Франція відіграла важливу роль в історії багатьох країн світу, але як щодо історії самої Франції?
Навіть попри відносно невеликі розміри країни, Франція багато пережила протягом століть.
Від римського завоювання Галлії в давнину до світових воєн ХХ століття сучасна Франція сформувалася на основі унікальної історії воєн і революцій.
Колись королівська влада вважалася тут священною, але після її падіння країна пройшла шлях до проголошення п’яти республік, що визначили її сучасний політичний устрій.
Бурхливе минуле робить дослідження історії Франції таким цікавим.
Однак Франція відома не лише своїм буремним минулим, а й видатними людьми, які його творили. Чимало найвпливовіших постатей світової історії народилися саме тут.
Усі чули ім'я «Наполеон», але хто це? Чому зараз у Франції немає короля чи королеви? І яка була позиція Франції під час Другої світової війни?
В цій статті ми розповімо про основне з історії країни, яка, здається, була на передовій багатьох внутрішніх та міжнародних битв. Що потрібно перш за все знати про Францію?
Отже, якщо ви тут, то , ймовірно зацікавлені дізнатися більше про французьку військову історію, Французьку революцію, видатних французьких діячів та україно-французькі відносини!
Тоді ця стаття саме для вас!
Важливі моменти в історії Франції
Кожна країна має у своїй історії ключові моменти, що повпливали на те, якою країна є сьогодні. І Франція не є винятком.
Діти монархи, епохальні війни, революції — сучасна Франція сформувалася завдяки століттям захопливої, але досить складної історії.
Пропонуємо вам далі ознайомитись з найвизначнішими подіями з історії Франції.
Підписання Верденського договору
Верденський договір, підписаний у 843 році, став ключовим документом, що визначив майбутню політичну карту Європи: він розділив Каролінгську імперію на три окремі території та заклав основу сучасних кордонів європейських держав.
Каролінгська імперія, яка простягалася на більшу частину Західної Європи, була заснована та керована імператором Священної Римської імперії Карлом Великим з 800 року нашої ери до своєї смерті в 814 році нашої ери. Далі трон успадкував його старший законний син, Людовик Благочестивий.
Імператор Людовик Благочестивий ретельно планував успадкування імперії своїми синами. Проте останні не змогли домовитись та між ними та їхнім зведеним братом спалахнула війна.
Зрештою, королівство було розділене на Східно-Франкську, Центрально-Франкську та Західно-Франкську частини, які пізніше стали Королівством Франція.
Людовик XIV централізує владу у Франції
У серпні 1661 року, після смерті свого головного міністра кардинала Мазаріні, король Людовик XIV несподівано оголосив, що відтепер правитиме самостійно, без жодного першого міністра. Цим кроком він утвердив себе як абсолютного монарха Франції.
Людовик XIV централізував владу у Франції. Він розмістив свій двір у Версальському палаці, який був його домівкою, а також місцем, де проводилися засідання французького парламенту.
Окрім того, що палац слугував політичним центром і осердям королівського життя, він також був місцем розкішних прийомів і святкувань, де король Людовик урочисто приймав своїх гостей.
Версальський палац використовувався як резиденція короля Людовика, а також як політичний центр.
Проведення такої різноманітності заходів в одному місці означало, що Король-Сонце (як його стали називати) зміг об'єднати королівське та політичне життя. Звісно, йому постійно доводилось стримувати непокірних дворян.
Французька революція
Французька революція багато в чомц сформувала сучасну Францію.
Революція почалася зі штурму Бастилії в 1789 році представниками Третього стану (тодішня назва простолюдинів). Бастилія стала мішенню через те, що вона символізувала монархію та її владу.
Гнів на монархію та короля Людовика XVI, зокрема, виник через несправедливе оподаткування.
Третій стан мав оплачувати данину, в той час як дворянство та духовенство були звільнені від цього. На тлі зростання невдоволення народ почав вимагати реформ, рівності перед законом та припинення корупції при дворі.
У часи економічного спаду Третій стан вважав за потрібне взяти справу у свої руки та сформував Національні збори.
Національні збори проголосили себе суверенною владою Франції. Вони фактично перебрали контроль над урядом і навіть обмежили владу короля. Цей крок став переломним моментом, який показав, що політична сила переходить від монархії до народу.
Максиміліан Робесп'єр став лідером Національних зборів і вирішив, що кожен, хто виступає проти революції, винний у державній зраді та має бути засуджений до смертної кари на гільйотині.
