Як учень, який готується до Національного мультипредметного тесту (НМТ), ви вже знаєте, що час на виконання тесту обмежений, а кожен бал має значення.
На щастя, є певні типи завдань, які з року в рік залишаються незмінними і ви цілком можете до них підготуватись.
Одним із таких завдань є робота з картами: уміння читати, аналізувати та швидко орієнтуватися на картах як України, так і світу (інколи навіть може знадобитися вміння створювати карти!).
Тестові завдання перевіряють знання розташування областей, річок, гірських систем, сусідніх держав та інших об’єктів.
Якщо ви знайомі заздалегідь з подібною роботою, то з правильною підготовкою ви можете заздалегідь «заробити» собі частину балів на іспиті.
Тести з НМТ не лише перевіряють географічні знанння, а й тестують ваші уміння логічно відображати просторову інформацію й правильно застосовувати умовні позначення для передачі цієї інформації.

У цій статті ми поговоримо про те, як ефективно готуватися до картографічних завдань НМТ, щоб ваші знання відповідали вимогам тесту та ви змогли здобути максимально можливий результат.
Карти vs Контурні карти
Карта — це не лише інструмент підготовки до НМТ з географії, а й універсальний засіб пізнання світу. Вона дозволяє побачити загальну картину поверхні Землі, а саме: інформацію про дороги, населені пункти, природні ресурси та об’єкти господарювання.
Розуміння карт допомагає не лише під час виконання тестів, але й у повсякденному житті: орієнтуватися в просторі, прокладати маршрути та аналізувати територію з точки зору природних і соціально-економічних особливостей.
Гарний старт у розумінні карт — створення контурних карт. Контурні карти корисні при підготовці до НМТ, тому що:
- Фокусуються на головному. Без зайвих деталей ви вчитеся орієнтуватися лише за основними елементами карти: річками, кордонами, горами.
- Розвивають просторове мислення. Поступово ви починаєте бачити, як об’єкти пов’язані між собою: де протікають річки, які області сусідні, як гірські системи впливають на розташування міст.
- Допомагають запам'ятовувати георгафічні об'єкти. Замість того, щоб зубрити, після створення контурних карт, ви щоразу малюватимете карту у своїй голові.
- Готують до складніших завдань. Коли базові об’єкти закріпляться в пам'яті, легше переходити до тематичних карт (населення, клімат, ґрунти).
Контурні карти, з якими вам доведеться працювати під час підготовки до НМТ з географії, — це зображення з нанесеними лише основними елементами (кордони, річки, обриси території). Ваше завдання — доповнити їх потрібними позначками, підписами та заповнити кольором, щоб відобразити особливості місцевості, які інколи може бути не видно, наприклад, на фото.
Під час роботи з контурними картами ви працюватимете з наступними типами карт:
- Фізичні карти (відображають рельєф; річки, озера, моря; кордони природних зон).
- Політичні карти (державні кордони; області України; столиці та великі міста тощо).
- Кліматичні карти (зони з різними температурами чи кількістю опадів; ізотерми, ізогієти).
- Природні ресурси (поклади корисних копалин; райони лісів, степів, боліт).
- Господарські карти (промислові райони; сільськогосподарські зони; транспортні шляхи).
- Демографічні та соціальні карти (густота населення; етнічний склад; урбанізація).

Якщо переглянути завдання НМТ з георгафії минулих років, можна помітити, що в цих завданнях доволі часто учнів просять відмітити певні об’єкти на карті або ж знайти певні об'єкти на карті: області, річки, гірські системи, сусідні країни чи промислові райони. Тому важливо знати умовні позначення георгафічних об'єктів, щоб правильно і швидко виконати завдання й отримати максимум балів.
Добре запам’ятати всі умовні позначення вам допоможе заповнення контурних карт.
Контурні карти слугують інструментом, який допомагає візуалізувати складні деталі території у зрозумілому вигляді.
Як заповнювати контурні карти?
Коли ви малюєте контурні карти, подбайте, щоб під рукою було все необхідне: кольорові олівці, різнобарвні ручки, лінійка, гумка.
Відповідні кольори та штрихування допоможуть виділити потрібні об’єкти й зроблять карту наочною.
