Уявіть собі, що наша планета – це величезний будинок. І цей будинок потребує генерального прибирання.
Заповідники, заказники та національні парки – це ті самі кімнати, де ми ретельно дбаємо про чистоту, охороняємо цінне і робимо все, щоб зберегти їх у первозданному вигляді. Це місця, де природа живе своїм життям, без втручання людей, і саме завдяки ним ми можемо милуватися рідкісними видами рослин та тварин.
Чому ми взагалі говоримо про це, якщо головна мета – добре здати ЗНО з географії?
Для тих, хто прагне досягти високих результатів на ЗНО, зверніть увагу на репетитор з географії зно, який допоможе вам структурувати знання та впевнено пройти тестування.
Ну, по-перше, екзаменатори обожнюють запитувати про заповідники, заказники та інші природоохоронні території. Якщо ви знаєте різницю між ними, то вже на крок попереду багатьох інших абітурієнтів.
По-друге, розуміння цієї теми показує вашу обізнаність та свідоме ставлення до довкілля. А ще, хто знає, можливо, саме ви колись станете екологом, який врятує світ від екологічної катастрофи! Навіть якщо цього чи наступного року тест не включатиме запитання про охорону природи чи довкілля.
Типові помилки
Ось кілька порад, щоб не спотикатися на питаннях про охорону природи.
Не плутайте терміни. Заповідник – це не заказник, а заказник – не національний парк. Кожен з них має свою специфіку та мету створення.
Запам’ятовуйте приклади. Знайте хоча б кілька прикладів заповідників та національних парків в Україні. Наприклад, Асканія-Нова – найстаріший степовий заповідник.
Розумійте значення. Усвідомте, чому охорона довкілля важлива. Це не просто матеріал для екзамену, це наше майбутнє.
Практикуйтеся. Виконуйте тестові завдання, знаходьте інформацію у підручниках та в інтернеті. Чим більше ви тренуєтеся, тим краще запам’ятовується матеріал.
Отже, приготуйтеся до цікавого та захоплюючого вивчення теми охорони довкілля. Не забувайте, що кожна правильна відповідь на ЗНО – це ще один крок до вашого успіху. Давайте разом збережемо нашу планету і здобудемо високі бали!
Заповідники: для чого їх створюють?
Заповідники – це природоохоронні території, створені з метою збереження природних екосистем, рідкісних і зникаючих видів рослин та тварин, а також для наукових досліджень. Основна ідея заповідників полягає в тому, щоб мінімізувати або повністю виключити вплив людини на природні процеси, дозволяючи природі функціонувати без втручання.
Перший офіційно визнаний заповідник у світі – це Єллоустонський національний парк, створений у 1872 році у США. Цей парк є унікальним через свої геотермальні джерела, гейзери та багате біорізноманіття. Єллоустонський парк став прикладом для багатьох інших країн, які почали створювати подібні природоохоронні території.
В Україні перший заповідник – це Асканія-Нова, створений у 1898 році на Херсонщині.
Цей степовий заповідник був заснований німецьким колоністом Фрідріхом Фальц-Фейном і відомий своєю унікальною флорою та фауною. Асканія-Нова також є одним з найстаріших степових заповідників у світі.
На жаль, Асканія-Нова окупована від 2022 року, уже відомо про багато знищених видів тварин і рослин, розграбування, втрачено наукові напрацювання українських учених. Ми віримо, що вся Херсонщина буде звільнена, а всі ресурси будемо відновлювати разом.
Заповідні території мають важливе значення. Ось вам кілька аспектів:
- Збереження біорізноманіття. Заповідники захищають рідкісні види рослин і тварин, що зникають, забезпечуючи їм безпечне середовище для існування.
- Наукові дослідження. Ці території служать місцем для наукових досліджень, що дозволяють вивчати природні процеси без впливу людської діяльності.
- Освіта та екологічна просвіта. Заповідники є важливими для екологічного виховання та просвіти, надаючи можливість людям більше дізнатися про природу та необхідність її охорони.
- Туризм і рекреація. Багато заповідників відкриті (частково!) для екологічного туризму, що дозволяє людям насолоджуватися природою та відпочивати в екологічно чистому середовищі.
Цікаві факти про заповідники
Ми скажемо лише кілька слів, бо говорити про природу можна безупинно. На нашу думку, саме ці заповідники відрізняються цнікальністю.
- Карпатський біосферний заповідник. Розташований у Карпатах, цей заповідник охоплює різноманітні ландшафти від гірських лісів до альпійських луків. Тут живуть такі рідкісні види, як бурий ведмідь, рись та дикий кабан.
- Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник був створений у зоні відчуження навколо Чорнобильської АЕС. Після катастрофи тут сформувалася унікальна екосистема з багатьма рідкісними видами тварин, включаючи коней Пржевальського (до повномасштабного вторгнення їх нараховували більше 30).
- Галапагоський національний парк відомий своїми унікальними видами тварин, які не зустрічаються більше ніде у світі, включаючи гігантських черепах та морських ігуан.