Серед жертв революції були король Людовик XVI та його дружина Марія-Антуанетта.
Друга світова війна та Вішістська Франція
Друга світова війна була бурхливим часом для Європи. Франція опинилася тоді під перехресним вогнем.
У 1940 році Франція та Німеччина підписали перемир'я, яке розділило Францію на дві частини. Північні та західні регіони Франції мали бути окуповані німецькими військами, а решта території була відома як Вільна зона.
Оскільки Париж, столиця країни, був окупований, французькій державі довелося знайти інший центр політичного життя у неокупованій Вільній зоні. Вони обрали місто Віші.
Маршала Філіпа Петена було оголошено лідером Вішістської Франції, і він продовжив встановлювати режим, що був заснований на консервативних та авторитарних стандартах, подібних до стандартів нацистської Німеччини.
Це призвело до ліквідації прогресивних рухів Парижа і навіть заміни національного девізу Франції «Liberté, égalité, fraternité» (свобода, рівність, братерство) на «Travail, famille, patria» (робота, сім'я, батьківщина).
Зрештою, маршал Петен погодився співпрацювати з Німеччиною. Однак це рішення зустріло сильний рух опору.
Режим Віші закінчився звільненням Франції союзниками в 1944 році.
Французька революція
Давайте поговоримо про Французьку революцію трохи детальніше, адже це визначний період формування Франції.
Як вона почалася? І який слід залишила в історії Франції?
Як нам вже відомо, Французька революція 1789 року сталася через невдоволення народу розподілом багатства та влади у Франції.
У плані рівня життя та фізичного здоров’я XVIII століття стало значно комфортнішим періодом для французів різних станів. Це сприяло збільшенню кількості населення та економічному піднесенню, однак наприкінці століття цей успіх швидко затьмарився хвилею політичної та соціальної нестабільності.
Борги, що булт спричинені численними війнами 18 століття, поставили правителів Франції у скрутне становище.
У намаганнях вирішити фінансові проблеми своєї країни, король Людовик XVI звернувся за допомогою до команди радників.
На жаль, для короля Людовика, їхня порада про необхідність реформування податкової системи була зовсім не тим, що він хотів почути.
Згодом, після усунення попередніх радників, король Людовик призначив замість них Шарля де Калонна, який уперше спробував запровадити податки для аристократії. Очікувано, дворянство відмовилося приймати такі зміни, що зрештою штовхнуло Францію до неминучої фінансової кризи.
Неспокійна аристократія, озлоблена буржуазія та знесилені селяни в країні на межі банкрутства створили ідеальний клімат для революції.
У 1789 році король Людовик XVI зробив остаточну спробу вирішити фінансові проблеми Франції, коли об'єднав Генеральні штати. Генеральні штати були зборами, де були представлені всі три стани французького суспільства.
На жаль для короля Людовика, зустріч Генеральних штатів у Версалі пройшла не за планом, і розбіжності щодо способу прийняття остаточного рішення призвели до виходу третього стану (який представляв простолюдинів) зі складу штатів.
Після цього третій стан сформував Національні збори та проголосив себе суверенними правителями країни.
Зі зростанням впливу Національних зборів зростала й їхня влада, а разом із цим посилювалася й жага до революції серед народу.
Члени Національних зборів склали присягу на тенісному корті в червні 1789 року. Вони поклялися, що не розійдуться, доки не буде досягнуто угоди щодо нової конституції Франції.
Напруження зростало, революційний дух охопив Францію, і народ об’єднався заради спільної мети. Для короля Людовика це стало тривожним сигналом: він почав мобілізовувати війська в спробах захистити свій режим перед тиском Національних зборів.
Громадське обурення монархією та тими, хто її підтримував, призвело до заворушень та актів вандалізму по всій країні. Найвизначнішою з них був штурм Бастилії, паризької фортеці, яка уособлювала владу монархії у Франції.
Представники третього стану штурмували Бастилію, прагнучи захопити зброю, що зберігалася у в’язниці. Тим часом у сільській місцевості селяни нападали на маєтки поміщиків, бо прагли звільнення від несправедливих умов і обтяжливих зобов’язань.
Зрештою, борг країни був погашений шляхом націоналізації землі, що належала церкві. Це дало багатьом простолюдинам та фермерам можливість купувати землю та володіти приватною власністю.
Коли фінансові проблеми країни відійшли на другий план, проблеми, що були спричинені попередніми подіями, загострилися.