При заповненні карти дотримуйтесь наступних правил:
- Назви об'єктів обов’язково підписувати українською мовою: мілко, чітко, красиво друкованими літерами. Назва карти підписується в лівому верхньому куті. Назва річок, хребтів, заток, морів пишуться паралельно напрямку їх розташування, вздовжд ліній. Коли справа дійде до виконання завдань НМТ у вас перевірятимуть саме знання географічних назв у правильному варіанті.
- Послідовність у кольорах: наприклад, синій завжди для річок і морів, зелений — для рівнин, коричневий — для гір. Якщо переплутати кольори, карта може бути незрозумілою. Так само за кольорами ви зможете відшукати необхідні об'єкти на карті під час тестування.
- Не перевантажувати деталями — іноді учні малюють зайве й витрачають зайвий час. Якщо завдання вимагає лише річки та області, не потрібно додавати інші елементи.
- Орієнтація на північ — завжди перевіряйте, щоб карта була «правильною», не перевернутою. Стрілка «пн» у кутку — це must have.
- Використання масштабу — навіть на контурних картах варто пам’ятати, що відстані не довільні: наприклад, Карпати не можуть займати пів України.
- Запис умовних позначок, які використовуєте. Всі скорочення та умовні позначення повинні бути записані в легенді карти.
- Чіткість і охайність — карта має бути зрозумілою для перевіряючого з першого погляду.
Контурні карти важливі не лише для підготовки до іспитів — вони справді краще допомагають запам’ятовувати матеріал і швидко аналізувати просторову інформацію.
Робота з контурними картами відрізняється від перегляду готових карт в атласах: завдяки контурним картам ви набагато краще замап'ятаєте розташування географічних об'єктів.
Також, якщо в атласі всі об’єкти вже нанесені на лист паперу, то на контурних картах вам потрібно самостійно позначати річки, гори, області, міста чи кордони тощо.

Методи роботи з контурними картами
Для початку вам необхідно навчитись правильно використовувати контурну карту — готову схеми території без деталей. Для її заповнення вам необхідно орієнтуватися на відповідну карту з атласу.
Не кваптесь: перш ніж почати позначати об’єкти, згадайте кілька важливих правил. Вони допоможуть правильно оформити карту й показати вчителю, що ви володієте навичками просторового мислення.
Контурна карта має не просто містити підписи, а й чітко та наочно передавати географічну інформацію. Тож:
- Огляньте карту цілісно — спершу визначте великі об’єкти: кордони, області, річки, гірські системи.
- Проаналізуйте її більш детально — далі переходьте до менших об’єктів: міста, озера, сусідні країни.
- Починайте наносити назви й позначення — використовуйте чіткі назви та умовні символи, щоб карта була зрозумілою і наочною.
Розпочинаючи роботу з контурною картою, завжди дивіться на неї цілісно — «зверху».
Спершу нанесіть найбільші та найпомітніші об’єкти: державні кордони, межі областей, головні річки, гірські системи.
Це стане своєрідним «каркасом» карти, до якого ви пізніше додаватимете дрібніші деталі. Такий підхід допомагає уникнути плутанини, правильно розташувати об’єкти та зберегти пропорції.
Далі:
- Розділіть сторінку на частини. Якщо вам потрібно нанести на карту гірські системи, вам необхідно дотримуватись масштабу відносно інших об'єктів. Тому візуально розділіть карту і визначте, де і що буде знаходитись. Це важливо, якщо на карті немає чітких ліній об'єктів, які вам потрібно зобрізити.
- Нанесіть ключові елементи місцевості. Спершу напишіть назву карти та позначте найбільші об’єкти: річки, кордони областей, гори. Потім додайте важливі деталі: схили, долини, дороги, населені пункти чи основні споруди.
- Дотримуйтесь логіки просторових зв’язків. Пам’ятайте про оцінювання: система балів часто винагороджує за правильне розташування об’єктів і просторові зв’язки між ними. Тому пріоритет — точність розташування, а не надмірна деталізація.
- Будьте уважні до символів та підписів. Використовуйте умовні позначення та чіткі підписи. Умовні позначеня потрібно буде внести в окремий розділ. Карта має бути зрозумілою та акуратною, щоб вчитель швидко побачив, чи правильно ви відобразили територію.
- Вибирайте об’єкти для позначення правильно. Завжди орієнтуйтеся на вимоги питання: якщо тема про населення — позначайте великі міста й густонаселені райони; якщо про господарство — виділіть промислові центри, транспортні вузли або сільськогосподарські зони.
