Українське кіно давно перестало бути “для вузького кола поціновувачів”.
Тепер воно сміливо змагається на світових фестивалях, виходить на Netflix і збирає повні зали не лише в Києві, а й у Берліні чи Мельбурні.
Ми навчилися не просто знімати красиві кадри, а й розповідати історії, у яких легко впізнати себе із нашими переживаннями, гумором і навіть побутовими деталями.
І якщо ще десять років тому більшість знала хіба що кілька імен українських акторів, то сьогодні ситуація інша.
Нове покоління зірок виросло разом із новою хвилею кіно: чесного, емоційного і дуже різного, від історичних драм до абсурдних комедій.
У цьому гайді зібрані українські актори, яких варто знати. Вони грають головні ролі у фільмах, про які говорять на міжнародних фестивалях, знімаються в серіалах, що стають хітами, і доводять, що талант не має ні меж, ні акцентів.
Отож далі про тих, хто робить українське кіно впізнаваним і неймовірно живим.
Актори нового покоління
Українське кіно останніх років неможливо уявити без молодих акторів, які не бояться експериментів.
Вони працюють у міжнародних проєктах, беруть участь у фестивалях і створюють героїв, далеких від шаблонів:
| Олександр Рудинський | Ім’я, яке сьогодні звучить у світових кіноколах. Олександр отримав престижну нагороду BAFTA за короткометражний фільм Rites, і це стало справжнім проривом для українського актора за кордоном. Його робота – це завжди баланс між внутрішньою тишею й вибуховою енергією. У Рудинського є рідкісний талант робити персонажа справжнім навіть у кількох хвилинах екранного часу. Той випадок, коли глядач після перегляду не просто пам’ятає обличчя, а відчуває історію. |
| Дмитро Ярошенко | Його називають одним із найперспективніших акторів сучасного українського кіно. Дмитро з’являється у фільмах, де важлива не лише дія, а й внутрішня глибина персонажа. Один із найпомітніших проєктів – Памфір (2023), який отримав міжнародне визнання. Його герой є людиною, що стоїть між родинним обов’язком і свободою, і саме ця внутрішня боротьба робить роль живою й чесною. |
| Марина Кошкіна | Якщо ви дивилися Мирний 21, то її погляд точно не забули. Марина вміє передати емоцію без зайвих слів, лише очима чи рухом руки. Її героїні справжні, трохи вразливі, але сильні, і тому такі близькі глядачеві. |
| Олег Шульга | Відомий своїми ролями у військових і драматичних фільмах, він уособлює тип українського героя без пафосу. У стрічці Довбуш (2023) Шульга показав, що сила може бути тихою, а справжній патріотизм не потребує великих промов. |
| Віталій Ажнов | Він з’явився у серіалі І будуть люди і блискуче втілив складний і суперечливий образ Володьки Твердохліба – людини, розірваної між вірою в нову владу й любов’ю до рідних. Його герой викликає одночасно і розуміння, і обурення, змушує замислитись над тим, як легко зламати людину обставинами. Віталій належить до нового покоління українських акторів, які грають чесно, фізично і психологічно точно, тому кожен його кадр справжній, без фальші. |
Бюджет – понад 60 млн грн! Це ще й перше українське фентезі. Фото: Unsplash
Визнані майстри українського кіно
Якщо молоді актори приносять у кінематограф свіжість і драйв, то ці таланти його основа.
Вони грали тоді, коли українське кіно тільки шукало свій голос, і продовжують творити сьогодні, коли цей голос звучить упевнено й гідно.
Їхні імена – це не просто рядки у титрах, а частина культурної пам’яті.
