Німецька мова – одна зі світових і міжнародних мов як за чисельністю мовців, так і за значенням: нею розмовляють як рідною, а також часто використовують як другу розмовну мову, на роботі та вдома, більше 125 млн осіб на планеті.
Йдеться про жителів Німеччини, Австрії та Ліхтенштейну (у цих трьох країнах німецька є єдиною державною мовою); у Швейцарії німецькою мовою спілкуються у 17 із 26 кантонах, тобто 63,7 % швейцарців; у Люксембурзі та Бельгії німецька є однією з трьох офіційних мов.
Крім того, нею говорять у Північному Шлезвігу (Данія), Ельзасі (Франція), Південному Тіролі (Італія), деяких районах Румунії, Польщі, Чехії та інших європейських країнах.
Крім того, досить чисельною є кількість етнічних німців і в Україні, частина з них досі розмовляють своєю рідною мовою.
Як так сталося і які справи з німецькою у нас зараз?
Німці в Україні: подорож у часі
Можливо, ви здивуєтесь, а можливо, пригадаєте уроки історії і скажете, що все логічно та зрозуміло, але Україна насправді має міцні зв’язки з німецькою мовою.
Активна колонізація українських територій німецькомовним контингентом розпочалася у 13 столітті. Вона розповсюдилась на Галичину, Волинь та Крим. Німецькі поселенці вирушали повсюди у пошуках нових можливостей, здебільшого приваблені перспективами землеробства та торгівлі. Це не дивно, лишень пригадайте уроки географії і всі вигоди положення України, природні багатства та дешевизну робочої сили.
Німецькі поселення найчастіше створювалися у великих містах, таких як Львів, де німецька спільнота впливала, прямо чи опосередковано, на економіку та культуру міста. Також вони осідали в менших містах і селах, де займалися сільським господарством та ремеслами.
Схід України теж не залишився поза увагою, зокрема, після знищення Катериною ІІ Запорізької Січі. Земель у Дикому полі було безліч, імператриця побоялася дозволити освоєння земель українцям, а от іноземці були припрошені і навіть простимульовані грошовою та земельною підтримкою.
І працьовиті німці поїхали на схід. Перші німецькі колонії з’явилися на теренах сучасних Дніпропетровської, Донецької та Луганської областей. Сергій Штамбур з маріупольського товариства німців «Відродження – Відергебурт» стверджує, що станом на 1897 рік у Маріупольському повіті (зараз це територія Донецької та Запорізької областей) вже було близько 50 німецьких колоній та хуторів, в яких жили 19 104 особи (7,52% від усього населення).
Німецькі поселення були зразком сумлінного планування вулиць, провулків та площ. Головна вулиця зазвичай була завширшки 40 м, її було вимощено камінням та освітлено гасовими ліхтарями. В центрі села знаходилися громадські будівлі, школа та церква. Далі розташовувалися другорядні подвір’я та маєтки.
А у вашому місті німці залишили слід у містобудуванні?
Більшість німців на Сході обрали саме сільське господарство за основну діяльність, вони вміли працювати на землі і часто знімали багатші врожаї, ніж українці. Багато в чому саме завдяки німецьким колоніям Схід України на межі 19-20 століть став одним із найбільш розвинених сільськогосподарських регіонів Європи.
Експортування зерна через Азовське море спричинило розвиток портів і міст – Маріуполя і Бердянська, де й досі зберігаються німецькі архітектурні пам’ятки і спогади про великі пароплавні кампанії на кшталт заснованої 1889 року колоністом Регіром.
Самодостатність і самобутність німецьких колоній дратувала спочатку імперію, потім більшовиків. Тим паче, що протягом століття перебування в Україні німецькі колоністи носили національний одяг, говорили рідною мовою, співали народних пісень.
До 1940 року німці в Україні були четвертою за чисельністю національною меншиною. В УРСР вони мали шість національних районів і декілька десятків національних сільрад, існували німецькі школи, видавалась періодична преса, діяли заклади культури.
