Одна з найважливіших ролей у суспільстві - роль тата та мами, батьківська відповідальність. Саме батьки закладають основи основ в свою дитину. Генетика безперечно вагома, але виховання та розвиток здорової особистості є однією з найголовніших місій батьків. Коли дитина йде до першого класу, то тато та мама хвилюються набагато більше, ніж сам малюк. За рік до школи їх починає накривати хвиля паніки: як все встигнути, з чого саме почати підготовку, яким навичкам необхідно приділити увагу перш за все, а які навички можна залишити для шкільних занять.
Всі ці питання лякають дорослих більше ніж дітей, тому що вимоги до першокласників високі, а до відповідальності батьків - захмарні. Але насправді все не так лячно і часу достатньо, якщо організувати процес підготовки логічно та розставити приорітети в розвитку та вихованні дитини.
В цій статті ми спробуємо розплутати клубок задач таким чином, щоб батьки зрозуміли, з чого і коли починати.
Особливості фізичного та емоційного розвитків малюка на різних вікових етапах
Кожна дитина індивідуальна у своєму розвитку, але головне правило - усі фізіологічні та емоційні механізми у малюка працюють злагоджено та чітко. Єдина умова - це приділяти їх розвитку достатньо уваги.
До 1 року: до однорічного віку малюк починає активно реагувати на знайомі обличчя та відслідковувати їх очима та поворотом голови і усього тіла. У віці 9-ти місяців він вже поєднує окремі звуки в прості слова «ма-ма», «та-та» та копіює звуки інших людей. Дитина вже може стояти тримаючись за опору та відштовхуватись від неї, а також може зробити декілька кроків без підтримки.
До 2-х років: малюк вже в присутності батьків готовий самостійно досліджувати простір, називаючи окремі слова і показуючи на певні об’єкти. Саме в цьому віці активно починає розвиватись дрібна моторика і дитина малює калякі-малякі. Самостійно пробує пити з чашечки та допомагає себе роздягати, а промовляти може вже не просто склади, а фрази з двох чи навіть трьох слів.
До 3-х років: у віці трьох років, або ж навіть двох з половиною, малеча може сортувати предмети за формою та кольором, а у ігровій діяльності з’являються елементи уяви, що свідчить про активну фазу її розвитку. Дитина вже не просто ходить, а може вільно бігати і підніматися та спускатися по сходах. Саме в цей період батьки мають слідкувати за своїми розмовами, тому що син чи дочка активно повторюють почуте.
До 4-х років: дитина активно грає з іншими та іноді не може відрізнити вигадку від реальності, сміливо виражаючи свої бажання та показуючи свої інтереси та захоплення. Дівчатка граються в «дочки-матері», а хлопчики фантазують про підкорення космосу. У віці чотирьох років когнітивні та мовленнєві здібності починають активно розвиватися, тому малеча багато говорить, рахує, спостерігає та вигадує історії, може додумати кінець казки та розказати цікаве про себе.
До 5-ти років: у цьому віці дитина надзвичайно свідома і чітко відрізняє фантазію від реальності, стає незалежною та висловлює усю гамму емоцій та більш охоче дотримується правил. Мовлення п’ятирічки чітке. Дитина може рахувати до 10, порівнювати предмети, перемальовувати геометричні фігури та використовує майбутній час у мовленні.
Що саме означає процес підготовки дитини до школи?
На часі питання стосовно підготовки дитини до школи є більш актуальним та навіть болючим для батьків, ніж це було 10 років тому. Відповідь проста та очевидна – часи змінюються, а разом з ними змінюються і методи, методики та принципи виховання. Більш того, сама особистість малюка розвивається настільки стрімко, що батькам, лікарям, вихователям та педагогам просто необхідно підлаштовуватися під суттєве «помолодшання» психологічного портрету першокласника.
По-перше, давайте розберемо в деталях термін "помолодшання" середньостатистичного першокласника. Сучасні діти, які ходять в перший клас суттєво відрізняються від своїх попередників швидкістю розвитку усіх когнітивних та емоційних процесів і дитячої зрілості особистості. Як мінімум, різниця у розвитку сучасних дітей віком 6-7 років становить один рік.
Тобто, сучасний Сашко 6-ти років розвинений у психологічному, емоційному та інтелектуальному аспектах на 7 років, якщо порівняти його з таким же Сашком 10 років тому. Еволюція цифрових технологій, розвиток сучасної медицини, психології та педагогіки якісно вплинула на дитяче виховання, тому, як результат, маємо такий глибокий та оновлений внутрішній світ малюка.
По-друге, таке оновлення та швидке дитяче дорослішання вимагають докорінних змін у батьківському відношенні до виховання малюка, використання прогресивних методик в дитячих садочках і, безумовно, якісного оновлення і системи освіти, починаючи з першого класу (а також великої кількості інтернет-ресурсів, які стануть у пригоді як батькам, так й вихователям-вчителям). Саме тому сучасна підготовка малюка до школи – це комплекс докорінно змінених методів у фізичному та інтелектуальному вихованнях.
Старі методи більше не працюють, більше того, вони можуть нашкодити сучасній дитині. Тато та мама мають зрозуміти, що проблема не в тому, що підготовчих знань недостатньо, батькам просто необхідно трішки відкоригувати вектор свого впливу. До школи приходить велика кількість розумних та кмітливих дітей, але часто вони не адаптовані до шкільного життя.
