Латина вже давно не є розмовною мовою. Втім, вона й досі залишається надзвичайно корисною для багатьох людей: латина допомагає у вивченні романських мов, глибшому розумінні рідної мови, покращенні орфографії, а також у пізнанні давньої історії та міфології.
Ця мова також досі використовується в академічних і релігійних колах.
Якщо ви вивчаєте латину або лише замислюєтеся над цим, цілком природно, що у вас виникнуть наступні запитання:
- Як виник латинський алфавіт?
- З чого починати вивчати латинську мову?
- Чи вплинула латина на українську мову?
- Які офіційні та неофіційні мови походять від латини?
У цій статті ми дамо відповіді на всі ці запитання.
Звідки походить латинський алфавіт?
Латинське письмо має давнє походження, що бере початок на території Месопотамії — регіону, який знаходиться на сучасному Близькому Сходу. Саме там зародилися перші системи письма, що з часом вплинули на формування алфавітів Середземномор’я.
Алфавіт романських мов має семітське коріння: вважається, що єгипетські ієрогліфи дали поштовх до створення протосемітського письма, з якого згодом розвинувся фінікійський алфавіт. Пізніше греки запозичили фінікійське письмо й адаптували його. Так вони створили власний алфавіт.

Наступним етапом стала діяльність етрусків, які запозичили грецький алфавіт та на його основі заклали основу латинського письма.
Етруська мова досі залишається малозрозумілою для науковців, але саме через етруське посередництво латинський алфавіт набув своєї форми. Етруська цивілізація поширилася по всій Італії, і вже у III столітті до н. е. латинський алфавіт складався з 20 літер:
A, B, C, D, E, F, H, I, K, L, M, N, O, P, Q, R, S, T, V, X
Спочатку письмо використовували для фіксації поезії, літературних творів і насамперед промов, адже латина тривалий час залишалася переважно усною мовою.
У ранній період існували лише великі літери. Тільки в VIII столітті, за часів Карла Великого, було проведено реформу письма, яка започаткувала використання форм, що стали прототипом сучасних малих латинських літер.
Під час епохи Відродження винайдення друкарського верстата остаточно закріпило латинський алфавіт у складі 26 літер. Відтоді його структура алфавіту майже не змінювалася, а подальша еволюція відбувалася переважно на рівні орфографії та словникового складу окремих мов.
Про походження латинського алфавіту читайте в нашій статті.
Найкращі англо- та україно-латинські словники
Існує чимало латинських словників на будь-який бюджет і рівень підготовки: від безкоштовних онлайн-ресурсів до ґрунтовних академічних видань.
Серед найвідоміших словників варто відзначити «Латинський словник» Чарльтона Т. Льюїса та Чарльза Шорта. Він доступний як безкоштовна онлайн-база даних і залишається класичним довідником для вивчення цієї мови.
Також популярним є «Оксфордський латинський словник», який можна знайти в цифровому форматі. Він який вважається одним із найавторитетніших джерел класичної латини.
Для тих, хто шукає більш доступні варіанти, підійде «Латинський словник і граматика» Collins, що можна знайти в інтернеті та купити онлайн.

