Що може бути спільного між країнами, що розділені відстанню в тисячі кілометрів?
Насправді ж Україна та Франція мають більше спільного, ніж ви могли собі уявити. В культурі, історії, мові, політиці та просто у подібностях людських доль.
Від середньовічних шлюбних союзів до спільної боротьби у ХХ та XI столітті — історія взаємин між нашими народами сповнена цікавих несподіванок!
Попри відмінності мов, традицій та менталітетів, українці й французи століттями мали взаємний вплив. І сьогодні численні факти — від пам’яток архітектури в Одесі й французьких слів в українській мові до українських героїв французького Резистансу — нагадують, що ці взаємини значно глибші, ніж може здатися на перший погляд.
Історія україно-французьких зв’язків — це не лише дипломатія й формальні угоди, а й тисячі людських зустрічей, культурного діалогу та взаємного багатовікового впливу, що відчутний і сьогодні.
Чи знаєте ви, до прикладу, що в українській мові є сотні слів французького походження? Пальто, парфуми, меню, буфет, режисер...
Французька культура й мова почали активно проникати в Україну ще у XVIII–XIX століттях, коли французька стала мовою європейської аристократії, дипломатії та моди.
Разом із книжками, мистецтвом і новими ідеями прийшли й нові слова, які міцно вкорінилися в нашій лексиці — інколи навіть настільки, що ми вже й не замислюємося над їхнім походженням.
Але мовні запозичення працювали не лише в один бік. Украïнська теж залишила слід у французькій — хай і значно скромніший. Через історію козацтва та українських емігрантів французи дізналися про борщ, козаків і навіть степ (через французьку це слово увійшло в інші європейські мови).
То як формувалася ця взаємодія наших народів? І як дві мови та культури, такі різні за структурою та походженням, усе ж знайшли способи впливати одна на одну?
Давайте дізнаємося більше про те, як історичні та культурні зв’язки зблизили Україну й Францію, та повпливали на те, якими ці країни є сьогодні.
Історія взаємин між Україною та Францією
Країни схожі на людей: коли вони живуть поруч, то неминуче впливають одна на одну — і цей вплив може бути як позитивним, так і не дуже.
Україна та Франція хоч і розташовані далеко одна від одної, все ж є сусідами по європейському континенту, і саме тому їхня історія тісно переплетена. Як саме?
В історії було чимало моментів, коли Україна та Франція мали відмінності у світоглядах, різні пріоритети або ж діяли незалежно, але водночас вони неодноразово знаходили спільну мову у культурі, дипломатії та навіть у спільній боротьбі за свободу.
То які ж найважливіші моменти об’єднують українців та французів? Давайте розглянемо в хронологічній послідовності ключові події, які роблять ці взаємини одночасно глибокими, складними, але й неймовірно цікавими.
Українка – королева Франції?
Чи знали ви, що колись Францією правила українка? Дійсно, в ХІ століття донька київського князя Ярослава Мудрого виходить заміж за французького короля Генріха І. Це одруження стало не лише дипломатичним союзом, Анна також привезла до Франції українську культуру та традиції.
Освічена та впливова, вона підтримувала розвиток освіти, релігійні інституції та займалась благодійністю при дворі.
Анна народила спадкоємців французького престолу, а її підпис Anna Regina у документах став символом перших культурних і політичних зв’язків між Україною та Францією.
Анну Ярославну можна вважати свого роду “першим містком між Сходом і Заходом”. Вона принесла українську культурну спадщину до серця середньовічної Європи.
Перший картограф українських земель – француз
Так, дійсно, першим картографом України став француз! Гійом Левассер де Боплан, французький інженер і картограф XVII століття, відкрив Європі Україну: він створив першу детальну карту її степів і міст, а в праці «Опис України» оживив козацькі поселення, побут і традиції.
Завдяки його зусиллям Україна постала перед світом як країна мужніх, вільних людей та багатої культури, що раніше майже була невідома європейцям.
Найсміливіші воїни Сходу
У XVII столітті козаки постали у французьких джерелах як «найсміливіші воїни Сходу», а їхні відважні походи неодноразово привертали увагу європейських газет і дипломатів.
Французькі посланці та військові звертали увагу на їхню унікальну тактику, блискавичні морські й сухопутні рейди, дисципліну та незламність.
Козацькі походи проти Османської імперії, битви на Дніпрі та Чорному морі, а також участь у великих європейських конфліктах робили їх фігурами, які викликали щирий інтерес у Франції.
Саме тоді образ козака сформувався як символ мужності, свободи й військової майстерності, що захоплював європейських спостерігачів.
Які битви з історії Франції є найголовнішими? Читайте в нашій статті.
Француз – градоначальник Одеси
Чи чули про Дюка? «НАШ дюк» — так з любов’ю називали його одесити.
Арман-Еммануель дю Плессі, герцог де Рішельє, був градоначальником Одеси з 1803 по 1814 роки. В цей час він розвиває порт, торговельну інфраструктуру, школи та лікарні.
Під керівництвом Рішельє Одеса розвивається та стає дійсно європейським містом. Одесити цінували Дюка за його вклад у розвиток міста.
Пам’ятник на його честь, що стоїть біля Потьомкінських сходів, став символом Одеси.
