Отже, цей день настав – ви задумались про освіту або роботу у Чехії і дізналися, що для цього потрібно знати чеську мову. Так, щоб вступити до університету Чеської Республіки, потрібно володіти принаймні рівнем В2. А далі вже диплом європейського зразка подарує безліч можливостей працювати з чеською мовою у будь-якій точці світу.
Але не будемо перестрибувати через сходинки, поговорімо, з чого почати свою лінгвістичну мандрівку чеською.
Чеський алфавіт і фонетика
До 12 століття чеська мова існувала лише в усній формі, потім починаються спроби записати чеські слова за допомогою запозиченого латинського алфавіту. У 13 столітті з’являються перші писемні пам’ятки, але про розвиток і вкорінення чеської можете детальніше прочитати в іншій нашій статті. А поки пожнемо плоди цього розвитку.
Писемність в чеській мові представлена латинською основою з численними діакритичними знаками та одним диграфом ch. В 15 столітті Ян Гус запровадив у чеському правописі надрядкові знаки, що вживаються для зміни значень окремих літер.
У сучасній чеській мові 42 букви, в тому числі з діакритичними знаками – різними штрихами та рисками над буквами або під ними (оце їх і привів до вжитку Ян Гус). Такі знаки служать для позначення звуків, для яких в латиниці не передбачено окремих букв. Сьогоднішня чеська літературна мова використовує такі діакритичні знаки:
- знак ' (čárka / чарка) – для розрізнення довгих і коротких голосних a, o, u, e, i, y;
- знак ° (kroužek / кроужек) – для позначення довгого голосного ů
- знак ˇ (háček / гачек) позначає м’які приголосні ž, š, č, ř, м’якість великих Ď, Ň, Ť, малий приголосний ň у кінці слова (kůň, tíseň, zeleň, síň, daň) і рукописні м’які приголосні dˇ, tˇ.
Вам доведеться звикнути, що Č č, Š š, Ž ž вимовляються як /ч/, /ш/ і /ж/ відповідно до української мови. Та більшість чеських звуків не створить проблем для українців, хоча вам варто потренуватися у вимові двох звуків:
- Ů: ця літера дає довгий звук /у/ на округлих губах, аналогічно до французької «u». Спробуйте тягнути звук /і/ і скруглювати губи, зафіксувавши кутики у широкій позиції.
- Řř: це один з найскладніших звуків у чеській мові. Вимовляється він, як два звуки, що «зліпилися» в один: /рж/.
Гарна новина для тих, хто встиг засмутитися: наголос є сталим – завжди на першому складі. Вам також не варто боятися збігу приголосних в одному слові – ризику зламати язик немає: букви r та l – складотворчі, ви скоро навчитеся автентичній вимові.
Діакритичні знаки і літери дарують чеській мові своєрідний звуковий ландшафт. При вивченні вимови може бути корисним слухати аудіозаписи чеської мови та повторювати звуки після мовців для поліпшення вимови.
Іменники у чеській мові
Тут, хвала мовній еволюції праслов’янської мови, небагато несподіванок: іменники мають три роди – чоловічий, жіночий та середній, змінюються за числами, є однина і множина.
Загалом чеська граматика досить схожа на українську, зокрема у використанні відмінків. У чеській мові є сім відмінків, які використовуються для зміни форми іменників, залежно від їх ролі в реченні.
Це може здатися складним для тих, хто звик до мов, де відмінки не так вживані, але насправді це допомагає зрозуміти контекст та зв'язки між різними елементами речення. Простими словами, англофонам і франкофонам, які б захотіли заговорити чеською, було б важко. А от українцям – як у воду пірнути.
Потрібно лише звикнути, що порядок відмінків дещо інший: називний, родовий, давальний, знахідний, кличний, місцевий та орудний.
А ще потрібно пам’ятати, що назви істот і неістот відмінюються за різними правилами. Також усі іменники незалежно від роду розподіляються на групи – м’яку і тверду, і – сюрприз, сюрприз – мають свої особливості!
Невеликий лайфхак: запам’ятайте відмінкові закінчення на прикладі одного слова з роду чи групи. Вам допоможуть такі слова: žena, růže, piseň, kost – для жіночого роду; pán, hrad, muž, stroj, předseda, soudce – для чоловічого роду; město, moře, kuře, stavení – для середнього роду.
Вивчивши, які закінчення приймають слова-представники роду, ви зможете екстраполювати знання на всю групу.
Іншомовні слова
Ви вже знаєте, що у 19 столітті відбувалося відродження чеської мови, Чехія почала виборсуватися з-під окупації німецької мови. Неабиякого значення набув укладений Йозефом Юнгманом «Slovník česko-německý» – «Чесько-німецький словник».
Кількість людей, що використовували чеську мову, поступово збільшувалася. Мова розвивалася відповідно до правил, які були їй властиві, і фактично це відбувалося вперше, починаючи з епохи Ренесансу та гуманістів, у 17 столітті, періоді, який без сумніву був найбільш яскравим для чеської мови.
У другій половині 19 століття промисловий, комерційний та банківський сектори були на злеті, й цілком очевидно, що у них виникла необхідність доповнити словниковий запас чеської мови. Широке поле діяльності, на якому почав роботу Йозей Юнгман зі своїм чесько-німецьким словником, знову необхідно було обробляти.
Тож мовознавці творили юридичну, економічну й навіть музичну та спортивну термінологію.
Поступово певні слова чеського походження з'явилися в австрійському варіанті німецької мови, в основному у віденському діалекті – логічний та природній результат наявності чисельних чеських кустарних підприємств у столиці австро-угорської імперії.
