Топографічні карти — це безцінний інструмент не лише для мандрівників чи туристів, а й для учнів, які готуються до іспитів з географії.
Карти дають змогу орієнтуватися на місцевості, аналізувати рельєф, знаходити природні й господарські об’єкти.
Якщо ви навчитеся впевнено читати карти, це допоможе вам не тільки орієнтуватися на місцевості, а й заробити додаткові бали на НМТ.
Мета цієї статті — пояснити все найважливіше про топографічні карти, щоб ви могли впевнено почуватися на іспиті й легко справлятися із завданнями будь-якої складності.
Від паперових карт до Google Earth
Людство користується картами вже тисячоліттями.
Найдавніші зображення місцевості датуються приблизно VI тисячоліттям до н.е. і були знайдені у Месопотамії — їх малювали на глиняних табличках.
Давні єгиптяни складали карти для будівництва каналів та вимірювання земель після розливу Нілу. У Стародавній Греції та Римі картографія розвивалася як наука: географ Клавдій Птолемей у II ст. н.е. створив атлас світу, яким користувалися ще понад тисячу років.
У середньовіччі карти часто поєднували реальні знання з міфами: на них можна було знайти зображення фантастичних істот чи «краю світу». З часів Великих географічних відкриттів (XV–XVI ст.) картографія зробила величезний стрибок уперед — мореплавці потребували точних карт для подорожей океанами.
В Україні перші знайдені карти датуються XVII–XVIII століттями. На них зображено козацькі землі, річки та укріплення. Пізніше, у XIX–XX ст., карти стали незамінними для військових, науковців і будівничих.
Сьогодні топографічні та тематичні карти використовуються для:
- навчання у школі та університеті;
- орієнтування на місцевості, у походах і подорожах;
- геологічних, археологічних та екологічних досліджень;
- планування маршрутів транспорту, проведення будівництва чи сільськогосподарських робіт;
- роботи служб порятунку та армії;
- цифрових сервісів — від навігаторів у смартфоні до геоінформаційних систем (ГІС).
Сучасні карти можуть бути паперовими, цифровими, інтерактивними й навіть 3D. Вони постійно вдосконалюються, але залишаються головним інструментом для розуміння й пізнання світу.
У ХХІ столітті карти стали не лише більш зручними, а й інтерактивними.
Одним із найвідоміших прикладів є Google Earth — цифровий глобус, який дозволяє розглядати Землю з висоти супутника, наближати окремі міста, вулиці чи навіть будівлі.
Google Earth з’явився у 2005 році й розпочав нову еру у картографії. Тепер будь-хто може:
- переглядати супутникові знімки у високій якості;
- вимірювати відстані та площі;
- прокладати маршрути;
- подорожувати вулицями завдяки функції Street View;
- вивчати природні й культурні об’єкти у форматі 3D.
Сьогодні Google Earth використовується не лише туристами чи школярами. Його активно застосовують екологи, урбаністи, археологи, історики та навіть рятувальні служби. Це універсальний інструмент, який поєднує у собі науку, освіту та практичне життя.
Давайте далі поговоримо про те, як читати ті самі карти.

Звертайте увагу на масштаб
Перше, на що варто звернути увагу, коли ви читаєте карту — це масштаб.
Масштаб карти показує, у скільки разів зменшено зображення місцевості. Іншими словами, він пояснює, якій реальній відстані відповідає певна довжина на карті.
Наприклад, якщо масштаб карти 1:25 000, це означає, що 1 см на карті дорівнює 250 м на місцевості. Завдяки масштабу на аркуші формату А4 чи А3 можна зобразити навіть великі території – ціле місто або значну частину області.
Розуміння масштабу допомагає правильно визначати відстані між населеними пунктами, річками, дорогами чи іншими об’єктами.
На картах зазвичай подають не лише числовий масштаб (наприклад, 1:50 000), а й лінійний – спеціальну шкалу, яку можна виміряти його лінійкою. Це значно полегшує роботу з картою під час навчання чи в реальному житті.
Розуміння координатної сітки
Ще одна важлива особливість карт — координатна сітка. Вона допомагає точно визначати розташування будь-якого об’єкта.
- Вертикальні лінії називають східними координатами. Їхнє значення зростає, якщо рухатися із заходу на схід.
- Горизонтальні лінії — це північні координати. Вони збільшуються у напрямку з півдня на північ.
Координатна сітка дає можливість чітко вказати місце розташування об’єктів — міста, річки, гори чи будь-якого символу на карті.
У завданнях з географії часто просять визначити координати певного об’єкта:
- чотиризначні координати дозволяють окреслити більший квадрат карти (наприклад, «1234»);
- шестизначні координати дають змогу знайти точку набагато точніше (наприклад, «123456»).
Володіння цим умінням обов’язково перевіряється на тестах і допомагає швидко орієнтуватися під час аналізу карт у повсякденному житті.
Розуміння символів та знання легенди карти
Щоб упевнено працювати з картами, потрібно навчитися читати символи та правильно тлумачити легенду карти.
Легенда — це своєрідний словник, який пояснює, що саме позначають різні умовні знаки.
На топографічних картах символи відображають природні та штучні об’єкти у спрощеній, але зрозумілій формі. Вони створені так, щоб будь-хто, навіть не знайомий із місцевістю, міг швидко зорієнтуватися.
- Транспортні об’єкти: дороги різних категорій, залізниці, мости.
- Природні елементи: річки, озера, ліси, гори.
- Споруди: школи, церкви, лікарні, вежі, замки.
- Землекористування: парки, ферми, кладовища, промислові зони.
Завдяки умовним позначенням карта стає своєрідною «мовою символів». Наприклад, навіть без підпису ви одразу впізнаєте синю лінію як річку, зелене заповнення — як ліс, а чорний хрестик — як церкву.
Розуміння символів значно спрощує читання карти, адже дозволяє швидко відрізнити дороги від стежок, будівлі від природних об’єктів, а також правильно оцінити територію для подорожі чи дослідження.

