Починаючи вивчати будь-яку іноземну мову, найтяжче учням дається граматика та вимова. Але, заглиблюючись та рухаючись далі, очевидно, що написання слів (в лінгвістиці зазвичай використовують терміни «правопис/спелінг») – це не найпростіший вид філологічного мистецтва. Тільки уявіть, лише одна пропущена буква або змінений порядок літер у слові чи фразі можуть призвести до комічних результатів.
Тут варто згадати феномен, що називається спунеризм (spoonerism) та означає гру слів, яка відбувається за рахунок перестановки літер і в результаті ви отримуєте словесний каламбур, з якого точно можна посміятися. Наприклад, в оригіналі фраза звучить «Please show me to another seat» (Будь ласка, проведіть мене до іншого місця), але, якщо застосувати до неї магію спунеризму, то вийде ось такий жарт «Please sew me to another sheet» (Будь ласка, пришийте мене до іншого листа). Саме тому правопис в французькій мові (як і в інших іноземних мовах) має значення і ця стаття спробує висвітлити найпоширеніші помилки в написанні французьких слів.
Нумо вчити французьку мову разом!
Омофони та омоніми: прибульці з інших планет чи ні?
Французька мова багата на слова, які звучать однаково і це додає дьогтю в процес оволодіння мовою. Якщо ви чітко не знаєте значення слова, то ризикуєте повністю зруйнувати структуру контексту та заплутати свого слухача. Візьмемо, наприклад, низку слів, що вимовляються однаково навіть з відмінними комбінаціями літер: sein, saint, sain, seing, ceins і ceint (груди, святий, здоровий, підпис, зведіть стегна або готуйтеся та оточений). Як же пересічному учневі розрізняти їх і не накаламбурити?
Лише уявіть, що ви хочете повідомити, що ви здоровий, але замість того, ви пишете в електронному листі, що у вас груди! Щоб не перетворити свій електронний лист на анекдот, вам точно потрібно пам’ятати про 2 магічні терміни, які насправді, аж ніяк не прибули з інших планет, а лише намагаються вам допомогти розібратися у всіх тонкощах іноземної мови.
Отож, омонім – це слова, у яких збігаються як написання, так і звучання, а ось значення різне. Наприклад, рукав одягу та рукав річки. А омофон – це слова, що звучать однаково, але пишуться по різному. Наприклад, стати в чергу по три та потри цю пляму, вона псує весь вигляд. Використання некоректного омофону буде вважатися орфографічною помилкою в будь-якому французькому тексті, який ви намагаєтесь скласти, навіть якщо саме слово написано бездоганно.
А ось омонімам необхідно приділити більше уваги, так як вони утворюють цілі категорії і є більш складною темою, ніж омофони. Простим прикладом омоніму в англійській мові може бути слово "right", яке має одночасно декілька значень:
- антонім до слова ліворуч
- слово, що вказує на те, що щось є правильним
- слово, що представляє собою громадянське право
В французькій мові існує велика кількість омонімів, значення яких можна зрозуміти лише проаналізувавши контекст. Наприклад, слово aussitôt, що означає «негайно» і має аналогічне звучання та написання з aussi tôt (так само рано, або так рано). Вимовляючи дані слова не відчувається ніяка різниця між ними, так як і рівноцінне написання з акцентом над літерою O, а ось значення їх ніяк не ідентичне і може зіпсувати контекст, якщо помилитися в їх написанні.
Кращі курси французької мови онлайн - у нас.
Французькі діактричні знаки (акценти) – символи унікальності мови
Однією з особливостей (якої немає, наприклад, в англійському правописі) всіх романських мов, включаючи французьку, є використання діакритичних знаків або, так званих, акцентів.
Акценти вказують на те, який звук має вимовлятися з наголошеною літерою або сигналізують взагалі про її відсутність. Наприклад, слово école (школа) колись мало літеру S між літерами E і C.
Діактричні знаки, які функціонують, як маяк для відсутніх літер, можуть не бути такими вагомими, але ті акценти, що вказують на значення, безумовно, важливі. Саме тому найбільш поширеним акцентом, як у слові école, є той що, наголошує літеру E. Він одночасно сигналізує про тепер вже відсутню літеру S, а також має суперсилу перетворювати іменник на прикметник.
Рухаємось далі, скоріше починаємо з початку. Перша літера алфавіту A також може бути самостійним словом або навіть двома словами у французькій мові, в залежності від наявності акценту:
- A – може функціонувати, як третьої особи однини дієслова avoir (мати, володіти): j'ai, tu as, il a...