Тепер у Національних зборах виник розкол – повинна монархія залишитися чи вона має впасти?
З цього розколу виникли дві основні групи в Національних зборах: жирондисти (за збереження монархії) та якобінці (за скасування монархії).
Після подальших громадянських заворушень та націоналістичних війн із сусідніми країнами Національні збори були замінені Національним конвентом, який після скасування монархії оголосив Францію республікою.
У січні 1793 року Національний конвент засудив Людовика XVI до смертної кари на гільйотині. Його дружину, Марію-Антуанетту, також стратили в жовтні того ж року.
Однак страта королівської родини не ознаменувала кінця революції.
Лідер якобінців, Максиміліан Робесп'єр, засудив понад 15 000 людей до тієї ж долі, яку спідкав король Людовик та його дружина. Він вдався до цього через страх перед контрреволюцією, і цей період увійшов в історію як Епоха терору.
Як тільки французька економіка стала більш стабільною, а загроза нападу зникла, самого Робесп'єра стратили, оскільки продовження його вбивств більше не було виправданим.
Французька революція завершилася після поразки Наполеона Бонапарта в його спробі зміцнити владу та проголосити себе правителем нової республіки. Це поклало край революційним експериментам і відкрило шлях до відновлення стабільності у Франції.
Найвизначніші події з історії Франції шукайте тут.
Важливі постаті з французької історії
У Франції жило чимало відомих людей, які змінили хід не тільки французької, але й світової історії. Тож які історії стоять за відомими іменами відомих французів?
Жанна д'Арк (1412-1431)
Жанна д’Арк народилася в 1412 році під час Столітньої війни між Англією та Францією, яка точилася через суперечку щодо французького престолу. Усього за кілька років, у віці лише 18 років, вона повела французьку армію до вирішальної перемоги та змінила цим хід війни.
Жанна д'Арк, мабуть, найбільш відома своєю побожністю, яка й привела її як до перемоги, так і до смерті.
Жанна стверджувала, що бачила Святого Михайла та Святу Катерину в серії видінь. Святі сказали їй, що вона стане рятівницею своєї країни.
Першим завданням для Жанни д'Арк від божества було домогтися аудієнції у спадкоємця французького престолу Карла, на якому вона обговорила б вигнання англійців, що призвело б до сходження Карла на престол.
Чи знаєте ви, що можете вивчати французьку історію та культуру під час уроків французької мови на Superprof? Просто скажіть своєму викладачеві, які теми вас цікавлять, і він персоналізує свій курсу відповідно до ваших вподобань.
Більше ніж через 500 років після своєї смерті Жанну д’Арк визнали святою за її незламну відданість Богу та служіння Франції.
Після серії битв, які очолила Жанна разом із Карлом, Франція повернула собі владу над землями, що були захоплені англійцями, і в липні 1429 року Карл був коронований Карлом VII.
Однак це не стало кінцем конфлікту. Жанну д'Арк взяли в заручники бургундці, що підтримували англійців, та передали її у полон останнім.
Незважаючи на те, що Жанна д’Арк стверджувала про свої божественні видіння, Карл VII не намагався її захистити, і її передали суду, де звинуватили в єресі та чаклунстві. У віці 19 років її спалили на вогнищі.
Наполеон Бонапарт (1769-1821)
Поки Французька революція була в розпалі, молодий Наполеон Бонапарт швидко піднімався кар'єрними сходами французької армії та зрештою, у 1804 році після перемоги в державному перевороті п'ять років тому, оголосив себе імператором Франції.
Наполеон найбільш відомий своїм прагненням розширити Французьку імперію та війнами, які він вів проти різних європейських країн, щоб досягти цієї мети.
Під час цих війн, що стали відомими як наполеонівські війни, Наполеон зазнавав як перемог, так і поразок у битвах.
Найвідомішою з цих битв є битва при Ватерлоо, в якій Наполеон зазнав поразки від об'єднаних сил британської та прусської армії. Ця поразка змусила його відмовитися від французької корони.
Після поразки при Ватерлоо та зречення від престолу Наполеона було заслано на острів Святої Єлени, британську територію, де він пізніше помер.
Марія Кюрі (1867-1934)
Марія Кюрі, уродженка Польщі, стала натуралізованою громадянкою Франції, а її революційні відкриття у сфері радіоактивності увійшли в історію науки та зробили її однією з найвизначніших француженок усіх часів.
