Останнім часом слово «екологія» стало звучати дуже часто, і навіть не в контексті наслідків підриву Каховської дамби. Насправді це слово на слуху уже кілька років.
То що ж таке екологія? Як нам створити сприятливе середовище? Що ми залишимо наступним поколінням? На ці та інші питання дає відповіді ця наука.
Екологія - це що?
Дуже часто з екранів телевізорів або у приватних розмовах можна почути такі фрази: «Після Чорнобильської трагедії екологія погіршилася», «Люди хворіють через погану екологію», «В Карпатах екологія краща, ніж на Донбасі» тощо. Але таке вживання слова зовсім не коректне, і ми пояснимо чому.
Екологія – це наука, яка є складовою частиною біології. Американський еколог Юджин Одум дав найбільш коротке і найменш заумне визначення екології – це біологія навколишнього середовища. Ми віримо, що ви не вперше на нашому сайті і, можливо, уже ознайомилися з циклом статей про біологію. Тому ви пам’ятаєте, що біологія – це наука про все живе, що є в природі. Тобто, екологія – це наука про всі компоненти природи в довкіллі, їхні зв’язки та взаємний вплив.
Також потрібно навчитися розрізняти поняття «екологія» та «екологічна ситуація», щоб не виглядати неграмотним.
Оскільки екологія – це наука, вона не може бути поганою або гарною, до фізики ж, наприклад, ми ці епітети не застосовуємо. А от стан довкілля – екологічна ситуація – цілком може бути сприятливим або шкідливим.
У екології, як у будь-якої наукової дисципліни, обов’язково має бути предмет та об’єкт вивчення, правда? Екологія вивчає взаємовідносини організмів різних рівнів з навколишнім середовищем. Так, навіть одноклітинні організми, віруси, гриби, рослини, комахи, тварини та цілі екосистеми, і людина, звісно, мають зв’язки з довкіллям, живуть, розмножуються, впливають один на одного та на навколишнє середовище.
Наведемо приклад, щоб вам було простіше уявити цю павутинку зв’язків. Поговорімо про комарів. Багато хто мріє, щоб вони зникли взагалі, але це означатиме, що зникне не тільки одна ланка в ланцюжку живлення, порушиться рівновага планети. Так-так, ми не перебільшуємо. Комарі відкладають яйця у водойми. Личинки комарів – природні фільтри, вони харчуються водними мікроорганізмами і тримають водойми в чистоті на мікроорганічному рівні. П’ють кров ссавців та птахів тільки самиці, щоб мати змогу розмножуватися. Комарі – це також їжа для птахів.
А тепер задійте уяву і приберіть комарів з планети: водойми перестануть очищуватися личинками комарів, це спричинить вимирання риби та всіх організмів, що живуть біля водойм. Птахи, які харчуються рибою, будуть змушені пристосовуватися до інших умов, змінять ареал проживання або вимруть. Як дрібні ссавці, так і хижаки, що на них полюють. Людина у цій гіпотетичній ситуації постраждає найбільше.
Комарі викликають трохи менше відрази тепер, правда?
Отже, екологія вивчає організми, популяції, біологічні види, екосистеми та в цілому біосферу, досліджує існування, закономірності розвитку та функціонування усіх цих окремих шматочків пазлу, які складають єдину картину світу.
І визначає місце людини в цьому світі.
Урок біології тут
Трохи історії виникнення екологічних студій та оформлення їх в науку
Еволюція дисципліни екології починається зі зростанням інтересу як до біорізноманіття, так і до усвідомлення організму в його середовищі існування. Хоча історію дисципліни можна простежити з давніх часів, концепція моделювання екологічної системи або впливу на навколишнє середовище є відносно новою ідеєю, яка стала надзвичайно важливою як для розуміння, так і для покращення умов навколишнього середовища.
