Велика Британія відома своєю творчістю та винахідливістю. Окрім таких винаходів, як телефон чи всесвітня мережа Інтернет, країна зробила колосальний вплив на світову культуру.
І якщо говорити не лише про музикантів чи режисерів, то багато британських письменників вважаються найкращими авторами всіх часів.
Коли вас просять назвати відомих англомовних письменників або поетів, велика ймовірність, що першими спадають на думку саме британці.
Із десяти найвпливовіших письменників, які змінили світ, сім — родом із Великої Британії. Без сумніву, одні з найвідоміших авторів усіх часів народилися саме тут.
У цій статті ми зібрали п’ять “обов’язкових до прочитання” британських авторів, які охоплюють різні періоди розвитку літератури — від класики до модерну, від драматургів до романістів і поетів.
Вільям Шекспір (William Shakespeare)
Найочевидніший кандидат у цьому списку — Вільям Шекспір. Його твори й досі вивчають у школах і університетах по всьому світу.
Шекспір був драматургом, актором і автором сонетів, і мало хто зміг справити на культуру такий глибокий вплив, як він.
Його спадщина вражає: 38 п’єс і понад 150 сонетів і поем.
Більшість рукописів Шекспіра не збереглися, але його колеги-актори допомогли зібрати та видати тексти, завдяки чому ми знаємо його твори сьогодні.
У певному сенсі Шекспір — це результат спільної праці.
Все добре, що добре кінчається (All's Well That Ends Well, 1602)
Антоній і Клеопатра (Antony and Cleopatra, 1606)
Як вам це сподобається (As You Like It, 1599)
Комедія помилок (Comedy of Errors, 1589)
Коріолан (Coriolanus, 1607)
Цимбелін (Cymbeline, 1609)
Гамлет, принц данський (Hamlet, 1600)
Генріх IV, частина I (Henry IV, Part I, 1597)
Генріх IV, частина II (Henry IV, Part II, 1597)
Генріх V (Henry V, 1598)
Генріх VI, частина I (Henry VI, Part I, 1591)
Генріх VI, частина II (Henry VI, Part II, 1590)
Генріх VI, частина III (Henry VI, Part III, 1590)
Генріх VIII (Henry VIII, 1612)
Юлій Цезар (Julius Caesar, 1599)
Король Джон (King John, 1596)
Король Лір (King Lear, 1605)
Марні зусилля кохання (Love’s Labour’s Lost, 1594)
Макбет (Macbeth, 1605)
Міра за міру (Measure for Measure, 1604)
Венеційський купець (Merchant of Venice, 1596)
Веселі дружини з Віндзора (Merry Wives of Windsor, 1600)
Сон літньої ночі (A Midsummer Night’s Dream, 1595)
Багато галасу даремно (Much Ado About Nothing, 1598)
Отелло, венеційський мавр (Othello, 1604)
Перікл, князь Тирський (Pericles, 1608)
Річард II (Richard II, 1595)
Річард III (Richard III, 1592)
Ромео і Джульєтта (Romeo and Juliet, 1594)
Приборкання норовливої (The Taming of the Shrew, 1593)
Буря (The Tempest, 1611)
Тімон Афінський (Timon of Athens, 1607)
Тіт Андронік (Titus Andronicus, 1593)
Троїл і Крессида (Troilus and Cressida, 1601)
Дванадцята ніч, або Як собі схочете (Twelfth Night, 1599)
Двоє веронців (The Two Gentlemen of Verona, 1594)
Зимова казка (The Winter’s Tale, 1610)
Читати його тексти може бути нелегко через зміни мови, проте знайомство з його творчістю — це досвід, який варто пережити бодай раз у житті.
Джейн Остін (Jane Austen)
Ім’я Джейн Остін у цьому списку також нікого не здивує.
Багато хто знайомий із її творчістю — якщо не через книги, то завдяки численним екранізаціям, що продовжують з’являтися й нині.
Романи Остін залишаються актуальними та гострими, адже відображають епоху, в якій вона жила, а також соціальні проблеми та становище жінок. Її сміливість і критичність зробили її справжньою новаторкою.
Остін стала одним із перших жіночих голосів у літературі, що відверто виступав проти патріархату.
Вона використовувала тонкий гумор і дотепний стиль, щоб захищати права жінок і створювати сильних жіночих персонажів, заклавши основу для феміністичної літератури.
Розум і почуття (Sense and Sensibility, 1811)
Гордість і упередження (Pride and Prejudice, 1813)
Менсфілд-парк (Mansfield Park, 1814)
Емма (Emma, 1815)
Доводи розуму (Persuasion, 1817)
Нортенгерське абатство (Northanger Abbey, 1817)
Сендітон (Sanditon, 1817, незавершений роман)
Чарльз Діккенс (Charles Dickens)
Ще одне ім’я, без якого неможливо уявити британську літературу, — Чарльз Діккенс. Його твори люблять і перечитують досі.
Представник вікторіанської епохи, Діккенс написав 15 романів, численні повісті, есе та оповідання. Окрім того, він працював журналістом у парламенті.
Його проза відома реалістичним зображенням Лондона — міста, де він зростав, — і глибоким соціальним підтекстом.
Через свої історії Діккенс критикував бідність, нерівність та несправедливість, роблячи літературу інструментом змін.
