Отже, ви взяли кілька уроків німецької граматики онлайн, поповнили словниковий запас та розібралися з артиклями та займенниками та навчилися відмінювати дієслова. Тепер залишилося об’єднати все разом у зрозумілі речення.
Але як навчитися орієнтуватися в складному порядку слів у німецькій мові?
Тут як з будь-якою мовою: якщо порядок слів занадто довільний, сенс речення втрачається, і все, що чують люди, — просто тарабарщина.
Чому правильний порядок слів важливий
Якщо під час вивчення німецької мови ви побудуєте просте речення типу «підмет + присудок + додаток», люди зрозуміють, що ви маєте на увазі, навіть якщо це не 100% ідеальна німецька граматика?
Так і ні. Ймовірно, у вас виникнуть проблеми з балансуванням словникового запасу та граматики, та навіть впевнений користувач на просунутому рівні німецької іноді помиляється з відмінками. І тут стає трохи складніше. Якщо вам доведеться вибирати (а коли ви тільки починаєте вивчати іноземну мову, ви так і зробите), то легше запам’ятати один раз порядок слів, ніж правильний рід сотень слів. Правильно розташуйте слова у реченні, і більшість німців можуть навіть не помітити, що ви використали неправильний рід чи відмінок.
Подекуди порядок слів визначає зміст речення. Найліпше це видно у питаннях – не в українській, бо це слов’янська мова і ми можемо обійтися тільки інтонацією – подумайте про різницю таких англійських речень:
This is a fairytale.
Is this a fairytale?
Слова ті самі, але порядок слів у другому прикладі вказує на питання, а в першому – на розповідне речення.
Крім того, використання смислового дієслова відразу після допоміжного (див. далі нижче) обов’язково видасть у вас «Ausländer»! Правильно розмістіть свої слова в реченні, і ваші знайомі німці точно будуть вражені.
Правильний порядок слів у німецькій мові для головних речень
Хороші новини для англомовних учнів! У німецькій граматиці основна структура речень у звичайному головному реченні надзвичайно схожа на англійську:
Підмет + присудок + додаток
Die Ritterin tötet einen Drachen.
Жінка-лицар вбиває дракона.
Подібно до англійської, непрямий додаток у німецькій мові зазвичай стоїть перед прямим додатком. Англійською ми б сказали:
The squire gave the (female) knight a lance (Зброєносець дав лицарці спис).
А в німецькій ми побудуємо речення за схемою:
Підмет + присудок + непрямий додаток + прямий додаток
Der Knappe gibt der Ritterin eine Lanze.
Хочете знати більше про контраст між англійською і німецькою?
Місце іменників у німецьких реченнях
Тим не менш, наявність відмінків у німецькій мові робить порядок слів дещо плавнішим, ніж в англійській, що збентежило не одного студента-англійця, але потішило студента-українця. Бо, незалежно від порядку слів, відмінки все одно покажуть вам роль іменника в реченні (як у солов’їній!). Як правило, це означає, що іменник можна поставити на початок речення, щоб підкреслити його важливість.
Der Knappe gibt der Ritterin eine Lanze.
Зброєносець дає лицарці спис.
Підмет + присудок + непрямий додаток + прямий додаток
Eine Lanze gab der Knappe der Ritterin.
Спис — це те, що зброєносець дав лицарці.
Прямий додаток + присудок + підмет + непрямий додаток
Der Ritterin gab der Knappe eine Lanze.
Лицаркою була та, кому зброєносець давав спис.
Непрямий додаток + присудок + підмет + прямий додаток
В англійській мові такий досить довільний порядок слів зустрічається тільки в поезії, а в українській мові таке трапляється повсюдно. Тим не менш, правила потрібно знати, щоб звучати природньо.
Побудова німецького речення з займенниками
Однак речення у німецькій мові будуються інакше, якщо містять особові займенники.
Якщо ТІЛЬКИ непрямий додаток (у давальному відмінку) виражений займенником, порядок слів залишається незмінним:
Підмет + присудок + непрямий додаток (займенник) + прямий додаток (іменник)
Er gibt ihr die Lanze.
Він віддає їй спис.
Як бачите, німецький порядок слів дещо відрізняється від англійських речень із займенником в якості непрямого додатку!
Проте займенник у знахідному відмінку (акузативі) треба поставити перед додатком у давальному відмінку, навіть якщо обидва додатки виражені займенниками:
Підмет + прямий додаток (займенник) + непрямий додаток (іменник)
Er gibt sie der Ritterin.
Він віддає його лицарці.
Підмет + прямий додаток (займенник) + непрямий додаток (займенник)
Er gibt sie ihr.
Він віддає його їй.
