Моне, замками, виноградниками, серфінгом на Атлантиці та краєвидами, які легко могли б стати заставкою ноутбука.
Тож замість чергового списку Ейфелева вежа – Лувр – Версаль пропонуємо подивитися на країну ширше. У різних регіонах Франції є свої місця, заради яких варто змінити маршрут або навіть запланувати окрему подорож.
Франція від Бретані до Лазурового узбережжя
На північному заході почніть із Бретані. Тут варто побачити старовинні замки, мегаліти, сади та суворе Атлантичне узбережжя. Регіон можна відвідувати протягом усього року, хоча погода біля океану вміє нагадати, хто тут головний.
Поруч розташована Нормандія з одним із найбільш упізнаваних місць Франції – Мон-Сен-Мішелем. Абатство на скелястому острові під час припливів і відпливів буквально змінює вигляд. Ще одна причина приїхати сюди – знамениті білі скелі Етрета. Найкомфортніший період для подорожі регіоном триває приблизно від пізньої весни до початку осені.
На півночі можна заїхати до Кале, де збереглися фортифікації, середньовічні пам'ятки та церква Нотр-Дам. А якщо рухатися далі на схід, варто зупинитися в Реймсі. Саме тут розташований знаменитий готичний собор, а навколо міста простягаються виноградники Шампані. Під землею на вас чекає ще одна частина регіону – винні погреби, де витримують шампанське.
Ельзас виглядає так, ніби хтось вирішив побудувати декорації до різдвяного фільму й забув їх розібрати. Фахверкові будинки, вузькі вулиці та маленькі містечка особливо приємно досліджувати з кінця весни до осені.

Від Альп до Середземного моря
Якщо міські прогулянки хочеться змінити на гори, вирушайте до Монблану. Тут головними пам'ятками стають уже не будівлі, а Альпи, льодовики й панорами. У теплий сезон можна ходити гірськими маршрутами, а заодно відвідати Альпійський музей та місця, пов'язані з Жаком Бальма, одним із перших підкорювачів Монблану.
Зовсім інший настрій чекає на Лазуровому узбережжі. Канни, Сен-Тропе, сусіднє Монако, море й Прованс створюють ту саму Францію, яку десятиліттями продає нам кіно. Але варто трохи відійти від червоних доріжок і яхт, щоб побачити лавандові поля та Вердонську ущелину з бірюзовою водою й високими скелями.
Цей регіон можна відвідувати протягом року, хоча влітку варто бути готовими не лише до сонця, а й до великої кількості туристів.
Середньовічні міста, океан і печери
На півдні Франції розташований Каркассон. Його укріплене старе місто La Cité з баштами й мурами настільки нагадує декорації до історичного фентезі, що спочатку складно повірити, що перед вами справжнє місто. Тут варто побачити замок Château Comtal і собор, а для подорожі найкраще підходить період приблизно із середини весни до кінця жовтня.
Якщо замість фортець хочеться океану, є Біарриц. Колись це був модний курорт європейської аристократії, а сьогодні місто добре знають і серфери. Пляжі, хвилі та спа дозволяють легко поєднати активну подорож із відпочинком.
Ще одна цікава точка на Атлантичному узбережжі – Аркашон. Поруч розташована знаменита дюна Піла, величезна піщана дюна, з вершини якої відкривається вид на океан і соснові ліси.
За зовсім іншими пейзажами вирушайте в Дордонь. Саме тут розташовані знамениті печери Ласко з доісторичними малюнками, а регіон також відомий своїми замками. Печери й історичні пам'ятки можна відвідувати протягом року, а для активного відпочинку краще обирати теплі місяці.
Вулкани посеред Франції
Так, так, уявіть, у Франції є вулкани! І ні, для цього не потрібно летіти на заморські території.
Регіон Овернь відомий своїми згаслими вулканами, середньовічними містечками, замками та термальними курортами. Одна з головних природних пам'яток – Пюї-де-Дом, звідки відкривається панорама вулканічного ландшафту.
Влітку сюди їдуть за пішими маршрутами й природою, а взимку регіон перетворюється ще й на напрямок для зимового відпочинку.
