Одна із найбільш обговорюваних тем сьогодення в Україні – це війна і екологія. У світі акценти дещо зсунуті: це екологія, зокрема, зміна клімату, і війна в Україні. Сьогодні ми поговоримо про проблеми довкілля, які є в Україні та світі, побачимо, які задачі підкидають нам військові дії, поміркуємо, як нам впоратися з екологічними проблемами на локальному і глобальному рівнях.
Екологічні проблеми: що це і що їх спричиняє
«У природі немає ні нагород, ні покарань – є наслідки». – Роберт Г. Інгерсолл
Будь-які зміни стану довкілля, які можуть погіршити умови життєдіяльності людини та порушити структуру і функціонування природних систем, називаються екологічними проблемами.
Виникли вони не вчора і навіть не в минулому столітті, людство стикалося з ними, ще коли екологія як наука була в зачатковому стані. Як свідчать стародавні літописи, ще близько 4 тисяч років тому вавілонський цар Хаммурапі, а пізніше - китайські й монгольські імператори та європейські монархи вже дбали про збереження природи й видавали накази про охорону лісів, трав`яного покриву степів, водних джерел.
Українська козацька старшина, незважаючи на надзвичайне багатство нашої природи тих часів, теж уболівала за збереження довкілля й видавала ряд наказів і документів про охорону придніпровських лісів і лук, заборону спалювання лісів, браконьєрства, хижацького знищення звірів та риби.
Із розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу, бурхливим зростанням кількості населення на Землі, обсягів виробництва та його відходів проблеми стосунків між природою та суспільством дедалі загострюються: отруєні річки та моря, забруднене повітря у великих промислових центрах, загублені ліси, сотні зниклих видів тварин і рослин, загроза кліматичних аномалій, ерозія та майже повне виснаження ґрунтів в аграрних районах.
Можна виділити два аспекти екологічної проблеми:
- екологічні кризи, що виникають внаслідок природних процесів;
- кризи, що викликані антропогенною дією і нераціональним природокористуванням.
Наступання льодовиків, виверження вулканів, утворення гір, паводки – все це земні природні фактори. Вони ніби закономірні на нашій динамічній планеті. В середньому щорічно на земній кулі відбувається один катастрофічний землетрус, 18 сильних, 120 середніх і близько мільйона слабких поштовхів.
Декілька разів на десятиліття сейсмічна активність Землі призводить до катастроф. Найстрашніший за всю історію людства землетрус відбувся у Китаї у 1556– тоді загинуло 800 тисяч чоловік. З 60-х до 80-х років 20 століття частота потужних стихійних лих виросла в 5 разів і втричі збільшились загальні економічні втрати. Вирішення такого роду проблем в деякій мірі криється у вмінні їх прогнозувати.
Та найбільшої шкоди завдає природі людина, при чому на постійній основі. А ви ж пам’ятаєте з визначення екології, що навіть найменші зміни в екосистемі можуть спричинити величезні катастрофи та трагедії – зараз і в майбутньому. В результаті людської діяльності вода забруднюється вже в повітрі, забруднена і сама атмосфера, знищені мільйони гектарів родючих ґрунтів, планета засіяна ядохімікатами і радіоактивними відходами, величезних розмірів досягло обезліснення і опустелювання.
Екологічні проблеми України і світу
Як людина – частинка природи, так і Україна – частина політичної карти світу, саме тому екологічні кризи і проблеми планети стосуються і нашої країни.
Виділяють аж 15 актуальних екологічних проблем, але ми поговоримо лише про найактуальніші та найбільш болючі.
Глобальне потепління
За підрахунками вчених глобальне підвищення температури нині становить 1,15 градуса Цельсію порівняно з доіндустріальним рівнем. Таке підвищення зумовлене збільшенням викидів парникових газів, що найбільш активно викидаються у повітря під час спалення викопних видів палива — нафти, газу та вугілля. Наслідки цього вже добре відчутні: 2022 рік став п’ятим найспекотнішим роком за всю історію спостережень. Внаслідок цього відбувається зростання температури океанів та поверхні Землі, танення полярних шапок, підвищення рівня моря, а також аномальні опади, такі як несподівані повені, надмірний сніг або опустелювання земель.