Місце дієслова у головних речення німецької мови
Ви помітите, що постановка додатку на початку речення не змінює місця присудка у німецькому реченні. Натомість підмет переміщується за присудок. Таким чином, присудок у німецькій завжди на другому місці!
Складені присудки: місце допоміжних дієслів та смислових дієслів
Чимало німецьких граматичних часів формуються за формулою:
Допоміжне дієслово (sein або haben) + інфінітив або дієприкметник (смислове дієслово)
Трохи схоже на англійську, зокрема, на тривалі часи, правда (наприклад, I went, I was going)?
Але на уроках англійської ви засвоїли, що частини складеного присудка далеко одна від одної не відходять (хіба що десь трапиться прислівник). В німецькій мові не так, тут дієслова не так міцно прив’язані. Навіть у простому реченні німецький присудок можна і деколи треба розділити.
Der Drache hat geschlafen.
Дракон спав.
Підмет і присудок є простими. Однак, як тільки ми почнемо вводити додатки чи обставини, важливо пам’ятати, що хоча допоміжне дієслово залишається на другому місці, друга частина присудка (незалежно від того, чи буде вона інфінітивом, дієприкметником чи формою дієслова) піде в кінець речення, незважаючи ні на що :
Der Ritter hat den Drachen geweckt.
Лицар розбудив дракона.
Der Ritter hat den Drachen mit einer Tasse Kaffee geweckt.
Лицар розбудив дракона чашкою кави.
Der Ritter hat den Drachen zum Kämpfen um acht Uhr mit einer Tasse Kaffee geweckt.
Лицар розбудив дракона до бою о восьмій чашкою кави.
І так далі.
Це правило поширюється на правильні дієслова, неправильні дієслова, дієслова в минулому, теперішньому або майбутньому часі, дієслова в активному або пасивному стані – як тільки у вас є допоміжне дієслово, друга частина присудка йде в кінець речення.
Якщо присудок має кілька допоміжних дієслів, друге допоміжне дієслово стоїть у кінці речення ПІСЛЯ смислового дієслова:
Ich bin getötet worden.
Я був убитий.
Ich bin von einem Ritter mit einer Lanze getötet worden.
Я був убитий лицарем зі списом.
Місце німецького присудка є одним із найскладніших аспектів порядку слів для тих, хто вчиться говорити німецькою. Це часто ускладнює не тільки розмову, але й розуміння німецької мови. Пам’ятайте: решта дієслова з’явиться! Просто зачекайте...
Місце прислівників в усній та письмовій німецькій мові
Коли потрібно вжити прислівник у реченні, то затишне місце біля дієслова стає ще більш бажаним. У реченнях лише з прямими додатками прислівник завжди стоїть безпосередньо після присудка:
Підмет + присудок + прислівник + прямий додаток
Der Knappe reicht schnell die Lanze.
Зброєносець швидко передає спис.
АЛЕ прислівник поставимо ПІСЛЯ непрямого відмінка у схемі:
Підмет + присудок + непрямий додаток + дієприслівник + прямий додаток
Der Knappe reicht der Ritterin schnell die Lanze.
Зброєносець швидко передає спис лицареві.
І прислівник опиниться ПІСЛЯ будь-яких додатків, якщо вони виражені займенниками.
Однак порядок слів залишається незмінним, якщо займенником виражений лише додаток у давальному відмінку (той самий непрямий додаток):
Der Knappe reicht ihr schnell die Lanze.
Зброєносець швидко передає їй спис.
Тобто структура речення така:
Підмет + присудок + непрямий додаток (займенник) + прислівник + прямий додаток
Якщо займенником виражений тільки додаток у знахідному відмінку (прямий додаток), прислівник стоїть після нього, але перед непрямим додатком (у давальному відмінку):
Der Knappe reicht es schnell der Ritterin.
Зброєносець швидко передає його лицареві.
Запам’ятайте схему: Підмет + присудок + прямий додаток (займенник) + прислівник + непрямий додаток
Якщо обидва додатки є займенниками, прислівник переходить на останнє місце:
Der Knappe reicht es ihr schnell.
Зброєносець швидко передає його їй.
Що робити з кількома прислівниками у реченні?
Зазвичай прислівники ставлять у такому порядку:
Час – спосіб дії – місце
Die Ritterin gallopierte sofort mit angelegter Lanze zum Schlafort des Drachens (Лицарка миттєво поскакала зі списом до місця сну дракона).
Підмет + присудок + обставина часу + обставина способу дії + обставина місця
Як бачите, правила однакові і для простих прислівників, і для прислівникових словосполучень.
Як будувати підрядні речення
У німецькій мові, як і в українській, якщо речення складається з двох частин, ці частини часто поєднані сполучниками.
