Чеська мова – це чарівний аспект слов'янської культури, який варто вивчати та розуміти. Тим більше, багато українців їздили працювати до Чехії десятиліттями, а з 2022 року тисячі наших біженців знайшли прихисток у цій країні.
У цій статті ми розглянемо не лише історію чеської мови, але й переваги, які вона пропонує українцям, що вирішили розгорнути свій лінгвістичний горизонт.
Ми спробуємо заглибитися у світ виникнення та розвитку цієї мови, з'ясуємо, як вона змінювалася впродовж століть, та розглянемо, чому вивчення чеської мови може бути цікавою можливістю для українців.
Давайте спробуємо дослідити всю глибину та різноманіття чеської мови разом.
Історія чеської мови почалася тисячу років тому
Чеська мова, або як її м’яко називають чехи — «чештина», розвивалася поступово. Вона невпинно змінювалася, перш ніж набула свого сучасного вигляду.
Чеська бере свій початок з праслов'янської мови, яка була спільним предком для усіх слов'янських мов. Праслов'янська мова, як припускає її назва, була основною мовою для усіх слов'янських племен після їхнього прибуття до Європи. Так, ви правильно подумали про аналогію з латиною – матір’ю усіх романських мов.
У результаті великої слов'янської експансії племена продовжували активно заселяти території сучасної Чехії протягом 5 та 6 століть. Після того, як слов’янські народи розселилися регіонами, які вони займають досі, мовні відмінності стали помітнішими.
Початком становлення та розвитку чеської мови як самостійної одиниці вважають кінець першого тисячоліття нашої ери. Значні зміни у мові збігалися з ключовими етапами чеської історії. Пропонуємо трохи зануритися в історію цих змін за періодами.
Репетитор з чеської мови - клік-клік!
Найдавніший етап: кінець 10 століття – середина 12 століття.
У період до писемності чеська мова існувала переважно у формі мовного континууму, з різними діалектами та варіантами, що використовувалися різними племенами та групами. Дописемний період передбачав передачу знань та історій усно, що сприяло розвитку мови в усному вигляді.
З цього періоду не залишилося жодних письмових свідчень. Для записів використовувалася латина та старослов’янська мова (лінгвістичні детективи вже склали факти і зрозуміли, звідки латинський алфавіт і слов’янська лексика у чеській мові).
Феодальний етап: середина 12 – кінець 13 століття
У цей час з’являються перші чеські переклади окремих слів та фраз. Для їх написання спочатку використовувався лише латинський алфавіт, проте протягом 13 століття стали з’являтися диграфи та триграфи – послідовності з двох або трьох літер, якими записувалися звуки, що не мають латинського еквівалента. Наприклад, звук /ш/, тобто сучасне «š» писали буквосполученням «ss». Найбільш раннім письмовим свідченням вважається Літомержицький капітул (Zakládací listina litoměřické kapituly), де чеською мовою було написано два речення.
Загалом саме латина та старослов'янська, дві літургійні мови, вплинули на розвиток чеської у її найдавнішій формі.
Пізніше цю роль перебрала німецька мова через значну німецьку колонізацію, яка спричинила чесько-німецьку двомовність, розповсюджену по великим чеським містам.
Німецька мова також стала престижною мовою, частина чеського панства стала користуватися нею. Але окрім мовних питань, колонізація призвела до значних змін у складі національних чеських земель.
Богемія та Моравія більше не були просто територіями одного етносу, який би спілкувався чеською мовою та мешкав на цих територіях впродовж багатьох століть. В результаті два регіони сформували конфедерацію, де мешканці двох національностей співіснували протягом семи століть, аж до Другої світової війни.
І якщо німецька спричиняла значний вплив на розвиток чеської мови з другої половини 13 століття, то чеська мова в свою чергу і в цю ж епоху вплинула на польську, яка увібрала в себе значну частину релігійної термінології.
І це парадоксальний історичний факт, оскільки населення Чехії у Європі вважається більш атеїстичним, а Польща залишається одним з натхненних прибічників католицької церкви.