Втрата біорізноманіття
Діяльність людини призводить до вимирання цілих видів, зникнення їхнього середовища існування (внаслідок вирубки лісів осушення чи затоплення територій) та втрати біорізноманіття. Надмірний вилов та полювання теж є чинником, хоча насправді приблизно 40% виробленої їжі просто викидається. В Україні проблема втрати біорізноманіття посилюється з війною: понад 80 видів тварин знаходяться на межі зникнення і через російську агресію можуть повністю припинити своє існування. Окупанти цілеспрямовано обстрілюють природні парки, зоопарки й притулки та вбили за час війни вже понад 10 000 000 тварин.
Забруднення
На очищення повітря, води та ґрунтів треба мільйон років, якщо би зараз вдалося зупинити весь транспорт та промисловість – найголовніші джерела забруднення. Воду і ґрунт забруднюють розливи нафти, кислотні дощі, нітрати, пластик, міські стоки, промислові відходи. Війна в Україні найбільший вплив здійснює саме на атмосферу, адже воєнні дії пов’язані із постійними пожежами та вибухами. Обидві сторони підривають позиції одне одного, склади боєприпасів та техніку. Мільйони тонн викидів потрапляють в атмосферу — дрібнодисперсний пил, оксиди азоту, оксиди сірки, альдегіди, ангідриди тощо. Але і ґрунтам непереливки: наші дослідники уже б’ють тривогу, бо у зразках, які вони зібрали з сотні місць, де відбувалися бойові дії, кількість важких металів, тротилу та інших шкідливих речовин перевищує норму в десятки і сотні разів. А в ґрунті, на якому згорів танк, зерно пшениці навіть не проросло, воно згнило.
Перенаселення і урбанізація
Стрімке зростання населення, особливо у найменш розвинених країнах, ще більше напружує ситуацію з ресурсами, спричинюючи нестачу води, палива, продуктів харчування. Інтенсивне сільське господарство через використання хімічних добрив, пестицидів та інсектицидів теж додає шкоди навколишньому середовищу. Розростання міст на менш заселені, часто сільські райони, призводить до витіснення флори та фауни, деградації земель, збільшення трафіку із збільшенням шкідливих викидів в атмосферу та проблем охорони здоров’я.
Наше майбутнє залежить виключно від того, наскільки сміливими та рішучими ми будемо у своїх діях. Кожна людина може посприяти розв’язанню екологічних проблем, адже навіть маленька дія — важлива! Відмова від пластикового пакування сьогодні чи взагалі, від зайвого одягу чи запровадження особистого дня веганства — це вже великий крок. І впроваджувати екологічне виховання потрібно на всіх рівнях, для будь-якого віку.
Екологічні проблеми атомної енергетики
Станом на 1 липня 2022 року у світі працювало 411 реакторів. Це на 27 менше, ніж у 2002 році, коли атомна галузь досягла свого історичного максимуму – 438 реакторів. Така велика їх кількість обумовлена, перш за все, хибною думкою, яку просувають популісти та не дуже сумлінні медіа, що нібито атомна енергетика – екологічно чиста: атомні станції не викидають чи майже не викидають СО2 та інші парникові гази.
Але потрібно взяти до уваги інші шкідливі речовини, що викидаються у повітря та воду під час будівництва станцій, видобутку та збагаченню уранової руди, фабрикації палива та його транспортування. Також не враховуються катастрофічні наслідки, до яких здатні призводити аварії на атомних електростанціях.
І якщо на такій електростанції станеться аварія, то вона призведе до сотень тисяч смертей, викиду надзвичайно токсичних або радіаційних частинок, забруднивши тисячі квадратних кілометрів. Для порівняння: падіння вітрової турбіни просто означатиме менше видобутої електроенергії, а сонячна панель не вибухне, бо отримала забагато сонячної енергії.