Середина XIX ст. — Бальзак і його Україна
«Земний рай», «царство хлібів» та «Північний Рим». Так Оноре де Бальзак, французький письменник і класик світової літератури, описував Україну в своїх роботах.
Він неодноразово приїжджав до нашої країни, жив у маєтку Верхівні на Житомирщині, вивчав українські звичаї, селянський побут, мову та традиції.
Бальзак вважав Україну країною з глибокою культурною спадщиною та надихався її людьми і пейзажами для творчості.
Українська культура справила на нього велике враження та мала сильний вплив на його творчість, і цей зв’язок він відображає у згадках про нашу країну. Ось декілька з його цитат:
- «Коли ви приїдете в Україну, в цей рай земний, де я запримітив уже 77 способів приготовлення хліба…».
- «Я бачив північний Рим, місто православ’я з трьома сотнями церков… Такий спектакль дає Київ».
- «Це пустеля, царство хлібів… шар чорного і тучного ґрунту завтовшки футів п’ятдесяти, а іноді навіть і більше…».
Бальзак надихався та захоплювався Україною. Згодні з його баченням нашої країни?
Антанта і дипломатичні контакти УНР
Під час Першої світової війни та у період визвольних змагань Українська Народна Республіка встановлює дипломатичні контакти з Францією. Франція підтримує дипломатичні місії УНР, так як прагне стабільності в регіоні. Франція визнає УНР як суверенну державу.
Це був період політичних переговорів, коли Україна намагалася заручитися міжнародною підтримкою проти більшовицької загрози та участі Антанти у регіоні.
Звісно, були і нюанси у цій підтримці від французів: Франція активно підтримувала Польщу після Першої світової як стратегічного партнера, тому не могла визнати ЗУНР (Західноукраїнську Народну Республіку).
Чи знаєте ви найвизначніших постатей з історії Франції? Шукайте в нашій статті.
Друга світова війна — українці у французькому Резистансі
Під час окупації Франції українці активно долучалися до Руху Опору. За різними даними, близько 6 тисяч українців воювали у складі сил Руху опору Франції. Крім того, багато українців приєднувалися до партизанських загонів, що складалися з французьких громадян, що втікали з трудових таборів, які були розкидані по всій країні.
Серед учасників Руху Опору був Василь Порик — українець, який очолював диверсійні групи, здійснював підривні акції проти нацистських гарнізонів та забезпечував звільнення полонених.
Українець – національний герой французького Резистансу?
Чи чули ви історію про українця, що став героєм визвольної боротьби Франції? Якщо ні, то пропонуємо вам познайомитись з цією цікавою особистістю.
Василь Порик — офіцер Червоної армії, уродженець Вінничини, який під час Другої світової війни став одним із найвідоміших українців у французькому Рухові Опору.
Він потрапив в німецький полон і був відправлений на роботи до Франції. У таборі Василь Порик був старшим наглядачем та користувався цілковитою довірою німецького командування, але одночасно він був одним із керівників підпільної групи «Комітет радянських патріотів» і груп з підготовки втечі.
Зрештою Порик утік і приєднався до французького Руху Опору — Резистанту.
Порик очолював кілька диверсійних груп, організовував атаки на німецькі гарнізони, підривав військові склади та допомагав визволяти полонених. У 1943 році його схопили й розстріляли в містечку Аррас, де сьогодні на його честь встановлено пам’ятник.
Для французів Василь Порик — це не просто союзник, а національний герой Резистансу, іноземець, який віддав життя за свободу Франції. Його ім’я внесене до списків борців Опору. Біля його пам'ятника щороку проходять офіційні церемонії за участі французьких військових та місцевої влади.
Порик показав, що у боротьбі з нацизмом українці та французи стояли пліч-о-пліч, об’єднані спільною ідеєю свободи.
Французька газета «Ліберте», яка вийшла одразу після звільнення міста Ліллі, писала про Василя наступне:
«Лейтенант Василь загинув. Василь — ім'я, яке було у всіх на вустах, ім'я, яке ми всі вимовляємо з повагою і захопленням… Василь боровся поруч із нашими партизанами і франтирерами… Він був прикладом самовідданості для франтирерів і партизанів, піонерів нашого безсмертного народного повстання».
Сучасні відносини (1991– до сьогодні)
Сьогодні Україна та Франція продовжують будувати міцні партнерські відносини. З чого починається історія цих відносин?
У 1992 році Франція визнає незалежність України та встановлює дипломатичні відносини з нашою країною. Франція підтримує євроінтеграцію України, підтримує Україну на шляху до НАТО.
Найвизначніші події з історії Франції шукайте тут.
Україна та Франція співпрацюють у галузі культури. Так, наприклад, щороку Україна проводить фестиваль «Французька весна», українські художники влаштовують виставки по різних містах Франції, українці та французи роблять спільні кінопроєкти та беруть участь у Каннському кінофестивалі.
Не виключенням є також освітня сфера. В Україні ви можете знайти школи, де навчають французької, у Франції ви можете обрати для себе ліцеї, де викладають українською. Франція пропонує українським студентам брати участь в різних університетських програмах, у програмах DELF/DALF, а також ERASMUS.
І, нарешті, сьогодення. З початку повномаштабного вторгнення росії на територію України, з 2022 року Франція активно підтримує Україну: постачає озброєння, гуманітарну допомогу та займається дипломатичною підтримкою.
Цікаво про історію Франції читайте в нашій статті.
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