- Крюгерський національний парк у Південній Африканській Республіці. Це один з найбільших національних парків в Африці, відомий своїм багатим біорізноманіттям. Тут можна побачити "Велику п’ятірку" Африки: левів, леопардів, слонів, носорогів та буйволів.
Заповідники – це справжні скарби нашої планети, які варто берегти та вивчати. Вони не лише зберігають природу, але й навчають нас цінувати і захищати наш спільний дім. Тож, готуючись до ЗНО, не забувайте про важливість охорони довкілля та природоохоронних територій.
Заказники: чим вони відрізняються від заповідників?
Заповідники та заказники – це дві форми природоохоронних територій, але вони мають різні цілі та режими охорони.
Ви вже знаєте, що заповідники створюються для збереження унікальних природних екосистем у їхньому первозданному вигляді. Це означає, що втручання людини в природні процеси повинне бути мінімальним або повністю виключеним.
У заповідниках заборонена будь-яка господарська діяльність, полювання, риболовля, вирубка лісів та інші види впливу на природне середовище. Єдиними дозволеними діями є наукові дослідження та екологічна просвіта.
Заказники створюються для збереження певних видів тварин або рослин, охорони окремих природних об'єктів або комплексів. Вони можуть мати сезонний характер (наприклад, для охорони місць гніздування птахів) або постійний.
У заказниках забороняються певні види діяльності, що можуть завдати шкоди об'єктам охорони. Однак інші види господарської діяльності можуть бути дозволені з обмеженнями, якщо вони не шкодять природоохоронним цілям.
Історично важко визначити, коли саме був створений перший заказник у світі, оскільки на ранніх етапах розвитку природоохоронних територій не завжди проводилася чітка межа між заказниками та іншими видами охоронюваних територій. Однак, відомо, що різні форми охорони природи існували в багатьох культурах протягом століть.
Перший офіційно визнаний заказник в Україні був створений у 1910 році – Канівський заказник на Черкащині. Цей заказник був заснований з метою охорони унікальних природних комплексів і місць проживання рідкісних видів тварин і рослин.
Відомі заказники в Україні
Поліський заказник (Житомирська область) охороняє Поліські ліси, болота та річкові екосистеми. Тут мешкають рідкісні види тварин, включаючи вовків та рисей.
Дніпровсько-Орільський заказник (Дніпропетровська область) захищає річкові екосистеми та прилеглі території. Є важливим місцем для гніздування птахів.
Чорноморський біосферний заказник (Херсонська та Миколаївська області) захищає узбережжя Чорного моря, солоні озера та степові ділянки. Відомий своєю багатою орнітофауною.
Відомі заказники у світі
Великий Гобійський заказник (Монголія) охороняє унікальні екосистеми пустелі Гобі, де мешкають рідкісні види тварин, включаючи диких верблюдів.
Маунт-Льюїс (Австралія) захищає дощові ліси північного Квінсленду та багате біорізноманіття, включаючи рідкісні види птахів і ссавців.
Чіко (Бразилія) був створений для збереження амазонських тропічних лісів та підтримки місцевих спільнот, які займаються традиційним видобутком гуми та іншими екологічно безпечними практиками.
Заказники мають велике значення для збереження біорізноманіття та екологічного балансу. Вони забезпечують охорону окремих видів рослин і тварин, а також унікальних природних комплексів, що дозволяє зберегти ці екосистеми для майбутніх поколінь. Заказники також служать важливими науковими майданчиками для вивчення природних процесів і екологічних взаємодій.
До речі, нагадайте собі про геополітичний устрій світу, це не зайве.
Національні природні парки
Існує велика кількість категорій природоохоронних територій, що розрізняються за ступенями обмеження діяльності людей та за підпорядкуванням. Національний природний парк – одна з найвищих категорій природоохоронних територій. Це територія, що знаходиться у державній власності, на ній обмежена господарська діяльність задля збереження природного середовища.
Ідея створення національних парків полягає в переході на такий тип природокористування, який найменшим чином шкодитиме природі. Однією з цілей створення національних парків є відпочинок, тому тут дозволено відвідування туристів та перебування на своїй території за певними умовами. Окрім того, території національних парків можуть включати в себе населені пункти або господарські об’єкти. Неоднорідність територій, що входять до складу національного парку, призводить до необхідності впровадження функціонального зонування території. Загалом виділяють наступні зони:
- Заповідна зона. Природоохоронний режим заповідної зони подібний до заповідника. Тут заборонена будь-яка господарська діяльність та використання природних ресурсів (збір грибів, ягід тощо). Відвідання заповідної зони без спеціального дозволу заборонено.
- Зона регульованої рекреації. Використовується для відпочинку, проведення екскурсій, туризму. Забудівля та проведення масштабних господарських робіт заборонені. Території, що входять в цю зону, мають певну естетичну та природоохоронну цінність.
- Зона стаціонарної рекреації. Призначена для розташування баз відпочинку. В цю зону входять території, менш цінні в природоохоронному відношенні.