І все-таки Париж
Можна довго доводити, що Франція не закінчується Парижем, але оминути столицю в такій добірці було б дивно.
Іль-де-Франс пропонує настільки багато пам'яток, що на них легко витратити окрему подорож. Лувр, Ейфелева вежа, парки, сади, оперні театри, катакомби та десятки музеїв дозволяють скласти маршрут практично під будь-які інтереси.
Якщо вам пощастило жити в Парижі замолоду, то куди б ви потім не поїхали, він залишиться з вами, бо Париж – це свято, яке завжди з тобою.
Ернест Гемінґвей
І саме в цьому, мабуть, головна перевага Франції як туристичного напрямку. Не обов'язково намагатися побачити все за одну поїздку. Можна обрати один регіон, дослідити його без марафону з валізою, а решту залишити як цілком законний привід повернутися.

Бретань
Бретань зовсім не схожа на ту Францію, яку зазвичай уявляють за листівками з Парижа чи Провансу. Цей півострів на північному заході країни має сильне кельтське коріння, сліди галло-римського минулого та пам’ятки, історія яких почалася задовго до появи багатьох європейських міст.
Якщо любите місця, де історію можна буквально побачити в ландшафті, вирушайте до Карнака. Тут збереглися тисячі доісторичних менгірів, частину з яких встановили приблизно за кілька тисячоліть до нашої ери. Довгі ряди каменів виглядають настільки загадково, що навколо їхнього призначення досі існують різні версії та легенди.
У Ренні, столиці регіону, можна знайомитися з кельтською спадщиною Бретані та гуляти старими кварталами з фахверковими будинками. У Понтиві варто побачити середньовічний замок, а Сен-Мало підійде тим, кому до вподоби історії про мореплавців, корсарів і скарби. Колись це укріплене портове місто було домівкою знаменитих французьких корсарів, тому піратська атмосфера тут має цілком реальне історичне підґрунтя.
Назви Brittany та Britain схожі не випадково. У ранньому Середньовіччі на територію тодішньої Арморики переселялися бритти з-за Ла-Маншу. З часом регіон почали називати Бретанню.
Цей зв’язок відчувається й сьогодні. У Бретані досі існує бретонська мова, яка належить до кельтських мов і споріднена з валлійською та корнською.
Тож подорож регіоном може несподівано перетворитися ще й на маленьку мовознавчу експедицію.
| Як дістатися | Скільки коштує | Коли їхати |
|---|---|---|
| До Бретані можна дістатися кількома способами. З інших регіонів Франції найзручніше їхати швидкісним поїздом TGV або автомобілем. У регіоні також є аеропорти, а морське сполучення пов’язує Бретань із Великою Британією та Ірландією. Якщо подорожуєте автомобілем, основні маршрути ведуть через A11, N12 та A84. | За саме знайомство з Бретанню платити не доведеться. Прогулянки старими містами, узбережжям і багатьма природними локаціями безкоштовні. Окремий бюджет знадобиться для музеїв, замків, екскурсій та інших пам’яток із платним входом. | Бретань можна відвідувати протягом усього року. Через близькість Атлантики погода тут мінлива, а дощ може з’явитися навіть тоді, коли прогноз виглядав оптимістично. Для довгих прогулянок узбережжям найприємнішими зазвичай будуть теплі місяці. Але якщо вам подобаються драматичне море, вітер і старі кам’яні міста без літніх натовпів, Бретань має свій шарм і в міжсезоння. |
Нормандія та білі скелі Етрета
Мон-Сен-Мішель справедливо вважають однією з головних візитівок Нормандії, але зупинятися лише на ньому точно не варто. Етрета на узбережжі Ла-Маншу пропонує зовсім інший настрій: високі крейдяні скелі, природні арки, море й краєвиди, які легко впізнати на картинах Клода Моне.
Найефектніше приїхати сюди дуже рано й зустріти світанок над білими скелями або залишитися до заходу сонця. У різному світлі берег буквально змінює вигляд, тому фотографи можуть зависнути тут надовго.
Саме містечко теж варте прогулянки. Тут можна неспішно пройтися центром, пообідати з видом на море або навіть зіграти партію в гольф. А ще обов’язково варто зазирнути до Jardins d’Étretat. Сади поєднують ландшафтний дизайн, сучасне мистецтво та панорами узбережжя, тому це далеко не просто місце з акуратно підстриженими кущами.
