Мовлення – це важлива складова гармонійного розвитку особистості.
Гарне та чітке мовлення – це запорука успішної кар’єри, впевненості в собі та своїх силах. Саме тому важливо закласти міцний мовленнєвий фундамент з перших років життя дитини. Навіть, коли в дитячому віці вам здається, що регулярне некоректна вимова звуку чи слова малюка – це дрібничка, повірте, така дрібничка може перерости в дорослий комплекс і турбувати все життя. Те, що легко коригується в ранньому віці, в дорослому потребує набагато більше часу, ресурсів та може зайняти півжиття.
Але перш, ніж розбирати логопедичні деталі та давати поради, вкрай важливо зрозуміти, чим займається лікар-логопед і що таке «логопедія».
Отож, логопедія - наука, яка вивчає мовленнєві порушення найрізноманітнішого характеру та корегує їх. Відповідно, логопед – фаховий лікар, який виявляє та коригує порушення мови у дітей.
Логопед має декілька суперсил, тому що, окрім виявлення та коригування, в процесі своєї роботи він допомагає розвивати дитячі мислення, увагу, пам'ять і навіть моторику. Тому батькам варто позбутися нав’язливого стереотипу, що відвідати з малечею логопеда – це визнати свою батьківську слабкість і неспроможність вирішити проблему самостійно.
Навпаки, регулярні перевірки у логопеда допоможуть долучити фахівця до гармонійного дитячого розвитку. Виходячи з віку дитини, логопед перевірить, чи правильно вона вимовляє звуки, скільки слів нараховує дитячий лексикон, наскільки правильно малеча вміє складати фрази і речення, а також визначить інші комунікативні навички малюка.
Червоні логопедичні прапорці
Скоріше за все, коли батьки читають фразу «дефекти мовлення», то у них почне спрацьовувати панічний важіль і ті самі дефекти в такому стані можуть вбачатися та чутися у кожному складі, слові та лепетанні малюка. Вкрай важливо, поставити собі умовні червоні прапорці і зрозуміти, коли ж дійсно потрібно звертатися до логопеда і починати робити мовленнєві вправи з дитиною.
Отож, як зрозуміти, що ваш малюк потребує логопедичної допомоги?
До якого саме спеціаліста звертатися та в якому віці вкрай необхідно спостерігати та прислуховуватися до дитячого агукання? Спробуємо розібрати детально усі ці моменти та створити корисний логопедичний список, який стане в нагоді батькам та дітям.
Список, який допоможе татові та мамі зорієнтуватися у вікових категоріях та відповідних мовленнєвих вимогах да кожного віку:
- До кінця першого року життя дитина має пробувати говорити слова-склади. Зазвичай, це однакові повторювані склади, так званий лепет: «бу-бу-бу, та-та-та, ма-ма-ма …». Також будьте уважні, якщо ви звертаєтесь до дитини, вона має реагувати на ваше звернення, якщо ж ні, то обов’язково заплануйте свій перший похід з малечею до логопеда.
- До півторарічного віку малюк продовжує розвивати своє просте, але таке важливе, мовлення і вже починає вживати слова, змінюючи їх закінчення: «баба» - «бабі», «мама» - «мамі».
- До двох років малюк починає формувати фрази, які складаються з двох простих слів, тим самим, ускладнюючи свій словниковий запас. У дитини з’являються словосполучення, що натякають на перші сигнали розвитку зв’язного мовлення: «баба, дай», «мама, на».
- У віці трьох-чотирьох років дитяча мовленнєва система активно розвивається і малюк наче «розговорюється». Він починає активно описувати побачене. Речення ускладняються і до двох слів додаються ще два-три. Дитина готова вчити маленькі віршики та вживати шиплячі звуки.
- В п’ять років дошколярик говорить розгорнутими фразами, а його слова – складні та «дорослі». Він може переказувати невеликі тексти та вживає лексико-граматичні категорії коректно.
Вищезазначені вікові періоди та їх короткі логопедичні характеристики є лише приблизним орієнтиром.
Найголовніша порада для батьків проста – слухати свою дитину та себе, а за будь-яких сумнівів не боятись відвідувати логопеда
Саме він, а не навчальні відео чи поради друзів, визначить, чи відповідає мовлення вашого малюка його віковим періодам.
Звернули увагу – звернулися до логопеда
Незважаючи на те, що дитяче мовлення найактивніше розвивається у віці 2-4 років, варто пам’ятати, що кожен малюк – унікальний і його мовленнєвий апарат має теж свої індивідуальні особливості. Саме тому раз на рік будьте готові відвідувати логопеда у плановому форматі.
Якщо ж ви розумієте, що мовленнєвий розвиток іде не так, як ви очікуєте, і у вас є сумніви, сміливо звертаєтеся до логопеда частіше. Фахівець має підтвердити, що це не затримка мовленнєвого розвитку на фоні певних мозкових дисфункцій.
