Як відомо, малюк починає сприймати інтонацію та тембр мами ще до свого народження. Тому на часі батьки ставлять собі одне й теж запитання: коли дитина повинна почати говорити, на який вік орієнтуватись?
На жаль, чіткої відповіді не прозвучить, тому що, незважаючи на ідентичні фізичні механізми людського тіла, кожна дитина – унікальна та індивідуальна. Варто також зазначити, що з еволюцією цифрових технологій сучасні діти почали говорити пізніше. Не можна сказати, що така затримка – це щось на межі критичного та трагічного, але й назвати такі зміни позитивною тенденцією язик теж не повертається.
Через розвиток технологій, справжній бум соціальних мереж та майже цілковите перенесення нашої фізичної реальності в онлайн-розріз дитячий розвиток часто зазнає негативного впливу.
Чому? Все просто – відсутність батьківського зразка для мовленнєвого наслідування.
В перші місяці та роки свого життя малюк черпає великими порціями нову інформацію, навички та досвід зі свого оточення, а особливо, переймаючи поведінку своїх мами й тата. Перші слова, перші кроки, перші емоції та перші звички формуються через пряму взаємодію з батьками. Навіть, коли вам здається, що малюк нічого не помічає та зайнятий чимось іншим, повірте, вам лише здається.
Саме тому сучасним батькам просто необхідно підтримувати живе та активне фізичне спілкування вдома: ранкові бесіди за сніданком, перегляд фільмів разом та їх обговорення, спілкування з малюком, читання казок на ніч та усі можливі активності, під час яких можна звучати та бути почутим.
Але перш, ніж батькам почати панікувати і бігти до логопеда, тому що раптом вам здалося, що у вашого малюка затримка мовлення чи ви незадоволенні рівнем спілкування вдома, давайте спробуємо розглянути основні мовленнєві вимоги до перших місяців дитячого життя та самої дитини.
Малюк-балакун чи навпаки
Отож, які відмітки батькам необхідно ставити у мовленнєвих проявах дитина та на яку кількість словесної інформації орієнтуватися в найперші місяці життя:
- 1-2 місяці: початок базових форм спілкування: в цей період свого життя малюк спілкується за допомогою жестів та рухів, які з кожним днем стають все активнішими. Приблизно в цей період у дитини з’являється так званий «комплекс пожвавлення» - це усі можливі рухово-емоційні реакції дитини, які вона демонструє при появі дорослого. Такий комплекс включає в себе певну кількість наступних реакцій, які притаманні дитині вже після двох тижнів після її народження: вокалізація – малюк фокусує увагу на собі за допомогою гучних викриків чи так званого гуління; активні рухи, які пов’язані з поворотами голови, закиданням ніжок та активних рухів руками; емоція радості, яку малюк може виразити посмішкою; зорове зосередження, коли немовля може роздивлятися дорослих певний проміжок часу або ж навіть завмирати в перші секунди. Ці показники є основними складовими, які всі разом повинні проявлятися. Саме через це сукупність цих реакцій і зветься комплексом.
- 3-4 місяці: формування чіткого фокусування на вокалізації з оточуючого світу. Малюк вже може повертатися на голос дорослого.
- 3-6 місяці: у немовля формується вже більш розвинене гуління і на відміну від першого місяця, тут вже спостерігається складність процесу та використання більш урізноманітнених звуків. Малюк використовує не просто голосні, але й приголосні, зводячи їх докупи у склади: «ма, та, ба». Саме таке гуління та його розвиток готує дитину до переходу до наступного, більш складного етапу.
- 6-8 місяців: цей віковий проміжок характеризується переходом від дитячого гуління до лепету. Малюк починає повторювати звуки в певній послідовності, тим самим видаючи вже звукосполучення, які все більше й більше нагадують слова: «ма-ма-ма, ба-ба-ба». Використовуючи таке лепетання, немовля вже ціленаправленно привертає до себе увагу, тому що розуміє, що на певне лепетання (з різними інтонаціями) дорослі реагують по різному, але обов’язково реагують. Лепечучи, малюк вже може показувати простий спектр емоцій: радість чи незадоволення. Одночасно з лепетом, з’являється здатність та готовність наслідувати оточуючих на найпростішому рівні – плескати в долоні чи махати рукою «до побачення».
- 6-12 місяців: дитяче лепетання ускладнюється до 5-6 повторюваних складів, під час якого малюк вміло змінює свою інтонацію та повторює склади. У багатьох дітей в цьому віці з’являються перші слова.
Період від самого народження малюка і до року є надважливим у формуванні ефективного підґрунтя для становлення та розвитку гарного мовлення у більш дорослому дитячому віці. На жаль, багато татусів та мам недооцінюють значимість перших дванадцяти місяців життя і таким чином не докладають зусиль для належного виховання мовленнєвих звичок немовляти.
Варто зрозуміти, що малюк знаходиться у найактивнішій фазі свого функціонування і поглинає все як губка. Тому розмовляйте з немовлям, розмовляйте між собою, привчайте його до правильних мовленнєвих звичок змалечку.
Розвивати мовлення дорівнює формувати мовні звички
Для того, щоб привчати малечу до правильної вимови, гарної інтонації та швидкого поповнення словникового запасу, потрібно налаштувати мовленнєві механізми та сприятливі домашні умови для їх функціонування в межах родини. Як би банально то не звучало, але все починається з родини та прикладу батьків.