Цікаво, що Етрета особливо любили художники XIX століття. Клод Моне не раз писав місцеві скелі та арки, намагаючись передати, як вони змінюються залежно від світла й погоди. Тож тут легко побачити той самий пейзаж, який колись опинився на полотні імпресіоніста.
| Як дістатися | Скільки коштує | Коли їхати |
|---|---|---|
| Найзручніше доїхати потягом до Гавра, а звідти пересісти на автобус до Етрета. Дорога автобусом займає приблизно 35 хвилин. | Прогулянки містом і вздовж скель безкоштовні. За вхід до Jardins d’Étretat потрібно платити окремо, а актуальну вартість квитків краще перевіряти перед поїздкою. | Для прогулянок узбережжям найкраще підходить період від пізньої весни до початку осені. Якщо хочеться уникнути найбільших натовпів, краще приїжджати не в пік літнього сезону та, за можливості, у будній день. |
Етрета може стати ідеальним варіантом для одноденної поїздки, особливо для тих, хто вже бачив Париж і хоче на кілька годин змінити музеї та бульвари на море, вітер і драматичні скелі.
Кале – місто, повз яке не варто проїжджати
Від французького Кале до британського Дувра лише близько 32 кілометрів через Ла-Манш. Через таке розташування місто для багатьох мандрівників стає просто точкою прибуття до Франції: пором, тунель, кілька дорожніх знаків і всі вже поспішають далі до Парижа чи інших популярних напрямків.
Але Кале цілком заслуговує хоча б на кілька годин.
Почати прогулянку можна з Place d'Armes, великої центральної площі, над якою височіє сторожова вежа Tour du Guet. Далі варто побачити церкву Notre-Dame de Calais, міський театр та стару Цитадель. Історія міста тісно пов'язана з його стратегічним розташуванням біля протоки, тому фортифікації тут не просто красивий фон для фотографій.
Ще одна причина зупинитися в Кале – можливість буквально побачити Англію з французького берега. За хорошої погоди на горизонті можна розгледіти знамениті білі скелі Дувра.
| Як дістатися | Скільки коштує | Коли їхати |
|---|---|---|
| Кале має дуже зручне сполучення з Великою Британією. Через Ла-Манш регулярно ходять пороми з Дувра, а автомобілем можна потрапити до Франції через тунель під протокою. Якщо ви вже подорожуєте Францією, до міста зручно дістатися залізницею. Найближчий великий міжнародний аеропорт розташований у Ліллі. | Саму прогулянку Кале легко зробити безкоштовною. Витрати знадобляться переважно на музеї та окремі туристичні об'єкти. | Кале можна відвідувати протягом усього року. Але через розташування біля Ла-Маншу варто бути готовими до мінливої погоди, вітру та хмар навіть тоді, коли календар переконує, що надворі літо. |
Реймс – шампанське та коронації
Реймс не завжди потрапляє до першої десятки міст, які туристи планують побачити у Франції. І дарма. Тут в одному маршруті можна поєднати готичний собор, історію французьких королів і знайомство з регіоном, який подарував світові шампанське.
Головна архітектурна зірка міста – Реймський собор Нотр-Дам, внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Протягом століть він був одним із ключових місць французької монархії: саме в Реймсі коронували більшість французьких королів.
Колись я думав, що повільніший ритм життя в Провансі можна пояснити лише пейзажем і кліматом. Але, здається, все значно глибше. Тут розклад завжди визначала природа, а не людина. За століття це не могло не вплинути на характер провансальців.
Пітер Мейл, британський письменник
Історичний масштаб тут легко відчути навіть без особливої любові до дат і династій. Перед вами той самий собор, до якого 1429 року прибула Жанна д'Арк, щоб бути присутньою на коронації Карла VII. Епізод, який у підручнику займає кілька рядків, у Реймсі раптом отримує конкретну адресу.

А вже після королів, звісно ж, можна переходити і до бульбашок.
