Є причини, чому навіть найдавніших людей, які вже тисячі років тому складали карти орбіти Місяця та руху зірок, можна назвати астрономами-аматорами.
Є й причини, чому діти так само захоплені космосом, як і динозаврами, думають про Великий вибух, далекі галактики, зірки та планети.
Є також причини, чому багато релігій часто ототожнювали «небесну сферу» з богами, раєм та ангелами.
Можливо, це дві основні причини на пояснення цього.
По-перше, космос — це безмежний простір навколо нас, що досі залишається великою загадкою. Саме ця невідомість і незвіданість приваблює астрономів, астрофізиків, космологів (а також звичайних спостерігачів) та робить космос джерелом постійного захоплення та натхнення.
Ми насправді досі точно не знаємо, що знаходиться там, за межами осяжного нашим зором неба. Досі накопичення наших знань про нього було дуже повільним.
А по-друге, космос — це місце цілковитого дива. Щоночі ми маємо можливість дивитись у небо – воно настільки неймовірно красиве та настільки величне, що не дивно, що його з давніх-давен асоціювали з богами.
Споглядання зоряного неба й роздуми про наше місце в галактиці дарують відчуття смирення перед величчю Всесвіту.
В цій статті ми зануримося в дослідження космосу і знайдемо відповіді на деякі з найпоширеніших запитань про світ поза нашим, місце поза атмосферою Землі.
Почнемо з термінів.
Спершу розберемось що таке астрономія, астрофізика та космологія.
А вже після того закінчимо, мабуть, спробуємо відповісти на найбільше питання усіх часів: чи є життя поза нашим світом?
Астрономія, астрофізика та космологія: що вивчають ці дисципліни?
Так, ми знаємо, на перший погляд, це не найцікавіше питання про космос.
Однак воно надасть деякі важливі – і насправді досить захопливі – відповіді на питання, над якими щодня працюють вчені, що вивчають космос.
Не всі, хто вивчає космос, роблять одне й те саме. Різні вчені працюють над знаходенням відповідей на різні питання.
Так само, як вчений, який вивчає життя на нашій планеті, може ставити різні питання: Скільки існує видів рослин? Як працюють клітини? У чому сенс життя? – таке ж різноманіття питань виникає і коли ми говоримо про космос.
Яким космічним вченим ви хотіли б бути: астрономом, астрофізиком чи космологом?
Астрономія
Астрономія (якщо узагальнити) — це вивчення об'єктів у Всесвіті: небесних тіл, астероїдів і комет, сузір'їв та речовин між ними, а також їхнього положення та руху.
Астрономи використовують досить традиційні методи спостереження, що включають використання високодосконалих телескопів, що використовуються для опису того, що вони бачать, та для розрахунку взаємодії між орбітами й об'єктами.
Людство вивчає астрономію вже тисячоліттями — у різних культурах і частинах світу.
У новітній історії ця наука зробила значний прорив завдяки відкриттям нових небесних об'єктів, галактик і космічного мікрохвильового фону.
Астрофізика
Якщо астрономію можна вважати загальною дисципліною, то астрофізика є частиною цієї дисципліни. У той час як астрономія в основному описова, астрофізика прагне пояснити процеси та механіку Всесвіту.
Астрофізика спирається на фізику, щоб зрозуміти події в космосі. Вона використовує принципи термодинаміки, ядерного синтезу, квантової механіки та фізики частинок, щоб пояснити, що саме відбувається в небі над нами. підготовка до ЗНО з фізики.
Дехто каже, що вся астрономія в наші дні, якщо врахувати її складність, є по суті астрофізикою, оскільки її увага переключилася з опису Всесвіту на його пояснення.
Темна матерія, темна енергія та теорія чорних дір – все це проблематика, з якою працюють астрофізики.
Космологія
Космологія ставить важливі питання та шукає відповіді на них. Ця дисципліна виникла з давньої практики пояснення походження, розвитку та структури Всесвіту в цілому.
Чи розширюється Всесвіт і, якщо так, то чому? Чи Великий вибух започаткував Всесвіт, і якщо так, то чому це сталося?
Космологія займається великими теоретичними питаннями, які інші науки певною мірою залишають осторонь.
Однак космологи покладаються на дані, що були отримані науковцями інших дисциплін.
Цікавитесь космосом? Тоді давайте далі трохи повивчаємо його!
Історія дослідження космосу
Прогрес астрономії та астрофізики протягом багатьох століть був досить повільним. Однак в останні століття все різко змінилось і він прискорився.
Далі у статті ми розглянемо найбільші відкриття в астрономії – від початку історії дослідження космосу до сьогодення.
Однак ми розглянемо лише найважливіші з них (якщо враховувати розміри космосу).
Галілей доводить геліоцентризм – 1610 рік
До шістнадцятого століття люди були цілком переконані, що Сонце та решта Всесвіту обертаються навколо Землі.
У 1540-х роках Коперник вивів теорію, що Земля обертається навколо Сонця. Але лише на початку сімнадцятого століття Галілей довів це. Це буквально назавжди змінило науку.
