Вивчення французької мови передбачає опанування словникового запасу і граматики. Можете робити флешкартки, тренуватися у найвищому ступені порівняння прикметників, запам’ятовувати відмінювання дієслів та практикуватися у правописі. Так ви навчитеся прекрасно читати і писати французькою. Але навіть після стількох зусиль ви можете звучати, як погана пародія на інспектора Клузо з «Рожевої пантери».
Говорити французькою – це перш за все звучати як француз. Це важче, ніж вивчити французькі вітання та говорити «bonjour», «merci» та «bonne nuit» на кожному кроці. Ви також повинні:
- освоїти складні голосні звуки французької мови
- вивчити двобуквені звуки
- розуміти призначення діакритичних знаків і як вони змінюють звук літери
- відчувати відмінності між приголосними звуками рідної мови та французької
- опанувати наголоси та інтонації у французькій мові
- пам’ятати: «практика, практика і ще раз практика!»
Дослідження показали, що немовлята розрізняють звуки рідної мови ще до народження. Тож носіям французької не доводилося працювати так важко, як вам.
І вам потрібно пройти ще одне випробування. Чим ви старші, тим важче навчитися відтворювати різні звуки. Також буде важче почути тонкі відмінності між схожими звуками рідної та французької мов. Навіть на уроках розмовної французької, де спікери говорять повільніше, щоб учням було легше зрозуміти.
Але не впадайте у відчай! Французьких діалектів і акцентів достатньо, тому певні варіації у вимові слів не є чимось незвичайним. І абсолютно правильна вимова – не основне, найголовніше — це зробити так, щоб вас зрозуміли.
Репетитор французької мови - тиць-тиць
Як вимовляти французькі голосні, дубль 1: прості звуки
Голосні — біда для неносіїв французької, які намагаються вивчити цю мову. Це тому, що небагато французьких голосних є звичними для українців. Найбільша проблема українців у висоті звуку /а/, який у більшості французьких слів вимовляється немов самими губами, а не горлом.
Ви бачили класичний фільм «Моя прекрасна леді»? У ньому Одрі Хепберн має жахливий акцент кокні, який ненавидить професор фонетики. Він здригається від усіх голосних звуків в одному тільки «Ой!».
Тільки подумайте про те, як ми вимовляємо О: губи складаються в коло, звук зароджується десь у грудях, він глибокий і круглий. Якщо губи звузити, вийде У, тому це майже звуки-сусіди.
У французькій мові дуже мало дифтонгів. Їх легко помітити, оскільки зазвичай вони складаються з двох літер (див. нижче). Щоб говорити французькою, наче рідною, вам потрібно буде скоротити свої голосні звуки та зробити їх вищими.
| Голосна | Український еквівалент | Як зробити звук французьким |
|---|---|---|
| А | Як у слові «лан» | Для французького /а/, ширше відкрийте горло, підборіддя вгору, не протягуйте звук довго |
| І | Як у слові «лід» | Знову ж, не затягуйте звук |
| О | Як у слові «лом» | Відкрийте горло, округліть губи |
| U | Майже як у слові «люк» | Вимовляйте /і/, але губи витягніть вперед, зробіть «качечку» |
| Y | /й/ або /і/, залежно від позиції у слові | Ось і все, загалом |
Варіанти вимови голосної Е
Коли йдеться про уроки французької мови, початківці часто плутаються через різні способи вимови літери E у французів.
Ця буква часто вимовляється майже як буквосполучення «ьо» у слові «льоду». Якщо ви володієте німецькою, можна порівняти її з «ö». У кращому випадку ми можемо порівняти його зі звуком «ur» або «ir» в англійських словах «survey» та «girl».
Французьке E вимовляється саме так у кінці слів ("le", "te"). Слова з групою двох приголосних + е + один приголосний («mercerie», «pelleteuse»…) також вимагають такої вимови. Як і слова з E між двома одинарними приголосними ("menuisier", "cerise").
Інший спосіб вимови Е схожий на звук у слові «мед». Так читаємо Е між двома одинарними приголосними в односкладовому слові ("mer", "cher"). Ви також почуєте його перед двома (чи більше) приголосними («serpent», «envers») або на початку слів («express», «experience»).
Якщо побачити таку букву – é – зробіть попередній звук вужчим, щелепи мають бути ледь відкритими. Пам’ятайте, що це короткий звук: école, église тощо.
У кінці слів Е ледве вимовляється. Це лише м’який спосіб дозволити французьким словам згаснути, а не різко обірватися. Це стосується стандартної французької мови; є французькі регіональні акценти, де воно вимовляється сильніше, майже як «о».
Більше розкаже репетитор французької мови!
Як вимовляти французькі голосні, дубль 2: діакритичні знаки
На щастя, Е часто має значок зверху, який підказує, як її слід вимовляти. На початку легко ігнорувати маленькі штрихи над голосними, але вони важливі, і на них варто звернути увагу. Вони не просто невід’ємна частина написання французьких слів – вони змінюють звуки та функції голосних.
Accent aigu (гострий наголос – é) ставиться лише над E. Вимовляйте його на посмішці, щелепи дуже близько. Має бути трошечки схоже на український /и/.
