Навчання під час війни
Клайв Стейплз Льюїс, автор всесвітньовідомого фентезі для дітей та дорослих "Хроніки Нарнії", філософ та літературний критик, у 1939-му році виголошував промову. Льюїс говорив про те, що навчатися для людей — природно. На його думку, вершин досягають лише ті, хто настільки сильно прагне знань, що шукає їх навіть у зовсім несприятливих умовах — "сприятливі умови ніколи не настануть".
Майже весь 2022 рік українські учні та студенти будь-якого віку не мають сприятливих умов не зі своєї волі. Пріоритети багатьох людей перетасувалися, акценти змістилися. І якщо вирішити питання безпеки, то можна очікувати, що у життя людей повернеться здатність та, головне, бажання навчатися та саморозвиватися.
Навчання під час війни – це ляпас агресору, це віра в майбутнє і ознака оптимізму. Ми навчаємося з прицілом на перспективу, щоб уміти більше, знати краще, вийти з війни розумнішими та освіченішими, ніж були. Навчання в екстремальних умовах – це інвестиція в майбутнє і своєрідний спротив.
Проте потрібно пам’ятати, що будь-яка робота в стресових умовах має бути добровільною і усвідомленою, тільки в такому разі вона буде корисною. За законом, базова середня освіта є обов’язковою для усіх дітей в Україні, тому школярам доведеться усвідомити, що навчання – у школі, дистанційно, за сімейною формою або екстерном – це їхній фронт. А ті, хто хоче здобути іншу освіту, закінчити курси, вивчити мову і загалом займатися саморозвитком, можуть вважати себе добровольцями на цьому фронті.
Міністерство освіти розробило кілька рекомендацій для кращої організації навчального процесу для школярів. Перевірте, чи ваші вчителі дотримуються таких порад:
- Невеликий об’єм домашнього завдання
- Повторення пройденого матеріалу на початку уроку
- Відсутність негативний оцінок
- Акцентування на позитивних моментах
- Психологічна підтримка
Де шукати мотивацію
Людина так влаштована, що не може постійно працювати в одному режимі. Періодично відбувається занепад сил, опускаються руки і зовсім не хочеться нічого робити. І правда ж, важко залишатись продуктивним і знаходити сили, коли ми всі переживаємо втрати щодня. Нині важко знайти натхнення для роботи, волонтерства, продовження навчання, чи просто для рутинних справ, які в мирний час давались простіше. Тут на допомогу приходить мотивація.
Мотивація, згідно з визначенням – це стан (сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил), що спонукає людину спрямовувати свою діяльність на досягнення певної мети. Тобто, простіше кажучи, якщо в нас є мотивація на якусь дію, то вона спонукає нас до її реалізації, якщо мотивації немає, то або ми нічого не робимо, або дії не приносять нам задоволення.
Як же мотивувати себе но нових звершень та до навчання в умовах війни?
- Пригадати, для чого це робиться. Краще навіть письмово, бо від написаних відповідей на питання «Навіщо мені іноземна мова», «Для чого ходити на курси першої допомоги» або «Навіщо вчитися в’язати гачком» важче відмахнутися, їх складніше ігнорувати.
- Усвідомити вигоди. Перелічіть усі переваги, які дасть успішне навчання (повагу викладачів та одногрупників, успішна здача іспитів, вступ до ВНЗ або захист дипломної роботи, перспективна робота, можливість переїхати в інше місто або іншу країну, шанс отримати високооплачувану спеціальність). Вигоди повинні бути конкретними, а не абстрактними.
- Маленькими кроками до великої мети. Розбийте великі цілі на дрібніші проміжні етапи. У навчанні дуже важливо прослідковувати динаміку власних успіхів. Тому необхідно розбити велику ціль (наприклад, вивчення англійської мови) на маленькі завдання (наприклад, вивчення 1000 слів, опанування перфектними часами і так далі) і досягати їх. Не забувайте себе хвалити за успіхи. Святкуйте навіть маленькі перемоги, це допоможе створити позитивні навички. Не обов’язково щоразу купувати торт. Достатньо просто відзначити, що трапилося щось хороше.