Термін «екологія» насправді походить від грецького слова «ойкос», що перекладається як дім або домогосподарство. І знову греки виявилися далекоглядними, якщо дозволите, трендсеттерами! Праці давньогрецьких філософів-природознавців Гіппократа, Аристотеля, Теофраста Ерезійського містять відомості про спосіб життя, залежність від навколишніх умов, ареалів життя тварин та рослин. Спостереження давніх греків за взаємовідносинами між організмами та їх середовищем лягли в основу прогнозування врожаю, сезонних циклів і основних медичних практик.
Як і інші біологічні науки, екологія розвивалася безперервно, але нерівномірно. Більш детально про історію розвитку екології можна почитати в іншій нашій статті, але основну інформацію ми вам надамо просто тут і зараз.
Перший етап становлення екології як науки тривав до 1866 року. Так-так, з часів первісного суспільства і до другої половини 19 століття! Цей період «наївної екології» мав описовий характер, а окремі елементи екології з’являлися в працях ботаніків, зоологів, географів, біогеографів. Екологічні факти накопичувалися, накопичувалися, і вилилися в нову науку – аутекологію (екологію особини).
Розпочався другий етап, який тривав до 30-х років 20 століття. Він позначений працями Ч. Дарвіна, О. Гумбольдта, К. Ф. Рульє, Е. Геккеля, І. Ж. Сент-Іллера й концентрувався на дослідженні впливу фізичних (температура, освітлення тощо) і хімічних (склад води та ін.) чинників довкілля на життєдіяльність окремої особини чи цілого виду.
Екологи тих часів були малопомітними представниками "чистої" науки. Громадськість мало цікавилася їхніми дослідами. Вони привернули загальну увагу під час своїх перших спроб "захистити природу", створити заповідники і національні парки для порятунку тих рослин та тварин, яким загрожувало зникнення, їм таки дещо вдалося, адже з'явилися не лише перші заповідники, а й закони чи правила щодо рибальства і полювання.
Третій етап (1930 - 1970 рр) був порівняно коротким і стосувався дослідження великих груп організмів (популяцій та їх об'єднань). Так виникло вчення про взаємодію популяцій між собою і найближчим довкіллям. Панують уявлення про переважання рівноваги у природі, пріоритет конкурентних відносин.
Великою заслугою цього етапу екології є залучення такого потужного інструменту, як вища математика (насамперед диференціальних рівнянь). Екологія взагалі пов’язана з багатьма науками! Вперше екологи дістали змогу виконувати теоретичне моделювання розвитку подій у живому довкіллі, робити передбачення (на жаль, надто спрощені й не досить точні).
Саме в цей період вводяться поняття "екосистема", "біогеоценоз", формулюються основні екологічні закони.
До найвизначніших екологів цього періоду належать такі вчені як Г. Бердон-Сандерсон, У. Елтон, А. Тенслі (Англія); С. Форбс, В. Шелфорд (США); Д. Кашкаров, А. Парамонов, В. Вернадський, С. Сєверцев, В. Сукачов (Україна).
Четвертий етап (з 1970 рр. і дотепер) відзначений домінуванням уявлення про "пов'язаність усього з усім". Стає зрозумілим постійність порушення природної рівноваги, екосистеми вивчаються у їх розвитку, напрацьовується системний підхід до вивчення екологічних об’єктів.
Друга половина 20 ст. показала, що більшість екологічних загроз і проблем виникає завдяки людині та її діяльності. Синтез нових речовин, які відсутні в природі, призвів до глобальної проблеми накопичення полімерних сполук та інших штучних, переважно синтезованих речовин. Їх перевага, яку представляли як досягнення, обернулась для людства загрозою екологічної катастрофи.
Станом на сьогодні екологія стала для всього людства не лише наукою, але й способом мислення. Усе більше людей сортують сміття, відмовляються від пластику, надають перевагу природнім мийним засобам (дехто навіть пере за допомогою плюща, який має безліч корисних функцій!), відмовляються від літаків тощо задля майбутнього планети.
Важливість екологічного виховання
Сподіваємося, ми переконали вас, що людина та природа – поняття взаємопов'язані та взаємозалежні, адже людство існуватиме доти, доки існуватиме природне середовище.