- à – у ролі прийменник, що означає до, в, або на: je parle à ma mère
Наприклад, слово Âge означає «вік», але трішки змінимо акценти і Âgé перетворюється на прикметний «старий». Акцент в дії!
Знову переходимо на іншу сходинку діактричних знаків та бачимо, наскільки важливо використовувати правильний акцент у відповідному місці: слово différent (різний) перетворюється на diffèrent - форму третьої особи множини дієслова différer - відрізнятися. Чому? Порівняйте обидва слова та їх діактричні знаки і ви самі зможете дати відповідь на своє запитання!
Мовчазна літера не любить галасу
Якщо роль діактричних знаків (або ж так званих акцентів) вказувати та сигналізувати про відсутність тієї чи іншої літери, то в французькій мові є протилежне явище: літери, що стоять у слові, але «мовчать», тобто у вимові ми ніяк їх не чуємо. Так як в англійській мові багато французьких запозичень та навпаки, то можна провести філологічні паралелі між цими двома мовами і проаналізувати, як саме працюють «мовчазні» літери на практиці. Будь-які англійські слова із поєднанням літер wh (what, when, where), kn (knuckle, knife, knee), слова, в яких після a, o або u стоїть літера L (half, folk, would) – це і є яскраві приклади літер «мовчазних» та зовсім не галасливих. В французькій мові багато правил, що пов’язані з вищеописаним феноменом перекликаються з англійською мовою, але є і винятки, які потрібно запам’ятати:
- французька літера E, так само, як у англійській мові, в кінці слів «мовчить», якщо вона не має акценту;
- літера H, на відміну від англійської, завжди «мовчазна» і має два унікальних значення свого фонетичного «мовчання»: вона не вимовляється, не читається і поводить себе як голосна літера або ж аспірована (звуки, на яких ми видихаємо повітря) – в такому випадку її розглядають як приголосну;
- літера S в кінці французького слова, як правило, теж мовчить (vous, nous, bas, temps);
- заключна літера алфавіту X, зазвичай, мовчазна в словах prix, deux, époux та choux, а іноді вона вимовляється, але її вимова може бути зміненою в деяких словах (six і dix).
Помиляємось, коли пишемо і навпаки
Незважаючи на велику кількість лінгвістичних моментів, що потребують вашої уваги при використанні французької мови на письмі, існує ще одна причина поширених помилок у написанні - це неправильні форми множини.
Наприклад, вищезгадане слово choux має наступну форму однини – chou. Неочікуваний поворот, еге ж? Хоча більшість французьких слів утворюють свої форми множини, додаючи закінчення -s /-es, як, наприклад, в англійській, однак деяка французька лексика вимагає повністю іншого множинного закінчення. Якщо ви зустрічали ці слова, то ви точно їх запам’ятали: journal-journaux, jeu-jeux, château-châteaux, bateau-bateaux. Але порівнювати французьку та англійську мову, як рівноцінні абсолютно в даному випадку було б недоцільно, тому що написання лексики першої мови точно потребує від вас докласти більше зусиль.
Для того, щоб полегшити цей шлях, запам’ятайте декілька корисних правил, що допоможуть вам зменшити кількість спеллінгових помилок:
- По-перше, уникайте перевірки правопису: так як в французькій мові налічується багато омонімів, ви можете правильно написати неправильне слово, і цей інструмент не допоможе вам з іншою варіацією написання, навпаки, лише вас заплутає.
- По-друге, сформуйте звичку складати свої особисті списки/картки складних для вас слів, які трапляються вам під час перегляду фільму, читання книги чи навіть спілкування з іноземними колегами. Ніякий довідник у світі не знає краще ваші філологічні навички та міру їх використання, ніж ви самі. А успіх таких списків чи карток надзвичано простий: після того, як виписали слово чи словосполучення, намагайтеся якомога частіше використовувати їх на практиці.
- По-третє, пам’ятайте, що на кожне правило (майже на кожне) є свої винятки, тому будьте готові виділяти їх червоним маркером та запам’ятовувати.
Якою б шаленою не здавалася кількість лінгвістичних нюансів, які необхідно брати до уваги при написанні та вимові французької лексики, інтерес до її вивчення лише примножується.
А чи знали ви, що один з найвідоміших видів алкоголю у світі Hennessy має особливо пікантне звучання на французькій. Французи вимовляють його, як “ансі” з наголосом на останній склад. А все тому, що літера “H” завжди німа, її ставлять або для поділу звуків, або для того, щоб позначити придихання. І це лише початок цікавої подорожі під назвою «вивчення прекрасної французької».
Страшно самому збиратись в цю подорож? Беріть з собою наших професійних репетиторів!
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