Реймс розташований у самому серці Шампані, тому під містом простягаються винні погреби відомих шампанських домів. Частину з них облаштовано у стародавніх крейдяних тунелях. На екскурсіях можна побачити, як виробляють і витримують напій, назву якого сьогодні знає весь світ.
До речі, не кожне ігристе вино можна називати шампанським. Ця назва захищена й пов'язана з вином, виробленим у регіоні Шампань за встановленими правилами. Тож келих у Реймсі має ще й географічний контекст.
| Як дістатися | Скільки коштує | Коли їхати |
|---|---|---|
| Один із найзручніших варіантів – потяг. Реймс має хороше залізничне сполучення, а з Парижа сюди можна дістатися швидкісним TGV приблизно за годину або навіть швидше залежно від рейсу. Завдяки цьому місто добре підходить і для окремої короткої подорожі з французької столиці. | Гуляти історичним центром можна безкоштовно, як і відвідати частину міських пам'яток. Більший бюджет варто передбачити, якщо плануєте екскурсії винними погребами, дегустації та музеї. | Реймс можна відвідувати цілий рік. Якщо головна мета – архітектура та музеї, сезон не має вирішального значення. А якщо хочеться побачити ще й виноградники Шампані, особливо атмосферною буде подорож у теплу пору року та на початку осені. |
Ельзас – села, ніби з різдвяної листівки
Ельзас століттями опинявся між Францією та Німеччиною, і це добре відчувається в архітектурі, кухні та місцевій культурі. Сьогодні регіон належить Франції, але його міста й села досі мають особливий характер, який складно сплутати з іншими частинами країни.
Французька гастрономія офіційно стала культурною спадщиною
У 2010 році ЮНЕСКО внесло гастрономічну трапезу французів до списку нематеріальної культурної спадщини людства. Причому йдеться не про круасани чи конкретну страву, а про цілий ритуал: вибір продуктів, поєднання страв, сервірування столу та саму традицію довго їсти разом і спілкуватися.
Якщо часу небагато, варто почати з Кольмара, Егісайма та Берггайма. Кольмар зручний як база для подорожі регіоном, а Егісайм і Берггайм зберегли середньовічне планування та укріплення.
Кольмар часто називають одним із найфотогенічніших міст Франції. Канали, фахверкові будинки, квіти на балконах і вузькі вулички створюють атмосферу, ніби ви випадково опинилися всередині декорацій до європейської казки.
До речі, якщо любите різдвяні ярмарки, Ельзас має особливо сильну репутацію саме взимку. Але навесні, влітку та восени тут менше сезонного шуму й більше можливостей просто гуляти селами, дегустувати місцеву кухню та досліджувати винні маршрути.
| Як дістатися | Скільки коштує | Коли їхати |
|---|---|---|
| Найзручніше подорожувати потягом або автомобілем. Швидкісні залізничні маршрути добре сполучають Ельзас із Парижем та іншими великими містами Франції. Автомобіль особливо зручний, якщо хочеться побачити не лише Кольмар, а й маленькі села вздовж винного маршруту. | Прогулянки селами та історичними центрами безкоштовні. Окремо доведеться платити за музеї, винні дегустації, екскурсії та інші туристичні активності. | Ельзас добре підходить для подорожей від пізньої весни до пізньої осені. Кольмар вважають одним із найсухіших міст Франції, тому для довгих прогулянок регіон досить комфортний. Якщо ж хочеться максимальної атмосфери, можна їхати в грудні за різдвяними ярмарками. Тоді міста виглядають особливо ефектно, але й туристів стає значно більше. |
Шамоні-Монблан – Франція на висоті
Якщо після виноградників і середньовічних сіл хочеться різко змінити декорації, вирушайте до Шамоні-Монблан.
Монблан – найвища вершина Альп і Західної Європи, близько 4 806 метрів. Назва перекладається як Біла гора, і сніг на вершині добре пояснює, звідки вона взялася.
Біля підніжжя розташоване невелике місто Шамоні, яке давно стало одним із головних центрів альпінізму та гірського туризму. Саме звідси багато мандрівників починають маршрути в гори.
Але приїжджати сюди можна навіть без планів підкорювати вершини. У Шамоні достатньо прогулянок, оглядових майданчиків, канатних доріг, ресторанів і шале, щоб провести кілька днів у горах без екстремальних пригод.