А ось на що саме варто звернути увагу та які моменти вас мають занепокоїти, читайте далі:
- до одного року дитина не видає жодних агукаючих звуків та не промовляє прості слова-лепетання («ма-ма-ма, бу-бу-бу») та не реагує на звертання до неї;
- в півтора -два з половиною роки малюк не говорить чітко прості слова («баба», «киця», «дай», «пити») , а продовжує лепетати своєю дитячою і нікому незрозумілою мовою;
- від двох до трьох років малюк все розуміє, але відмовляється говорити і не використовує в реченнях та питаннях більше ускладнені слова «чому», «як», «що». Дитині комфортно все ще показувати жестами та лепетати замість повноцінних слів та коротких речень;
- в чотири - п'ять років дитина вимовляє певні звуки некоректно, погано запам’ятовує (або ж взагалі не може запам’ятати) вірш та губить букви в словах. Малюк продовжує пом’якшено лепетати, що на перший погляд може здаватися дитячими веселощами, але в такому випадку лише логопед встановить характер такого лепетання («сйонік», «тяйнік», «сяпка»);
- у віці п’яти-шести років дитина все ще погано вимовляє звуки, не може повноцінно переказати невелику історію, невірно відмінює слова. У школі, відповідно, у неї труднощі з читанням та письмом;
- у будь-якому віці у дитини після травми голови почалися проблеми з мовленням, в такому випадку потрібно терміново звернутися не лише до логопеда, але й до невропатолога.
Головне, що потрібно пам’ятати батькам, розвиток зв’язного мовлення у дитини – це не тільки звуковимова, а й цілий комплекс навичок та вроджених і набутих рефлексів, які потребують як дитячої, так і дорослої уваги.
Виховуючи малюка та готуючи його до школи, необхідно працювати над правильною вимовою. Батьки зобов’язані формувати у малечі правильні мовленнєві звички шляхом власного прикладу. Незважаючи на те, що тато та мама звісно ж обожнюють пестити свою дитину, варто слідкувати, яку саме мову та слова чує від вас дитина. Вона – це губка, яка миттєво поглинає як хороші мовленнєві звички, так і погані.
Батькам та вихователям варто регулярно робити вправи з дитиною для покращення вимови та виразністю їх усного мовлення. Читати книги для збагаченням словникового запасу дитини і пропонувати малечі переказувати почуте для точності та правильності вживання слів.
А в перших класах школи вчителі мають залучати дитину до розвитку словосполучень та речень і допомагати плекати зв'язне мовлення одночасно, налаштовуючи дитячі механізми грамотного орфографічного письма.
Що за чудернацький звір ЗМР?
У дитячому віці позбутися мовних дефектів набагато простіше, ніж у дорослому. Більше того, за останні 20 років у світі відслідковується вже тенденція цілої хвилі мовленнєвих проблем у дитячому віці. На часі до логопеда звертаються в сім раз частіше, ніж це було у 2000-х. Здавалось би дивно читати таку статистику, враховуючи розвиток цифрових технологій і людства загалом.
Чи можна пояснити затримку мовного розвитку (ЗМР) у дитини однією загальною формулою, якою зможуть користуватися батьки для попередження ЗМР? На жаль, ні.
Як вже було згадано, кожна дитина унікальна, хоча й, з іншого боку, всі біологічні механізми у дітей працюють плюс-мінус однаково. Але фундаментом для ЗМР завжди будуть два аспекти – біологічний та соціальний.
- біологічна складова включає в себе: перебіг вагітності, генетичні особливості, ускладнені пологи, інфекційні захворювання, які малюк переніс в ранньому віці;
- щодо соціальних причин, то тут не можна не відмітити безпосередній вплив батьківських станів - підвищена тривожність та занижена самооцінка, гіперопіка та ревнощі. А також тяжкою формою психологічного тиску з боку батьків є аб’юзивний метод виховання з елементами залякування;
- окремою причиною затримки мовного розвитку можна виділити анатомічні бар’єри: неправильний прикус, аномальної будова твердого піднебіння, відсутность чи дефекти різців, патологічні змін голосового апарату та інші.
Отож, знаючи ворога в обличчя, батькам точно буде легше його здолати. Не нехтуйте кваліфікованою допомогою та внесіть візити до логопеда в свій щоденник. Навіть, якщо ви об’єктивно розумієте, що причин для хвилювань не спостерігається і не чується, час від час консультуйтесь з фахівцем і виконуйте його поради для гармонійного розвитку дитячого мовлення. Не ставте діагнози самостійно і не намагайтеся знайти відповіді на свої логопедичні та виховні питання на форумах. Форуми – не є надійним джерелом, оскільки вони не бачать фізичного та психологічного станів вашої дитини.
Пам’ятайте, що, на перший погляд, незначні мовні дефекти (наприклад, вже традиційна некоректна вимова «Р») у дошкільному віці можуть перерости в справжні проблеми для дорослого. І тут, на жаль, почнеться той самий ефект снігової лавини, коли дорослий починає обростати комплексами, страхами та фобіями.
Окрім того, не приділяючи уваги дитячим мовним дефектам, батьки ризикують «виростити» у дитини наступні хвороби: дисграфія (дитина чи дорослий повторює одні й ті ж самі орфографічні помилки), дізорфографія (відсутність у дитини здібностей та навичок для освоєння орфографії), дислексія (проблеми у дитини чи дорослого з оволодінням письма та читання).
У дорослому віці гарне мовлення, яке наповнене літературними словосполученнями та метафоричними оборотами, чітка вимова звуків та слів, правильно побудовані речення – все це дає можливість рости та підкорювати все нові та нові вершини.
А ще додайте до попереднього списку здорову впевненість в собі та в своїх силах, готовності заводити нові знайомства, рухатися по кар’єрній драбині.
Мовлення та мову потрібно плекати з найменших років життя, а в дорослому віці – розвивати та доглядати, саме тому потурбуйтеся про перші слова вашого малюка у всіх можливих сенсах.
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