На іспиті вас можуть попросити визначити один із об’єктів на карті без легенди, але у більшості випадків карта супроводжується пояснювальною легендою.
Вміння працювати з поширеними символами та розуміти легенду допоможе швидко та правильно інтерпретувати карту, що забезпечить успіх як під час підготовки, так і на самому іспиті.
Орієнтуйте карту
Верх карти завжди відповідає півночі.
Під час роботи з паперовою картою можна орієнтуватися за компасом або за сонцем.
Коли ви використовуєте компас — сумістіть стрілку компаса з лініями меридіанів на карті.
Якщо компаса немає, можна орієнтуватися за сонцем: на світанку воно сходить на сході, в полудень знаходиться на півдні, а ввечері сідає на заході. Увечері чи вночі допоможе Полярна зоря — вона завжди вказує на північ.
Коли карта правильно зорієнтована, об’єкти на ній збігаються з об’єктами на місцевості, то вам легше визначати напрямок руху.
Мисліть простіше: звертайте увагу на кольори
Якщо ви просто подивились на карту і не розбирались в деталях, то ви вже можете зрозуміти, що знаходиться у потрібній вам місцевості по кольорах:
- зелений – це ліс;
- блакитний – вода (річки, озера);
- коричневий – рельєф (горизонталі, висоти);
- чорний – штучні об’єкти (будівлі, дороги, межі).
Читання карт на практиці та підготовка до іспиту
Навичку читання карт можна розвивати лише через практику. Використовуйте карти, наприклад, під час подорожей. Впевнені, що навичка читання карт в такому вам випадку знадобиться!
Під час підготовки до іспиту перевірте себе на прикладах минулих екзаменаційних завдань. Це допоможе вам:
- зрозуміти типові запитання, що найчастіше зустрічаються на іспиті;
- оцінити, скільки балів нараховується за різні завдання;
- ефективніше розподілити час під час відповіді на питання.
Немає сенсу витрачати години на підготовку до того, чого не буде на іспиті. Практика на попередніх роботах допоможе отримати максимум балів під час здачі НМТ.
Практичні поради для роботи з картою
Перед тим як шукати чи позначати об’єкт на карті, приділіть кілька хвилин, щоб:
- ознайомитися з легендою;
- перевірити масштаб карти;
- звернути увагу на ключові особливості місцевості.
Це дозволить краще орієнтуватися та уникнути помилок.

Вміння читати карти — це не лише важлива частина підготовки до іспиту, а й корисна життєва навичка. Воно допомагає орієнтуватися у незнайомій місцевості, планувати подорожі та краще розуміти навколишній світ. Ознайомлення з основами інтерпретації топографічних та тематичних карт є ключовим для майбутніх географів та вчених-геологів.
Сподіваємося, що після прочитання цієї статті ви будете впевнені у своїй здатності орієнтуватися в картах.
Від перших карт, створених для військових і навігаційних потреб, до сучасних топографічних та тематичних карт, різні навігаційні інструменти стали незамінними для досліджень і планування. Сьогодні вони залишаються цінними як для навчання, так і для повсякденного життя, адже навіть у епоху цифрових навігаційних засобів вміння читати карту залишається важливою навичкою.
Якщо вам потрібно додатково відточити навички читання карт, ви можете звернутися до кваліфікованих викладачів.
Вивчайте карти разом із Superprof.