Починаючи своє знайомство зі всесвітньою історією, не можна не помітити, що слово «імперія» зустрічається дуже часто: Римська імперія, Британська імперія і далі за історичним списком. Але що саме є сутністю цього історичного терміну? На що саме посилається це слово? І, що важливо, в чому різниця між королівством, просто великою країною та імперією?
У цій статті ми розглянемо, які інгредієнти формують імперію, яким чином цей термін використовується в історії та звідки взагалі виникла ця ідея. Ми також розглянемо найбільші імперії усіх часів, а сама стаття стане стислим гідом з історії їх заснування, розвитку та причин занепаду.
Імперії в історичному розрізі – що, де, коли
Коли чуємо термін «імперія», відразу виникає логічне запитання, що насправді робить імперію імперією. Тут не має значення площа територій, яку вона охоплює, або кількість людей, що живуть на цих територіях. Це, власне кажучи, взагалі не кількісне поняття і секрет імперії полягає не в кількісному значенні.
Те, що дійсно робить імперію імперією, це, в цілому, два ключові фактори: перший - це випадок завоювання або влади над багатьма різними територіями; другий - семантичний, що означає проблему мови. У першому випадку (фактор завойовництва) історики називають «імперіями» групи територій, що підпорядковані одній керуючій людині - безпосередньо чи опосередковано.
Хоча Британська імперія може бути дуже великою територіально, це ще не робить її імперією. Але якщо вона вторгнеться в Монголію і замінить її уряд, тоді у нас вже буде щось на зразок імперії.
Таким чином, імперії часто відзначаються етнічним, релігійним, мовним та культурним різноманіттям.

Для наступного прикладу, розглянемо Османську імперію. В її історії був період, коли частини її території були дуже різношерстніими - Єгипет, Болгарія, Греція і Ліван, а контролювалися вони осередком влади, який базувався в Туреччині. Ці країни складалися з різних "еялетів" (або адміністративних одиниць імперії) і керувалися губернаторами, які, в свою чергу, підпорядковувалися владі султана чи імператора. Така підпорядкованість, що була причиною імперських розширення та завоювань, вважається визначальною ознакою імперії.
Дві імперські стихії – вода та земля
Стихії – це не про гороскоп та астрологічні знаки, а про наукові факти та ще один історичний розподіл імперій на два основних типи відносно цих стихій.
Отож, імперії також поділяються на «суходільні» та «таласократії»: перші - це імперії, завойовані на суходолі, а другі - ті, що домінують на морі.
Велика Монгольська імперія є ідеальним прикладом першого типу, оскільки вона почала розширюватися під контролем Чингісхана на величезній території суходолу - монгольські степи. З самого початку існування своєї імперії Чингіс відправив військові походи у всі можливі напрямки з метою завоювання і підкорення якомога більше земель та в найшвидший проміжок часу.
Класний вчитель історії вже чекає на тебе!
Суходільні імперії часто є дотичними, що означає, що всі їх території з'єднані між собою. Тоді як таласократії (або морські імперії) можуть функціонувати в інший спосіб. Британська імперія є прикладом таласократії, оскільки вона захоплювала території по всьому світові: острови і порти, а також цілі країни, використовуючи потужність свого унікального флоту.

