Для багатьох термін «сольфеджіо» включає в себе багато речей: досить болісний досвід або навіть спогад про страшне навчання. Навіть якщо це слово вилучили з підручників і замінили словом «музичне виховання», воно все ще присутнє у свідомості людей. Більше того, питання, які виникають у молодих студентів, говорять самі за себе: чи справді потрібні вправи сольфеджіо? Навіщо вивчати теорію музики? Чи якась практична користь для мене як молодого музиканта?
Розкладаємо по полицях питання і відповіді у цій статті.
Які переваги надає вправляння у сольфеджіо?
Теоретичний аспект музики іноді «страшний», але справжня причина цього страху, ймовірно, пов’язана з її труднощами: багато речей, які потрібно запам’ятати; логіка, яку потрібно засвоїти; інтелектуальні рефлекси, якими необхідно оволодіти...
Музика — це складне мистецтво, яке передбачає фізичні навички та володіння передовими інтелектуальними й логічними концепціями. Проте майстерність у сольфеджіо приведе вас до свободи та повноти, яких кожен музикант прагне для свого розвитку. Уроки сольфеджіо є обов’язковим предметом в будь-якій музичній школі. Світ мелодійно організованих звуків відкриває двері тільки для втаємничених. Щоб розуміти музику, треба вчитись. Щоб насолоджуватись гармонією звуків, потрібно мати розвинений смак. Вміння розуміти і знатись на музиці належить до царини аристократів.
Факти про користь від музичних занять та уроків сольфеджіо безпосередньо:
- Вивчення теорії музики сприяє розвитку абстрактного мислення.
- Виконання музики тренує просторове мислення: потрібно одночасно виконувати поточну частину твору, знати наступну та пам’ятати про попередню, залежно від цього регулюючи виразність гри чи співу.
- Запам’ятовування нотних текстів, музичних позначень, звучання інтервалів, акордів, ладів тощо розвивають постійну пам’ять.
- Музичні заняття дуже добре розвивають пам’ять та мислення. Не дарма сольфеджіо за складністю іноді порівнюють із вищою математикою!
- Економія часу на розучуванні твору чи пісні
Сольфеджіо об’єднує всі базові знання, якими має оволодіти музикант чи співак. Теорія музики, зокрема, доведена до досконалості нотна грамота, дозволяє легко та швидко читати ноти. Тому розпізнати та вивчити мелодію та акомпанемент пісні стає легше. І навпаки, покладаючись лише на прослуховування музики, процес навчання може тривати довше.
Крім того, потрібно прослухати п’єсу кілька разів, щоб виявити всі деталі, які складають твір або пісню, що вивчається, наприклад, ритм, використані акорди, нюанси, акценти. Всі ці елементи вказані в партитурі. Тому оволодіння теорією музики є величезною перевагою для співаків і музикантів. Це допоможе їм не витрачати час. Який би твір чи пісню не грали, вивчення напам’ять відбуватиметься швидше. Все, що вам потрібно зробити, це тренуватися, щоб покращити свою гру! - Навчатися грі на інструменті стає легше
Вивчитися грати на будь-якому музичному інструменті ніколи не буває легко. Але знання теорії музики може значно полегшити роботу. Дійсно, оскільки майбутній музикант вміє читати партитуру та розуміє різні техніки, які використовують композитори, він може більше зосередитися на власне технічних моментах , а отже, у нього буде більше шансів швидко прогресувати і мати повну свободу у володінні інструментом. - Здобути впевненість
Виконувати вправи з сольфеджіо – це поглибити свої музичні знання та розвинути навички. В результаті читання нот стає легшим і потроху зменшується ризик помилки. Сольфеджіо оптимізує навички слухання, тому музикант впевнений у своїй здатності відтворити твір найкращим чином. Тому ми можемо сказати, що вивчення теорії музики значно підвищує впевненість у собі. Розуміння та засвоєння теорії музики також є запорукою успіху. Яку б музику вони не грали, музиканти зможуть легко та швидко приєднатися до інших музикантів, наприклад, у групі, оскільки сольфеджіо є універсальною мовою. - Створювати мелодії з легкістю
Очевидно, що кожен, хто володіє музичним талантом, може створити гарну мелодію. Але якщо композитор не володіє необхідними навичками, щоб написати свій твір на папері або в нотному редакторі, це може викликати у нього деякі незручності. По-перше, є ризик забути мелодію, яка прийшла до нас геніальним спалахом! Потім буде важко представити свою творчість іншим музикантам, щоб вони могли її інтерпретувати. Без цієї майстерності, як ви можете пояснити іншим, де грати стаккато, легато, піанісімо чи фортисімо? - Вміння імпровізувати
Знаючи теорію і розбираючись у ладах, ви зможете впевнено музикувати у будь-якому стилі та жанрі. Погодьтеся, це значно розширить палітру ваших професійних можливостей як музиканта чи співака.