| Ада Роговцева | Жива легенда українського театру і кіно. Її ролі – це історія епохи, а її голос можна впізнати з перших секунд. Вона грала у фільмах Поводир, Господи, прости нас грішних, Вічний поклик, а на сцені Національного театру імені Франка створила десятки жіночих образів, які стали взірцем акторської майстерності. |
| Богдан Ступка | Ім’я, яке стало синонімом великого українського кіно. Його ролі у фільмах Свої, Водій для Віри, Тарас Бульба – це приклади того, як актор може бути одночасно глибоким, сильним і людяним. Ступка залишив після себе школу, яку сьогодні продовжує його син Остап. |
| Ірма Вітовська | Її називають душею сучасного українського кіно. Вона може зіграти все: від глибокої драми до ніжної іронії. У фільмі Мої думки тихі Ірма створила образ матері, у якій глядач упізнає когось свого – справжнього, часом смішного, але безмежно люблячого. Її акторська гра про точність у кожній інтонації й емоція, що доходить просто до серця. |
| Ахтем Сеітаблаєв | Актор, режисер, продюсер і, без перебільшення, символ сили та гідності. Ахтем зняв Кіборгів, а також зіграв у Чужій молитві й Довбуші. У кожному з цих проєктів є його фірмовий стиль – чесність і глибина без надмірного пафосу. |
| Віктор Жданов | Актор, який не потребує гучних сцен, щоб залишитися в пам’яті. Його ролі завжди справжні, з тією чоловічою стриманістю, що каже більше за будь-які монологи. У Кіборгах він став символом людяності під час війни, а в Довбуші – символом незламності. |
| Ольга та Наталя Сумські | Сестри, які уособлюють різні грані українського кіно. Наталя – спокійна сила, глибина і класика у найкращому сенсі. Її ролі вражають харизмою й інтелектом, вона вміє створити атмосферу однією фразою. Ольга – яскрава, емоційна, харизматична. Вона прославилася роллю Роксолани, що стала культовою для цілого покоління, і з тих пір залишається однією з найвідоміших акторок України. Разом вони показують, що талант – це і спадковість, і самобутність. |
| Остап Ступка | Остап Ступка Продовжувач легендарної акторської династії, але з власним сучасним обличчям. Остап не боїться братися за складні, суперечливі ролі. Його акторська енергія завжди відчутна навіть у мовчанні. Він формує нове обличчя українського театру і кіно, не забуваючи про корені. |
Українські актори, які підкорюють світ
Ще кілька років тому ми дивилися голлівудські фільми і думали: “Було б круто побачити там когось свого”.
А тепер бачимо. У
країнські актори все частіше з’являються у міжнародних проєктах, отримують нагороди, знімаються для Netflix і впевнено доводять, що талант не має прописки.
| Іванна Сахно | Якщо ви фанат Star Wars чи Pacific Rim: Uprising, то точно бачили її в дії. Іванна – акторка, яка вміє поєднати ніжність і бойовий дух. Народилася в Києві, а тепер працює в Голлівуді, не забуваючи говорити про Україну на кожному килимовому показі. Її шлях доказ того, що український акцент у кіно звучить красиво, коли за ним стоїть щирість і сила. |
| Олег Сенцов | Його ім’я знає весь світ – спершу як режисера, а тепер і як актора. Після гучного Носорога, який потрапив на Венеційський кінофестиваль, Сенцов упевнено рухається далі. Його поява на екрані завжди має вагу, бо він не просто грає — він проживає те, що говорить. І навіть короткий епізод у його виконанні відчувається як документ правди. |
| Дарина Бартошевич | Наймолодша серед тих, хто вже здобув визнання за кордоном. Після головної ролі у фільмі Стоп-Земля Дарина потрапила до короткого списку європейських кінопремій і стала відкриттям року. Її природна акторська подача нагадує ранніх героїнь Софії Копполи — тих, хто не намагається бути кимось іншим, а просто залишається собою. |
| Алексей Горбунов | Людина, яку в Європі впізнають навіть без титрів. Горбунов — актор зі справжнім магнетизмом. Він працює у проєктах Польщі, Чехії, Німеччини, і всюди залишається самим собою: українцем, який не заграє, а просто грає чесно. Його ролі — це завжди історії людей, які шукають свободу, і, мабуть, тому його так цінують режисери з різних країн. |
Ті, хто тримають стрій
Українські актори сьогодні живуть у двох реальностях: на екрані та на передовій.
Частина з них тимчасово залишила знімальні майданчики, аби захищати країну.
Інші назавжди залишились у наших серцях як приклад мужності.
| Володимир Кравчук | Актор київського «Дикого театру», який у перші дні повномасштабного вторгнення пішов служити до Збройних сил України. Його ролі завжди були емоційними, чесними. Володимир продовжує боронити країну та водночас залишається голосом культури, що не мовчить навіть під обстрілами. У фільмі, який нещодавно з’явився на екранах «Ти – Космос» (2024) Кравчук зіграв українського далекобійника Андрія Мельника, який вирушає у дворічну космічну місію, щоб позбутися ядерних відходів. Коли Земля вибухає, він залишається, можливо, останньою людиною у Всесвіті. І саме тоді чує голос жінки – французької науковиці Катрін. Їхній зв’язок крізь безмежний космос стає історією про самотність, надію і людяність, що не зникає навіть у вакуумі. |
| Паша Лі | Його усмішка запам’яталася за ролями у фільмах Selfieparty та Тіні незабутих предків. Після початку війни Паша не виїхав із країни, а вступив до лав територіальної оборони. У березні 2022 року він загинув під Ірпенем, прикриваючи цивільних. Для колег і глядачів він залишився символом людини, яка не грала у героїв – вона просто була ним. |
| Юрій Філіпенко | Актор і режисер, відомий своїми роботами у театрі й на телебаченні. Він грав у виставах Енеїда та Постійні мешканці в Київському театрі драми й комедії, а також з’являвся у короткометражних проєктах, що досліджували тему пам’яті та вибору. Коли почалася повномасштабна війна, Юрій пішов служити до Збройних сил України. Його мрія повернутися на сцену після перемоги, на жаль, не здійснилася, але його ім’я залишилося серед тих, хто своїм життям довів: українська культура – це теж форма опору. |
Стрічки «Мої думки тихі» і «Захар Беркут» були доступні на платформі в багатьох країнах світу. Фото: Unsplash
15 українських фільмів, які варто переглянути
Українське кіно останніх років – це вже не просто «для галочки». Воно емоційне, чесне й візуально потужне.
