Чи знаєте ви, що спільного у Шакіри, Жозе Моурінью та Карли Бруні? Окрім того, що вони є відомими публічними діячами, вони можуть розмовляти кількома романськими мовами.
Вплив романських мов у світі більший, ніж ви собі можете уявити! Ми впевнені, що ви використовували або чули деякі фрази цими мовами у своєму повсякденному житті, адже багато слів та виразів у різних мовах світу мають саме латинське походження.
Багато країн світу спілкуються мовами, що мають латинське походження.
В цій статті ми детальніше розглянемо мови, що походять від латини. Серед них:
| Мова | Регіон(и) | Де розмовляють | Кількість носіїв (приблизно) | Примітки |
| Іспанська | Європа, Латинська Америка, Африка, США | Іспанія, більшість країн Латинської Америки, Екваторіальна Гвінея, США | ~485 млн | Одна з найпоширеніших мов світу; існує багато регіональних варіантів. |
| Португальська | Європа, Південна Америка, Африка | Португалія, Бразилія, Ангола, Мозамбік та ін. | ~230 млн | Понад 60% носіїв живуть у Бразилії. |
| Французька | Європа, Північна Америка, Африка, Карибський басейн | Франція, Бельгія, Швейцарія, Канада (Квебек), багато країн Африки | ~80 млн | Потужна міжнародна мова з великою культурною та дипломатичною роллю. |
| Італійська | Європа | Італія, Швейцарія; діаспора по світу | ~65 млн | Має виразні регіональні діалекти; стандарт базується на тосканській. |
| Румунська | Європа | Румунія, Молдова | ~25 млн | Зберігає багато рис латини, але під впливом слов’янських мов. |
| Каталонська | Європа | Каталонія, Валенсія, Балеарські острови, Андорра | ~9 млн | Офіційна мова Андорри; чітко відрізняється від іспанської. |
| Окситанська | Європа | Південна Франція, Монако, частини Італії та Іспанії | ~2 млн (скорочується) | Історична мова трубадурів, зараз перебуває під загрозою зникнення. |
| Галісійська | Європа | Галісія (Північно-Західна Іспанія) | ~2,5 млн | Тісно споріднена з португальською. |
| Сардинська | Європа | Острів Сардинія (Італія) | ~1 млн | Вважається однією з найближчих до латини сучасних мов. |
| Ретороманська | Європа | Швейцарія (кантон Граубюнден) | ~40 000 | Має офіційний статус у Швейцарії, складається з кількох діалектів. |
Чому ці мови називають романськими мовами?
Пропонуємо вам глибше зануритись у світ романських мов.
Зі словом «романтика» та з коханням ці мови не мають нічого спільного. Термін «романські мови» походить від вульгарного (народного) латинського терміна Romanicus, що стосується всього римського.
Можливо у вас виникло наступне питання: що таке «вульгарна латина»?
Про походження латинського алфавіту читайте в нашій статті.
Вульгарна латина
Розмовною (тобто "вульгарною") формою латини говорила більша частина населення Римської імперії, не класичною латиною. Остання зазвичай використовується в літературі, офіційних документах та серед вищого класу суспільства.
Вульгарна латина здебільшого використовувалась звичайними людьми, такими як, наприклад, солдати, і є менш строгою з точки зору граматики.
Поширення латини відображало епоху розквіту Західної Римської імперії — саме в цей період мова стала провідною на завойованих територіях та поширилася далі по світу. Її експансія відбулась майже по всій Європі й вийшла далеко за межі континенту.
Таке поширення латини відбувалось завдяки військовим завоюванням імперії, торгівлі з іншими країнами та колонізації нових земель.
Латина змінювалась: вона постійно еволюціонувала й глибоко впливала на мовне середовище підкорених регіонів. Саме цей тривалий процес адаптації та взаємодії з місцевими говорами став основою для формування сучасних романських мов, кожна з яких набула власних унікальних рис і звучання.
Серед основних мовних груп романського походження за географічними регіонами Європи можна виділити:
1. Іберо-романська група:
- португальська;
- галісійська;
- іспанська;
- каталонська.
2. Галло-романська група:
- французька;
- окситанська;
- ретороманська.
3. Італо-романська група:
- італійська;
- сардинська.
4. Балкано-романська група:
- румунська.
Романські мови сьогодні здебільшого використовуються в Європі.
Про відмінювання іменників в латинській мові читайте в нашій статті.
Народження латини
Латина, розмовна мова Римської імперії, зародилася в Лаціумі, регіоні в центральній Італії.