Після Першої світової війни та створення чехословацької держави, у 1918 році, чеська мова стала адміністративною мовою, яку тепер застосовували у тих сферах, де нещодавно німецька мова відігравала важливу роль, наприклад у військовій чи залізничній сфері. Відповідно, з’явилися і чеські слова.
20 століття і сучасний етап у розвитку мови позначені активним запозиченням русизмів, англіцизмів і американізмів. Чи означає це, що чеська мова втрачає себе після 100-річного відродження?
Аж ніяк! Бо брати-чехи придумали віддати на поталу своїм семи (а по факту чотирнадцяти, бо ж є істоти і неістоти) відмінкам й іншомовні слова.
Так, всі запозичені іменники, що закінчуються на –us, -es, -os, -ios вважаються іменниками чоловічого роду. Назви істот будуть відмінюватися подібно до слова pán, а неістоти – як слово hrad.
Запозичені слова із закінченням –ea, -ua, -oa мають комбінований зразок відмінювання, тому пригадайте, як змінюються слова жіночого роду žena і růže.
Всі іншомовні слова на –um вважаються іменниками середнього роду і змінюються за зразком слів město та moře.
Без винятків не обійшлося, але не все так драматично, як в англійській мові. І якщо ми вже про це заговорили, розпитайте у свого вчителя про особливості відмінювання слова drama.
Прикметники у чеській мові – вірні побратими іменників
Чеські прикметники мають особливий обов’язок і завдання: вони повинні узгоджуватися з іменниками, які вони характеризують, за родом, числом і відмінком. Подумайте про це як про динамічний дует, граматичне танго, де одна половина витончено підлаштовується, щоб доповнити іншу. Така узгодженість допомагає створити гармонію в реченнях і підвищує чіткість. Щоправда, правила відмінювання прикметників також доведеться повчити.
Наприклад, слово «красивий» чеською мовою звучить як «krásný». Якщо ви описуєте красивий будинок (dům), який є чоловічим родом, ви будете використовувати «krásný dům». Для красивої дівчини (dívka), яка є жіночого роду, вона стає «krásná dívka».
Чеські дієслова
У чеській мові мистецтво дієвідмінювання, тобто зміни дієслівних форм залежно від часу, способу та особи, живе своїм власним життям. Чеські дієслова поділяються на два види: доконаний і недоконаний. Дієслова доконаного виду вказують на те, що дія завершена, тоді як дієслова недоконаного виду вказують на тривалі або звичні дії.
Чеська граматика має деякі цікаві особливості, коли справа доходить до дієслів. Наприклад, майбутній час формується регулярно лише для дієслів недоконаного виду. У дієслів доконаного виду воно зливається з теперішнім часом!
Крім того, замість специфічного пасивного стану, чеська мова включає пасивні конструкції з використанням допоміжних дієслів. Не забуваймо про зворотні дієслова чеської мови, де дія звернена на підмет, додаючи ще один шар нюансів до цієї інтригуючої мови.
Для любителів строгих правил скажемо, що всього у чеській мові 5 груп дієслів, кожна група має свої особливості відмінювання. Належність до групи визначається закінченням у 3-ій особі однини.
«Стривайте, але для цього вже потрібно уміти відмінювати дієслова!» - скажете ви, і матимете рацію.
Порада від викладачів чеської і досвідчених учнів така:
Краще просто вивчити відмінювання кожного дієслова, а не шукати закономірність. Так ви збережете собі нерви і час
Що ще цікавенького приготували нам дієслова?
В українській мові дієслово-зв’язка «бути» є факультативним і часто просто не вживається у реченнях типу «Я щасливий», «Україна незалежна і вільна», «Ми в центрі Європи».
В конструкції чеського речення у теперішньому часі дієслово «být» є обов’язковим, як у англійській, німецькій, італійській, французькій та інших мовах. Оскільки форми дієслова змінюються за особами, вживати особовий займенник у чеській не обов’язково.
(ja) jsem (my) jsme
(ty) jsi (vy) jste
(on, ona, ono) je (oni, ony, ona) jsou
Зауважте! Заперечна форма твориться додаванням частинки ne до основи і пишеться з дієсловами разом. І тільки 3 особа однини дієслова být має особливу запечену форму: není !
Здається, ви переходите у пасивний стан від обсягу інформації…
Проте якщо ви будете навчатися послідовно і регулярно, робити вправи, слухати подкасти, читати періодику або сучасну літературу чеською, то граматичні правила вкладуться вам у голову легко і органічно.
Хоча цей от пасивний стан дієслів, можливо, змусить вас зробити не один десяток вправ. Бо у сучасній чеській мові є дві форми пасиву:
Рефлексивна (зворотна) форма:
- утворюється зі зворотною часткою se;
- дієслово може бути лише у 3 особі однини чи множини;
- у реченні немає суб’єкта дії;
- об’єктом дії, як правило, є предмет.
Описова пасивна форма дієслова:
- утворюється за допомогою дієслова být і пасивного дієприкметника минулого часу;
- у реченні може бути суб’єкт дії;
- дієслово може вживатися в 1 або 2 особі;
- об’єктом дії може бути особа.
Заплуталися? Не біда!
Займайтеся по хорошим підручникам самостійно або з репетиторами. Сьогодні у бажаючих вивчити чеську мову дуже багато можливостей це зробити, при чому у традиційний або інноваційний спосіб.
Для тих, хто віддає перевагу особистим заняттям, завжди є можливість звернутися до репетитор чеської мови.
Так, TalkPal – це цифровий репетитор із штучним інтелектом. Можна спілкуватися усно чи письмово, тренувати граматику, вдосконалювати навички аудіювання, покращувати читання і письмо.
Прикольна опція – дебати і рольові ігри чеською мовою.
Або робіть все це з викладачами Superprof, ми вже налаштувалися!
Вам сподобалась ця стаття? Оцініть її!
Loading...