З родини малюк виносить як найкраще, так і найгірше. І лише він перекладає всі ці дитячі досвіди на зовнішній світ поза межами дому
Отож, найголовніше, що потрібно зробити для родини – окремі дії, які мотивують розвиток мовлення, частиною рутини, як для себе, так і для дитини:
- Щоденні розмови з дитиною є найпростішою, але одночасно найефективнішою логопедичною вправою. Так, так, вам не почулося! Ніяких чудес чи чудернацьких пристроїв – проста розмова з дитиною (про погоду за вікном, про його улюблену іграшку, про страву, яку ви плануєте приготувати) працює як професійний лікар-логопед. Розмовляючи з малюком, ви запускаєте щоденні мозкові процеси, які в свою чергу активують логічне та творче мислення, поповнюють дитячий словничок, «розговорюють» дитину, тренують її пам'ять та навіть піднімають рівень самооцінки;
- Читання вголос є логічним продовженням попереднього пункту, але тут варто зазначити, що привчити малюка до читання та до книг дорівнює виростити свідому та всебічно розвинену особистість. Книги – це невичерпний ресурс знань, інформації та емоцій. Ці три кита лежать в основі розвитку не просто людини, а людини-особистості. Додамо до цього ще й купу логопедичного ефекту і значення читання стає безцінним. Читайте малюкові для того, щоб за декілька років він читав вам;
- На регулярній основі грайте з дитиною в логопедичні ігри (навіть, якщо ваша дитина говорить ідеально такі ігри не завадять, а навпаки). Запропонуйте малюкові погратися в «Кораблик», гра яка розвиває дитяче дихання (зробіть паперовий кораблик, та покладіть його на воду, яку ви попередньо налили у ємкість. Попросіть дитину подути на кораблик, вимовляючи протяжний звук «фффффф», а потім – преривчастий “п-п-п-п”). Або ж в гру «Впіймай звук», яка розвиває фонетичне сприймання (попросіть малюка плескати в долоні, коли він чує в ваших словах певний звук - таким чином, він його «впіймав»);
- Вивчайте з дитиною нове слово щодня. І не просто вивчайте, а відразу ж намагайтеся його практикувати. Спочатку поясніть малюкові, що слово означає, а потім намагайтеся вживати його в наступних розмовах. І пам’ятайте, що тут головні принципи – це ясність та практика;
- Стежте за вимовою слів дитини та виправляйте у разі помилок. Основна і така стара як світ проблема – це так зване «сюсюкання» батьків, яке дуже часто носить шкідливий характер. Якщо «сюсюкатись» на постійній основі і вже з відносно дорослим малюком, то маєте усі шанси ставати в чергу до логопеда. Дитина поглинає неправильну вимову слів і фіксує її, як коректну. Пізніше перевчити малюка вимовляти слово в інший (коректний) спосіб потребуватиме справжніх логопедичних зусиль;
- Розвиток дрібної моторики надзвичайно важливий для розвитку мови та мовлення. До чого тут пальці, запитаєте ви. Справа в тому, що мозкові центри, які відповідають за рухи пальців рук і мову та мовлення в нашому мозку знаходяться зовсім поряд. Активізуючи центр, що відповідає за дрібну моторику, ви включаєте та розвиваєте автоматично і сусідній центр, тобто в нашому випадку – ділянку, яка відповідає за мову та мовлення. Тому збирати лего, вирізати фігурки, ліпити з пластиліну – все це якісно вплине на мовленнєві звички малюка;
- Тримайте з дитиною тісний мовленнєвий контакт, що означає бути для малюка справжнім цікавим та уважним співрозмовником. Вислуховуйте його запитання та обов’язково давайте на них відповіді – в жодному випадку не ігноруйте їх. Якщо у вас не має відповіді на питання, пообіцяйте малюкові повернутися до нього згодом. Кожну прогулянку чи похід в магазин використовуйте як можливу нагоду поговорити з дитиною та послухати її. Таким чином ви не лише розвиваєте дитячі мовленнєві навички, але й налаштовуєте тісний емоційний зв'язок з дитиною.
Надзвичайно важливо не пропустити мовленнєвий розвиток саме в ранньому дитинстві, коли у малюка формуються усі процеси, механізми та ключові навички.
Малюк в перші місяці та роки свого життя готовий до сприйняття та наслідування, а його свідомість ще не припорошена впливом соціума. Дитина ще не має комплексів, вона жвава та рухлива, готова навчатись, цікавитись та поглинати нове з оточуючого світу. В процесі такого поглинання інформації та набуття досвіду мова стане найкращим другом та помічником і саме від батьків залежить (головним чином), як звучатиме мова їхньої дитини.
Привчайте малюка до художньої літератури, слідкуйте за якістю та наповненням розмов вдома, допомагайте малюкові розвивати його мовленнєві звички, граючи з ним в мовні ігри та розмовляючи з ним. Регулярні заняття з логопедом сприяють швидкому вдосконаленню мовлення та формуванню правильного звукового сприйняття.
В таких умовах дитина розкривається та набирається знань, як сонячним світлом, а в дорослому житті зможе вільно викладати свої думки, відстоювати свою позицію та не боятись бути почутим в новому середовищі. Допоможіть малюкові зробити маленькі кроки в дитинстві, щоб він мав міцне підґрунтя в дорослому майбутньому.
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