Римська цивілізація розквітла завдяки своїй фантастичній здатності переймати, удосконалювати й творчо поєднувати технічні та культурні здобутки інших народів Італійського півострова, передусім етрусків.
Коли римляни нав'язали латину в якості універсальної мови Імперії, в Італії все ще розмовляли багатьма іншими мовами: осканська, умбрійська, вольська, марсійська, сабінська, південно-піценська тощо.
Домінація Римської імперії в регіоні призвела до латинізації Італійського півострова, і багато з діалектів, якими тут говорили раніше, перестали використовуватися (лише декілька з них збереглися).
Сьогодні існує багато мов латинського походження. Чи знаєте ви, які це мови?
5 основних романських мов
Далі у цій статті ми не будемо розглядати всі романські мови, але зосередимось на основних 5 з них.
Ці мови сьогодні є офіційними мовами Європейського Союзу. Проте їхній вплив значно більший — ними розмовляють далеко за межами самого континенту, що формує культурний і мовний простір у багатьох регіонах світу.
Іспанська
Чи знаєте ви, що іспанська є найпоширенішою мовою у світі після китайської (мова мандарин)? 500 мільйонів людей вважають цю мову рідною і тому сьогодні вона є найпоширенішою романською мовою у світі.
Іберійський півострів був завойований римлянами у 228 році до нашої ери. Тут вульгарна латина, що сформувалась після римської колонізації, поступалася місцем багатьом іншим діалектам:
- кастильський;
- каталонський;
- андалузький;
- естремадурський;
- мурсійський;
- арагонський;
- галісійський;
- португальський.
Після падіння Імперії Іберійські території були завойовані берберськими солдатами, що прибули з Північної Африки.
З 8 століття до підписання Гренадського договору 1491 року на Іберійському півострові проживало велике населення Омейядів та арабів.
Кастильська мова (офіційна мова Іспанії) значно змінилась за 700 років співіснування з арабськими мовами. Каталонська мова, якою розмовляють у Каталонії (регіон Барселони), має спільне походження з окситанською, що сформувалася на території сучасної Південної Франції.
У Португалії та Іспанії процес латинізації був досить швидким, про що говорять дослідження істориків. Значною мірою на це вплинули методи роззповсюдження мови: Римська імперія відправила на щойно завойовані території Іберії величезну кількість солдатів та державних службовців.
Мова, що розвинулася з вульгарної латини на Піренейському півострові, а саме іспанська мова, найбільш поширена не в Іспанії, а, що дивує, в Мексиці.
Причина проста: після іспанської колонізації у XVI столітті іспанська мова поступово поширилася серед мексиканців й з часом стала основною мовою країни.
Que será, será (Що буде, те буде)
відомий іспанський вислів
Португальська
Далі варто згадати ще одну з найбільш поширених мов латинського походження — португальську мову. Виникла ця мова, відповідно, в Португалії.
Ця мова також має кілька спільних рис з іспанською, оскільки обидві походять від іберо-романської мовної групи, але більшість з мільйонів її носіїв проживають за межами Європи.
Важливе зауваження: і Іспанія, і Португалія були дуже активними під час епохи Великих географічних відкриттів у XVI столітті, що відбилося на географії цих мов.
Сьогодні в Бразилії проживає найбільше носіїв португальської мови. Завдяки цьому португальська мова є найпоширенішою романською мовою в Південній Америці.
Звісно, через відстань між Європою та Латинською Америкою, європейська і бразильська португальські мови відрізняються словниковим запасом, вимовою та граматикою.
Французька
Далі пропонуємо згадати французьку мову. Цю мову часто асоціюють з романтикою та коханням через асоціацію з романтичною архітектурою та атмосферою міста кохання — Парижа.
Серед романських мов французька вирізняється своєю характерною вимовою. Подібна вимова також характерна для вульгарної латини.
Французька належить до галло-романської групи, тобто розвинулася з латини, якою послуговували в Галлії, на території Західної Європи.
Галлію захопив і завоював Юлій Цезар (100-44 рр. до н. е.). Сучасна французька мова походить від вульгарної латини, але її розвиток значною мірою сформували галльські субстратні елементи та франкські й германські адстратні впливи.
Французька мова була стандартизована вже в 16 столітті, але й після того у Франції співіснували декілька діалектів: ойльська мова на півночі, окська мова на півдні та франко-провансальська мова на південному сході Франції, півночі Італії та у Швейцарії.
Про найкращі англо- та україно-латинські словники читайте в нашій статті.
Багато французьких слів (деякі з яких потрапили і до української мови) мають латинську локуцію та фонеми, що виникли ще в античному Римі.
