Етнічна належність завжди мала глибокий і тривалий вплив на історію Сполучених Штатів.
Люди, які живуть у США, здавна описували себе та інших навколо як представників різних етнокультурних груп.
Усі американці мають своє власне відчуття «типовості» та спільної долі, спільної спадщини, що ґрунтується на расі, релігії, національності, походженні та регіоні.
Багато етнічних культур продовжують зберігати свої моделі поведінки, цінностей та поглядів, які урізноманітнили склад американського населення.
Результат?
Етнічний плюралізм суттєво вплинув на всі аспекти американського життя. Наприклад, сьогодні існують тематичні місяці, присвячені окремим європейським групам — як-от Місяць історії італо-американців.
Соціальна мобільність, політика, релігія, навіть зовнішня політика — усе це відображає багатство етнічних ідентичностей у США.
Серед усіх цих етнічних груп найбільш помітними є ті, що мають європейське походження — і це не дивно, адже Америка спершу була колонізована британцями.
Тож погляньмо коротко, як представники різних європейських культур оселилися на території сучасних Сполучених Штатів Америки.
Різноманіття європейських етнічних культур у США
За словами істориків, перші люди прийшли до Америки понад п’ятнадцять тисяч років тому — пішки через суходільний міст із Сибіру через Берінгову протоку або морем уздовж узбережжя.
Вони згодом розселилися по всій Північній, Центральній і Південній Америці, створивши перші цивілізації, як-от народ Кловіс.
Згідно з поширеною теорією, перші американці походили з невеликої групи, яка мігрувала з Азії.
Однак коли дослідники почали глибше аналізувати гени деяких корінних американців, вони натрапили на несподівані результати: серед них виявили європейське, а не азійське походження.
Найбільш загальноприйнятим поясненням було те, що ці європейські гени потрапили до генофонду вже пізніше — через колоністів із Європи.
Втім, нове дослідження, опубліковане у Science Magazine, свідчить про інше: частина давніх американців могла прибути з Європи, а не з Азії.
Історики часто описують США як «плавильний котел» — місце, де злилися різні етнічні культури й традиції.
Хоч цей вираз може здаватися заїждженим, він досить точно передає суть: так, країна почалася як британська колонія, але протягом наступних століть мільйони людей з Африки, Німеччини, Мексики, Ірландії, Польщі та інших країн переселилися до Сполучених Штатів.
Історія англо-американців
Американські колонії, або ж «тринадцять колоній», були британськими поселеннями, створеними наприкінці XVII — на початку XVIII століття, які тепер є частиною східного узбережжя США.
Колонії зростали вздовж Атлантичного узбережжя й поступово розширювалися на захід до початку Американської революції.
На той час вони простягалися від штату Мен на півночі до Джорджії на півдні, а кількість колоністів сягала близько двох з половиною мільйонів.
У XVII столітті більшість населення становили вихідці з Великої Британії, а другою за чисельністю групою були люди африканського походження.
Нова Англія була переважно англійською, тоді як на півдні теж мешкали європейці, але саме англійці залишалися домінуючою силою.
Середні колонії були більш змішаними за складом, хоча навіть у Пенсильванії англійців було більше, ніж німців.
Історія англо-американців не настільки насичена, як історія деяких інших європейських етносів у США, проте вона стала основою американської ідентичності.
Історія ірландських американців
У колоніальні часи ірландці були другою за чисельністю групою після англійців.
Більшість ранніх переселенців з Ірландії були англійського або шотландського походження й походили з північної провінції Ольстер.
Їх змусили залишити Ірландію через релігійні конфлікти, економічні труднощі та відсутність політичної автономії.
Цих мігрантів називали «шотландськими ірландцями» або «скотс-айріш».
До Америки їх приваблювали обіцянки релігійної свободи та можливість володіти землею.
Перша велика хвиля імміграції з Ірландії припала на 1720-ті роки, і головним пунктом прибуття був Філадельфія — завдяки вже налагодженим торговельним шляхам для лляної тканини.
Поступово ірландці розселилися далі — у долині Огайо, Джорджії, Новій Англії, Аппалачах і Каролінах.
На відміну від католиків, які прибули пізніше в XIX столітті, багато скотс-айріш продовжували землеробські традиції й мали освіту та професійні навички.
Навіть ті, хто прибув як контрактні слуги, після завершення служби часто ставали незалежними й заможними господарями.
Після здобуття незалежності США ірландська імміграція зросла: між 1783 і 1844 роками прибуло близько мільйона людей.
До 1820 року більшість серед них становили ремісники й професіонали, які швидко адаптувалися й досягали успіху.
Їхні листи на батьківщину описували нові можливості, про які в Ірландії могли лише мріяти. Це стимулювало наступні хвилі імміграції.
Пізніше, під час Великого голоду в 1840-х роках, до Америки прибули тисячі знедолених ірландців, які працювали на будівництві каналів і залізниць.
Історія італо-американців
Хоча багато американців вважають своїх предків вихідцями з Північної Європи, мільйони сучасних громадян США мають італійське коріння.
Італійці є четвертою за чисельністю етнічною групою в США, причому більшість переселенців походили з південних регіонів Італії — Кампанії та Сицилії, де тоді панували складні політичні умови.
Загалом між 1820 і 2004 роками до США прибуло близько 5,5 мільйона італійців, половина з них — у період 1820–1920 років.
Нині понад 18 мільйонів американців заявляють про своє італійське походження.
