Нобелівська премія — це нагорода всього життя, і її присуджують лише найкращим світилам суспільства. Це визнання безмірного таланту!
Зокрема, премія вручається тим, хто зробив значний внесок у наукову сферу, якою займається, та зробив внесок у розвиток людства в цілому.
Існує п'ять категорій Нобелівської премії, і хімія є в переліку цих категорій.
Що може дати вам право на отримання Нобелівської премії з хімії?
Наведемо декілька прикладів: попередні лауреати відкрили елемент радон, розширили періодичну таблицю, а нещодавно Нобелівську премію з хімії (у 2020 році) було присуджено парі вчених, які розробили генетичний інструмент. Цей інструмент може значно вплинути на здатність вчених розробляти ліки проти раку та розуміти внутрішню роботу різних форм життя. Незважаючи на суперечки щодо Нобелівської премії з хімії 2020 року, ці відкриття було варто відзначити.
В будь-якому випадку Нобелівську премію отримують найвидатніші розуми!
Дехто з відомих усім нам вчених, колись отримували Нобелівську премію. Серед них: Альберт Ейнштейн і Марія Кюрі. Вони одностайно вважаються тими, хто присвятив усе своє життя пошуку чогось вартого, й тими, хто змінив світ завдяки своїм титанічним зусиллям.
Що ж … А чи знаєте ви з чого все починалось? Хто придумав вручати цю премію? Як почали давати премію за досягнення в галузі хімії? Давайте звернемось до історії та згадаємо перші дні існування цієї нагороди.
Як з’явилась Нобелівська премія з хімії?
Нобелівська премія була заснована людиною, чиє ім’я вона й отримала, Альфредом Нобелем. Якщо коротко, то Альфред Нобель – визначний хімік, талановитий інженер, винахідник та геній, що народився в Швеції та винайшов динаміт.
Варто відзначити, що окрім цього сумнозвісного винаходу він провів не одне важливе дослідження!
Звісно, він не хотів зостатися в пам’яті людства як «торговець смертю», саме тому за рік до своєї кончини склав заповіт, за яким і було засновано Нобелівську премію, яка вручалася тим, хто міг би принести «найбільшу користь людству» в кількох важливих наукових дисциплінах, а саме: фізика, хімія, фізіологія і медицина та література.
Також видають Нобелівську премію миру. Премію з економічних наук було засновано пізніше.
Перед смертю Нобель зробив великий грошовий внесок у розвиток премії. Ця сума сьогодні складала б приблизно 198 мільйонів доларів США.
І якщо ми вже про гроші, як вважаєте, у скільки обійдеться додатковий урок? Дізнатися просто, клікнувши на "репетитор з хімії ціна"!
Саме ця величезна грошова ін’єкція дала початок врученню Нобелівських премій, перші з яких були оприлюднені за кілька років після смерті вченого. Його спадщину в галузі науки та світу в цілому важко недооцінити.
Першим лауреатом Нобелівської премії з хімії став Якобус Генрікус Вант-Гофф у 1901 році. Відтоді щороку 10 грудня відбувається церемонія нагородження, яка відзначає річницю смерті Альфреда Нобеля.
Лауреата Нобелівської премії з хімії визначає комісія з п'яти членів, обрана Королівською академією наук Швеції. Після того, як колеги та інші причетні висувають своїх кандидатів на Нобелівську премію, комітет приступає до ретельного вивчення та обговорення відкриттів запропонованих науковців, доки не дійдуть висновку, хто дійсно заслуговує на цю відзнаку.
Тих, хто пройшов повну перевірку, називають лауреатами, а тих, хто був номінований, не розголошують протягом наступних п’ятдесяти років, що надає церемонії нагородження таємничості та інтриги.
Можете собі уявити який ажіотаж це створює?! Журналісти наперебій висувають імена потенційних кандидатів. Інколи таємна інформація про кандидатів просочується до найневгамовніших правдошукачів!
Хто був першим лауреатом Нобелівської премії з хімії?
Найпершим хіміком, який отримав Нобелівську премію в своїй галузі, був Якобус Генрікус Ван’т Гофф родом з Нідерландів.
Пояснення, чому він отримав нагороду може бути трохи незрозумілим для тих, хто довгі роки не витратив на вивчення хімії. Все ж спробуємо простими словами сформулювати те, за що він став лауреатом: нагорода була присуджена за «відкриття Якобом законів хімічної динаміки та осмотичного тиску в розчинах».
Ви все ще з нами?
Гаразд, спробуємо спростити формулювання досягнення голландського хіміка (але не применшити значущості його відкриття).
Він отримав нагороду за створення сучасної теорії хімічної рівноваги. Премія стосувалась досягнень в хімічній кінетиці, хімічній термодинаміці та хімічній спорідненості.
Якщо ще більше спростити: хімік просунув хімічну науку вперед, заклавши основу для подальших досліджень у різних галузях, подібних до згаданих вище.
Інші лауреати Нобелівської премії з хімії в перші роки її існування
Хто ще претендував на цю престижну премію в перші роки її заснування, окрім Якоба Генрікуса Ван’т-Гоффа?
Що ж, протягом наступних п’яти років було відзначено прогрес у багатьох сферах, починаючи від досліджень цукру та білків і закінчуючи розширенням таблиці Менделєєва.