Частини складносурядного речення з’єднуються координаційними сполучниками (наприклад, «und», «oder» і «dann»). На порядок слів будь-якого речення не впливає наявність сполучника; вважаємо, що його не існує:
Ihr Pferd war schnell und ihre Lanze war scharf.
Її кінь був швидкий, а спис гострий.
Складнопідрядні речення
Якщо одна із частин речення не може існувати без другої, це складнопідрядне речення. Підрядні речення можуть відповідати на питання обставини (чому, як, коли) або функціонувати як прямі додатки до дієслова.
Вони часто вводяться підрядним сполучником, таким як «weil», «ob», «wann» тощо.
Підрядне речення пояснює щось про головне речення:
Der Drache sah die Ritterin nicht kommen, weil es noch geschlafen hat.
Дракон не бачив лицарку, бо ще спав.
Ви побачите, що з'ясувальні речення здебільшого стоять після дієслів “wissen”, “fragen” та інших дієслів, що вказують на знання (або їх відсутність). Зазвичай вони вводяться словом "dass".
Der Drache wußte nicht, dass es bald tot sein wird.
Дракон не знав, що скоро помре.
Die Ritterin erfuhr bald, dass Drachen einen leichten Schlaf haben.
Незабаром лицарка дізналася, що дракони мають чутливий сон.
Німецькі підрядні сполучники та їх місце в реченні
Сполучники для підрядних обставинних речень включають:
- weil,
- obwohl,
- damit,
- trotzdem,
- dann,
- wenn та інші.
Сполучники для підрядних з’ясувальних речень такі:
- dass
- ob,
- wer,
- wieso,
- wieviel...
Сполучники завжди стоять на початку підрядного речення, як от в прикладах:
Der Drache wachte auf, WEIL er ihr Pferd wiehern hörte.
Дракон прокинувся (головне речення), БО він почув,як ірже її кінь (підрядне речення).
Er fragte sich, WAS dieses Geraucht macht.
Він запитав себе (ГР), звідки цей шум (ПР)
Місце дієслова у підрядному реченні
Як спостережливий студент німецької мови, ви могли помітити, що в УСІХ підрядних реченнях дієслово стоїть у самому кінці. Якщо присудок має допоміжне дієслово, то ставимо спочатку смислове, а потім допоміжне:
Er hob seinen Kopf hoch, damit er sehen konnte, was sich ihm näherte.
Він підняв голову, щоб побачити, що до нього наближається.
Винятком є випадки, коли у присудка більше одного допоміжного дієслова – з модальними дієсловами та дієсловами, які мають другий інфінітив, наприклад «lassen» – у перфекті та минулому доконаному. У таких випадках допоміжне дієслово ставиться безпосередньо перед дієприкметником (смисловим дієсловом) або інфінітивом:
Sie hätte ihr Pferd gleich umdrehen müssen.
Їй слід було негайно розвернути коня.
Sie dachte, dass sie ihr Pferd gleich hätte umdrehen müssen.
Вона подумала, що треба було негайно розвернути коня.
Куди ставити підрядне речення у німецькій граматиці?
Хоча підрядні речення зазвичай стоять після головного, вони також можуть стояти на першому місці. Коли ви вивчаєте німецьку мову, важливо пам’ятати, що вони виконують функцію додатку або обставини, і як такі вважаються частиною речення та змінюють порядок слів у складному реченні.
Що це означає?
Це означає, що якщо ви вирішите поставити підрядне речення першим, наступним у головному реченні буде ДІЄСЛОВО. Підрядне речення займає перше місце в реченні, тому дієслово стоїть на другому місці, і тільки потім – підмет головного речення.
В англійській та українській мовах підрядні речення на початку речення не впливають на порядок слів у головному реченні. Дивіться:
Weil sie so schnell reitete, wusste die Ritterin nicht, ob sie noch rechtzeitig bremsen kann.
Оскільки вона їхала так швидко (ПР1), лицарка не знала (ГР), чи зможе вона загальмувати (ПР2).
Тут ми маємо два підрядних речення. Перше – на початку речення, тому в головному реченні дієслово стоїть перед підметом. Друге знаходиться на своєму звичайному місці після головного речення, і все залишається без змін.
Наказовий спосіб в німецькому реченні
Імператив використовується, щоб віддати наказ або розпорядження; це один із небагатьох дієслівних способів, який має форму тільки у другій особі (однини та множини) та першій особі множини. У німецькій граматиці наказовий спосіб також вживається у третій особі множини - хоча це суто формальна версія другої особи, а не справжня третя особа.
У німецьких наказових реченнях дієслово стоїть на першому місці - як, власне, і в англійській граматиці:
“Halte dich fest!”