Ці стрічки доводять – ми можемо створювати фільми, які зачіпають так само сильно, як найкращі світові драми.
Отож дуже стисло, але дуже тепло і дуже рекомендовано до перегляду:
1. “Довбуш” (2023, реж. Олесь Санін)
Масштабна історична драма про легендарного опришка, знята з неймовірною любов’ю до Карпат і українського фольклору.
2. “Памфір” (2022, реж. Дмитро Сухолиткий-Собчук)
Сюжет, який пробирає до кісток. Родинна драма, що поступово перетворюється на трагедію з потужною метафорою про свободу.
3. “Мої думки тихі” (2019, реж. Антоніо Лукіч)
Теплий і трохи кумедний фільм про стосунки матері та сина. Ірма Вітовська тут геніальна.
4. “Luxembourg, Luxembourg” (2022, реж. Антоніо Лукіч)
Брати-близнюки, полтавські дороги і спроба розібратися з минулим – фільм, який однаково смішний і зворушливий.
5. “Стоп-Земля” (2021, реж. Катерина Горностай)
Найчесніше кіно про підлітків і дорослішання. Без прикрас, без фальші, з реальними емоціями.
6. “Ти – Космос” (2024, реж. Сергій Крутько)
Науково-фантастична драма, що поєднує реалії війни і філософію всесвіту. Один із головних акторів — Володимир Кравчук, який нині служить у ЗСУ.
7. “Кіборги” (2017, реж. Ахтем Сеітаблаєв)
Фільм, після якого важко не відчути гордість. Заснований на реальних подіях оборони Донецького аеропорту.
8. “Бачення метелика” (2023, реж. Максим Наконечний)
Поетичне й болюче кіно про війну очима жінки-військовополоненої. Символічний, глибокий, важкий — але необхідний для перегляду.
9. “Толока” (2020, реж. Михайло Іллєнко)
Фільм-метафора про українську витривалість. Казка, історія, поема — усе в одному.
10. “Захар Беркут” (2019, реж. Ахтем Сеітаблаєв, Джон Вінн)
Епічна екранізація класики Франка з вражаючими пейзажами Карпат і потужним акторським складом.
11. “Поводир” (2014, реж. Олесь Санін)
Про кохання, зраду і ціну свободи в 1930-х. Один із найвідоміших українських фільмів у світі.
12. “Атлантида” (2019, реж. Валентин Васянович)
Післявоєнна Україна майбутнього. Стриманий, глибокий, майже без слів — але емоцій вистачить надовго.
13. “Клондайк” (2022, реж. Марина Ер Горбач)
Фільм, який вражає тишею й напругою. Історія родини на Донбасі у 2014 році, що намагається вижити посеред хаосу війни. Це не просто драма — це погляд на те, як війна входить у дім, коли ти до цього зовсім не готовий.
14. “Королі репу” (2023, реж. Мирослав Латик)
Фільм про український хіп-хоп, бунт і спробу залишитися собою в системі.
15. “Щедрик” (2022, реж. Олесь Янчук)
Зворушлива історія про людяність у часи війни. Складно стримати сльози — але саме такі фільми зберігають нашу пам’ять.
Українське кіно пройшло шлях від “знімаємо на ентузіазмі” до “показуємо на міжнародних фестивалях”.
І, здається, це лише початок. У нас є потужні актори, молоді режисери, глядач, який вміє цінувати справжнє.
І той момент, коли українське кіно нарешті вийшло з тіні Netflix, уже настав.
Тож, можливо, саме зараз варто не просто “подивитись фільм”, а побачити Україну – її силу, гумор, ніжність і правду.
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