Акуратні підписи та пояснення роблять вашу контурну карту більш зрозумілою й наочною. Анотації в розділі «умовні позначення» допомагають чітко вказати, що саме ви позначаєте.
Порада: додавайте короткі пояснення до умовних позначень, наприклад: «родовища залізної руди», «зарослі бамбука» тощо. Більше про умовні позначення шукайте за посиланням.
Додавання та стилізація об’єктів
Після того як ви визначилися з контурною картою, наступним кроком є нанесення потрібних географічних об’єктів.
Це важливий етап, адже від охайності та правильності позначень залежить, наскільки зрозумілою буде карта.
Кожен об’єкт має бути не лише позначений, а й виділений відповідним способом.
Декілька прикладів того, як вказувати певні географічні об'єкти шукайте в наступній таблиці.
Об’єкт на карті | Як позначати | Типовий колір / спосіб нанесення |
Державний кордон | Чітка товста лінія | Чорний або темно-сірий |
Області України | Тонкі лінії меж | Чорний, без зафарбовування |
Річки | Лінії, що повторюють русло | Синій |
Озера, моря | Контур + зафарбування | Світло-блакитний |
Гори, хребти | Умовні знаки (трикутники, штрихування) | Коричневий |
Рівнини | Легка заштриховка | Світло-зелений |
Ліси | Умовне позначення дерев | Зелений |
Пустелі/степи | Заштрихування точками чи хвилястими лініями | Жовтий або світло-коричневий |
Міста | Крапки/кружечки різного розміру (залежно від значення) | Чорний |
Столиці / обласні центри | Виділяють більшими символами | Чорний, іноді червоний |
Сусідні держави | Підпис уздовж кордону | Чорний, друковані букви |
Природні зони | Зафарбовування ділянок | Від зеленого (ліси) до жовтого (степ) |
Таким чином карта буде не просто набором назв та симовлів, а наочним відображенням просторової інформації.
Поширені помилки заповнення контурних карт та як їх уникнути
- Неправильне розташування об’єктів. Наприклад, переплутані області, річки або країни-сусіди. Завжди перевіряйте атлас чи карту перед нанесенням.
- Відсутність підписів або нечіткі написи. Карта стає незрозумілою для вчителя. Використовуйте чіткі друковані літери, не пишіть надто дрібно.
- Неправильні умовні позначення. Наприклад, річка намальована чорним, а кордони синім. Дотримуйтеся стандартних кольорів: синій для води, чорний для меж, зелений для рослинності.
- Відсутність масштабу чи пропорційності. Об’єкти виглядають хаотично й не відповідають реальному розташуванню. Спершу позначайте «каркас» (кордони, великі річки, гірські системи), а вже потім — дрібніші деталі.
- Плутанина з назвами. Часто плутають області, особливо сусідні (наприклад, Полтавську та Черкаську). Використовуйте мнемонічні правила чи тренуйтеся на «порожніх» картах.
- Занадто багато кольорів і деталей. Тоді карта виглядає строкато й важко читається. Обмежтеся 3–4 основними кольорами, робіть просте штрихування.
- Неправильне позначення столиці чи обласних центрів. Учні часто забувають виділити Київ або підписати центри областей. Спершу позначайте головні міста, а вже потім дрібні населені пункти (якщо це потрібно).
Працюємо над розумінням карт
Озброївшись розумінням значення карт і методів роботи з ними, ви отримаєте впевненість під час виконання завдань з географії на НМТ.
Якщо у вашому тесті трапиться завдання зі знаходженням певних об'єктів на карті, ви зможете чітко визначити їх та правильно передати просторові зв’язки.
Володіння навичками заповнення контурних карт дозволить не лише швидше виконувати завдання, а й уникати поширених помилок, які часто коштують дорогоцінних балів.
Пам’ятайте: робота з контурними картами — це одна з тих сфер, де регулярна практика дає відчутні результати. Чим більше ви тренуєтеся, тим легше вам буде орієнтуватися на карті під час іспиту.
Якщо ж ви відчуваєте, що потрібна додаткова допомога, варто звернутися до вчителя чи репетитора з географії. Додаткові заняття допоможуть закріпити теорію та напрацювати впевненість у практичних завданнях.
Топографія – це науково-технічна дисципліна, яка вивчає земну поверхню, її геометричні та географічні елементи з метою створення та уточнення топографічних карт та планів. Саме ця наука відповідає за створення карт. Відчуйте себе трохи науковцем-топографом, коли заповнюєте контурну карту!