Поряд зі своїм чоловіком П'єром, Марії Кюрі приписують відкриття явища радіоактивності, а також елементів полонію та радію.
Її дослідження та відкриття в галузі радіоактивності, призвели до того, що Марія Кюрі стала не лише першою жінкою-лауреатом Нобелівської премії, але й першою людиною, яка отримала цю премію двічі.
Однак робота Кюрі у фізиці та хімії не завершувалася лише цим престижним визнанням.
Коли у 1914 році спалахнула Велика війна, Марія Кюрі працювала над пропагандою використання портативних рентгенівських апаратів на місці конфлікту, щоб поранені солдати могли якомога швидше отримати необхідне лікування.
Вважають, що тривалий контакт із радіоактивними речовинами під час численних наукових досліджень значно вплинув на здоров’я Марії Кюрі. Вона померла у 66 років від апластичної анемії.
Чи знаєте ви найвизначніших постатей з історії Франції? Шукайте в нашій статті.
Перемоги та поразки Франції
Розташування Франції в самому серці Європи зробило її ареною численних континентальних конфліктів. До того ж французи здобули репутацію нації, яка часто сама стає ініціатором політичних і соціальних заворушень.
Французи часто відігравали ключову роль в багатьох європейських війнах минулого, а деякі битви стали символічними в історії військової справи. Їхній успіх чи поразка зазвичай залежали від комбінації стратегічного планування, технологічних переваг, чисельності армії та політичної підтримки, а також від морального духу армії та лідерства на полі бою.
Пропонуємо вам ознайомитись з декількома найвизначнішими битвами французів за всю історію.
Битва при Гастінгсі
1066 рік – дуже відома дата для британців, оскільки вона знаменує рік, коли Англію було захоплено, а її корону Вільгельм Нормандський відібрав у короля Гарольда.
Здавалось, що напад Вільгельма настав у найгірший можливий момент для короля Гарольда, який щойно повернувся з битви, де йому вдалося успішно захистити корону від Гаральда Хардради з Норвегії.
Як тільки битва розпочалася, англійські війська міцно тримали позиції, поки армія Вільгельма наступала. Тактика короля Гарольда виявилася ефективною: нормани відступили, почувши помилкові чутки про загибель свого лідера, Вільгельма.
У вражаючому виявленні мужності та рішучості Вільгельм Нормандський висунувся попереду своїх військ, зняв шолом, щоб показати, що чутки про його загибель були неправдивими, і оголосив про свою непохитну намір здобути перемогу.
Нормандські війська, з новознайденою впевненістю, успішно атакували англійців вдруге та втретє.
Після смерті короля Гарольда та низки високопоставлених військових офіцерів англійська армія втекла, а Вільгельм Нормандський став Вільгельмом Завойовником.
Битва при Азенкурі
Битва при Азенкурі відбулася на півночі Франції в 1415 році під час Столітньої війни між Англією та Францією. Французька армія зазнала тяжкої поразки через численні фактори, зокрема погану координацію, надмірну самовпевненість та ефективне використання англійцями довгих луків.
Перемога англійських та валлійських військ була особливо значною, враховуючи той факт, що французи мали більше людей на своєму боці.
Англійські та валлійські війська очолював король Генріх V, який стверджував, що є спадкоємцем французького престолу. З іншого боку воювали французькі війська під проводом Шарля д'Альбре, тодішнього коннетабля Франції.
Друга битва під Іпром
Друга битва під Іпром 1915 року, що точилася в розпал Першої світової війни. Тоді Німеччина протистояла силам союзників — Британської імперії, Франції та Бельгії. Франція відіграла ключову роль у перемозі союзників у цій битві.
Друга битва під Іпром тривала майже місяць і складалася з серії менших битв.
Розташоване поблизу бельгійсько-французького кордону, фламандське місто Іпр було важливим стратегічним об'єктом, і бажанння контролю над ним став причиною початку битви.
Тактика німецьких військ зробила Другу битву під Іпром знаковою в історії Першої світової війни: це була перша битва, де застосували хімічну зброю у вигляді токсичного газу.
Хлор обрали німці через його сильну токсичність, що спричиняла численні смерті серед солдатів в Іпр. Газ випускали з балонів, що були встановленні на передових позиціях таким чином, щоб його хмара поширювалася на фронт супротивника.
Балони з газом розміщували вздовж кордону території, яку утримували французькі війська. Ті, хто вижив після впливу хлору, охоплені панікою, негайно залишали передові позиції.