Серед інших корисних ресурсів — «Багатий і критичний англо-латинський словник» Вільяма Сміта (доступний у Google Books), «Латино-англійський словник Нового коледжу» Траупмана, а також академічні онлайн-проєкти Lexicon Totius Latinitatis і Thesaurus Linguae Latinae, які існують у цифровому та друкованому форматах.
Окрім словників, розширити словниковий запас допоможуть спеціалізовані вебсайти та застосунки. Наприклад, Learn101 безкоштовно пропонує матеріали, що допоможуть вам освоїти латинський алфавіт, граматику, фрази і базову лексику.
iLanguages, у свою чергу, навчає за допомогою карток і вікторин, а платформа LingQ (онлайн і мобільна) поєднує вивчення лексики з порадами та підтримкою від знавців латини з усього світу.
Оксфордський латинський словник. Це найповніший і найавторитетніший словник класичної латини: друге видання, над яким працювали понад п’ятдесят років, містить численні приклади з джерел, оновлені англійські переклади та докладну систему скорочень. Він стане незамінним інструментом для всіх, хто серйозно вивчає латинську мову.
Про найкращі англо- та україно-латинські словники читайте в нашій статті.
Як вивчити латинські відміни?
У латинській мові існує п’ять відмін іменників, що змінюються в однині та множині й мають чоловічій, жіночій або середній рід.
Крім того, латина має шість основних відмінків: називний, кличний, знахідний, родовий, давальний і аблятивний.
Вивчення латинських відмін напам’ять є необхідним кроком для всіх, хто прагне опанувати основи цієї мови.
Відміна іменника або прикметника визначається його функцією в реченні: підмет, прямий або непрямий додаток, означення чи обставина. Окрему роль відіграє кличний відмінок, який використовується для звертання або безпосереднього привертання уваги співрозмовника.
Щоб краще орієнтуватися в латинській мові, важливо вивчити п’ять відмін іменників, які зазвичай подаються у словниках у стандартній формі, наприклад:
1-ша відміна:
- жіночий рід: rosa, ae.
2-га відміна:
- чоловічий рід: dominus, i;
- середній рід: templum, i.
3-тя відміна — найскладніша, адже поділяється за родом і типом основи:
- чоловічий або жіночий рід, паріскладові: civis, is;
- середній рід, паріскладові: mare, is;
- чоловічий або жіночий рід, непаріскладові: consul, is;
- середній рід, непаріскладові: corpus, is.
4-та відміна:
- чоловічий або жіночий рід: manus, us;
- середній рід: cornu, us.
5-та відміна
- жіночий рід: res, rei.
Як вивчити латинські відміни напам’ять?
- Застосовуйте під час навчання різні типи інтелекту. Теорія множинного інтелекту показує, що для вивчення латини особливо корисні лінгвістичний, логіко-математичний і просторовий типи. Проговорюйте відміни вголос, створюйте таблиці, використовуйте кольорові позначки та схеми — оберіть те, що працює саме для вас.
- Співайте відміни. Повторення через музику значно полегшує запам’ятовування. Існують пісні з латинськими відмінами (наприклад, для rosa, ae, f), які легко знайти на YouTube.
- Виконуйте більше вправ. Практика — найкращий спосіб закріплення матеріалу. Онлайн-ресурси на кшталт LatineSice або Graverini пропонують багато вправ на відміни.
- Навчайтеся з репетитором. Якщо самостійне навчання дається складно, приватний викладач латини допоможе підібрати ефективну методику та пояснити складні теми зрозуміло й послідовно.
Про відмінювання іменників в латинській мові читайте в нашій статті.
Які латинські фрази ми використовуємо в українській мові?
Українська мова належить до слов’янської групи мов, однак вплив латини на неї є суттєвим на лексичному рівні. Велика частина українського словникового запасу походить із латини. Багато латинських слів і висловів ми використовуємо щодня та навіть не замислюємось про їхнє походження чи точне значення.
Окрім окремих слів, в українській мові ми використовуємо щодня цілу низку латинських фраз, які активно вживаються в офіційному, академічному та розмовному контекстах.
Найпоширеніші латинські фрази в українській мові:
- De facto — фактично;
- De jure — юридично, формально;
- Et cetera (тощо) — і так далі;
- Pro bono — безоплатно, на громадських засадах;
- Persona non grata — небажана особа;
- Status quo — наявний стан речей;
- Veto — заборона, право заборони;
- Vice versa — навпаки;
- Ad hoc — для конкретного випадку;
- Post factum — після події;
- A priori — наперед, без урахування досвіду;
- A posteriori — на основі досвіду;
- Per capita — на одну особу;
- Nota bene (NB) — зверніть увагу;
- Ultimatum — остаточна вимога.
Окрім сталих фраз, українська мова містить багато слів латинського походження, які ми сприймаємо сьогодні як належне:
інформація, факт, форма, процес, результат, студент, університет, максимум, мінімум, культура, медицина, нація
Сьогодні латина залишається важливим джерелом української наукової та суспільної лексики, допомагає точно й лаконічно передавати складні поняття.

Деякі з латинських фраз можуть бути особливо корисними під час написання наукових робіт, зокрема дисертацій. До того ж завжди цікаво знати, чому ми й досі використовуємо певні латинські вислови та що саме вони означали раніше.
Чи знаєте в, які ще слова в українській мові мають латинське походження?
Які сучасні мови мають латинське коріння?
Сьогодні близько 430 мільйонів людей розмовляють мовами, що походять від латини, — це майже 8% населення світу.
Більшість мов Європи належать до індоєвропейської мовної сім’ї, яка простягається від Західної Європи до Індії. У межах цієї сім’ї латина дала початок групі романських мов. Такий вплив латинська мова має й донині зокрема завдяки впливості Римської імперії у минулому.
Поширення латини спочатку призвело до формування народної (вульгарної) латини, а згодом — до появи окремих мов, якими сьогодні говорять у багатьох країнах світу.
Найближчими до латини вважаються такі мови (за ступенем лексичної спорідненості):
- сардинська — 8%;
- італійська — 12%;
- іспанська — 20%;
- румунська — 23,5%;
- окситанська — 25%;
- португальська — 31%;
- французька — 44%.
Між романськими мовами існує багато спільного, особливо на письмі. Наприклад:
- clave → chiave (італ.), llave (ісп.), clé (фр.);
- nocte → notte, noche, nuit;
- cantare → cantare, cantar, chanter.
Водночас у своїй вимові ці мови можуть суттєво відрізнятися. Особливо це стосується французької, на яку значно вплинув галло-романський мовний субстрат, що поширений у північній Франції.
Про виникнення мов латинського походження читайте в нашій статті.
Основні групи романських мов
З погляду мовної спорідненості романські мови поділяють на кілька груп:
- Іберо-романська — іспанська, португальська, каталонська, галісійська та їхні діалекти.
- Окситано-романська — французька та окситанські діалекти (гасконський, лангедокський).
- Італо-романська — італійська мова та її численні діалекти, а також корсиканська.
- Галло-романська — мови північної Франції та Бельгії (валлонська, нормандська, пікардська).
- Ретороманська — фріульська та швейцарська ретороманська.
- Східнороманська — румунська, молдавська, а також нині майже зниклі мови, як-от арумунська та істрорумунська.
Готові починати освоювати латину? Шукайте свого репетитора з латини на Superprof!