Окрім Франції та інших європейських країн, таких як Бельгія та Швейцарія, французька мова також широко використовується в Північній Америці (особливо в Квебеку, Канада). Через свою колоніальну історію цією мовою також розмовляють кілька мільйонів людей в африканських країнах (Конго та Сенегал).
Італійська
І, звісно, ми не можемо не згадати найближчу до латини романську мову — італійську.
Італійська мова належить до італо-далматинської мовної родини. До цієї родини також входять сардинська, тосканська, венеціанська, істійська, калабрійська, сицилійська та корсиканська.
Усі італійські мови мають і грецьке коріння (греки мали багато колоній в Італії), але все ж більшість словникового запасу цих мов походить з латини. Багато з вищезгаданих діалектів досі існують і класифікуються як романські мови.
Офіційна мова Італії була встановлена лише після об’єднання країни в 1861 році, проте численні регіональні діалекти й досі мають велику кількість носіїв.
| Мова | Носії мови | Діалекти мови |
| Італійська | 60 000 000 | Тосканська |
| Центральноіталійська | 5 700 000 | Романеско, Сабіно, Маркіджано |
| Неаполітанська | 3 000 000 | Абруццька, Козентінська, Барійська |
| Сицилійська | 4 700 000 | Салентінська, Південнокалабрійська |
Після епохи Відродження італійська мова також широко використовується в літературі та термінології класичної музики. Наприклад, відомі італійські митці, такі як Данте, використовували італійську для створення своїх шедеврів, найвизначніший серед них – «Божественна комедія».
Крім того, італійська мова також є офіційною мовою Ватикану, який контролює римо-католицьку церкву.
Румунська
Румунську часто вважають винятком серед п’яти основних романських мов, оскільки вона географічно ізольована.
Румунська зберегла латинське коріння, але через своє розташування у Східній Європі на неї суттєво вплинули слов’янські мови.
Коли болгарський лідер Асан перетнув Дунай і потрапив до Румунії, він запровадив кирилицю. У XIV–XV століттях Румунія використовувала її переважно в дипломатичних документах, рукописах, написах і книгах до 1862 року.
Східна група романських мов включає чотири мови, що походять від латини і якими розмовляють у Румунії та Молдові:
- Да́ко-румунська (стандартна румунська);
- Істрорумунська;
- Арумунська;
- Меглено-румунська.
Албанська та грецька мова мають багато запозичень з латини, але вони не є романськими мовами. Албанська і грецька — це окремі мовні родини, які мають власну історію, граматику та розвиток. Вони могли запозичувати латинську лексику через тривалий контакт з Римською імперією, але це не робить їх частиною романської мовної групи.
Східна група романських мов походить від латинських діалектів, що побутували на територіях на північ і схід від Піренеїв та в межах колишньої Римської імперії.
Ці мови розвинулися в регіонах, що знаходилися за межами класичного межування лінії Іречека (яка приблизно позначала межу римського впливу в Далмації), але історично їхній розвиток був безпосередньо пов’язаний із вульгарною латиною, якою розмовляли місцеві громади в ранню добу Римської імперії.
Ці регіони включали сучасні країни Румунію, Молдову, Албанію, Сербію, Боснію та Хорватію.
У 19 столітті вчені в Румунії знову ввели латинський алфавіт у румунські письмові тексти.
Ключові характеристики романських мов
Кожна романська мова унікальна, але усі ці мови все ж мають деякі подібності.
Оскільки романські мови походять переважно від вульгарної латини, вони мають спільне лінгвістичне коріння.
Навіть менш поширені мови, такі як каталонська чи сардинська, зберігають латинське походження слів, хоча написання та вимова можуть відрізнятися.
Зверніться до таблиці нижче для ознайомлення зі словами латинського походження в різних мовах:
| Англійська | Латинська | Іспанська | Португальська | Французька | Італійська | Румунська |
| Mother | māter | madre | mãe | mère | madre | mamă |
| Sun | sōl | sol | sol | soleil | sole | soare |
| Star | stella | estrella | estrela | étoile | stella | stea |
| Book | liber | libro | livro | livre | libro | carte |
| Fire | focus | fuego | fogo | feu | fuoco | foc |
| Name | nomen | nombre | nome | nom | nome | nume |
За таблицею можна визначити, яка романська мова найближча до латини, а яка зовсім не схожа на цю мову.
Іменники та їх роди
Як і латина, у всіх п'яти основних романських мов іменники змінюються за родом та поділяються на чоловічий та жіночий роди.
Румунська — єдина романська мова, що має третій середній (нейтральним) рід.