- Правильно розпоряджайтеся своїм часом. Намагайтеся вчитися і відпочивати за певним режимом. Слідкуйте за своїм здоров’ям, їжте фрукти, пийте воду, гуляйте, відпочивайте, за можливості – в один і той же час. Психологи стверджують, що рутинні ритуали, навіть найпростіші (чищення зубів, причісування, нанесення крему), створюють відчуття контролю над ситуацією.
Під час війни, звичайно, неймовірно важко концентруватися, незрозуміло, як будувати плани на майбутнє, якщо не знаєш, що тебе чекає завтра чи навіть сьогодні. Але якщо найважливіше для вас — це мир та перемога, якщо ви хочете жити у вільній та незалежній країні, подумайте про те, що особисто ви можете зробити, що ви вже заради цього зробили, і ви усвідомите важливість своїх щоденних дій та свого життя.
Дистанційне навчання під час війни
Для когось навчання — це спосіб взаємодіяти з іншими людьми, інші таким чином спрямовують свої емоції у щось раціональне. Дехто так усвідомлює свою надію на майбутнє. Багатьох це заспокоює та дає певну опору.
Більше 70 відсотків батьків в Україні обрали для своїх дітей саме дистанційну форму навчання у 2022-2023 році. Це дозволяє дітям одночасно отримувати знання, відчувати свою належність до спільноти і перебувати у відносній безпеці. Загальне планування вивчення предмета, кількість годин для опанування кожної теми, методи та форми організації навчальної діяльності учнів під час війни обирає вчитель/-ка. Пріоритет той самий: створити для дітей в онлайн-класі комфортну, довірливу атмосферу.
І вчителі, і діти уже добре знайомі з онлайн платформами, інтерактивними дошками, різноманітними програмами для навчання.
А яка ситуація з навчанням після школи?
В умовах війни багато бізнесів, особливо ІТ-компаній, вийшли на нові клієнтські ринки та об’єднали команди. Багато спеціалістів змушені були переїхати в межах України або за кордон. Це спонукало спеціалістів більше уваги приділяти різним сертифікаціям, які дозволяють підтвердити свої знання, здобутки та навички новій аудиторії.
Приємно відзначити, що багато людей не полишили свої плани кар’єрного розвитку, тож зараз спостерігається активність як на технічних курсах, так і у мовних школах. А ще українці вчаться малювати, грати на музичних інструментах – борються зі стресом арт-терапією.
Не втратили своєї актуальності й індивідуальні заняття і наставництво. Окрім того, що так людина отримує певні знання і навички, це ще й про партнерство між людьми та емоційну підтримку, оскільки є людина, яка вкладає свій час і зусилля, щоб допомогти іншій розвиватися.
Якщо ви займаєтеся з репетитором віч-на-віч, то варто наперед проговорити певні умови і передбачити простір для маневру у форс-мажорних ситуаціях.
А ось ще кілька акцентів, на які варто звернути увагу і вчителям, і учням, що працюють дистанційно:
Підтримка, а не контроль
В умовах фізичної небезпеки, а також надмірного психологічного навантаження та постійних переживань людям менше потрібна суха інформація. Натомість є велика потреба у прояві емоцій. Проводьте з однокласниками та учителем «емоційну п’ятихвилинку», діліться страхами та радостями. Старайтеся використовувати емоційно заряджений матеріал на уроках: онлайн-екскурсія Хортицею, перегляд цікавих відеосюжетів, прослуховування пісень.
Зоровий контакт
Якщо є технічна можливість приєднатися до уроку (є світло та Інтернет), увімкніть камеру, усвідомте реальність і справжність заняття, налаштуйтеся на робочу атмосферу. Спробуйте відтворити довоєнну рутину: акуратна зачіска, охайний одяг, порядок на робочому місці. Хай як важко повірити, але такі дрібнички надихають на роботу.