Посмертні записки Піквікського клубу (The Pickwick Papers, 1836)
Олівер Твіст (Oliver Twist, 1837)
Ніколас Нікльбі (Nicholas Nickleby, 1838)
Крамниця старожитностей (The Old Curiosity Shop, 1840)
Барнебі Радж (Barnaby Rudge, 1841)
Мартін Чезлвіт (Martin Chuzzlewit, 1843)
Домбі і син (Dombey and Son, 1846)
Девід Копперфілд (David Copperfield, 1849)
Похмурий дім (Bleak House, 1852)
Тяжкі часи (Hard Times, 1854)
Маленька Дорріт (Little Dorrit, 1855)
Повість про два міста (A Tale of Two Cities, 1859)
Великі сподівання (Great Expectations, 1860)
Наш спільний друг (Our Mutual Friend, 1864)
Таємниця Едвіна Друда (The Mystery of Edwin Drood, 1870, незавершений роман)
Він був майстром оповіді та створення колоритних персонажів — часто гіперболізованих, навіть гротескних, але завжди живих.
Його перший успіх прийшов після публікації «Посмертних записок Піквікського клубу», що виходили щомісячно у 20 випусках.
А його повість «Різдвяна пісня» (A Christmas Carol) стала одним із найвідоміших творів у світі, який неодноразово екранізували, адаптували та навіть перетворювали на мюзикли.
Джордж Орвелл (George Orwell)
За останні сто років мало хто з британських письменників мав такий вплив, як Джордж Орвелл.
Його твори не лише викликали захоплення й повагу, а й глибоко проникли в сучасну культуру — у спосіб, якого сам автор, мабуть, і не очікував.
Вислови з його книжок стали частиною повсякденного словника: “Кімната 101”, “Великий брат”, а термін “орвелліанський” використовують, коли йдеться про дистопічні реалії — саме такі, які він так проникливо описував.
На Орвелла сильно вплинули війна та тоталітаризм.
Він добровольцем воював у Громадянській війні в Іспанії, а під час Другої світової війни, коли був визнаний непридатним до служби, приєднався до Home Guard — добровольчої оборонної організації.
У роки війни Орвелл працював у службі пропаганди BBC, а також писав як художні, так і документальні тексти.
Саме завдяки “Колгоспу тварин” (Animal Farm) та “1984”, його ім’я увійшло до списку найвпливовіших британських письменників усіх часів.
На жаль, він помер у 46 років, невдовзі після завершення “1984”, але його ідеї живуть досі.
Дні в Бірмі (Burmese Days, 1934)
Донька священика (A Clergyman’s Daughter, 1935)
Хай живе фікус! (Keep the Aspidistra Flying, 1936)
На дні в Лондоні й Парижі / Ковток повітря (Coming Up for Air, 1939)
Колгосп тварин (Animal Farm, 1945)
1984 (Nineteen Eighty-Four, 1948)
Дж. Р. Р. Толкін (J. R. R. Tolkien)
Ще один титан британської літератури ХХ століття — Джон Роналд Руел Толкін, чий вплив на сучасну культуру просто колосальний.
Попри те, що деякі критики довгий час не сприймали жанр високого фентезі серйозно, Толкін беззаперечно став справжнім майстром цього напряму. Він створив цілий всесвіт істот, мов і легенд, які й сьогодні захоплюють мільйони людей у всьому світі.
Багато хто знайомий із його творчістю завдяки фільмам і серіалам, але Толкіна читали й вивчали задовго до екранізацій — ще у 1960–1970-х роках його книги були обов’язковими у шкільних програмах у Британії.
Вражає не лише його сюжетна майстерність, а й глибина проробки світу Середзем’я: він створював карти, міфи й навіть повноцінні мови, щоб зробити свої історії максимально живими.
До слави він прийшов у 60-річному віці, коли було опубліковано “Володаря перснів” (The Lord of the Rings).
Але ще раніше, у 1937 році, світ побачив його “Гобіта” (The Hobbit) — казку, що стала основою для цілого всесвіту.
Гобіт, або Туди і звідти (The Hobbit, 1937)
Володар перснів (The Lord of the Rings, 1954)
Сильмариліон (The Silmarillion, 1977)
Незавершені оповіді про Нуменор і Середзем’я (Unfinished Tales of Númenor and Middle-earth, 1980)
Історія Середзем’я (The History of Middle-earth, 1983–1996)
Оповіді з небезпечного краю (Tales from the Perilous Realm, 1997)
Діти Гуріна (The Children of Húrin, 2007)
Після його смерті син письменника, Крістофер Толкін, завершив і видав ще низку книг, що доповнили цю літературну міфологію.
Інші видатні імена
Звісно, неможливо охопити весь вплив британської літератури в одній статті. У ній не згадані такі постаті, як Джеффрі Чосер, Г. Г. Веллс, Террі Пратчетт чи Дж. К. Ролінґ, але кожен із них відіграв важливу роль у становленні англійської літератури.
Серед інших імен, які варто згадати, — Клайв Стейплз Льюїс, Роальд Дал, сестри Бронте та Вільям Блейк. І це навіть без урахування численних британських поетів, чий внесок у культуру неоціненний.
Висновок
Історія Британії нерозривно пов’язана з літературою. Починаючи з XV століття, ми маємо рукописи, які не лише відкривають нам минуле, а й нагадують про силу слова.
Читання Шекспіра чи Діккенса може вимагати зусиль і знання мови епохи, але кожна сторінка відкриває перед нами цілий світ історії, культури та емоцій.
Британські автори справили вплив, який варто святкувати в усьому світі — і їхня творчість ще довго визначатиме майбутнє світової літератури.
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