Ось декілька прізвищ лауреатів Нобелівської премії з хімії 1902-1906 років:
1902 – Герман Еміль Фішер (Німеччина)
Через рік після вручення першої Нобелівської премії з хімії Еміль Фішер отримав премію за свою роботу з цукром і за наслідки, які ця робота мала для дослідження білків. Якщо бути точнішим, то німецький хімік разом з Фурно працював над відкриттям синтезу дипептиду, що поглибило, зрештою, наше розуміння білків.
1903 – Сванте Август Арреніус (Швеція)
Першим шведом, який отримав Нобелівську премію з хімії, був Сванте Август Арреніус. У 1903 році він знову прославив батьківщину Альфреда Нобеля, коли повпливав на розвиток галузі завдяки своїй електролітичній теорії дисоціації. За три роки до отримання нагороди шведський хімік опублікував книгу під назвою «Підручник теоретичної електрохімії». Також вчений дуже цікавився фізикою та кліматом, і, що викликає менше подиву, різними хімічними елементами.
1904 – сер Вільям Рамзі (Великобританія)
Сер Вільям Рамзі вважається одним із найшанованіших британців, які отримали Нобелівську премію з хімії, перш за все тому, що він був першим британцем, кому це вдалося. Шотландський хімік Рамзі відповідальний за розширення періодичної таблиці, якою її знало людство ще з 1904 року. Він відкрив благородні гази.
Більше того, зі своїм напарником Джоном Вільямом Страттом він зробив неймовірне й пізніше того ж року отримав ще одну Нобелівську премію в іншій категорії. Вони отримали Нобелівську премію з фізики за відкриття елемента аргону.
1905 – Йоганн Фрідріх Вільгельм Адольф фон Баєр (Німеччина)
Адольф фон Баєр отримав Нобелівську премію за «розвиток органічної хімії та хімічної промисловості». Хімік досяг значних успіхів завдяки своїм дослідженням і роботі над органічними барвниками та гідроароматичними сполуками.
Німецький вчений заслужив репутацію одного з найвідоміших викладачів органічної хімії того часу і буде не зайвим відмітити це.
1906 – Анрі Муассан (Франція)
Анрі Муассан отримав нагороду в 1906 році в результаті його «дослідження та виділення елемента фтору, а також за прийняття на службу науці електричної печі, названої його іменем». Французький хімік проводив дослідження різних мінералів і солей, що зрештою привело його до відкриття, яке до того було невловимим для багатьох, – відкриття елемента фтору.
Потім він розробив піч, яка використовувала електричну дугу як джерело тепла. Піч згодом назвали на його честь.
А чи знаєте ви українських Нобелівських лауреатів з хімії?
Яка країна є лідером за кількістю Нобелівських лауреатів?
Чи знаєте ви скільки лауреатів Нобелівської премії з хімії було у вашій країні? Або ж будь-якій іншій цікавій вам державі світу? Чому б не дослідити це питання? Чи знаєте ви, хто є лідером з кількості лауреатів Нобелівської премії?
Давайте поговоримо про лауреатів премії за країною їх походження. Яка країна є чемпіоном по кількості найвидатніших науковців?
Почнемо з того, що Сполучені Штати мають найбільше Нобелівських премій загалом, близько 380 на сьогоднішній день.
Великобританія посідає друге місце з не менш вражаючою кількістю нобелівських лауреатів – 133.
За нею йде Німеччина зі 109 лауреатами, серед них відзначений і геніальний розум Альберта Ейнштейна!
Далі за списком наступні країни: Франція, Швеція, Росія, Японія та Швейцарія, кожна з яких має близько 30 Нобелівських премій.
Що ж стосується хімії, то і тут Сполучені Штати тримають лідерство з 72 Нобелівськими преміями в цій галузі.
Після цього нічия між Німеччиною та Великобританією, причому обидві країни мають по 34 нагороди в галузі науки.
Далі за списком Франція, що має 10 нагород з хімії, Японія — з 8 нагородами та Швейцарія — з 7.
Маєте натхнення поновити свої знання з хімії або ж плануєте піти слідами першовідкривачів в цій галузі?
Superprof може допомогти! На нашому сайті ви можете знайти репетитора у вашому місті або взяти онлайн-уроки, щоб задовольнити свою цікавість у галузі хімії чи будь-якій іншій науці.
Звісно, отримати Нобелівську премію можна лише за найвизначніші відкриття, тому вам доведеться дуже постаратися! Але чому, окрім отримання цієї премії, варто вивчати цю науку? Ось декілька причин на це:
- Розуміння світу. Хімія допомагає зрозуміти, як функціонує наш світ на атомному та молекулярному рівнях.
- Побутове застосування. Знання хімії корисні в повсякденному житті, наприклад, у приготуванні їжі, догляді за собою, використанні побутової хімії тощо.
- Кар'єрні можливості. Хімія відкриває двері до багатьох професій, таких як фармацевтика, екологія, харчова промисловість, матеріалознавство, медицина тощо.
- Розвиток критичного мислення. Вивчення хімії сприяє розвитку аналітичного та критичного мислення, а також вмінню вирішувати проблеми.
- Інновації та технології. Хімічні знання є основою для багатьох технологічних та наукових інновацій, включаючи нові матеріали, ліки, джерела енергії та екологічно чисті технології.
Вивчення хімії допомагає побачити світ у новому світлі та зробити вагомий внесок у його покращення. Вивчайте хімію разом із Superprof!
Більше про Нобелівську премію з хімії читайте тут.
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