Примітно, що цей газ не забезпечив перемоги Німеччині, а успішний захист території англо-канадськими військами закінчився перемогою союзників.
Які битви з історії Франції є найголовнішими? Читайте в нашій статті.
Україна та Франція: близькі стосунки далеких країн
Навіть попри вістань між нашими країнами, Україна та Франція мають багату спільну історію. Ця історія взаємодії охоплює дипломатичні, культурні та економічні зв'язки між країнами.
Франція сьогодні підтримує Україну, зокрема у її боротьбі за незалежність та в процесі інтеграції до європейських структур.
Але чи знали ви, що колись українці брали участь у боротьбі Франції за незалежність? Чи чули ви коли-небудь про Василя Порика?
Василь Порик — українець, якого Франція визнала національним героєм.
Василь Порик — це українець, який став офіцером французького Руху Опору. Народився Василь на Вінниччині, під час Другої світової війни він потрапив у полон та був депортований до Франції як остарбайтер — і саме там приєднався до французького Резистансу. Хочете дізнатися більше про його історію?
Звісно, контакти Франції і України не обмежуються спільною боротьбою за незалежність. Неможливо також оминути тему культурних та освітніх зв'язків між країнами.
Так, наприклад, можна згадати про взаємодію наших мов. Не дивно і зовсім не секрет, що в українській мові є багато слів французького походження. Коктейль, шампунь, бульвар, депо... та багато інших слів.
Але чи знали ви, що французи також використовують питомо українські слова? Ці слова залишились у французькій мові з козацьких часів. Наприклад, слова степ, борщ, козак... Хочете знати більше про те, як ці слова потрапили до Франції?
Звісно, цим культурні зв'язки між нашими країнами не обмежились.
Сьогодні українські студенти можуть навчатись у французьких університетах та брати участь у спільних мистецьких проєктах разом з французами. Подібні зв'язки зміцнюють заєморозуміння між народами.
У сучасний період Україна та Франція активно співпрацюють у сфері безпеки, економіки та міжнародної політики. Франція підтримує Україну на рівні ЄС та ООН. Ця підтрика включає і допомогу в проведенні реформ.
Економічні та культурні зв’язки відіграють важливу роль у наших взаєминах сьогодні: Франція є одним із ключових економічних партнерів України, а франко-українські фестивалі та академічний обмін сприяють популяризації культур та мов обох країн.
Сьогодні українсько-французькі відносини є прикладом стратегічного партнерства, що засноване на спільних інтересах, історичних зв’язках та взаємоповазі. Ці взаємовідносини охоплюють взаємодію у сфері безпеки, економіки та культури.
З кожним роком дружба між нашими країнами лише зміцнюється.
Особливо важливою є ця дружба сьогодні в контексті війни росії проти України. Віримо, що спільна боротьба сильних держав проти агресора зрештою приведе до перемоги.
Які відносини були з давніх давен між Україною та Францією? Читайте в нашій статті.
Якщо вам дійсно цікава історія Франції, її культура, традиції та сучасне життя, то, можливо, у вас є бажання глибше пізнати у цю країну. Найкращий спосіб зробити це — вивчити французьку мову.
Знання французької мови відкриє перед вами двері до оригінальних джерел, літератури, кіно. Звісно, не менш важливо те, що зі знанням французької, ви зможете спілкуватися з місцевими.
Вивчіть мову цієї фантастичної країни разом з Superprof — зробіть ваше знайомство з Францією ще більш насиченим та захопливим!
Пізнавайте французьку культуру, історію, мистецтво та кухню, спілкуйтеся з місцевими жителями, розширюйте горизонти, відвідуйте цікаві місця, читайте книги в оригіналі, слухайте музику, дивіться фільми та серіали.
Беріть участь у культурних подіях, розвивайте нові навички, відкривайте для себе традиції, насолоджуйтеся гастрономією, знайомтеся з новими людьми, розширюйте свій кругозір, отримуйте задоволення від навчання, занурюйтеся у французьку мову щодня, створюйте власні проєкти, практикуйтеся у письмі та розмові, підвищуйте рівень впевненості, розумійте сучасне суспільство, наслідуйте справжні приклади носіїв мови.
Дізнавайтеся більше про звичаї та стиль життя, відкривайте нові можливості для подорожей і роботи, розвивайте критичне мислення, глибше відчувайте мистецтво та літературу, створюйте унікальні спогади та враження, відчувайте себе частиною французької культури та робіть навчання дійсно цікавим і ефективним!
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