Важливість довіри
При дистанційному навчанні, коли і учні, і вчителі розкидані по світу, неможливо перевірити, чи домашнє завдання списане з ГДЗ, чи зроблене самостійно. Добре, якщо стандарти академічної доброчесності уже прищеплені і закріплені, але ще краще, коли між учителем і учнем є взаємна довіра. І все ж психологи радять учителям не ставити оцінки, поки у країні діє воєнний стан: відсутність числового вираження результату зменшує стрес у дітей.
Спільна діяльність
Дистанційне навчання має негативний вплив на соціалізацію підлітків, яким особливо важливо спілкуватися з друзями, завойовувати авторитету та отримати місця в колі друзів. Один зі способів розвивати комунікаційні здібності школярів — проєктна діяльність. Але доведеться не стільки вимагати результат, скільки задовольнити потреби учнів у спілкуванні. Проєкти для групи слід давати такі, щоб об’єднували, давали змогу поспілкуватися з друзями. Адже радість спілкування у важкі часи та взаємопідтримка не менш вагомі, ніж формули та вправи.
Ресурси для саморозвитку
Я переконана, що свідому людину не можна примусити до якоїсь діяльності. Але можна запропонувати цікаві інструменти, щоб підштовхнути її у правильному напрямку.
Ось вам кілька ресурсів, що допоможуть вам цікаво та ефективно навчатися:
- Coursera—добре відома українцям платформа з онлайн-курсами від багатьох провідних світових університетів та компаній, як Google, IBM, AWS, Atlassian та інших.
- Prometheus— це українська платформа, якою скористалися вже 2 мільйони слухачів. На ній можна знайти як перекладні курси, перевірені на досвіді, так і унікальні програми від вітчизняних фахівців. Крім того, після вдалого завершення курсу — отримуєте сертифікат, також безкоштовний.
- SKILLSHARE – онлайн-платформа, на якій зібрання знання у таких сферах як фотографія, дизайн та вебдизайн, ілюстрація, музика та кіно. Два перших місяці користування — безкоштовно. Тут ви знайдете курси з вище перерахованих сфер.
- Wise Cow. Український проєкт про історію, соціум, кіно для саморозвитку, задоволення і відпочинку, розширення світогляду. Тут ви знайдете багато лекцій з історії. Наприклад, можна прослухати цілий експрес-курс про сторіччя певної сфери за 100 хвилин. Ви дізнаєтеся про мистецтво, журналістику чи моду, літературу, кіно чи соціум. Це може бути курс “100 років української історії за 100 хвилин” чи “100 років історії світової моди за 100 хвилин”, кому що цікаво.
Як не зламатися: поради учням
Не відкладайте відчуття радості. Людина прагне радості навіть під час війни — подивіться відео з нашими військовими, де вони танцюють, а на фоні п’ють каву, їдять чіпси, сміються тощо. Або підберіть контент за своїм смаком: смішні домашні тварини, спортивні перемоги улюбленої команди. Але свідомо позбуватися того, що приносить нам позитивні емоції тільки через думку, що війна позбавила на цього права, не варто. Врешті, це може призвести до стресу, емоційного вигорання та депресії.
Не звинувачуйте себе. Не усе йде так, як заплановано, і це не ваша вина. Навіть ДТЕК не завжди може спланувати відключення.
Ставте реалістичні цілі та очікування. Ви повинні розуміти, скільки зусиль це потребує, за скільки часу цього можна досягнути, і що ми очікуємо від себе та інших в заданих умовах.
Визначте межі відповідальності. Зрозумійте, на що ви можете вплинути, а на що ні. І робіть, що можете, на своєму рівні. Крім того, важливо розуміти відповідальність інших людей. Скажімо, коли ми проявляємо емпатію, то це означає, що ми приймаємо та намагаємося зрозуміти емоції людини, але не зобов’язуємося розв'язувати її проблеми, особливо без запрошення.
Не соромтеся просити допомогу. Якщо ви відчуваєте, що контроль вислизає з ваших рук, зверніться до друзів або спеціалістів-психологів. Якщо вам потрібна допомога з навчанням, не вагайтеся завітати на Superprof, ознайомтеся з цінами на приватні уроки, почитайте анкети репетиторів. І залишайтеся незламними, досягайте мети.
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