Accent grave (великий наголос – è, à, ù) існує лише для цих трьох літер. Він дещо розкриває та подовжує ці голосні. Буква ù пишеться тільки у слові où (де), вимовляється коротко. Це допомагає слухачам розрізняти «où» і «ou (де і або).
Accent circonflèxe (циркумфлексний наголос: ê, î, â, ô і буква û). Єдиний голосний, який не може стати під «дах», це Y. Циркумфлекс відкриває і подовжує голосний звук більше, ніж інші діакритичні знаки.
Циркумфлекс часто зустрічається в деяких відмінюваннях дієслів і часто з’являється у французьких словах, яке раніше мало S після голосного. До них належать hôpital (від того самого кореня, що й англійське слово hospital), hôte (див. англійське «host»), «gîte» та інші.
Трема, або діареза: лише над літерами ï та іноді – ë. Така двокрапка показує, що голосна вимовляється окремо в групі подвійних голосних: Noël (но-ель) або maïs (ма-йіс).
Незалежно від того, чи ваші уроки французької мови відбуваються онлайн або віч-на-віч, пам’ятайте, для чого потрібні ці маленькі штрихи, вони допоможуть вам правильно вимовляти французькі слова.
Вивчення французької мови для початківців онлайн
Як опанувати французькі голосні, дубль 3: назальні звуки та дифтонги
Ці звуки є найвідомішими у французькій мові, і їх найлегше неправильно вимовити, коли ви початківець. Вимовляючи носові голосні, вимовляйте звук носом, а не горлом.
Щоб потренуватися, закрийте рот і говоріть через ніс. Це не дасть вам точного звуку з першого разу, але допоможе вам відпрацювати цей назальний компонент і відчути його перед наступними уроками французької мови.
Почнімо з On. Скажіть О через ніс; n є тихою літерою, вона там, тільки щоб показати назальність. Тепер про звук, який дає Un. У повсякденній мові французи ледве відрізняють «un» від «in»; однак є тонка різниця. Спробуйте сказати «ах» так, наче у вас закладений ніс. Якщо сумніваєтеся, репетитор з французької мови підкаже.
An, am* / en, em*: говоріть /а/в ніс. Технічно «an», що пишеться з «a», більш відкритий у горлі, ніж ті, що написані з E. У розмовній французькій мові вони часто взаємозамінні, навіть для носія мови.
Тепер про in /im*/ain: скажіть /е/ через ніс.
Французька мова має два дифтонги. Oi вимовляється як /уа/, дуже швидко, одним звуком (За винятком діалекту Квебеку, де вони вимовляють /уе/). І «Il» і «ille»: якщо перед ними стоїть голосна, вони вимовляються як «ій»: як у œuil (ьо-й), fille (фі-й) і pareille (па-рей).
Вивчаємо приголосні: помічайте різницю
Переглядаючи французький алфавіт, пам’ятайте, що не кожен приголосний вимовляється так, як в англійській мові. Наприклад, французьке C зазвичай вимовляється як K, але перед E, I, Y вона вимовляється як S: carapace = ka -ra-pa-s.
Вимовляйте французьке G, як наш звук /ж/ за винятком випадків, коли воно знаходиться між двома голосними; у цьому випадку воно звучить наш /ґ/: gomme (ґом), але garage (ґараж) і luge (люж).
Французьке Н завжди «німе». На початку слів, що починаються з літери H, часто є невелика зупинка, але звук ніколи, ніколи не вимовляється. Однак французька граматика іноді визнає його наявність.
Деякі слова, що починаються на Н, вимовляються так, ніби вони починаються з голосної. L’homme, а не le homme, наприклад, або l’hysterie, а не la hysterie. Інші французькі слова визнають H і не скорочують артикль перед ним. Le hibou і le haut arbre - хороші приклади.
Французьке J звучить як український звук /ж/. Дякуємо за маленькі радощі!
Переходимо до L. У французькій мові цей звук завжди пом’якшений, завжди! Поставте кінчик язика на пухирці за верхніми зубами. Спробували? Зафіксуйте позицію! Послухайте як звучать радіодіджеї або диктори новин, ви одразу почуєте різницю!
Французьке Q майже завжди з’являється з U, як і в англійській мові. Разом вони утворюють звук K. Quelle, question і enquête допоможуть вам запам'ятати це.
Французьке R не таке, як українське, італійське чи шотландське, і точно не англійське. Вимовляючи R, намагайтеся задіяти задню частину горла, вібруйте язиком. Якщо все зроблено належним чином, повинно виникнути відчуття, що ви готуєтеся плюнути.
Послухайте Едіт Піаф, французьку співачку. Вона досить театрально «крутить» свої R, але цей взірець французької музики показує вам різницю з українським звуком. Після короткої перерви опануйте французьку W. Вона звучить як український /в/ (wagon – вагон).
Як вимовляти деякі буквосполучення
На початкових уроках французької ви могли помітити, що французька С іноді прикрашена маленьким хвостиком: ç. Воно походить від вестготської версії літери Zet.