Літературний етап: 14 - 15 століття
У 14 столітті чеською мовою пишуть літературні твори різних жанрів. Поступово чештина починає проникати й у адміністративні документи. Продовжується використання диграфів «ye», «rz», «zz», «ss»; літери «i» та «y» при цьому вважаються взаємозамінними.
До цього моменту письмова та усна чеська суттєво відрізнялися. Але у 15 столітті поступово формується так звана народна мова, і відмінності починають стиратися.
Тоді ж за рішенням церковного реформатора та ректора Празького університету Яна Гуса (ви про нього дізналися на уроках всесвітньої історії), було проведено реформу чеської мови. Для спрощення писемного мовлення він вперше застосував систему діакритичних знаків, відомих нам як «чарка», «гачек», «кроужек». Довгі голосні стали позначатися «чарками» та «кроужком», а поєднання кількох приголосних замінив «гачек». Диграф було збережено лише для позначення літери «ch».
Гуманістичний етап: 16 – початок 17 століття
Новий виток історії розвитку чеської мови ознаменувався її активним застосуванням у науковому товаристві. Гуманісти, які володіли чештиною, докладали багато зусиль для її покращення з погляду граматики та словникового запасу.
Після винайдення друкарства великий вплив на чеський правопис справила громада Чеських братів (або Jednota bratrská). У системі пунктуації з’явилося двокрапка, крапка, знаки оклику і питання, в морфології встановилася різниця між іменниками, що позначають істот та неістот чоловічого роду.
Перші спроби систематизувати граматику зробив письменник-гуманіст та перекладач Ян Благослав ще 1571 року. Проте вважається, що його версію «Чеської граматики» було недостатньо доопрацьовано
Зразком літературного писемного мовлення на той час вважався новий переклад Біблії.
Лінгвістичні якості "Кларицької Біблії" визнані канонами до сьогоднішнього дня, використання орфографії також дуже чітко упорядковане. Також твір навіть слугував у якості моделі для кодифиікації сучасної літературної чеської мови у 19 столітті.
Цей період мав поворотне значення в історії чеської країни, особливо у відновленні інтересу до використання чеської мови. У цю епоху розповсюдження чеської мови закордоном дійшло до найвищої точки. Її вплив на польську мову ще ніколи не був таким сильним.
Чеська мова стала розмовною мовою у колах польського панства. Деякі чеські слова навіть з'являються у російській мові, тоді як чеська стає адміністративною мовою та мовою культури у Верхній Угорщині, території сучасної Словаччини.
Етап бароко: 17 – кінець 18 століття
Період розквіту чеської мови змінився її занепадом через приєднання Богемії до володінь Габсбурзької імперії. Втрата незалежності призвела до того, що офіційною державною мовою стала німецька або, як називають її чехи, «німчина».
Після того як імперсько-баварська армія католиків розбила війська чеських протестантів у битві під Білою горою на захід від Праги у 1620 році, Чехія майже на три століття втратила свою незалежність.
Правління Габсбургів дедалі сильніше загострило політичні та релігійні розбіжності в регіоні і всій Європі. Король Фердинанд ІІ ненавидів чеських протестантів, тому змусив і селян з ремісниками розмовляти німецькою. Німецька завоювала культурний простір: нею розмовляла аристократія, писалися книжки і видавалися наукові праці.
А чеська поступово перетворювалася на діалект і пропала би з мовної карти, якби не ляльки-маріонетки.
Не залишайтеся підвішеними, читайте далі про культурний спротив чехів!
Як маріонетки врятували чеську мову
Якщо вам уже пощастило побувати у Празі, ви, певно, звернули увагу на лялькові магазини та майстерні. Така прихильність до дерев’яних ляльок пояснюється просто: саме лялькарі не дали чеській нації перемолотися на жорнах історії.
Король Фердинанд ІІ заборонив розмовляти чеською мовою у публічних місцях, школи і суди, торгівля і висока культура – всюди панувала німецька. Єдиним місцем, де дозволялося говорити чеської, були вуличні балагани.
