Уроки гри на скрипці віч-на-віч та онлайн

Скільки коштують уроки скрипки? Де їх брати? Як навчитися грати на скрипці? Стільки питань! На щастя, всі вони з категорії, на яку є відповіді.

Грати на скрипці в Україні – це аж ніяк не проблема: 

• дитяча музична школа, якщо ваша дитина мріє навчитися. Це однозначно правильний вибір, адже тут буде і сольфеджіо і музична література і клас фортепіано!;
• вечірня музична школа для дорослих у вашому місті (якщо така є звичайно);
• приватний репетитор гри на скрипці.

Саме останній варіант просто ідеальний, якщо ви не дитина, і якщо ні школи ні бажання туди ходити у вас немає. 

Репетитора легко знайти на платформі Superprof – це займе лише декілька хвилин і вуаля! Маєте трьох чи навіть чотирьох викладачів в одному! Далі просто домовляєтесь про перший урок і починаєте діставати свої перші звуки з омріяної скрипки.

Навіщо брати уроки скрипки?

• Скрипка важлива для західної класичної музики

Деякі з найбільших класичних музичних творів, написані такими композиторами як Паганіні, Бетховен і Бах, були створені для скрипки соло, камерної музики та концерту. Це одні з найбільш віртуозних і часто впізнаваних творів, які знають багато класичних музикантів, і багато відомих музикантів, таких як Іцхак Перлман і Гіларі Хан, їх інтерпретували. Усі серйозні скрипалі впізнають Чакону ре-мінор Баха чи Каприс №1 Паганіні. 

Як заявили вчені з Університету Айови, «скрипка не еволюціонувала; скоріше, поведінка виробників скрипок еволюціонувала». Скрипка, здавалося б, з’явилася нізвідки в середині 1500-х років на півночі Італії. На відміну від таких інструментів, як сучасне піаніно, яке зазнало кількох удосконалень, перша скрипка того часу практично така ж, як і сучасна. Зміна розміру звукових отворів та інших фізичних атрибутів скрипки змінювалася залежно від виробника та його музичних мотивів.

Сьогодні скрипка є основним компонентом ансамблів класичної музики. Концертмейстер, або керівник секції скрипки (і за замовчуванням решти оркестру), є скрипалем. Скрипка також є основним елементом музичної літератури камерної музики: струнних тріо (скрипка, альт і віолончель), струнних квартетів (дві скрипки, альт і віолончель), а також у фортепіанних дуетах (у випадку сонат або як акомпанемент). Багато композиторів (Бетховен, наприклад) нанаписали величезні твори для камерної музики, які досі грають і якими насолоджуються й сьогодні.

• Навчитися грати на скрипці корисно для слуху

На відміну від клавішних інструментів, струнні інструменти вимагають бездоганного слуху, щоб створити гарну інтонацію. Це тому, що висота звуку змінюється, коли музикант ковзає пальцями по струнах. На відміну від гітари, чотири основні оркестрові струнні інструменти не мають ладів.

Іноді під час вивчення інструменту початківці розміщують клійку стрічку на різних позиціях скрипки, щоб визначати відстані було легше. Однак багато музикантів, особливо діти, розвивають свій слух просто на практиці та вчаться узгоджувати висоту ноти з розташуванням пальців, не користуючись при цьому жодними позначками.

• Скрипалі вчаться координувати рухи всього тіла

Гра на скрипці є фізично важким завданням. У той час як різні інструменти мають свої труднощі, класичне навчання грі на скрипці вимагає належне виконання інструкцій і правильного положення тіла, щоб лишень відтворити звук! Існує кілька факторів, про які слід пам’ятати, навчаючись грати на скрипці: хват рукою за смичок, положення пальців на струнах і позиція шиї скрипаля.

Принаймні на початку, звикнути до гри на скрипці може бути надзвичайно важко. Рука повинна розуміти різні позиції (яких, до речі, є сім) та координуватись із вухом, щоб грати гармонійно, створюючи вібрато, коли це необхідно. Шия повинна міцно тримати скрипку, щоб вона не вислизнула. Рука, яка тримає смичок, повинна тримати його під належним кутом та адаптуватися до сили та тиску, яких вимагає партитура композитора. Усі ці нюанси реалізуються, коли музикант зберігає правильну поставу, дихання та інтелектуальне й емоційне розуміння музики.

• Скрипка видає широкий діапазон звуків

Скрипка має цікаві розміри звучання. Музикант може змінювати колір або силу ноти за допомогою натягу та швидкості рухів смичка, щипкової гри (піцикато), а також використовуючи корпус інструмента як перкусію в більш сучасних стилях. Електричні скрипки також використовуються в сучасній популярній музиці, що значно збільшує потенціал різноманітності звучання.

Існує також багато способів гри на скрипці, включаючи техніку гри на струні. До них відноситься, зокрема, вібрато: коливання висоти під час протягування довгої ноти. Рух смичка на смичкових інструментах також може підтримувати звук протягом тривалого періоду часу, і ця особливість є саме тим, що мало на якому інструменті, за межами цієї категорії, можна зробити музикантові (орган є великим винятком).

• Скрипка – універсальний інструмент

Скрипка – це інструмент, який використовується буквально скрізь. Ви можете грати в оркестрі, бути сольною скрипкою або грати камерну музику. Ви також можете пограти в старому доброму кавр гурті або просто на вулиці – головне, щоб вам подобалось. Звучання скрипки легко поєднується з різними стилями та оркестровками: від рок-концертів до інді-фолку та електронної музики.

Незважаючи на те, що скрипка вперше виникла на Заході, цей інструмент був прийнятий у багатьох культурах світу, включаючи ірландську музику, Центральну Азію, Близький Схід і Балкани. Скрипка також була адаптована для індійських музичних ансамблів і південноамериканської танцювальної музики, наприклад аргентинського танго.

З перевагами гри на скрипці, я думаю, все зрозуміло, як і з тим, де шукати собі виклада. Тому не зволікайте: скрипка чекає!