На початку XX століття тисячі італійців приїхали до США у пошуках кращого життя. Найбільша хвиля імміграції збіглася з часом, коли в Західній Вірджинії розвивалася вугільна промисловість, що активно набирала робітників.
Італійці також працювали на фермах і залізницях. Зазвичай чоловіки приїжджали першими, а потім, заробивши достатньо грошей, перевозили родини.
До середини XX століття італо-американці вже зробили вагомий внесок у науку, медицину, мистецтво, освіту та право.
Сім’я й релігія завжди були ключовими складовими італійської культури, а разом із ними й гастрономічні традиції, що стали невід’ємною частиною американської кулінарії.
У наш час багато італо-американців повертаються до своїх витоків, відвідуючи Італію, шукаючи архівні записи про хрещення чи далеких родичів.
Історія поляків в Америці
Місяць історії польських американців зазвичай зосереджується на 1830-х роках, коли поляки почали активно переселятися до США.
Сьогодні понад мільйон людей польського походження мешкають у Чикаго, який часто називають «неофіційною столицею» польських американців.
Перші поляки прибули сюди після Листопадового повстання 1830 року, тікаючи від репресій Російської імперії.
Одним із перших оселенців вважають капітана Яна Наперальського — учасника повстання, який осів у Чикаго 1834 року.
У 1851-му до міста прибув бізнесмен Антоні Шерманн, який згодом заснував імміграційне агентство, допомагаючи іншим полякам оселитися.
Невдовзі кілька десятків родин утворили польський квартал на північному заході міста, де громада зберігала мову, релігію й традиції.
Шерманн і Петро Колбасса організували товариство, щоб збудувати католицьку парафію для поляків.
До 1871 року там уже молилися понад 1500 польських родин, а в 1890-х у Чикаго проживало близько 120 тисяч поляків.
Більшість із них приїхали з економічних причин — після скасування кріпацтва селяни прагнули заробити гроші в Америці.
Чикаго, з його попитом на робочу силу, став для них ідеальним місцем. Спершу багато хто планував повернутися на батьківщину, але з часом залишився назавжди.
Історія німців в Америці
Жодна інша група іммігрантів не вплинула на історію США так, як німці — понад сім мільйонів оселилися в Новому Світі за чотири століття.
Сьогодні близько 40–60 мільйонів американців називають своїм походженням «німецьке», що робить їх найбільшою етнічною групою в країні — навіть більшою, ніж італійці чи ірландці.
Німецька еміграція до США почалася наприкінці XVII століття, коли після Тридцятирічної війни країну спустошили релігійні конфлікти й переслідування.
Багато фермерів жили в злиднях, тому вирішили шукати свободу та добробут у Новому Світі.
У США німці швидко зарекомендували себе як працьовита й шанована громада, створюючи школи, церкви та клуби, де берегли рідну мову й культуру.
Вони відігравали ключову роль у розвитку промисловості — від сільського господарства до інженерії.
На відміну від інших іммігрантів, німці селилися не лише в окремих регіонах, а розпорошилися по всій країні, зокрема працюючи на будівництві залізниць.
Під час Першої світової війни німецька громада зазнала дискримінації — суспільство тиснуло, вимагаючи зректися культурної ідентичності.
Після Другої світової війни ця тенденція посилилася, і німецька культура майже втратила свою окремішність.
Проте США залишилися важливим напрямком для нових німецьких переселенців — серед них дружини американських солдатів і кваліфіковані фахівці.
У 2017 році до США прибуло ще близько 12 500 німців, які продовжують традицію міграції.
Українці в США
Еміграція українців до США має глибоке коріння й охоплює понад чотири століття історії — від перших поодиноких переселенців до сучасної хвилі, спричиненої війною.
Першим відомим українцем у Новому Світі був Іван Богдан, який у 1608 році прибув до Джеймстауна, Вірджинія, де, ймовірно, брав участь у створенні першої скляної мануфактури.
Згодом українці почали масово переселятися за океан у пошуках роботи, безпеки й кращої долі. Перша хвиля наприкінці XIX – на початку XX століття принесла до Америки тисячі селян і робітників із Галичини та Буковини, які працювали на шахтах Пенсильванії та заводах Чикаго.
Друга хвиля між двома світовими війнами вже мала інтелектуальний характер: до США прибували освічені люди, науковці та митці, серед яких Ігор Сікорський та Георгій Кістяківський.
Після Другої світової війни українські політичні емігранти, рятуючись від радянських репресій, створили активну діаспору, яка стала голосом України у світі.
Нові хвилі – у 1990-х і після 2014 року – поповнили громади молодими спеціалістами, підприємцями та ІТ-фахівцями, що зберігають національну ідентичність і підтримують Україну навіть за океаном.
Сьогодні найбільші українські осередки у США зосереджені в Нью-Йорку, Чикаго, Філадельфії, Каліфорнії та Вашингтоні, де українська культура, мова й традиції продовжують жити й розвиватися.
Етнічна й культурна спадщина у США
Близько 80% американців мають європейське походження.
Саме тому святкування тематичних історичних місяців, як-от Місяця історії поляків чи італійців, є таким популярним у країні.
Американська історія надзвичайно багата на різні культури — і щоб краще зрозуміти її, можна звернутися до репетитора з історії.
На платформі Superprof ви знайдете сотні досвідчених і сертифікованих викладачів, які допоможуть вам вивчати зокрема історію США.
Дізнайтеся більше про світ довкола!
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