C з «хвостиком» використовується в середині слів, щоб вказати, що літеру C слід вимовляти як S. Порівняйте: «placard », «glaçage» і, звичайно, français.
Ç так само важлива для правильної французької вимови, як і іспанське ñ. В обох випадках ігнорування цих позначок робить вас незрозумілим. А коли ми вже говорили про іспанську ... Французьке «gn» звучить так само, як ñ! Такі слова, як «champagne» та «cognac», чудово підходять для практики. Інші приклади: «peigne» (пань), chignon (шиньйон).
Щоб розвинути свій автентичний французький акцент, пам’ятайте, що -er у кінці слова вимовляється як «é» (/е/). Métier, doubler і jouer закінчуються цим звуком.
Звуки буквосполучень «ai» і «ei» майже не відрізняються один від одного. Скажіть «maire», «faire» і «laisse». А потім порівняйте їх із «Seine», «peine» та «peigner». Ви помітите, що ваш рот відкривається вертикально на словах «ai» і ширше на словах «ei».
Перш ніж ми рушимо далі, у нас є остання пара літер. Ch те саме, що «sh» в англійській мові: «chat» (/ша/, кіт), «cheveux» (/швьо/, волосся). Спробуйте сказати «charger» (/шарже/), «marcher» (/марше/) і щось більш складне: chirurgie (/ші-рюр-жі/).
Наголоси та інтонація
Незважаючи на те, що українська не є тональною мовою, ми використовуємо різну висоту і складовий наголос, щоб надати нашим словам значення. Наприклад, «замок»: ми не дізнаємося, чи йдеться про палац чи пристрій для замикання дверей, доки не почуємо його або не побачимо в контексті.
Носії французької мови не роблять таких відмінностей. Правило дуже просте: завжди наголошуйте на останньому складі. Навіть якщо останній склад треба «проковтнути», як у «maire» або «homme», він отримує такий самий приблизний наголос, як і повноскладові звуки. Спробуйте сказати «maire et marrier» або «homme et hibou», щоб відчути.
Проте ви можете комфортно вимовляти цілі речення французькою мовою, не турбуючись про складовий чи логічний наголос. Однак ви можете зробити свою мову більш наполегливою, додавши наголос на перший склад слова. "C'est MERveilleux de te revoir!" (Приємно бачити вас знову!) показує, наскільки ви раді зустрічі.
Ця система працює незалежно від того, де в реченні ви ставите наголос. "Un repas DIGNE d'un roi!" відображає український переклад: страва, ГІДНА короля. Однак ви можете так само легко наголосити на «roi», щоб висловити величину велич страви.
Ваші уроки французької мови в Києві (або де б ви не були) охоплюватимуть багато з вищезазначених тонкощів мови. Тепер настав час застосувати на практиці все, чого ми навчилися.
Скоромовки для покращення вимови
Virelangues, або скоромовки, це чудовий спосіб розвинути французьку швидкість у мовленні. Скоромовки будуються на повторенні, чергуванні схожих або однакових звуків і допомагають мовцю чітко вимовляти слова. Ви дуже скоро набудете впевненості у розмовних навичках!
Почнемо з простенького: seize chaises sèches. Ці шістнадцять сухих стільців задають тон для наступного тренування язика: son chat chante sa chanson. Чи добре його кіт співає свою пісню, залишається загадкою, але, ймовірно, він замовкне, коли: cinq chiens chassent six chats.
П'ять собак, які ганяються за шістьма котами, мабуть, ще те видовище: le ver vert (qui) va vers le verre vert. Зелений хробак, що йде до зеленого скла, напевно, злякався: Lili (qui) lit le livre sur le lit – Лілі читає книжку у ліжку. А як щодо цього: Un généreux déjeuner regénérerait des généraux dégénérés?
Щоправда, важко сказати про щедрий обід, що відроджує дегенерованих генералів. Ця скоромовка доводить, що ми потрапили в категорію «жорстких». Давайте спробуємо ще кілька.
Si ton tonton tond mon tonton, mon tonton sera tondu (Якщо твій дядько постриже мого дядька, мій дядько буде стриженим). Зверніть увагу, що дієслово «tondre» (tond, 3-я особа однини) часто використовується у французькому сленгу. Tondre un oeu (голити яйце) означає заробляти гроші будь-якими можливими способами. Якщо шахрай втече з вашими заощадженнями, ви можете сказати "Il m'a tondu!" (Він обдер мене!).
А тепер ми закінчимо класичним французьким скоромовкою: Est-ce que les chaussettes de l’archiduchesse sont sèches? Oui, archi sèches! Можливо, вас ніколи не хвилювало, сухі чи суперсухі шкарпетки ерцгерцогині. Але опанування цієї фрази зробить вас майстром французької вимови.
Якщо ви хочете вивчити французьку, ви повинні розуміти, що багато закінчень взагалі не вимовляються. Транскрипція у словнику підкаже вам, як правильно вимовляти. Однак варто пам’ятати, що закінчення -ent у формах французького дієслова зазвичай не читаються, як і закінчення на голосний + s і голосний + t.
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