Чому ж люди не люблять сольфеджіо?
Часто люди, що закохані у музику та гармонію, ненавидять сольфеджіо, хоча це серйозна і дуже важлива дисципліна. В принципі, це не так важко зрозуміти. Адже погодьтеся, що запам'ятати і розібратися в такому об'ємному матеріалі досить складно, а це ми ще не торкалися історії сольфеджіо.
На даний момент часу можна виділити наступні основні причини нелюбові до сольфеджіо:
- Відсутність природного абсолютного слуху. Учневі складно запам'ятовувати звуки, на обробку висоти потрібно більше часу, в результаті на тлі інших більш успішних учнів може виробитися комплекс, а отже, і нелюбов до предмету. Але дуже мало людей мають цей дар від природи, тому не гризіться.
- Музична обдарованість. Як би парадоксально це не звучало, але діти і дорослі, які від природи наділені музичними здібностями, часто розчаровуються: вони чують точну висоту звуку і можуть безпомилково визначити тональність, а якщо ще й почуття ритму не кульгає, то сольфеджіо взагалі втрачає для них весь сенс. Як показує практика, такі люди починають пропускати заняття, разом з цим втрачається теоретична база, починаються проблеми в предметі.
- Погані оцінки з предмету. Складність сольфеджіо полягає в тому, що необхідний час, щоб виробити певний практичний навик. Комусь потрібно більше часу, комусь менше, при цьому етапи контролю знань ніхто не відміняв. У підсумку, людина, яка намагається отримати знання, може отримати погану оцінку, що відповідно не є стимулом.
- Некомпетентний педагог. Скільки історій, про те, що учні ненавиділи музичну теорію через педагога, який відбивав будь-яке бажання займатися. На щастя, уроки сольфеджіо з репетитором Superprof можуть змінити вашу думку!
- Жорсткий контроль батьків або самоконтроль, якщо ви прийшли до музики самостійно в дорослому віці. Багато батьків прагнуть зробити з власних дітей Моцартів, вони годинами мучать дитину заняттями, вбиваючи його самостійність. Звичайно, контроль в заняттях з боку батьків необхідний, але музика не повинна перетворюватися на тортури. Батько Паганіні замикав власну дитину в комірчині і позбавляв їжі, якщо Нікколо не вивчав уроки. Звичайно, дитина стала знаменитою, але якою ціною? Займатися музикою – це велике задоволення, учень повинен зрозуміти це сам. І кому потрібні потім сеанси з психологом, щоб позбутися дитячих проблем?
- Проблеми з зором. Неочевидна причина, яка трапилася мені на французькому форумі: користувач поділився, що ненавидів уроки сольфеджіо, бо партитури і нотний стан в зошиті були надруковані занадто дрібно, тож йому було фізично боляче на уроках.
Думаю, це всі причини, які заважають по-справжньому захопитися предметом і усвідомити його значення і необхідність, але якщо у вас є/були свої причини не любити сольфеджіо, додайте їх у коментарях.
