Німецькі американці – це жителі США німецького походження або ж німці, які здобули громадянство Сполучених Штатів.
Такі люди мають подвійне відчуття ідентичності, адже німецька мова й культура міцно вкорінені в їхніх звичаях.
Німецькі американці є найбільшою етнічною групою в США серед тих, хто самостійно повідомив про своє походження: їх налічується понад 49 мільйонів осіб, що становить близько 17% населення країни.
У Техасі та Каліфорнії проживають значні громади німецьких американців. Водночас багато інших штатів мають власні унікальні німецько-американські більшості.
Америка багата на різні культури, які співіснують разом, подібно до того, як громадяни вшановують італійсько-американську історію та навіть мають спеціальний місяць історії італійських американців.
Перші німці прибули до США ще у 1608 році, оселившись у Вірджинії. Проте минуло ще 75 років, перш ніж почали прибувати численні переселенці й селитися у Пенсильванії та Нью-Йорку.
З часом імміграція зростала, і вже у XIX столітті понад вісім мільйонів німців прибули до Сполучених Штатів.
Виїзд із Німеччини до США був зумовлений різними причинами.
Дехто приїжджав у пошуках політичних чи релігійних свобод, заборонених на батьківщині, інші ж прагнули просто нового початку.
Тисячі німецьких американців вступили до лав армії Союзу під час Громадянської війни в США, що тривала з 1861 по 1865 роки.
Багато з них були активними противниками рабства. Після кількох поколінь німецькі американці вирішили пристосуватися до американських норм і вивчити англійську мову.
Німецькі американці почали робити помітний внесок у домінуючу американську культуру.
Між 1860 і 1917 роками німецька мова була широко поширена в американських громадах.
У 1853 році німецькі поселенці привезли до США традицію встановлення різдвяної ялинки.
Між 1931 і 1940 роками приблизно 115 тисяч німців емігрували до Сполучених Штатів. Серед них було чимало євреїв та антинацистів, які змушені були тікати від урядових переслідувань.
Найвідомішим з них був Нобелівський лауреат Альберт Ейнштейн.
Президент США Франклін Д. Рузвельт під час війни призначав німецьких американців на високі державні посади, зокрема генерала Дуайта Д. Ейзенхауера.
Сьогодні багато німецьких американців, які приїжджають до США, мало відрізняються від інших західноєвропейських іммігрантів – вони приїжджають заради роботи або навчання.
Згідно з переписом населення США 1990 року, близько 58 мільйонів американців заявили про своє німецьке походження.
Крім того, за даними опитування Current Population Survey 2005 року, кількість американців німецького походження становила приблизно 50 мільйонів осіб.
Сьогодні близько 1,5 мільйона жителів США розмовляють німецькою мовою.
Von Steuben Day, German-American Day, Октоберфест – серед численних свят, які щороку відзначаються в США.
У Чикаго, в районі Лінкольн-сквер, проводяться щорічні святкування, які збирають велику кількість німецьких американців, а Цинциннаті влаштовує найбільший Октоберфест у світі за межами Німеччини.
Від часу перших поселень у США німецькі американці вплинули на всі сфери життя – від науки, політики, освіти, культури та спорту до промисловості й архітектури.
Близько 80% американців мають європейське етнічне походження. Саме тому в США популярними є святкування місяця історії італійців-американців, поляків-американців та ірландців-американців.
Дуайт Ейзенхауер (справжнє прізвище – Айзенгауер) та Герберт Гувер були серед президентів США, чиї предки походили з Німеччини.
XX століття стало періодом консолідації та розвитку для німецьких американців: їхня чисельність зростала, фінансове становище стабілізувалося.
Вони здобували почесні відзнаки та впливові посади.
Водночас нове століття стало й періодом великих втрат для німецько-американської культури – нищівного удару, від якого вона так і не оговталася.
З початком Першої світової війни в США посилилися настрої проти всього німецького.