Природа слова «імперія» - зародження та занепад
Ще одне визначення імперії полягає в тому, що імперія сама себе називає в такий спосіб. Це відбувається тоді, коли керуюча особистість змінює свій титул з "король", скажімо, на "імператор". На сторінках всесвітньої історії це відбувалось досить часто. Відомий приклад - російська імперія. Тут царі займалися імперською діяльністю з часів Івана Великого і навіть раніше. Але історики не називали країну імперією до 1721 року, коли Петро вирішив назвати росію імперією і змінив самостійно її офіційну назву з царства.
Римська імперія зробила щось схоже, оскільки Октавіан, прийняв титул імператора, а сам Римський Сенат в Римі розширював свої кордони ще раніше (відносно даної події).
З іншого боку, Корея, у 1897 році, почала називати себе Великою Корейською імперією, навіть коли вона не володіла іншими територіями, більше того, вісім років потому була поглинута Японією.
Але окрім перехідних станів не можна не розглянути найтиповіші історичні причини занепаду та зникнення імперій.
В історії існує крилата фраза, що «рано чи пізно всі великі імперії занепадають», незалежно від процвітання чи миру, який вони можуть принести своїм людям з часом.
Геродот, грецький історик, який жив ще до формування Римської імперії, зміг це передбачити.
Тим не менше, історики сьогодні все ще не мають стовідсоткової згоди щодо причин занепаду імперій. Однак найтиповіші причини занепаду – це, зазвичай через те, що імператори, як головні керуючі органи, стають менш залученими до управління імперіями та слабшають. Або ж контрастно, на прикладі Монгольської імперії, можуть стати занадто потужними для управління зсередини чи стикатися з регулярними посяганнями ззовні (тут варто згадати Римську і Цинську імперії). Вищезгадані імперії не встояли та були серйозно ослаблені через війну.
Війни в історичному розрізі були найпопулярнішою причиною занепаду найпотужніших імперій.
Забронюй свій урок історії! Твій вчитель історії Київ вже на зв'язку!
Коротко про головне
Імперська діяльність, мабуть, існує з тих пір, як існує людська цивілізація. Проте перша імперія, яку точно зафіксувала історія - це Єгипетська імперія приблизно 3000 до н.е. Король Нармер з Верхньої Долини Єгипту завоював Нижню Долину і об'єднав їх в одну імперію. І шістсот років потому Аккадська імперія завоювала більшу частину Месопотамії, яка зараз охоплює території Іраку, Кувейту та частини Сирії, Саудівської Аравії й Туреччини.
А ось початок існування китайських імперій (династії) Шан і Чжоу фіксується приблизно між 1500 та 770 до н.е. Вони також відзначаються масштабністю та існували аж за сім століть до зародження Римської імперії.
Однак саме римляни вперше почали використовувати термін «імперія» в тому сучасному сенсі, який знаємо ми. Термін походить з латини, а саме слово «імператор» означає "командир". Римляни встановили стандарти для подальших напрямків західного імперіалізму, заклавши адміністративні та політичні основи для майбутніх західних урядів.
Римська імперія існувала з 27 до н.е. до 476 н.е. і у період свого розквіту під владою імператора Траяна володіла двадцять одним відсотком населення від усього світового населення того часу: від Персії на сході та до Англії на заході з Середземним морем, як центром своєї величної влади.
Монгольська імперія відома як найбільша суходільна імперія в історії світу. Вона була заснована Чингісханом, який об'єднав кочові монгольські племена у 1206 році. Але, маючи амбітну вдачу, він вирушив завоювати світ, що, до речі, майже сталося. Його імперія простягалася від Пекіна на сході Азії до Дунаю і Перської затоки на заході. Лише уявіть, цілих шалених дев'ять мільйонів квадратних миль! Проте, незважаючи на те, що він зміг на майже безкінечній території встановити тотальний період миру, відомий як Pax Mongolica, імперія таки розпалася. Після 1294 року Монгольські території поділилися на чотири частини, які стали політично незалежними але, врешті-решт, припинили своє існування.
Османська імперія з’явилася на історичній карті світу після розпаду Римської імперії на дві частини. ЇЇ східна половина стала відомою у світі, як Візантійська імперія, керуючі органи якої зосереджувалися в Константинополі. Вона існувала до 1453 року, коли Константинополь була завойований Мехмедом II Завойовником, нащадком Османа I, першого імператора Османської імперії, яку він заснував в 1301 році. Його династія керувала імперією зі Стамбулу (нова назва Константинополя) близько шести століть. Ця імперія охоплювала аж три континенти і вражає міксом суходільних завойованих територій та плодів морської майстерності. Хоча султани були мусульманами, імперія була дуже різнобічною і не застосовувала жодної форми примусової релігії.

Щодо династії Цін, то її початок фіксують на території Маньчжурії, на півночі Китаю, у XVII столітті. Династія Цін керувала імперією найдовший проміжок часу серед усіх китайських династій та найбільшою імперією в історії Китаю. Дана династія змогла сформувати кордони сучасного Китаю та об'єднати маньчжурів, монголів і ханських китайців в одну імперію. Видимі проблеми відчувалися лише в XIX столітті, коли в Китаї почала розвиватися християнська релігія та запустилася хвиля повстаннь та революцій протягом століття.
Російська імперія була похідною від російського королівства, яке існувало в 1547 році як царство. Однак у 1721 році, за часів правління Петра Великого, вона змінила свою назву на імперіальну. У свій піковий період (за правління Петра і Єкатерини Великої) дана імперія охоплювала частини територій на трьох континентах: Європі, Азії та Північній Америці (де вона володіла Аляскою). Саме завдяки цим масштабам, імперія прирівнюється до Британської та Монгольської. Російська імперія почала занепадати, коли повстання та вбивства загрожували стабільності трону. Абсолютну монархію знищено в 1917 році революцією більшовиків, яка перетворила імперію на республіку (державу із обраним головою).
Без перебільшень можна сказати, що Британська імперія сформувала сучасний світ, оскільки обсяг її колоній був величезним. Після досліджень іспанців та португальців в Америці, Британія (на той момент Англія та Шотландія окремо) почала накопичувати колоніальні активи по всьому світу. У період свого розквіту в XIX столітті Британська імперія володіла колоніями ( у різній кількості) на кожному континенті планети: від Австралії до Карибських островів, усією територією Індії та центральними локаціями Африки. Цілих двадцять три відсотки світового населення були під британським контролем і у світовому масштабі – це шалено високий показник. Саме колоніальна природа Британської імперії і стала причиною занепаду. Численні колонії врешті решт бажали незалежності та автономії.
Всесвітня історія – це захоплива подорож імперіями та подіями. Але для того, щоб вона мала чіткий маршрут з цікавими зупинками, вам потрібен професійний гід, який допоможе розібратись в історичній карті і проведе вас вірними та найкоротшими (але точно найяскравішими шляхами). Вашим гідом можуть бути не лише наші статті, але й наші репетитори. Цікавої подорожі вам!