Одна з найефектніших локацій – канатна дорога Aiguille du Midi, яка піднімає туристів високо над долиною й відкриває панораму Монблану та сусідніх вершин.
| Як дістатися | Скільки коштує | Коли їхати |
|---|---|---|
| Найзручніше летіти до Женеви, а звідти їхати автобусом або трансфером до Шамоні. Відстань становить приблизно 90 кілометрів. Дістатися можна також потягом або автомобілем. Автомагістраль A40 веде безпосередньо в напрямку долини Шамоні. | Піші маршрути самі по собі безкоштовні. Більший бюджет знадобиться на канатні дороги, музеї, гірські залізниці та інші активності. Ціни на підйомники можуть бути досить високими, тому перед поїздкою варто перевірити актуальні тарифи й вирішити, які маршрути справді хочеться включити в програму. | Для хайкінгу та панорам найкраще підходить літо. Але навіть у теплий сезон у горах температура може різко змінюватися, тому куртка й теплий одяг тут не виглядають зайво навіть у липні. Взимку Шамоні перетворюється на один із найвідоміших гірськолижних напрямків Франції. Тож вибір сезону залежить від того, що вам ближче: піші маршрути, сніг і лижі або просто кава з видом на Альпи. |
Лазурове узбережжя – Французька Рив’єра
На південному сході Франції легко провести два тижні й усе одно залишити половину планів на наступну подорож. Лазурове узбережжя(оригінальна назва фр. Côte d'Azur) асоціюється з Каннами, Сен-Тропе, яхтами та сусіднім Монако, але варто від’їхати від моря, і декорації швидко змінюються.

У Провансі на вас чекають лавандові поля, а трохи далі – Вердонська ущелина, яку часто називають французьким Гранд-Каньйоном. Бірюзова вода, високі скелі та маршрути для хайкінгу роблять її хорошою альтернативою пляжному дню. А взимку в цьому ж регіоні можна знайти гірськолижні курорти.
Тож Французька Рив’єра – це не лише коктейль біля моря й шанс випадково опинитися поруч із Каннським кінофестивалем.
| Як дістатися | Ідея для продовження подорожі | Скільки коштує | Коли їхати |
|---|---|---|---|
| Головні повітряні ворота регіону – аеропорт Ніцци. З Парижа до Ніцци та Канн можна доїхати потягом, а до Марселя курсують швидкісні TGV. Автомобілем зручно рухатися трасою A8, але на окремих ділянках будьте готові до серпантинів. | З Ніцци можна вирушити поромом на Корсику. Це вже зовсім інша Франція з горами, пляжами, старими містами та власним островним характером. | Лазурове узбережжя належить до найдорожчих туристичних регіонів Франції, особливо в розпал сезону. Але море, прогулянки набережними та багато природних локацій залишаються безкоштовними. | Подорожувати Французькою Рив’єрою можна протягом усього року. Для пляжного відпочинку обирайте теплі місяці, а весна та рання осінь підійдуть тим, хто хоче більше гуляти й менше конкурувати за місце під сонцем. |
Каркассон – середньовіччя без машини часу
Якщо фортеця Каркассона здається вам знайомою, це не обов’язково дежавю. Її середньовічні мури не раз з’являлися на екрані, зокрема в кіно, а сама фортеця сьогодні входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Головна причина приїхати сюди – La Cité, укріплене середньовічне місто з баштами, мурами та вузькими вулицями. Усередині варто побачити замок Château Comtal та базиліку Сен-Назер.
Каркассон особливо ефектний увечері, коли більшість одноденних туристів уже роз’їжджається. Якщо маршрут дозволяє, залишіться хоча б на одну ніч. Без денного натовпу старе місто сприймається зовсім інакше.
| Як дістатися | Скільки коштує | Коли їхати |
|---|---|---|
| У Каркассоні є власний аеропорт, а з інших міст Франції сюди можна доїхати залізницею. Для автомобільної подорожі зручною буде траса A61. | Гуляти вулицями La Cité можна безкоштовно. Квитки потрібні для відвідування Château Comtal та окремих музеїв і пам’яток. | Найкомфортніший період для подорожі – приблизно із середини квітня до кінця жовтня. У розпал літа людей значно більше, тому для спокійної прогулянки краще приходити рано-вранці або залишатися до вечора. |
Біарриц – Франція для тих, хто любить океан
Якщо Канни та Сен-Тропе здаються занадто гламурними, погляньте в бік Атлантики. Біарриц розташований приблизно за 35 кілометрів від іспанського кордону й давно має репутацію одного з найцікавіших морських курортів Франції.