Негативне ставлення до німецьких американців зросло після того, як у 1917 році США оголосили війну Німеччині, і саме вони стали мішенню.
Дискримінація проявлялася по-різному: страви, міста, вулиці та назви шкіл часто змінювали.
Також музику Мендельсона й Вагнера вилучали з концертних програм і навіть весільних церемоній.
Хоча фізичні напади траплялися нечасто, вони були жорстокими.
Магазини й домівки німецьких американців нищили, а тих, кого підозрювали у «про-німецьких» настроях, зневажали, таврували, а в одному випадку навіть лінчували.
Тіні війни
Найбільші та наймасштабніші руйнування торкнулися німецької освіти та мови.
Унаслідок цього німецькомовні газети здебільшого були змушені припинити роботу або робили це таємно.
Книги німецькою спалювали, а американців, які вивчали мову, піддавали насильству чи економічним утискам.
Курси німецької, що до того були важливою складовою шкільної програми, поступово скасували, а подекуди й повністю заборонили.
Президент Вудро Вільсон критикував «американців із дефісом», вважаючи, що вони мають роздвоєну лояльність. Один урядовець навіть заявив: «Кожен має визначитися: або він американець – або зрадник».
Багато німецьких американців тяжко переживали цей конфлікт, відчуваючи, що любов до батьківщини суперечила їхній відданості Сполученим Штатам.
Дехто відповідав на ці звинувачення відкритими заявами про вірність США.
Інші змінювали назви своїх бізнесів, а подекуди й власні прізвища, щоб приховати німецьке походження.
Тисячі німецьких американців воювали на фронтах, незважаючи на погляди Вільсона щодо їхньої подвійної лояльності.
Внесок німецьких американців у США
Німецькі американці – це найбільша етнічна група, зафіксована Бюро перепису населення США у рамках American Community Survey, з орієнтовною чисельністю близько 44 мільйонів осіб у 2016 році.
Ця група становить приблизно третину найбільшого у світі населення німецького походження за межами Німеччини.
Від східної Пенсильванії до узбережжя Орегону простягається так звана «німецька смуга», що охоплює велику частину країни.
Джермантаун (Філадельфія), заснований у 1683 році, мав найбільшу німецько-американську громаду в США. Лише у Пенсильванії мешкає близько 3,5 мільйона осіб німецького походження.
Перші дитячі садки в США були засновані саме німецькими американцями, як і традиція встановлювати різдвяну ялинку.
Вони також привезли до Америки популярну кухню: гамбургери, хот-доги, штрудель, пивні кренделі та квашену капусту.
Німецькі американці вплинули майже на всі аспекти американської культури – від бізнесу, науки, архітектури, спорту, теології, військової справи та розваг до політики й оборони.
Німецька кухня у Сполучених Штатах
Вплив німців на американську кухню часто залишається непоміченим, адже він існує вже дуже давно.
За більшістю оцінок, близько чверті американців мають німецьке походження. Крім того, німецькі ресторани у великих містах традиційно відзначалися високим кулінарним рівнем.
Втім, навіть у таких переважно німецьких містах, як Сент-Луїс, Мілуокі та Цинциннаті, їх нині не так просто знайти.
Попри це, саме німцям завдячуємо появою в Америці хот-дога, гамбургера, різних видів яєчної локшини, копченостей, ковбас і безлічі інших страв.
Навіть знамените барбекю центрального Техасу, регіону з великим німецьким спадком, має відчутний вплив німецької кулінарної традиції.
Заурбрáтен – солодкувато-кислий печеняний м’ясний рулет, різноманітні ковбаси, квашена капуста, а також такі назви, як knackwurst (кнаквурст), leberwurst (лівервурст) і всім відомий bratwurst (братвурст), зберегли свої німецькі назви.
Американці легко користуються цими словами, навіть якщо самі не мають німецького походження.