Німці зазнали усіх лих у часи колективізації, індустріалізації, голоду 1932–1933 років. Під час депортації народів СРСР у 1918–1948 рр. усіх німців з територій Галичини, Волині, Буковини, Бессарабії, Криму та Лівобережної України було відправлено до Німеччини (згідно з українськими офіційними даними, було депортовано 400 тис. етнічних німців; німецькі ж джерела наполягають на числі в 560 тис. осіб). Багато було розстріляно, закатовано, примусово вивезено в Сибір. Не дивно, що ті німці, які лишися, змінювали прізвища, щоб «загубитися» на заводах, їхня рідна мова теж пішла в підпілля.
Німецькі поселенці принесли з собою свою мову, традиції та звичаї. Українці та німці співіснували, «обмінюючись» своїми культурними особливостями. Спільне життя призвело до виникнення унікального культурного спадку, який можна спостерігати в архітектурі, мистецтві та народних традиціях. Та й до тепер на Закарпатті є німецький хор, де не просто співають народні німецькі пісні, сам ансамбль започаткував український німець!
Актуальний стан німецької мови в Україні
За результатами перепису населення від 2001 р., в Україні проживає 33,3 тисячі німців, проте лише 12 % з них назвали рідною мовою німецьку, 22 % – українську, 64 % – російську. Цікаво було би дізнатися свіжіші офіційні цифри, але мусимо почекати до наступного перепису.
Сучасна українська держава пропонує усім представникам німецької національності, репресованим та вивезеним у післявоєнні роки, можливість компактного проживання на всій території України. Така політика уряду відкриває нові можливості для забезпечення національних та культурних потреб німецького населення.
Нині в Україні діє понад 30 об’єднань, здебільшого в Одеській, Запорізькій, Дніпропетровській та Чернівецькій областях. З 1992 року діє згадане вище загальноукраїнське товариство німців України «Відергебурт» (Wiedergeburt) та Асоціація німецьких науковців України, у Києві функціонує центр німецької культури «Відерштраль» (Widerstrahl), німецькою мовою видаються газета та журнали.
Найбільшою німецькою громадською організацією, метою якої є популяризація німецької мови за кордоном та підтримка міжнародної культурної співпраці різних країн з Німеччиною, є Ґете-Iнститут (Goethe-Institut).
В Україні цей культурний центр було створено у липні 1993 році і з тих пір він виступає посередником у німецько-українському діалозі в культурній та освітній сферах.
Інститут допомагає зростанню та підтриманню симпатії та інтересу до Німеччини, надає інформацію про цю країну та сприяє вивченню німецької мови в Україні, а також підтримує діалог між Європою та східноєвропейськими культурами.
Основними напрямами роботи у сфері культури є зустрічі між українськими й німецькими художниками та інтелектуалами, презентація сучасної німецької культури і підтримка німецько-української співпраці у цій сфері. Ставши слухачем Ґете-Iнституту, ви безпосередньо долучитеся як до мови, так і до цілого шару культури, про який, може, і не підозрювали.
Хоча вартість уроків німецької досить висока, завжди є можливість здешевити навчання або знайти безкоштовні ресурси.
Ви пригадуєте 2017-2018 навчальний рік? Це був рік німецької мови в Україні, що пройшов під гаслом «Зроби наступний крок!», бо на той час аж 750 тисяч українців вивчали німецьку.
"Україна посідає 5-те місце у світі за кількістю людей, які вивчають німецьку мову. Для багатьох молодих людей німецька мова — міст до серця Європи та шлях до професійного успіху,»
говорить директорка Goethe-Insitut в Україні Беате Кьолер.
Хоча останні роки вітчизняні германісти били на сполох, оскільки німецьку мову із середньої та вищої освіти витісняє англійська. За даними Асоціації германістів України, ще 10 років тому німецьку мову як першу іноземну вивчали 17 % українських учнів, але у 2016 р. – лише 6,5 %, хоча, що стосується другої іноземної, то тут німецька займає передові позиції – 52 % наших школярів обирають її для вивчення.
Вам уже цікаво, чому?
Чому варто вивчати німецьку мову?