Тож чеські різьбярі змінили свій фах, перестали забезпечувати церкви бароковими дерев’яними лавами та кріслами (ну справді, скільки тих церков?) і почали створювати маріонеток для богемських театральних труп.
Майстерні ляльок перетворилися на центри національного спротиву – з вуст мандрівних артистів все ще лунала рідна чештина.
Українці теж знають, що таке боротися за мову в умовах політичного і соціального гніту, може, тому ми, як ніхто, можемо повірити, що тоненька ниточка маріонетки змогла зв’язати мовну спадщину колишніх та прийдешніх поколінь.
Більшість ляльок і сьогодні виробляють із дерева. Вони виглядають так само, як кілька століть тому: дерев'яні фігурки королів і королев, відьом, селян чи тварин.
І хоча тепер ними переважно бавляться дітлахи або прикрашають будинки, вони все ще скромно нагадують про те, що колись стали символом протесту цілої нації.
Етап відродження: кінець 18 – 19 століття
Не ляльками одними жива чеська мова! До ідейних натхненників і ключових постатей цього періоду належали письменники, історики, педагоги, вчені, перекладачі та видні творчі діячі, як-от: Йозеф Юнгманн, Божена Нємцова, Магдалена Добромила Реттігова, Ян Євангеліста Пуркіне та інші.
Усі вони сприяли розширенню словникового запасу чеської мови та очищення її від германізмів. Важливу роль в історії чеської мови відіграв Йозеф Добровскі. Він видав низку нарисів, у яких сформулював основні граматичні правила «чештини», зокрема розділив дієслова на класи.
У першій половині 19 століття вийшов п’ятитомний чесько-німецький словник Йозефа Юнгмана, а в 60–70-х роках з’явилася перша чеська енциклопедія. Детальніше про те, як чехи перемогли німецьку окупацію, читайте за посиланням.
Етап сучасний: 20 століття – теперішній час
Вже з 40-х років 19 століття володіння літературною чеською мовою перестало бути привілеєм вищих верств суспільства. З обороту поступово зникали архаїзми, скорочувалася кількість складних синтаксичних конструкцій, мова набувала все більш живих, народних рис.
Протягом століття чеська мова зазнала кількох «домашніх» реформ; останню версію правил правопису було встановлено Інститутом чеської мови при Академії наук у 1993 році.
Зі зростанням популярності англійської мови та впровадження її у шкільну освіту чештина стала збагачуватися американізмами та англіцизмами. Для вимови та відмінювання іноземних слів також існують правила.
Існує кілька рівнів «спільної чеської», ви їх знаєте, якщо колись цікавились іноземними мовами або вивчали їх. Перших трьох рівнів достатньо для нескладного побутового спілкування, рівні В2-С2 припускають дуже гарне володіння чеською мовою для навчання чи роботи у Чехії.
Незважаючи на схожість чеської з українською мовою, її непросто освоїти самостійно. Тому резонно підходити до навчання поступово, розділивши вивчення на етапи.
У кожному рівні чеської, на кожному щаблі є свої труднощі, але ми радимо проводити навчання комплексно, не оминаючи увагою усі компетенції: розуміння письмового тексту, сприйняття на слух, говоріння і письмо.
Тому буде корисно:
- читати в оригіналі;
- приділяти час вивченню граматики;
- спілкуватися (всі 10 мільйонів населення Чехії дуже прискіпливо ставляться до чистоти мови, але будуть готові допомогти вам досягнути досконалості);
- знайти ефективний спосіб вивчення мови;
- консультуватися або брати уроки чеської з професійними викладачами.
Зараз мовознавці Чехії говорять про політику мовної екології і дуже дивуються, чому українські мовознавці не запозичують цей підхід для своєї мови.
Ви на нелегкому, але цікавому шляху до оволодіння чеською мовою. Superprof готовий вас на ньому супроводжувати!
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
