Деякі відкриття в галузі хімії без перебільшень змінили наше життя. Внесок хіміків в біологію, медицину, інженерію та сільське господарство неможливо переоцінити. Вони винайшли технології, які вплинули на те, як ми харчуємося, спілкуємося, боремося з хворобами або травмами. Без багатьох досягнень в цій галузі сучасний світ був би зовсім іншим.
Все основне з галузі хімії ми зібрали у нашій статті.
Нам є за що дякувати ученим. Ось хоча б декілька на це причин.
Відкриття в медичній хімії
Пеніцилін
Ще в 1928 році Олександр Флемінг, шотландський лікар, фармаколог і бактеріолог, проводив експерименти у своїй лабораторії. Він вирощував певну бактерію в чашці Петрі, коли помітив, що один із його зразків заразився пліснявою. Однак це не була жодна з відомих йому форм. Ця пліснява вбивала бактерії, які він вирощував!
Ця цвіль сьогодні відома як пеніцилін. І вона стала одним з ледь не найважливіших медичних відкриттів за всю історію людства. Звісно, дякувати за розробку пеніциліну ми маємо не лише Флемінгу. Коли він опублікував статтю з описом дослідження, ніхто особливо на це не звернув уваги. Окрім Говарда Флорі та Ернста Бориса Чейна - двох біохіміків, які продовжили працювати над цим препаратом.
Ці троє вчених разом отримали Нобелівську премію за роботу над пеніциліном. А сама цвіль за приблизними підрахунками врятувала двісті мільйонів життів.
Хочете розібратися в основних поняттях з хімії? Переходьте за посиланням та читайте нашу статтю.
Таксол
Можливо, ви не чули про Таксол. Саме тому варто про нього розповісти. Це один з найефективніших засобів лікування раку у світі. Цей препарат діє шляхом запобігання поділу клітин раку, а зрештою й загибелі цих клітин. На рак, клітини якого, як відомо, дуже швидко діляться, таксол впливає як отрута.
Винайдено цей лікувальний засіб було ще в 1960-х роках, коли Монро Уолл і Мансух Вані збирали зразки дерев у рамках проекту Національного інституту раку США, щоб знайти нові речовини для боротьби з хворобою. Ці двоє хіміків-медиків взяли зразки сотень рослин. І серед багатьох інших був екземпляр тихоокеанського тиса, в якому виявили речовину, токсичну для клітин раку. Вони назвали це паклітакселом, і протягом наступних десятиліть речовина піддавалася систематичним лабораторним дослідженням, перш ніж її нарешті почали випробовувати на пацієнтах. Сталось це у 1992 році.
Паклітаксел виявився настільки ефективним, що захисники навколишнього середовища були занепокоєні безпекою тихоокеанського тиса. Сьогодні люди досліджують існування цієї хімічної речовини в різних біологічних джерелах.
Ваш онлайн-репетитор розкаже вам ще багато цікавого про ці та інші відкриття!
Фото: pixabay
Анестетик
В давні часи, якщо комусь було необхідне хірургічне втручання, єдиним можливим способом полегшити біль пацієнта при операції було напоїти його алкоголем і сподіватися на краще. Лише в середині дев’ятнадцятого століття ситуація змінилася, коли Вільям Мортон, дантист і хімік-любитель, виявив, що тварини втрачають свідомість після вдихання сірчаного ефіру. У 1846 році Мортон під оплески натовпу спостерігачів провів показове шоу, де робив стоматологічну операцію пацієнту під наркозом.
Після цього Мортон запевняв, що він був першовідкривачем анестезії, але це не зовсім так. Опіум і алкоголь самі по собі були ефективними речовинами для полегшення болю, а різновид ефіру вже використовувався Парацельсом в 1525 році.
Де шукати репетитора з хімії? Перевірте тут.
Винаходи в сільському господарстві
Пастеризація
Зараз нам здається очевидним, що коли розігріваєш їжу чи напій, вбиваєш бактерії в них. Але були часи, коли про це й не здогадувались.
Цей процес вивчають досить давно. Перші досліди проводились у Китаї в дванадцятому столітті, потім в Японії - в шістнадцятому столітті та в Італії - в 1700-х роках. Але Луї Пастер є людиною, яка стала справжнім першовідкривачем, оскільки він пов’язав процес нагрівання з загибеллю бактерій. Нині його дослідження, безумовно, найвідоміше, і саме його ім’я та біографія пов’язані з науковим відкриттям пастеризації.
Відкриття Пастера, ймовірно, було зроблено в 1864 році, коли він був у відпустці та нагрівав вино. Але процес пастеризації в основному асоціюється з молоком, котре, як відомо, є розсадником дуже небезпечних бактерій. Хоча багато людей все ще вибирають пити його непастеризованим, ми маємо подякувати Пастеру за те, що можемо вживати його і не хворіти.
Процес Габера-Боша
Повітря, яким ми дихаємо на 80% складається з азоту. Цей елемент задіяний у багатьох процесах та необхідний нам для життя. Проте, оскільки азот не є настільки реакційно здатним, нашим тілам (а також рослинам і тваринам) потрібно було розробити складні біологічні методи вилучення цього елементу з повітря.