Сольфеджіо: друг чи ворог?
По-перше, вивчати сольфеджіо тільки заради вивчення сольфеджіо не має сенсу. Теорія музики представляє інтерес лише тоді, коли вона пов’язана з практикою гри на інструменті. Сольфеджіо — це інструмент для кращого розуміння, кращого відтворення та кращої інтерпретації музики. Ви дійсно повинні представити сольфеджіо як допомогу, підтримку, а не як обмеження.
Важливо, щоб вчителі музики зуміли донести до учнів, що теорія музики дозволить їм вивчати музику швидше та ефективніше. Ноти складно читати, але вправи з сольфеджіо просто дозволять їм подолати труднощі. Кінцева мета під час гри на фортепіано, гітарі чи будь-якому іншому інструменті — інтерпретувати твір, оживити його і, перш за все, довести читання нот з листа до автоматизму, щоб ці технічні труднощі були забуті. Процес має бути приємним і плавним.
Деякі сучасні композитори вважають, що знання теорії музики нівелює їхню творчість, обтинає, так би мовити, крила натхненню. Вони бояться замкнутися в теоретичних схемах. На це я кажу 2 речі:
- Ці музиканти більшу частину часу замикаються на тому, що вони вміють робити. Вони завжди тупцюють на місці з однаковими каденціями або послідовністю акордів. Тоді вони розуміють, що вся їхня музика вторинна, і вони самі є в’язнями власних шаблонів, які не можуть ані зламати, ані навіть зрозуміти. Таким чином, їм дуже важко вирватися з цієї в’язниці.
- Деякі музиканти також можуть похвалитися тим, що знайшли цікаві акордові послідовності, які є результатом нічного музичного натхнення. Але якщо придивитися ближче і прислухатися пильніше, то те, що вони написали, здебільшого є просто класичною та добре відомою гармонічною «формулою». Словом, це якби ми винайшли гарячу воду. Немає нічого надзвичайного.
Тож, звісно, ви повинні знати, як звільнитися від теорії, щоб ваша творчість проявила себе, але пам’ятайте, що знання музичної теорії та гармонії також може допомогти кожному досліджувати шляхи, які досі були невідомі.
Що робити гітаристам?
Багато хто вважає, що гітаристам можна обійтися без уроків сольфеджіо. Так, випадок гітари особливий, оскільки це один із рідкісних інструментів, який можна опанувати без вивчення музичної теорії, лише за допомогою табулатур.
Деякі талановиті гітаристи змогли обійтися без сольфеджіо, тому що вони належать до дуже замкнутої касти геніїв з дуже хорошим слухом. І якщо з огляду на всі перераховані вище причини вивчення теорії музики – це добре, є також причини обійтися без цього або, принаймні, відкласти.
Сольфеджіо має кілька недоліків щодо гітари, наприклад, де грати ноту чи яку техніку використовувати. Крім того, початківців часто відлякує трудомістке вивчення музичної теорії. І якщо наявність табулатур дає можливість навчитися грати на гітарі, не знаючи теорії музики, то навіщо братися за цю важку справу? Без теорії музики дійсно можна обійтися або, принаймні, відкласти її вивчення на потім.
Але фахівці сходяться на тому, що оволодіння теорією музики дозволяє вийти за рамки свого мистецтва.
Сольфеджіо не обов'язково мусить відповідати тому образу душевних тортур, з яким вона пов'язана.
Що стосується гри на гітарі, то сольфеджіо можна не розглядати як обов’язковий крок до опанування інструментом, якщо ваша мета – грати на студентських капусниках, але ви повинні розуміти незаперечні переваги музичної теорії як дисципліни та поцікавитися нею, коли вона буде вам справді корисна. А ми, до речі, уже подбали про добірку онлайн ресурсів для вивчення сольфеджіо і когорту професійних репетиторів на Superprof!
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