Напевно, у вас уже є ваш власний список причин вивчення німецької. Можливо, ви опинилися в німецькомовній країні як біженець і ваші цілі цілком конкретні.
Якщо ж ви все ще вагаєтеся, то ось вам інформація до роздумів і основні показники, які впливають на популярність німецької мови в Україні.
- Якісна освіта. Німеччина пропонує досить привабливі умови отримання освіти для українців. Але однією з вимог є знання німецької мови на рівні В1 і вище. Тому українські школярі та студенти, що планують навчання в Німеччині, можуть взяти уроки німецької мови в Києві та інших містах України. Як показує досвід, для вивчення німецької з нуля до рівня В1 потрібно близько одного року активного навчання, включно з участю в розмовних клубах, слуханням подкастів, роботою з репетитором та виконанням домашніх завдань.
Для додаткової підтримки зверніться до репетитор німецької мови.
- Робота. Німеччина пропонує офіційну роботу для жителів інших країн. І це не тільки ІТ-сфера чи медицина. Звичайні робочі професії, такі як тесля, слюсар, сантехнік, будівельник і т.д. також мають підвищений попит в Німеччині. І знову - головною вимогою буде знання німецької хоча б на рівні А2.
- Міграція. Країна зі зрозумілими правилами, яка знаходиться не так далеко, країна з достойним рівнем життя, країна, що піклується про своїх платників податків, дітей і пенсіонерів. Дуже багато українців роблять вибір на користь Німеччини саме з цих причин.
- Наука. Німецька – друга за важливістю мова науки. За своїм внеском в дослідження Німеччина знаходиться на третьому місці у світі і надає дослідницькі стипендії іноземним науковцям. Було б круто привезти набутий досвід і втілити його в Україні, правда?
- Подорожі. Перебування в Австрії чи Швейцарії, чи навіть західною частиною Польщі заграє новими фарбами і підсилить ваші враження від подорожей – зі знанням німецької мови.
- Здатність говорити про Україну поширеною європейською мовою. Цей пункт здається не самим очевидним чи важливим, але в сучасних умовах його не можна зневажати. До 2005 року Україну рідко презентували у засобах масової інформації Німеччини, тож відсутність знань про нашу державу було не фактом неосвіченості німців, а браком присутності України у свідомості людей. Довгий час у німецькому суспільстві панувала думка про те, що для перебування в Україні взагалі не потрібно знати українську мову, оскільки кожен українець говорить та розуміє російську. А найвагомішим фактом є те, що велика частина німецького населення взагалі не знала про існування української мови як такої.
Сподіваємося, ми вже достатньо зацікавили вас перспективами, які дарує німецька мова, показали історичний зв’язок між нашими народами і не знеохотили вас статистикою. якщо воля ваша сильна і мотиваційний вогонь уже розгорівся, маємо ще кілька порад щодо вивчення німецької мови.
Ефективне вивчення німецької: коротко про головне
Вивчати німецьку слід послідовно та структуровано. Німецька не така важка мова, як про неї думають, навпаки: тут все логічно і зрозуміло.
Якщо починаєте вивчати німецьку з нуля, краще перші місяці навчатися в україномовного викладача. Все через граматику, яку краще і швидше зможе донести україномовний вчитель. Деякі дослідження показують, що учні, що проходили курси німецької з нуля з носієм, краще сприймають мову на слух, а учні україномовного викладача – краще будують речення, без помилок і зі знанням граматичних тонкощів.
А як ви знаєте, на початкових рівнях саме граматика – це та база, без якої просто неможливо вивчати мову
Починаючи з рівня А1.2 - А2.1, бажано відвідувати розмовний клуб або знайти спосіб спілкуватися з носієм мови, також розумно переглядати нескладні фільми чи відео німецькою.
Це дасть вам можливість краще розуміти розмовну мову та набиратися готових виразів та словосполучень якими німці користуються в повсякденні.
Superprof завжди поруч, щоб розказати все про німецьку, способи її опанування і подолання труднощів, не сумнівайтеся.
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