На рубежі двадцятого століття вчені намагалися розробити штучні методи отримання азоту, щоб використовувати його для розвитку сільського господарства (рослинам азот потрібен для росту) і для розробки зброї. Раніше цей газ видобували із кісток і фекалій тварин. Один із методів видобутку був запропонований Фріцем Хабером. Метод показав свою ефективність, тому був перетворений у масовий промисловий процес Карлом Бошем – звідси і назва!
Цей процес є одним із найважливіших відкриттів в історії людської цивілізації. Він дозволив сільському господарству підвищити ефективність у чотири рази. Це означає, що без нього у нашому світі було б учетверо більше сільськогосподарських угідь. Також вважають, що саме цей процес посприяв збільшенню кількості населення на планеті за останнє століття.
Бажаєте оновити свої знання основ хімії? Переходьте за посиланням!
Фото: pixabay
Технології, які змінили наше життя
Пластик
Пластик є абсолютно скрізь: у мобільних телефонах, автомобілях. Майже всі предмети на вашій кухні мають якусь пластикову частину. Також існують пакети, іграшки, навіть більшість нашого одягу містить його… Але чи знаєте ви, хто придумав пластик?
Пластик найчастіше є синтетичним, тобто штучним, але подібна категорія хімічних сполук, полімерів, зустрічається і в природі. Отже, дати визначення поняттю “пластик” не так і просто. Та й щось на зразок пластику використовувало американське населення ще навіть до тих часів, як європейці знали, що таке Америка.
Однак першою людиною, яка винайшла штучний пластик, був Олександр Паркс у 1855 році, назвавши цей матеріал спершу дивним словом “паркезін”. Винахідник планував використовувати його як водонепроникне покриття для тканинного одягу.
Хоча Паркс і його бізнес збанкрутували, винахід дав поштовх для розвитку індустрії пластмас. У 1907 році американський хімік Лео Бекеланд створив інший пластик зі скромною назвою бакеліт. Це була просто пластична хімічна речовина, виготовлена з двох інших хімікатів.
Незабаром бакеліт почали використовувати у розробці різноманітних пристроїв та приладів. Так зародився світ пластику, яким ми його знаємо сьогодні.
А чи знали ви, що феєрверк було винайдено абсолютно випадково? Про це та інші випадкові, але дуже важливі відкриття читайте в нашій статті.
РК-екрани
Ще одним важливим відкриттям за останні півстоліття стали рідкокристалічні або РК-екрани. Хоча це може здатися банальним, але давайте поміркуємо. Смартфони, соціальні мережі тощо зробили революцію в нашому житті, але їх існування стало можливим лише завдяки РК-екрану. Цей екран є легким, може бути маленьким, таким, що його можна помістити в кишеню. Розвиток культури, в якій ми весь час ходимо з телефонами та ноутбуками, не можливо вже уявити без цієї технології.
Вчені знали про переваги рідких кристалів ще в 1960-х роках, але тоді вважалося, що ця технологія працює лише при дуже високій температурі, щоб зберегти кристал рідким!
Але одного разу Міністерство оборони Великої Британії хотіло встановити у громадському транспорті екрани. І щоб вони були не такі масивні, як колись старі телевізори. Тому міністерство доручило хіміку Джорджу Грею вивчити це явище. Його дослідження виявило особливу молекулу, яка функціонувала при нижчій температурі, і саме цю інновацію – молекулу 5CB можна знайти в більшості РК-екранів з тих пір.
Розчарувались шукаючи гарного репетитора з хімії?! У нас на сайті ви знайдете професійних викладачів.
Фото: pixabay
Радіація
Марія Кюрі — вчена, ім’я якої пов’язують із відкриттям радіоактивності. Справедливості заради уточнимо, що вона була частиною групи хіміків і фізиків, котрі працювали над рентгенівськими променями, радіацією та радіоактивними хімічними речовинами, такими як уран і радій.
Насправді, радіоактивність виявив Анрі Беккерель, який досліджував, чому певні матеріали світяться в темряві. Він загорнув флюоресціюючий матеріал в непрозорий разом з фотопластинами, готуючись до експерименту, для проведення якого необхідне яскраве сонячне світло. Проте ще до початку експерименту Беккерель побачив, що фотопластини повністю засвічені. Він зрозумів, що цей матеріал, мабуть, випромінює щось, чого він не може побачити своїми очима.
Особливий внесок Кюрі полягав у відкритті полонію та радію та в наданні цьому процесу назви «радіоактивність». Її внесок також полягав у тому, щоб використати відкриття Беккереля для боротьби з раком. Як вчена, вона стала першою і досі залишається єдиною людиною, яка отримала Нобелівську премію і з хімії, і з фізики.
Хто ще з вчених-хіміків колись отримували Нобелівську премію? Дізнавайтесь у нашій статті про найвизначніших хіміків.
Для тих, хто також хоче досліджувати та робити власні хімічні відкриття, ознайомтеся з нашими матеріалами про важливе хімічне обладнання.
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
Дуже хороша стаття врятували мене на уроці історії.