Батьки, готуючи своїх сина чи дочку до школи (вивчення літер, їх написання, рахування та читання, заняття з логопедом, переказ казок та заучування віршів напалять) забувають про головне – емоційна підготовка до шкільного ритму та сепарація один з одним. Підготовка дитини до школи – це комплексний підхід, який базується на якісному розвитку (не кількісному) фізичного, інтелектуального та емоційного аспектів дитини.
Проблеми, що виникають під час підготовки дитини до школи
Коли інтелектуально розвинений малюк приходить до першого класу, то найчастіші зауваження вчителів на уроках – це неуважність, невміння зосередитись, постійне самовідволікання та відволікання однокласників. Тобто батьки завжди фокусуються на знаннях своїх дочки чи сина, а ось емоціне виховання та соціалізація відходять на другий план, тому що і у тата, і у мами є чітка установка з дитинства, що потрібно все знати і уміти, мати достатній багаж знань, а про поведінку у школі попіклуються вчителі.
Саме це і стає основною проблемою, яка заважає отримувати якісні знання на уроках. Висновок очевидний – підготовка до школи – це не підготовка до уроків чи здобуття освіти, це комплексна підготовка до шкільного життя, яка включає в себе знання, соціалізацію дитячої особистості, глибокого проживання різних виховуючих ситуацій і в процесі з усім цим, отримання знань під час уроків у школі.
Сучасний малюк готовий до сприйняття та змістовного проходження життєвих уроків з батьківською допомогою. З самих ранніх років за допомогою ігрової діяльності та своїм власним прикладом з обов’язковими історіями та коментарями показуйте та розказуйте своїй дитині, як краще проживати кожен день.
Зробіть обов’язковим правилом здорове балансування перегляду мультфільмів та прогулянок на свіжому повітрі, говоріть зі своєю дитиною, відповідайте на усі запитання, які ви чуєте від неї під час прогулянок. Саме з такого інтересу і зароджується всебічно розвинена особистість. Якщо присікати та замовчувати дитячий інтерес – це тягне за собою цілу низку психологічних проблем і навіть травм: комплекси у поведінці, закритість у відношенні до протилежної статті, дитячі страхи, які переростають у дорослі фобії.
Починаючи з 3-4х років маленькими вкрапленнями привчайте свого малюка до самостійності, оскільки гіперопіка також може стати проблемою для учня першого класу. Дитині необхідно ставати самостійним покроково, не за один рік до початку відвідування школи.
Не недооцінюйте роль дитячих садочків: тут дитина знайомиться з іншим оточенням, вчиться самостійно одягатися та їсти, соціалізується та знаходить нових друзів, привчається до чіткого розпорядку дня та проводить час з іншими людьми. Якщо малюк відвідує дитячий садок, то похід до школи він перенесе спокійно і безболісно, тому що вже матиме досвід такого ж характеру і переключитися на нові умови його психіці та мозку буде простіше.
Ще трохи спостережень за посиланням "підготовка до школи Львів".
Найсприятливіший вік для початку підготовки до школи
Не хочеться писати шаблонні фрази стосовно дискусій батьків, психологів та лікарів у вікових питаннях дитячої підготовки до школи: в три чи все ж таки в п’ять років починати суттєву підготовку свого маля до школи, тому давайте спробуємо визначити золоту середину. І таким балансом очевидно стане вік чотирьох років.
У три роки дитина вже налаштована на отримання нових знань, але, почавши в такому ранньому віці, у дошколярика може з’явитися відраза до навчання. Тому до трьох років з половиною можна зосередитися на розвиткові мовлення дитини, правильній вимові слів, повноцінному переходові спілкування жестами в мовленнєві вирази, а також саме час привчати ваших сина чи дочку до самостійності в ігровій діяльності та за допомогою книжок. Такі дії сформують гарне підґрунтя для плідної підготовки до школи і дадуть дитині час відчути себе дитиною та змістовно і яскраво прожити дитинство.
У віці чотирьох років маля готове як фізично, так і емоційно сприймати більш глибокі знання, прислухатися до чітких інструкцій та навчатися новому. Незважаючи на кризу чотирьох років (саме через бурхливий емоційний розвиток), малюк формує запитання та відповіді і вміє висловлювати свої емоції в 4-5 повноцінних простих реченнях. Дитина розуміє різницю між поняттями «багато» та «мало», свідомо називає своє ім’я та прізвище і навіть може описати свої емоції.
Батькам необхідно бути максимально уважними до малюка в цьому віці і не ігнорувати перепад його емоцій, численну кількість запитань та серйозно ставитись до бажань та інтересів дитини. Перед вами повноцінна особистість, яка формується, бурхливо розвивається, вчиться та пізнає усе нове для себе. Разом з емоціями розвивається і мислення дитини, у цьому віці воно ускладнюється і стає наочно-подібним. Малюк сприймає предмети та образи за їх окремими властивостями. Це легко можна відслідкувати на прикладі малювання. Дитина зображає лише найважливіші деталі предмета.
Батькам необхідно спостерігати за дитиною та акуратно корегувати її поведінку та дії, розмовляючи з нею та пояснюючи все, що відбувається. Саме в такому віці дошколярик визнає себе, як особистість, але тут відбувається перехід від віку немовля до вже свідомого дорослішання. Тому тато та мама мають набратися терпіння ти давати дитині максимум своєї уваги.
Вже в чотири роки можна сміливо залучатися професійною підтримкою наших репетиторів, які допоможуть полегшити багато батьківських задач у вихованні здорової та всебічно розвиненої особистості. Особистість, яка в дорослому житті зможе жити повноцінним життям без комплексів, травм, страхів та фобій.
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