Ісаак Ньютон розкриває теорію гравітації – 1687 рік
Без Ньютона ми б нічого не зрозуміли про цей всесвіт. Крім милої маленької історії про яблуко, яке приземлилося йому на голову, його розуміння гравітації зробило можливими подальші дослідження цієї планети.
Йозеф ван Фраунгофер – 1814 рік
Маловідомий хлопець у наукових колах, Йозеф ван Фраунгофер зробив астрофізику важливою дисципліною – завдяки своєму винаходу спектроскопії.
Ейнштейн змінює світ своєю теорією загальної відносності – 1905 рік
Сьогодні всім відоме рівняння E = mc². Але до Ейнштейна ми не розуміли цього фундаментального зв’язку між масою і енергією. Усе, що ми зараз знаємо про атомну енергію та ядерні процеси, значною мірою базується на його відкриттях.
Перша людина на Місяці – 1969 рік
Не зовсім розвиток науки, але, знаєте, величезний стрибок для людства і все таке... Ніл Армстронг і NASA зацікавили ледь не всіх людей цієї планети космосом.
Про історію дослядження космосу читайте в нашій статті.
З чого складена Сонячна система?
Сонячна система — це все, що обертається навколо Сонця, все, що знаходиться в гравітаційному полі цієї зірки.
Звичайно, наша Сонячна система — одна з мільярдів у галактиці Чумацький Шлях. А враховуючи, що потенційно існують мільярди інших галактик, кількість сонячних систем у Всесвіті вражає.
Що ж, окрім Землі, знаходиться у нашій Сонячній системі? Давайте розбиратись.
Сонце
У центрі системи знаходиться Сонце. Кажіть що завгодно – воно палає чи горить – але нічого з цього воно не робить. Насправді воно перетворює водень на гелій і масу на енергію – але це правда, що його температура пекельно висока!
Планети
Ви знаєте їх: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун. Ми більше не говоримо про Плутон...
Щоб вважатися планетою, об’єкту в космосі потрібно очистити своє оточення – це означає, що він повинен бути достатньо великими, щоб знищити все на своїй орбіті.
Інші небесні об'єкти
Карликові планети (саме тут і з'являється Плутон), астероїди, комети та всілякі інші дрібнички. Усе це утримується разом гравітацією Сонця.
А що ж є за межами нашої Сонячної системи?
Після Нептуна та поясу Койпера є міжзоряне середовище – простір між зірками. Що там відбувається? Людству достеменно не відомо.
В космосі дійсно багато всього. Але, коли ми дивимось у небо, то, зазвичай, бачимо лише зірки. А чи знаєте ви, як вони з’явились на небі?
З чого складається наша Сонячна система? Читайте в нашій статті.
Життєвий цикл зірки
Зірки формуються, вивільняють величезну кількість енергії протягом мільярдів років, а потім, коли їхній водень згорає, вони зникають – або ж вибухають у наднові чи стають чорними дірами.
Якщо коротко, то це все, що відбувається з зірками, але давайте розглянемо основні етапи життя цих блискучих об'єктів детальніше.
Туманності та протозірки
Зореутворення починається з уламків попередніх зірок – газу та пилу, що залишилися від минулих астрофізичних явищ.
Ці хмари ми називаємо туманності. Туманність плавають в космосі в умовах сильного холоду. Коли вони стають холоднішими, їхні гази стають щільнішими, а їхня гравітаційна сила зростає.
Повільно вони втягують весь пил у своє ядро, яке повільно нагрівається під тиском. У міру зростання вони стають протозірками.
Зірки головної послідовності
Зірки залишаються протозірками, коли вони ще ростуть, і стають зірками головної послідовності, коли досягають стабільності.
Зірки залишатимуться зірками головної послідовності протягом дев'яноста відсотків свого життя.
Карлики та наднові
Ближче до кінця свого життя зірки вичерпують запаси термоядерного палива. Без цієї енергії вони не можуть більше підтримувати свою форму.
Менші зірки стають білими карликами – щільними зірками, які охолоджуються ззовні. Вони мають тенденцію згасати.
Більші ж, в результаті різних хімічних реакцій, руйнуються за лічені секунди, та спричиняють наднову, яка яскравіша за галактику.
Чорні діри
Найбільші зірки стають чорними дірами в результаті колапсу в одну з них. Надзвичайно щільні, їхня гравітація величезна, а це означає, що вони будуть притягувати все, що навколо них.
Що варто знати про зірки? Читайте в нашій статті.
Чи є життя по-за Землею?
Якщо вас цікавить космос, то, ймовірно, ви вже замислювались над питанням: чи існує життя по-за межами нашої планети? Чи справді ми — єдині свідомі істоти у Всесвіті, здатні споглядати цю грандіозну космічну історію?
Можливо, так, можливо, ні. Але це дуже малоймовірно, що у всій безкінечності Всесвіту існуємо лише ми, як єдині свідомі живі істоти.
Хочете дізнатися більше про позаземне життя або інші важливі теми про планети? Вивчайте фізику та зірки разом із Superprof.
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