Тримайся міцно!
“Töte den Drachen!”
Убий дракона!
Як ставити питання німецькою
Є два типи питань:
- спеціальні (починаються з питального слова і потребують більш-менш розгорнутої відповіді)
- прості (відповідь «так» або «ні»)
Структура питального німецького речення
Як працювати з питальними словами?
Питальні слова вживаються щоразу, коли потрібне уточнення. Відповіддю на запитання з використанням питального слова зазвичай є прислівник або підрядне обставинне речення у відповіді:
Коли прибуде лицарка?
Вона прибуде на світанку. (обставина часу)
Як лицарка рятується?
Вона рятується, бризкаючи гострим соусом у ніс дракона. (спосіб дії)
Чому в її сідельних сумках гострий соус?
Лицарка упакувала гострий соус, тому що вона щойно готувала чилі. (причина)
Куди вона поїде потім?
Вона поїде в Діснейленд! (місце)
Єдиним винятком є питальне слово «хто» (німецькою «wer»), де відповіддю є предикат фрази з «бути» («sein»):
Хто ця таємнича лицарка?
Вона правнучата племінниця Жанни д'Арк.
Німецькі питальні слова
У німецькій мові питальні слова завжди стоять на початку і супроводжуються дієсловом:
Wie rettet die Ritterin sich?
Як рятується лицарка?
Бачимо, що німецька мова близька до англійської, де за пильним словом теж іде дієслово: How are you? Where does this go? How much does this cost?
Підготували для вас табличку з німецькими питальними словами:
| Українське слово | Німецьке слово | Чи треба його відміняти? |
| Хто? | Wer? | Так, це займенник, його відміняємо, як в українській мові: Називний: Wer Родовий: Wem Давальний: Wessen Знахідний: Wen Wer вживається для чоловічого і жіночого родів |
| Що? | Was? | Ні |
| Коли? | Wann? | Ні |
| Де? | Wo? | Ні |
| Чому? | Warum | Ні |
| Як? | Wie? | Ні |
| Скільки (незчисленні)? | Wieviel? | Ні |
| Скільки (зчисленні)? | Wie viele? | Viele узгоджується із іменниками, які позначає |
| Скільки років? | Wie alt? | Ні |
| О котрій годині? | Um wieviel Uhr? | ні |
Питання з допоміжними дієсловами
Зазвичай допоміжне дієслово стоїть на другому місці, а смислове дієслово виноситься у кінець речення:
Was kann sie tun?
Що вона може зробити?
Wie hat sie sich gerettet?
Як вона врятувалася?
Як будувати прості питання у німецькій
В англійській мові ми використовуємо допоміжні дієслова, які ставимо на початку питального речення. В німецькій – ні. Насправді, можна взяти будь-яке розповідне речення, переставити дієслово на перше і місце – і вуаля, питання готове:
Der Drache schnappt zu. – Schnappt der Drache zu?
Дракон клацає щелепами. – Дракон клацає щелепами?
Якщо присудок складений, друга частина буде в кінці:
Sie kann sich retten. – Kann sie sich retten?
Вона може врятуватися – Вона може врятуватися?
Der Knappe rettet sie in letzter Minute. – Rettet der Knappe sie in letzter Minute?
Зброєносець рятує її в останню хвилину. – Чи зброєносець рятує її в останню хвилину?
Як бачите, структура німецьких речень у багатьох випадках схожа на англійську – тому ще важливіше запам’ятати ті випадки, де це не так! Іноді вона більш гнучка – хай живуть німецькі відмінки! – а іноді більш сувора та непорушна. Не зациклюйтеся на тих моментах, які здаються вам нелогічними – всі мови мають свої дивацтва, і німецька не виняток! Покричіть на свій підручник, а потім прийміть правило, вивчіть і рухайтеся далі. Не зациклюйтеся на тому, що німецька мова для початківців - це складно.
Найкращий спосіб опанувати структуру німецьких речень – постійно її бачити й чути. Тож шукайте німецькі книги, блоги, подкасти, аудіокниги й фільми, щоб німецькі речення стали частиною вашого повсякденного життя. А найкращий спосіб практикувати – це говорити! Знайдіть собі мовного партнера, хай це буде репетитор німецької мови або – чому б і ні? – вирушайте у відпустку до Німеччини!
Для додаткової підтримки у вивченні граматики, зверніться до репетитор німецької мови, який допоможе адаптувати навчання під ваші потреби.
З цими правилами ви скоро зможете без проблем складати переконливі німецькі речення. І драконів перемагати, до речі, теж.
Більше про казки і підручники для різних рівнів читайте за посиланням!
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