Колись сюди приїжджала європейська аристократія, а сьогодні Біарриц асоціюється ізсерфінгом. Хвилі Атлантики приваблюють серферів з усього світу, але вміти стояти на дошці зовсім не обов’язково. Можна провести день на пляжі, піти в спа, гуляти узбережжям або досліджувати околиці.
| Як дістатися | Скільки коштує | Коли їхати |
|---|---|---|
| До Біаррица можна дістатися літаком, потягом або автомобілем. З Бордо дорога машиною проходить трасою A63, а залізничне сполучення дозволяє приїхати сюди з різних великих міст Франції. | Пляжі безкоштовні. Однак окремо доведеться платити за спа, уроки серфінгу, оренду велосипедів та спортивного спорядження. | Біарриц відомий доволі вологою погодою, тому для класичного пляжного відпочинку найкраще підходить літо. Якщо головна мета – океанські прогулянки й атмосфера міста, сезон можна розширити. |
Аркашон і дюна Піла
Приблизно за 55 кілометрів на південний захід від Бордо розташований Аркашон. Саме місто вже варте поїздки через пляжі та Атлантичне узбережжя, але головна природна зірка знаходиться поруч.
Дюна Піла – найвища піщана дюна Європи. Вона простягається майже на три кілометри, а її висота змінюється під впливом вітру й природних процесів.
Піднявшись нагору, ви побачите досить сюрреалістичну картину: з одного боку Атлантичний океан, з іншого – величезний зелений масив соснового лісу. І все це з вершини гори піску.
| Як дістатися | Скільки коштує | Коли їхати |
|---|---|---|
| Найзручнішою відправною точкою буде Бордо. До Аркашона можна доїхати потягом або автомобілем, а звідти продовжити маршрут до дюни. | Піднятися на дюну можна безкоштовно, як і відпочивати на місцевих пляжах. Якщо приїжджаєте автомобілем, окремою статтею витрат може бути паркування. | Клімат Аркашона досить м’який, тому подорожувати сюди можна майже протягом усього року. Для пляжів і довгих прогулянок найприємнішою буде тепла пора. |
Дордонь і печери Ласко
Іноді великі археологічні відкриття починаються не з експедиції професорів, а зі звичайної прогулянки.
У 1940 році поблизу Монтіньяка група підлітків відкрила печеру, стіни якої були вкриті доісторичними зображеннями тварин. Так світ дізнався про Ласко, один із найвідоміших комплексів печерного мистецтва.
Сьогодні оригінальна печера закрита для масового відвідування, адже присутність великої кількості людей шкодила стародавнім малюнкам. Натомість у Lascaux IV можна побачити надзвичайно точне відтворення печер і їхнього мистецтва.
Але Дордонь варта подорожі не лише заради Ласко. Тут є замки, старовинні містечка, пішохідні маршрути та річка Дордонь, якою можна сплавлятися на каное.
| Як дістатися | Скільки коштує | Коли їхати |
|---|---|---|
| Автомобілем можна їхати через A20 та A89 у напрямку Періге, а звідти продовжити маршрут до Монтіньяка. | Прогулянки регіоном безкоштовні, але для Lascaux IV, замків та музеїв потрібні квитки. Актуальні тарифи краще перевіряти перед поїздкою. | Музеї та печерні комплекси можна відвідувати протягом року. Для хайкінгу, каное та інших активностей на природі найкраще підходить період від пізньої весни до осені. |
Овернь – французький край вулканів
Франція, вулкани, параплан і середньовічні замки в одному реченні можуть звучати несподівано. Але саме так виглядає Овернь.
Цей регіон відомий вулканічними ландшафтами Центрального масиву. Одна з його головних природних пам’яток – Пюї-де-Дом, згаслий вулкан, з вершини якого відкривається панорама навколишніх пагорбів і вулканічних форм.