«Активно впливати на природу, але залишатись її сином, бути вінцем її творіння та володарем її сил, по-синівському бережливо ставитись до неї – ось яку позицію нам треба займати у процесі взаємодії з природою...» В. Сухомлинський
І ось чого ми всі повинні вчитися.
Сьогодні, мабуть, усі знають про екоактивістку Ґрету Тунберг та її «п’ятниці заради майбутнього». Вона організувала одиночний пікет під парламентом Швеції з метою привернення уваги уряду до проблеми посухи та лісових пожеж, закликала владу виконувати Паризьку угоду про клімат. Згодом до її ініціативи доєдналися півтора мільйони людей тільки у Швеції, а в 2019 протести охопили всю земну кулю. Ґрета виступала на Генеральній Асамблеї ООН, критикуючи дорослих можновладців, вимагаючи змін та уважного ставлення до природи. Тільки вдумайтеся, 15-річна школярка змогла надихнути півсвіту на заміну економічного мислення на екологічне!
Нашим дітям теж це до снаги, але починати потрібно зараз, виховувати екологічно свідому особистість потрібно змалечку. Особливо в Україні, особливо під час війни і тим більше після перемоги.
І тоді, можливо, Україна вийде із зони екологічного лиха, а долати екологічні проблеми доведеться тільки одному поколінню українців.
Як говорити про екологію з дітьми?
Екологічна наука присутня у шкільній програмі, але почасти дещо фрагментарно. Діти починають вивчати природу у молодшій школі, на уроках географії та біології у середній школі, коли вивчають екосистеми, у деяких школах екологія виділена в окремий предмет у старших класах.
Та почати формувати почуття співпричетності та відповідальності, необхідності піклуватися про природу можна навіть з 3 років. Саме в цьому ніжному віці батьки або вихователі в дитсадку можуть дати дитині базові знання про оточуючий світ.
На щастя, книжковий ринок в Україні розвивається, і зараз можна знайти цікавезні матеріали для наймолодших. Наприклад, книга «Як допомогти їжачкові захистити білого ведмедя» від видавництва «Каламар» містить чудові ілюстрації та описує тринадцять різних місць існування живої природи – сади, живоплоти, пустища, ліси, високогір’я, заболочені місця, узбережжя, прісні води, океани, савани, джунглі та гори, а також прості буденні способи захисту їх.
Книга складається з низки корисних лайфхаків, відкривши які та впроваджуючи в житті, можна досягти значного прориву в охороні навколишнього середовища.
З трохи старшою дитиною можна починати говорити про проблеми людства, починаючи зі сміття. Разом з цим на власному прикладі показувати як правильно його сортувати. Або прочитати книгу Білла Савіна «Сміттєва революція. Порушуючи круговерть марнотратства». Одна з переваг цієї книги – це її здатність подати складні екологічні поняття у доступній формі. Білл Славін використовує яскраві ілюстрації та цікаві факти, щоб переконливо пояснити складні процеси. Він розкриває таємниці, наприклад, як звичайний мобільний телефон може впливати на охорону тропічного лісу або які перспективи має переробка одягу, коли ми з нього виросли.
Підлітків теж не забули: Катерина Терлецька та Дмитро Кузьменко створили книгу «Клімат у твоїх руках. 17 експериментів, щоб зрозуміти глобальне потепління», яка, власне, пропонує експерименти, аби дізнатися більше про глобальні кліматичні зміни на нашій планеті.
Книга дарує можливість проводити досліди як вдома, так і в школі або навіть під час відпочинку. Тут є детальні інструкції щодо проведення експериментів, а необхідне обладнання завжди легкодоступне. Це робить її ідеальним посібником для молодих науковців, які цікавляться природою та кліматом.
Дізнайтеся більше про екологію та її завдання з репетитором біології, якого легко можна знайти на Superprof! Забронюйте перше заняття та спробуйте відтворити якийсь простенький експеримент з книги «Клімат у твоїх руках».
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