- Господарська зона. Призначена для господарського використання із впровадженням екологічних, менш виснажливих методів.
Серед найвідоміших парків такі:
- Національний парк Банф - це найстаріший національний парк Канади, заснований у 1885 році. Відомий своїми мальовничими гірськими ландшафтами, озерами та дикою природою.
- Національний парк Фіордленд - найбільший національний парк у Новій Зеландії, відомий своїми фіордами, гірськими ландшафтами та рідкісними видами птахів, такими як кіакіа та какопо.
- Національний парк Торрес-дель-Пайне у Чилі відомий своїми вражаючими гірськими масивами, льодовиками та озерами. Один з найпопулярніших туристичних напрямків у Патагонії.
- Національний парк Чжансзяцзе у Китаї відомий своїми унікальними кам'яними стовпами, які стали натхненням для "Пандори" у фільмі "Аватар". Парк є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.
- Національний парк Плитаїцкі озера у Хорватії славиться своїми каскадами озер, водоспадами та карстовими ландшафтами (пригадуєте фізичну географію?). Є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.
- Національний природний парк "Подільські Товтри". Це унікальне для світу місце. "Подільські Товтри" розтягнулись на велику відстань у Хмельницькій області. Візуально Товтри є мальовничими пагорбами, з яких і починаються Українські Карпати.
- Національний природний парк "Гуцульщина" розташовується у Косівському районі Івано-Франківської області. Природа в парку мальовнича, адже тут - лісиста частина Покутсько-Буковинських Карпат.
- Гетьманський національний природний парк ознайомлює туристів із природою Лівобережної України, зокрема, Сумщини. Парк створений лише у 2009 році. Тут протікає Ворскла. У долині річки один за одним ідуть 12 заповідних урочищ. Найбільше з них, "Литовський бір", де ростуть дерева, вік яких нараховує понад 300 років.
Радимо до прочитання статтю доктора біологічних наук Сергія Панченка про національні парки, шляхи розвитку та проблеми функціонування.
А ще цікаво дослідити, як охороняють дику природу в Європейському Союзі, там створено так звану Смарагдову мережу. Прочитайте додатковий матеріал і будьте готові до будь-яких питань у тесті!
Охорона довкілля на глобальному рівні
Збереження природи і, зокрема, біорізноманіття є критично важливим завданням для забезпечення сталого розвитку та екологічного благополуччя нашої планети. Міжнародні організації та угоди відіграють ключову роль у координації зусиль країн, розробці стратегій та забезпеченні фінансової та технічної підтримки для збереження біорізноманіття. Україна підписала чимало нормативно-правових документів щодо охорони природи, що трішечки наближає нас до вступу в ЄС.
Розглянемо декілька важливих ініціатив.
Конвенція про біологічне різноманіття
Конвенція має три основні цілі: збереження біорізноманіття, стале використання його компонентів та справедливий і рівноправний розподіл вигод від використання генетичних ресурсів. Конвенція була прийнята на Саміті Землі в Ріо-де-Жанейро у 1992 році і набрала чинності у 1993 році. Її підписали майже всі країни світу (ми теж).
Глобальна стратегія збереження рослин направлена на збереження всіх видів рослин, особливо тих, що знаходяться під загрозою зникнення.
Це дієвий важіль впливу: багато країн збільшили площі охоронюваних територій у відповідь на зобов'язання за Конвенцією (в Україні заповідні території займають 6,8% території).
Програма ЮНЕСКО «Людина і біосфера»
Забезпечення балансу між збереженням біорізноманіття та сталим використанням природних ресурсів через створення мережі біосферних резерватів. Біосферні резервати – це ділянки суші та/або морських екосистем, які визнаються на міжнародному рівні як такі, що сприяють інноваційним підходам до збереження біорізноманіття та сталого розвитку.
Так, Україна створила біосферний резерват Чорнобиль для моніторингу і відновлення унікальних екосистем після ядерної катастрофи. А США використовує біосферний резерват Гранд-Каньйон для захисту природних та культурних цінностей, а також для туризму.
Рамкова конвенція ООН про зміну клімату
Її мета – зменшення викидів парникових газів для запобігання небезпечним наслідкам зміни клімату, що також впливає на збереження біорізноманіття.
А цілями Паризької угоди є обмеження глобального потепління до 1,5°C.
Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення здійснює контроль та регулювання торгівлі дикими видами через систему ліцензій.
Рамсарська конвенція про водно-болотні угіддя міжнародного значення виступає за захист та розумне використання водно-болотних угідь для забезпечення їх збереження та стійкості.
Міжнародні організації та угоди відіграють вирішальну роль у збереженні біорізноманіття шляхом координації зусиль, розробки стратегій і забезпечення необхідної підтримки. Завдяки їхній діяльності світ має можливість зберегти унікальні природні екосистеми для майбутніх поколінь.
Серед ресурсів для підготовки до ЗНО з географії ви знайдете і інформацію щодо природоохоронної діяльності.
А ви готові об’єднатися зі світом, щоб захищати свої природні багатства?
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