У багатьох мовах рід іменників визначається за певними граматичними правилами — зокрема, за їхніми закінченнями, формою підмета та окремими категоріями слів, такими як назви країн чи дні тижня.
У цих мовах, іменники, що закінчуються на -o, -or, -ma, -eau, -el, -il, зазвичай є чоловічого роду, тоді як слова із закінченнями -a, -ción, -dad, -tad зазвичай належать до жіночого роду.
Homme (чоловік французькою) та femme (жінка французькою) — чоловічого та жіночого роду відповідно.
Lunes (понеділок іспанською) — чоловічого роду, тоді як країна, така як España (Іспанія іспанською), — жіночого роду.
Застосування латинського алфавіту в системах письма та голосних
Латинська мова залишила значний слід у багатьох сучасних мовах, включно з англійською. Проте система з 26 літер, яку ми використовуємо сьогодні, є результатом багатовікової еволюції й суттєво відрізняється від класичного латинського алфавіту.
Цікаво, що літери J, U, W, Y та Z у класичних латинських текстах не існували або мали зовсім інше застосування. Наприклад:
- U і V були однією літерою.
- J не вважали окремою літерою — це була просто варіація I.
- W з’явилася набагато пізніше у германських мовах.
- Y і Z були запозичені з грецької та використовувалися обмежено.
Сучасні романські мови доповнили та розширили латинський алфавіт, адаптували його до своїх фонетичних потреб — додали діакритичні знаки, нові літери й модифікації голосних.
Лише згодом ці літери були додані до латинської абетки, щоб сформувати сучасний латинський алфавіт і розширити його можливості для точнішої передачі звуків та наголосів.
Голосні (a, e, i, o та u) і сьогодні залишаються основою у більшості мов, що використовують цю абетку.
Сьогодні Італія досі зберігає використання 21-літерної латинської алфавітної системи у своїй мові, оскільки вона не має специфічних фонетичних звуків, які вимагають використання J, K, W, X або Y у словах.
Іспанська, португальська, французька та румунська мови використовують сучасну 26-літерну латинську алфавітну систему. Окремо варто зазначити, що румунська мова має п'ять додаткових символів (ă, î, â, ș, ț) для позначення специфічних звуків та формування вимови, що пов’язана із впливом слов’янських мов.
Вивчення романських мов
Ви вже трохи ознайомилися з історією романських мов, тож чи не чудово було б тепер поринути у захопливу й корисну подорож їх вивчення?
Опанування романських мов відкриває двері до багатого світу латинської культури — музики, мистецтва, літератури та історії. Адже сприйняття улюблених творів у їхній оригінальній мові завжди дарує глибше й яскравіше враження.
Якщо ви будете розуміти французькі тексти пісень, захопливий оригінальний саундтрек до фільму «Початок» — легендарна композиція Едіт Піаф «Non, je ne regrette rien» — відкриється для вас зовсім по-іншому.
Для тих, хто любить мандрівки, знання однієї з романських мов зробить подорож до Італії, Іспанії чи Португалії значно приємнішим та більш цікавим завданням. Ви зможете природніше спілкуватися з місцевими жителями та краще розуміти їхню культуру.
Володіння однією або кількома романськими мовами також може стати перевагою і для вашої кар’єри: це відкриває двері до міжнародних проєктів, допомагає виділитися серед кандидатів та наблизити вас до омріяної професії.
Приділіть трохи часу, щоб дослідити прекрасний світ однієї з романських мов.
Найкраще ви зможете вивчити мову з допомогою професійного репетитора. На сайті Superprof визнайдете багато викладачів, які готові прийти вам на допомогу. Наприклад, через платформу можна вчити латинську мову з досвідченими викладачами.
У профілях учителів ви можете ознайомитися з їхньою кваліфікацією, досвідом, спеціалізацією, форматом навчання (очно або онлайн) та погодинною оплатою.
Після того як ви оберете репетитора, достатньо зв’язатися з ним через систему повідомлень на платформі, щоб узгодити деталі та забронювати свій перший урок.
Сподіваємося, що ця стаття допомогла вам краще відчути красу романських мов і їх глибоке коріння в латині.
Вирушивши в цю нову мовну пригоду, ви точно не пошкодуєте!
Мова – це дорожня карта культури. Вона підказує вам, звідки походять її люди і куди вони прямують.
Ріта Мей Браун
Освоєння романських мов — це захопливий і водночас складний процес, який потребує планомірного підходу та структурованості.
Романські мови, до яких належать іспанська, італійська, французька, португальська та румунська, мають спільне латинське коріння, тому вивчення однієї мови значно полегшує подальше опанування інших.