Сюди їдуть за хайкінгом, велосипедними маршрутами та парапланеризмом. Після активного дня можна переключитися на термальні курорти, середньовічні містечка й замки.
| Як дістатися | Скільки коштує | Коли їхати |
|---|---|---|
| Головним транспортним центром регіону є Клермон-Ферран. Дістатися можна потягом або автомобілем, зокрема трасою A75. | Багато природних маршрутів доступні безкоштовно. Платити потрібно за музеї, термальні комплекси, окремі пам’ятки та оренду спорядження. | Для хайкінгу та активного відпочинку найкраще підходить літо. Взимку частина регіону приваблює вже любителів снігу та лиж. |
Іль-де-Франс і Париж – фінал, якого всі чекали
Завершити подорож Францією без Парижа було б не по-французьки.
У Парижі можна піднятися на Ейфелеву вежу, пройтися вздовж Сени та Єлисейськими Полями, провести кілька годин у Луврі або спуститися в катакомби.
Але найцікавіше починається, коли список обов’язкових пам’яток закінчується. Можна загубитися на вулицях Монмартра, піти на балет чи оперу в Palais Garnier або гуляти кладовищем Пер-Лашез, де поховані Оскар Вайльд, Едіт Піаф, Джим Моррісон та багато інших відомих людей.
Париж узагалі добре працює без чіткого плану. Іноді випадкова пекарня, букініст біля Сени чи маленька вулиця виявляються не менш пам’ятними, ніж черговий пункт із туристичного топ-10.
| Як дістатися | Скільки коштує | Коли їхати |
|---|---|---|
| Париж обслуговують кілька аеропортів із транспортним сполученням із центром міста. Столиця також має одну з головних залізничних мереж країни, тому сюди легко приїхати швидкісним потягом з інших регіонів Франції та сусідніх держав. | Париж може бути дорогим, особливо якщо за один день спробувати пройти всі головні платні пам’ятки. Лувр, Ейфелева вежа, катакомби та інші популярні місця мають окремі квитки. Але частина найприємніших паризьких занять нічого не коштує: прогулятися набережними Сени, піднятися на Монмартр, відпочити в парку або просто досліджувати різні квартали міста. | Париж не має одного правильного сезону. Навесні місто зеленіє, влітку живе просто неба, восени стає особливо атмосферним, а взимку можна більше часу присвятити музеям, кафе й галереям. |
Тому насправді ключове питання не коли їхати до Парижа, а яким ви хочете його побачити цього разу!
Традиція з понад 40 гігантськими механічними істотами
У Нанті можна побачити величезного механічного слона, який гуляє містом і перевозить пасажирів. Проєкт Les Machines de l’île поєднує інженерію, театр і фантазійні світи, натхненні Жулем Верном та Леонардо да Вінчі. Сам Жуль Верн, до речі, народився саме в Нанті.
Франція, до якої хочеться повертатися
Франція точно не закінчується Парижем, Лувром та Ейфелевою вежею. В одній подорожі вона може бути солоною від Атлантики в Біарриці, в іншій – пахнути лавандою в Провансі, дивувати вулканами Оверні або зустрічати снігом біля Монблану. А десь між ними будуть середньовічний Каркассон, виноградники Шампані, казкові села Ельзасу та білі скелі Етрета, які свого часу так захоплювали Клода Моне.
Можливо, саме тому Франція століттями так легко закохує в себе художників, письменників, режисерів і мандрівників. Тут можна шукати Париж Гемінґвея, пейзажі імпресіоністів, місця з улюблених фільмів або взагалі нічого не шукати й одного ранку просто сісти за столик маленького кафе з круасаном та кавою.
І не варто намагатися побачити всю Францію за одну відпустку. Це приблизно як пробувати подивитися хороший серіал за вечір: технічно можливо, але навіщо псувати собі задоволення? Краще залишити кілька міст, пляжів, замків і гірських маршрутів на наступний раз. Бо хороший маршрут Францією має закінчуватися не словами ми все побачили, а думкою сюди треба повернутися.
Підсумувати за допомогою ШІ:









