Нобелівська премія є однією з найпрестижніших міжнародних академічних нагород, яку можна отримати в шести різних галузях науки, а саме:
- фізіологія чи медицина;
- хімія;
- література;
- премія в галузі досягнення миру у світі;
- фізика;
- пізніше до цього списку додалась економіка.
У цій статті ми зосередимося на Нобелівській премії з хімії, про що ви, можливо, вже здогадались.
А спершу давайте зрозуміємо, що ж таке Нобелівська премія та звідки вона взялася.
Що таке Нобелівська премія?
Якщо звернутися до офіційного визначення, це премія, яка присуджується «тим, хто протягом попереднього року приніс найбільшу користь людству». Саме це робить Нобелівську премію такою важливою в академічних колах і за їх межами.
Нобелівська премія – це не лише визнання таланту чи прориву, а й визнання прогресу в певній галузі, що приносить користь людству в цілому
Ми говоримо не лише про добре написане есе чи науковий експеримент, який може підтвердити правдивість теорії, Нобелівську премію присуджують Альбертам Ейнштейнам та Маріям Кюрі цього світу. Ті надзвичайні особистості, які в більшості випадків присвятили все своє життя важливій справі.
Щоб проілюструвати, що це може означати в конкретних термінах, Нобелівська премія з хімії була присуджена творцям літій-іонної батареї, вченим, які стоять за відкриттям квазікристалів, і винахідникам мікроаналізу органічних речовин.
Таким чином, кандидати на Нобелівську премію з хімії є найкращими у своїй галузі дослідження. Усі лауреати Нобелівської премії з хімії гідні всіх нагород і похвал, які ми можемо зібрати, оскільки вони досягли чогось справді новаторського.
Цікаво дізнатися більше про цю захоплюючу науку?
Якщо так, читайте статтю далі і ми розкажемо вам більше про Нобелівську премію з цієї науки. Ми розповімо про все, починаючи від найперших лауреатів і закінчуючи найвідомішими лауреатами Нобелівської премії з хімії українського походження.
Те, що не встигнемо розказати, доповнить репетитор хімія на платформі!

Перші Нобелівські премії з хімії
Нобелівську премію з хімії заснував Альфред Нобель у 1895 році. І, думаємо, не потрібно розповідати, чому премія отримала саме таку назву.
Однак, додамо, що організацією, яка присуджує премію, є Нобелівський фонд і Королівська шведська академія наук, яка її вручає. Далі справа за п’ятьма людьми, які обираються Академією та складають Нобелівський комітет з хімії.
Щороку комітет презентують у Стокгольмі під час церемонії. Церемонія відбувається у річницю смерті Альфреда Нобеля, а саме 10 грудня. А чи знаєте ви щось про те, чим ще, окрім заснування премії відомий цей вчений?
Що ж, насамперед він був шведським хіміком, але також займався інженерією, винахідництвом та підприємництвом.
Сумнозвісним його головним досягненням було винайдення динаміту. Перед смертю в 1896 році він вирішив вкласти свій величезний статок у Нобелівську премію, щоб не залишитися у пам’яті людства «торговцем смертю».
Давайте повернемось до перших років існування премії. Першим лауреатом Нобелівської премії з хімії був голландець Якобус Хенрікус Ван’т Гофф.
Ця нагорода була видана в 1901 році, всього через п'ять років після смерті Нобеля, «на знак визнання надзвичайних заслуг, які Якобус зробив у відкритті законів хімічної динаміки та осмотичного тиску в розчинах».
Звучить трохи незрозуміло?
Простіше кажучи, Вант-Гофф як хімік-теоретик заклав основу сучасної теорії хімічної рівноваги, хімічної кінетики, хімічної термодинаміки та хімічної спорідненості. Одним словом, він зробив свій внесок до подальших проривів у науці. Також він значно просунув сферу хімії вперед і його Нобелівська премія була цілком заслуженою.
Отже, хто наступний?
Наступним лауреатом Нобелівської премії через рік у 1902 році став Герман Еміль Фішер. Фішер – німецький хімік, який відомий не лише винятково доглянутою бородою. Він отримав нагороду за роботу, пов’язану з синтезом цукру та пурину.
Еміль Фішер разом із колегою Фурно відкрив синтез дипептиду, що дозволило нам краще зрозуміти білки.
Лідирує у кількості Нобелівських лауреатів сьогодні США.
А чи знаєте ви, хто з українців колись отримував Нобелівську премію з хімії? Це трохи заплутане питання, але спробуємо допомогти вам знайти на нього відповідь.
Читайте більше тут.
Найвідоміші українські лауреати Нобелівської премії

Чому питання стосовно українських Нобелівських лауреатів є непростим? Тому що, по факту, наша країна не має жодного. Але чому так?
Фактично, премія присуджується за країною походження науковця. А, отже, раніше премію отримували представники СРСР.
Після отримання незалежності наша країна стикнулася з рядом проблем у науковій сфері, які ще необхідно вирішувати. А саме:
- відсутність належних умов для наукових досліджень;
- недостатнє фінансування науки;
- брак зацікавленості в нових дослідженнях і проектах з боку української влади та українського суспільства роблять українських вчених неконкурентоспроможними на світовому «науковому ринку»;
- відтік мізків у високорозвинені країни з кращими умовами життя і праці.
І, хоча ми не можемо говорити про Нобелівських лауреатів з України, є семеро науковців, які отримали Нобелівську премію в області хімії, що мають українське походження.
Хто ці науковці та за що їх було номіновано? Давайте поговоримо про них трохи детальніше.
Семеро вчених-хіміків, нащадків вихідців з України, здобули цю престижну премію. Хто ці вчені? Це:
- Роалд Гоффман, що народився в 1937 році в Золочеві. Його батько був випускником Львівської політехніки, інженером Гілеля, а мати, Клара Сафран – вчителькою. Гоффман отримав премію у 1981 за «розробку теорії протікання хімічних реакцій». Чи знали ви, що Гоффману належать наступні слова: «Україно, обітована земле мого серця»?
- Сідні Альтман — канадський молекулярний біолог, що мав єврейське походження. Роки життя: 1939-2022. Його батько, Віктор Альтман, був колгоспником в українському селі. У 1934 році сім’я Альтмана емігрувала. Вчений отримав премію з хімії 1989 року (за спільну роботу з Томасом Чеком).
- Герберт Чарлз Браун — американський хімік єврейського походження, народився в 1912 році, помер в 2004. Він є сином вихідців з Житомира. Отримав Нобелівську премію з хімії 1979 року.
- Вальтер Кон — американський фізик та хімік, народжений 1913 року. Рік смерті – 2016. Його мама народилася в Бродах Львівської області. Кон став лауреатом Нобелівської премії з хімії в 1998 році за розвиток теорії функціонала електронної густини.
- Ірвін Роуз — був біологом з Америки єврейського походження (народився 1926 року). Його батько – Гаррі Ройз – уроженець Одеської області. Мати – Елла Грінвальд. Лауреат Нобелівської премії з хімії 2004 року. Помер у 2015 році.
- Георг Вальд — вчений у галузі фізіології та медицини, що народився 1906 року у сім’ї вихідця з Львівської області. Отримав Нобелівську премію у 1967 році за відкриття, пов'язані з первинними фізіологічними та хімічними візуальними процесами ока. Помер 1997 року.
- Данієль Шехтман — ізраїльський хімік, 1941 року народження. Його батько – виходець з Білої Церкви. Отримав Нобелівську премію з хімії у 2011 році за відкриття квазікристалів.
Ці люди українського походження зробили значний внесок у науку. Цікаво, чи допомагав комусь із них репетитор хімія?
Хочемо вірити, що скоро побачимо в списку Нобелівських лауреатів саме українців. Звісно, для цього треба прикласти чималих зусиль.
Читайте більше тут.

Що саме варто робити для розвитку науки в Україні?
- Вкладати гроші в освітню сферу. Нашій державі варто замислитись над тим, щоб інвестувати в освітню сферу на всіх рівнях: від дошкільної освіти до професійної. Залучення фінансів потрібне для модернізації навчальних програм, підготовки вчителів, забезпечення закладів освіти усім необхідним, починаючи від ресурсів до обладнання.
- Вкладати гроші у наукові дослідження. Це дуже важливо! Про які винаходити може йти мова, коли немає належного обладнання для досліджень та інших ресурсів? Країна може залучати гранти, співпрацювати з міжнародними партнерами та підтримувати приватний сектор для більш ефективної роботи науковців. Також варто створювати фонди підтримки наукових досліджень.
- Створювати інноваційні простори та покращувати інфраструктуру. Будь-яка досягнень добиватися краще, коли маєш для цього сприятливе середовище. Так, наприклад, для науковців можуть бути створені інкубатори стартапів, дослідницькі центри, лабораторії та наукові парки.
- Залучати до наукових досліджень молодого покоління. Це, можливо, одне з найважливіших завдань. Адже саме від молоді залежить майбутнє науки в нашій країні. Хочеться, щоб найрозумніші залишались в Україні та ставали частиною наукової спільноти. Для цього можна створювати стипендіальні програми, влаштовувати олімпіади та різноманітні конкурси.
- Співпрацювати з науковцями з інших країн. Це надзвичайно важливо для обміну досвідами.
- Винагороджувати за досягнення. Так, цей пункт важливо не пропускати! Винагороди – це гарний стимул працювати далі. Гранти, премії, публічне визнання – все це та багато іншого допоможе розвивати науковц галузь.
- Залучати до наукової діяльності приватні компанії. Взаємодія із бізнесами дозводить вводити інновації та проводити наукові дослідження ефективніше. Звісно, державі необхідно якось заохочувати бізнеси долучатися до наукового процесу.
- Поліпшувати інформаційну політику стосовно науки. Нашій державі варто займатися активною популяризацією науки. Звісно, сьогодні вже є багато блогерів, що просувають науку у широкі маси. Серед таких, наприклад, YouTube-канал – Цікава наука.
Україні ще потрібно пройти довгий шлях до здобуття перших нобелівських нагород.
Але, сподіваємось, що наша наука буде розвиватися та показувати результати у майбутньому.
Цікавтесь наукою разом з Supeprof! Можливо саме ви станете наступним Альбертом Ейнштейном?