Довгий час вважалося, що атомні електростанції – найбезпечніші, бо геній людини не тільки «приручив» атом, а й створив для нього найдосконалішу «клітку» - АЕС. Але аварії на цих об’єктах стаються частіше, ніж прогнозували вчені півсотні років тому.
До 2011 року відбулося кілька серйозних аварій атомних реакторів (із розплавом ядерного палива та\або руйнацією реактора):
- АЕС «Енріко Фермі» (США, 1969),
- АЕС «Люцерн» (Швейцарія, 1969),
- АЕС «Сен-Лоран» (Франція, 1969),
- Бєлоярська АЕС (СССР, 1977),
- АЕС «Богуніце» (Чехословаччина, 1977),
- Ленінградська АЕС (СССР, 1975),
- АЕС «Три Майл Айленд» (США, 1979 р.),
- Чорнобильська АЕС (СССР, 1986),
- Фукусіма-1,2,3 на АЕС Фукусіма-Дайічі (Японія, 2011).
Аварії на АЕС – це не лише Чорнобиль і не лише совєцький союз. Це високотехнологічні США та Японія, Франція та Швейцарія.
За оцінками різних досліджень, в результаті Чорнобильської катастрофи загинуло від 4000 до 1 мільйона людей. Це була найбільш руйнівна і трагічна аварія в історії людства. І за 37 років ми спромоглися лише створити Зону Відчуження, заповідну територію для тварин та рослин, й учених.
Атомна енергетика також має відчутний «вуглецевий слід», суттєво вищий від того, що мають сонячна та вітрова генерація. Атомні станції використовують багато води тоді, коли проблема із водозабезпечення стає все серйознішою через глобальне підвищення температури на планеті.
Згідно з результатами опитування, опублікованого порталом «Українська правда», основною екологічною проблемою, яку може спричинити війна, українці вважають радіаційне зараження.
56,4% респондентів назвали цей наслідок найбільш критичним для України, а 50,9% – для себе особисто.
При цьому в половини українців найбільше побоювань викликає можливість радіаційної аварії через обстріли атомних електростанцій.
Очевидно, що в перенаселеному світі, де в будь-який момент може спалахнути війна за ресурси, атомні електростанції можуть стати військовим «заручником». Це ще один ризик, який представляє абсолютно неекологічна атомна енергетика.
Може, час від неї відмовитися?
Екологічні проблеми та їх розв'язання
І нам, і прийдешнім поколінням потрібно вирішувати екологічні проблеми просто зараз, і не можна сказати, що людство лишається осторонь. Уже є певні напрацювання, намічені певні шляхи до стабілізації або покращення ситуації з довкіллям. Ось лише кілька з них:
- Екологічне виховання
- Використання науково-технічного прогресу для охорони довкілля
- Обмеження антропогенного впливу на природу, викорінення споживчого ставлення до ресурсів
- Збільшення витрат на екологічні проблеми
- Заміна традиційних видів генерації електроенергії на відновлювальні джерела
- Дотримання екологічних стандартів у містобудуванні та сільському господарстві
- Збільшення штрафів за порушення екологічного законодавства
- Обмеження використання штучних полімерів, зокрема, пластику, пластмас, синтетичних матеріалів
- Заліснення
- Створення заповідників та заказників
А у вас які ідеї щодо вирішення екологічних проблем? Обговоріть їх з одним із репетиторів Superprof!
І у світі, і в Україні уже з’явилося так багато екологічних ініціатив та проектів, що це вселяє надію у світліше та чистіше майбутнє. Але давайте погодимося, що саме екологія як наука майбутнього, і усвідомлене ставлення до природи допоможе зберегти людину як вид, і цілу планету.
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
Стаття супер!
Дякую!Цікава та корисна інформація!
.
дуже крута стаття, дякую!!