Яку мову ви обираєте для освоєння та чому? Починати вивчення варто з визначення власних цілей: чи потрібна мова для подорожей, роботи, навчання, чи ви прагнете читати літературу, дивитися кіно та спілкуватися з носіями. Визначення мети допоможе обрати правильну стратегію навчання та пріоритети у вивченні лексики, граматики та розмовної практики.
Перший крок у вивченні романських мов — ознайомлення з базовим словниковим запасом. Найкориснішими будуть слова та фрази повсякденного вжитку: привітання, прощання, запитання про самопочуття, числівники, дні тижня, місяці, базові дієслова та прикметники.
Важливо не просто зазубрювати слова, а вчитися використовувати їх у контексті. Наприклад, замість того, щоб просто знати слово «comer» іспанською, варто навчитися складати прості речення: «Я їм яблуко» — «Yo como una manzana». Такий підхід формує перші навички побудови речень і допомагає мозку запам’ятовувати лексику природним шляхом.
Другий важливий аспект — знайомство з фонетикою та вимовою.
Романські мови мають певні відмінності у звуковій системі, але всі вони містять літери та комбінації, які потрібно вміти правильно вимовляти. Наприклад, французька мова багата на носові звуки, іспанська — на чіткі приголосні, а італійська відзначається довгими голосними.
Регулярне прослуховування носіїв мови через аудіоуроки, подкасти або відео допомагає сформувати правильне звучання та сприйняття на слух. На початковому етапі рекомендується повторювати прості фрази за диктором, відтворювати інтонацію та ритм мови.
Третім кроком є освоєння базової граматики. Для початківця досить зрозуміти структуру речення: підмет, присудок, прямий та непрямий об’єкт, порядок слів. Також важливо ознайомитися з основними дієвідмінами в теперішньому часі та формами заперечення. Наприклад, у португальській та іспанській дієслова змінюються залежно від особи, що може здатися складним, але одночасно створює логічну систему, яку легко запам’ятати з практикою.
Не варто на початковому етапі намагатися освоїти всі часи одразу — достатньо зосередитися на теперішньому та найбільш уживаних минулих формах.
Четвертий важливий елемент — розвиток навичок розуміння на слух та читання. Для цього можна починати з простих текстів, адаптованих для початківців: короткі статті, казки, діалоги.
Прослуховування одночасно з читанням допомагає пов’язати звуки зі словами, а також знайомить з природною інтонацією та темпом мови. На цьому етапі корисно виписувати нові слова та фрази в блокнот, складати власні приклади речень і періодично повторювати їх, щоб закріпити знання.
П’ятий крок — практика усного мовлення. Романські мови мелодійні та багаті на різні інтонації, і навіть базові фрази набувають більш природного звучання при регулярній практиці.
Варто шукати тих, хто зможе тренувати з вами вимову: приєднуйтесь до онлайн-груп або беріть участь у розмовних клубах. Не варто боятися робити помилки — вони є невід’ємною частиною навчання. Головне — говорити якомога більше та намагатися використовувати нові слова й конструкції, які ви вивчили.
Також ви можете обрати для себе роботу з репетитором Superprof. Репетитор допоможе вам з вимовою під час заняття з читання та говоріння. Ви можете обрати для себе як занятт онлайн, так і оффлайн, в групах та індивідуально. Також ви маєте змогу обрати собі репетитора відповідно до вашого рівня, вимо та бюджету.
Останній аспект — систематичність та поступовість.
Вивчення мови — це марафон, а не спринт. Найефективніші результати дає регулярна практика по 20–30 хвилин щодня, в поєднанні вивчення лексики, граматики, занять з аудіювання та усного мовлення.
З часом можна переходити до більш складних текстів, фільмів та подкастів, а також пробувати читати літературу мовою оригіналу. Поступовий прогрес мотивує і формує відчуття впевненості у власних силах.
У підсумку, зауважимо: початок освоєння романських мов базується на чіткому визначенні цілей, вивченні базової лексики, ознайомленні з фонетикою, засвоєнні граматичних основ, розвитку навичок розуміння та усного мовлення і регулярній практиці.
Систематичний та комплексний підхід дозволяє не тільки швидко досягати результатів, а й отримувати задоволення від процесу пізнання мов, адже кожна нова фраза відкриває двері до культури та спілкування з носіями мови.
Готові почати вашу подорож до освоєння однієї з загадкових та цікавих романських мов? Починайте вже сьогодні разом із Superprof!
Що потрібно знати на початку освоєння латини? Читайте в нашій статті.
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