Найвідоміший у світі та США сорт пива – лагер – був поширений німецькими іммігрантами.
Спершу його у великих кількостях споживали саме німецькі американці, а згодом популяризували серед широкої публіки такі «пивні барони», як Schlitz, Pabst, Stroh і Busch.
Beck’s – найпопулярніше німецьке імпортне пиво з Бремена на півночі Німеччини, яке становить понад 60% усього німецького пива, що продається у США.
Розбудова інституцій та вплив на звички
Американська освітня система була б невпізнаваною без ідей, привнесених німецькими іммігрантами – як на найвищому рівні, так і на початковому.
Німецька культура завжди плекала глибоку відданість освіті, і переселенці привезли цей підхід із собою у нову країну.
У 1855 році німецькі поселенці у Вісконсині заснували перший у США дитячий садок за німецьким зразком.
Саме німці започаткували традицію створення гімнастичних зал у школах та запровадили професійну й фізичну освіту у державних закладах.
Ще важливішим було те, що вони стали піонерами у боротьбі за загальнодоступну освіту – ідею, яку в США тоді підтримували далеко не всі.
Німецькі іммігранти також принесли свій реформаторський запал у сферу дозвілля – навіть кажуть, що саме вони «винайшли німецькі вихідні».
Багато колоніальних громад у США дотримувалися пуританської неділі – дня спокою, проведеного вдома в колі сім’ї.
Натомість німці мали давню традицію організованого відпочинку у неділю та активно підтримували ідею прогулянок і виїздів.
Після їхнього прибуття в американських містах почали з’являтися концертні майданчики, спортивні клуби, ігрові майданчики, музичні зали, місця для пікніків, боулінг-клуби – усе це ідеально підходило для родинного відпочинку у вихідні.
Серед німців особливою популярністю користувалися співочі товариства, театральні гуртки та культурні об’єднання.
Багато практик, які сьогодні вважаються «споконвічно американськими», насправді були прийняті або популяризовані саме німецькими поселенцями у XIX столітті.
Зокрема, дарування подарунків від Санта-Клауса та Великодній кролик – теж німецькі традиції, що стали частиною американських свят.
Німецька музика в Америці
Поселення церкви Моравів у Віфлеємі, Назареті та Літіці (Пенсильванія), а також у Ваховії (Північна Кароліна) з 1741 року були домінантно німецькомовними та мали високо розвинені музичні традиції.
Там активно розвивали духові й струнні ансамблі, хоровий спів та громаду музикантів. Багато композиторів і виконавців вийшли саме з моравських церков.
На початку XIX століття у Віфлеємі відбулася прем’єра «Створення світу» Гайдна. До того ж імперський уряд у Берліні активно підтримував німецьку культуру в США, особливо музику.
Сприйняття німецької музики в Америці посилювалося завдяки постійному приїзду диригентів німецького походження, таких як Артур Нікіш і Карл Мук.
Німецькі музиканти вміло користувалися захопленням американців вікторіанської епохи музикою та емоціями.
Йоганн Конрад Бейсель (1690–1768) і духовні практики монастиря Ефрата, з його містицизмом і аскетизмом, відобразилися в його працях про гімни та музику.
Ці тексти вважають фундаментом історії музики в англомовній Америці.
Багато німецьких музикантів скористалися зростаючим інтересом вікторіанських американців до «емоцій» та зробили величезний внесок у музичну традицію США.
Вивчайте історію Америки разом із Superprof
Німецькі американці проживають у Сполучених Штатах уже століттями.
Вони почали селитися в США ще з 1600-х років і згодом поширили свою культуру та звичаї.
Якщо ви хочете дізнатися більше про історію ірландських американців, історію італійської кухні в Америці чи будь-яку іншу тему, пов’язану з історією США, просто завітайте на Superprof.
Онлайн-платформа для навчання надає безліч корисної інформації про історію Сполучених Штатів Америки.
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
