У простоті чашки чаю прихована краса світу.
Сен но Рікю (засновник традиційної японської чайної церемонії)
Хоча Китай, без сумніву, є батьківщиною найпалкіших любителів чаю, Японія не сильно відстає.
Японська чайна церемонія — це вишуканий, формальний ритуал, коріння якого сягає традицій буддистських монахів та самураїв.
Перші чайні церемонії відбувалися ще у VIII столітті, і поступово вони розвивалися аж до XVI століття, коли на них суттєво вплинув Сен но Рікю — майстер, який визначив багато правил, відомих і сьогодні.
А чи знаєте ви, що саме відбувається під час чайної церемонії? Ось усе, що варто знати.
Етапи японської чайної церемонії
Японська чайна церемонія — це надзвичайно впорядкована частина культури країни.
Існують суворі правила й послідовність дій, що охоплюють усе: від приготування чаю, способу пиття та посуду — до вибору порошкового зеленого чаю та навіть кераміки, з якої його подають.
Підготовка до чайної церемонії
Майстер чаю може готуватися до церемонії тижнями.
На духовному рівні він має очистити розум, досягти внутрішнього спокою та гармонії.
Не забуваймо, що цей ритуал народився з буддійських практик очищення.
З практичного боку, майстер ретельно добирає обладнання відповідно до сезону або часу доби. Він прибирає чайну кімнату, де проходитиме церемонія, очищає всі інструменти та оновлює татамі.
Іноді церемонія включає також прийом їжі, який господар готує заздалегідь.
Прибуття гостей
Гості теж повинні підготуватися духовно.
Вони мають залишити свої турботи за дверима — це вияв поваги до себе, до господаря та до самої традиції.
Коли вони прибувають до чайної кімнати, то спершу миють руки — цей символічний акт означає очищення від “пилу зовнішнього світу”. Адже чайна — це священне, чисте місце.
Майстер чаю вкаже момент, коли гості можуть увійти.
Кожен входить через маленькі дверцята, змушений нахилитися, — це жест покори та вдячності господарю. Майстер чаю вітає гостей, стоячи й уклоняючись.
Очищення інструментів
Господар очищує усі інструменти на очах у гостей.
Для кожного предмета існують свої правила очищення, і хоча вони можуть трохи різнитися залежно від школи чи традиції, усі рухи завжди плавні, точні та сповнені гідності.
Під час цього процесу ніхто — ані майстер, ані гості — не промовляє ні слова.
Приготування матча
Традиційно для церемонії використовують матча з ґьокуро — дорогого зеленого чаю, який подрібнюють у найтонший порошок. Для ритуалу цей порошок іноді формують у кульки. Його не заварюють і не кладуть у пакетики — просто розчиняють у гарячій воді.
Майстер чаю бере три мірки матча на кожного гостя, насипає в чашу, додає гарячу воду (приблизно 80°C) і збиває суміш бамбуковим вінчиком.
Потім додає ще трохи гарячої води, щоб утворилася ніжна піна.
Подавання матча
Зазвичай використовується одна чаша, яку передають по колу.
Майстер спершу подає чашу першому гостю, щоб той її оглянув.
Перед ковтком гість повертає чашу — це теж частина ритуалу, адже більшість чаш мають декоративні візерунки або золоті орнаменти.
Кожен гість робить два з половиною ковтки, після чого витирає край чаші й передає її далі. Коли останній учасник вип’є чай, чаша повертається господарю.
Інколи майстер може приготувати окрему чашу для кожного. У цьому разі також дотримуються правила: потрібно зробити два з половиною ковтки, а тоді поставити чашу.
Завершення церемонії
Наприкінці ритуалу господар очищує інструменти та демонструє їх гостям. Іноді він також показує декоративні предмети з чайної кімнати.
Гості уважно розглядають усе — як вияв поваги та вдячності. Кожен жест виконується обережно й урочисто.
Інструменти, що використовуються під час чайної церемонії
Усе обладнання, яке використовують під час церемонії, японською називається догу. Його досить багато, і воно може трохи відрізнятися залежно від типу ритуалу.
Однак є кілька предметів, без яких не обходиться жодна церемонія.
Чайниця (cha’ire)
Це порцеляновий або керамічний контейнер для чаю, зазвичай із кришкою зі слонової кістки. Усередині кришки часто нанесено тонкий шар золота. У цій чайниці зберігають порошковий матча.
Головного гостя завжди просять помилуватися cha’ire — це жест шани до господаря.
Вінчик (chasen)
Зроблений з одного шматка бамбука, вінчик використовують для збивання порошку матча з водою. Існують різні типи chasen для різних консистенцій чаю.
Ложечка (chashaku)
Якщо чай не подається у кульках, то порошок набирають бамбуковою ложечкою chashaku.
Під час церемонії вона залишається поза полем зору гостей. Її форма та відтінок залежать від конкретного типу ритуалу.
Чайна чаша (chawan)
Вона замінює традиційні чашки для настоїв. Це головний елемент будь-якої церемонії.
Чаші бувають різних розмірів і кольорів залежно від сезону чи густоти чаю.
Взимку використовують глибші, щоб краще зберігати тепло.
Нерівні або тріснуті чаші вважають особливо цінними — бо вони мають свою історію і гідні поваги гостей.
Шовкова серветка (fukusa)
Нею беруть гарячі предмети. Це звичайний квадрат шовку: для жінок він зазвичай червоний або помаранчевий, для чоловіків — фіолетовий.
Залізний казан (kama)
Під час церемонії не використовують чайники, лише kama — важкий залізний казан для кип’ятіння води.
Його часто передають у спадок, і кожен має власну назву, що вказує на родину, якій він належить.
Різновиди чайних церемоній у Японії
Хоча традиційно церемонію проводять із матча, а не з чорним, білим чи охолодженим чаєм, сам ритуал змінюється залежно від сезону.
- Хацуґама — “перше кипіння”. Це перша церемонія року, яка відбувається у січні. Майстер проводить її для своїх учнів.
- Акацукі-но-тьаджі — “церемонія світанку”. Проходить на початку зими, коли перші промені сонця проникають у чайну.
- Юдзарі-но-тьаджі — “вечірня церемонія”. Її проводять улітку під час заходу сонця.
- Кучікірі-но-тьаджі — церемонія відкриття нової банки з чаєм, що відбувається в листопаді. Листя зеленого чаю збирають навесні, потім подрібнюють і зберігають у запечатаній посудині до осені. Під час цього ритуалу часто подають їжу.
- Йобанаші — вечірня церемонія при свічках, що відбувається зимовими ночами.
Чи хотіли б ви потрапити на японську чайну церемонію?
Якщо вам цікаво зануритися в японську культуру ще глибше й вивчити мову перед подорожжю до Японії чи просто для власного збагачення та розвитку, зверніться до досвідчених репетиторів японської на Superprof.
Ви можете обрати один із трьох форматів навчання: індивідуальні заняття, онлайн-уроки або групові заняття — залежно від вашого стилю навчання та бюджету.
Перш ніж обрати репетитора, пам’ятайте, що багато викладачів на Superprof пропонують перший урок безкоштовно. Спробуйте кілька занять, щоб зрозуміти, з ким вам комфортніше, хто пояснює найкраще, і обговоріть підхід до навчання, цілі та вартість занять.
На початку вивчення мови, можливо, варто спробувати більш доступні групові уроки, а згодом перейти до індивідуальних чи онлайн-занять, коли визначитеся з цілями.
Але остаточний вибір, звісно, за вами.
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
